Лел

зоол. см. Козодой.

л’эл’гыл’эл’; л’эл’гын

сущ.

икра, масса из яичек рыб-самок

вил’л’эл’гын; вил’л’эл’гыл’эл’

сущ.

квашенная икра рыбы

л’эл’гын; л’эл’гыл’эл’

сущ.

икра (рыбы)

взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].

* * *

бот. Lilium L. лілія, лілея, лелія, ум. лілеєчка, лелієнька. [В садках кохалися, цвіли, неначе лілії, дівчата (Шевч.). Лілеями сумними цвітуть у серці давні почуття (Вороний). Ой, як-же ти процвітаєш, як в саду лелія! (Чуб. V)]. -лия белая (L. candidum L.) - біла лілія (лілея, лелія). -лия красная, огненная (L. buibiferum L.) червона, жовта лілія (лілея, лелія), гориш (-шу), ліліяс (-су). -лия пёстрая, турецкая, чалмовидная (L. Martagon L.) - лісова лілія (лелія), вороняче масло, масляночка.

* * *

лілійний, лілейний, лелійний; лілієвий, лілеєвий, лелієвий. [Пташки ті золотії, лелійні ті квітки (Манж.)]. -ный запах - лілієвий пах (-ху), лілієві (лілеєві) пахощі (-щів и - щей). -ная грудь - лелійні (лілейні) груди (-дей).

* * *

1) җәяүлеләр...ы

2) җәяүле

и блистать

1) блищати, -ся, блискотіти, виблискувати, вилискувати, -ся, зоріти, горіти, ясніти, -ся, світити, -ся, сяяти; (обыкновенно о ровной и гладкой поверхности) вилискувати, -ся, лисніти, лиснитися, лощитися; (неровным, изменчивым светом, блеском) грати, вигравати, мигтіти, жахтіти, бреніти, леліти; (время от времени, местами) блискати, поблискувати, полискувати, -ся; (вспыхивая и погасая, появляясь и исчезая) блимати, бликати. [Вода в ставочку блищить(ся). Блискотять до сонця списи. Вилискується сніг на сонці. Зірочки зорять-горять на небі. Світять, сяють очі. Ясніє живе золото. Стільчики, столики - все те новеньке, аж лощиться (М. Вовч.). Чоботи аж вилискують(ся). Мигтить у хвилях білолиций. Очиці, як зірочки, грають. Бренить роса на сонці. А на морі вода леліла. Він поблискував очима. Блимав каганець]. Блистать красотою - красуватися;

2) вражати красою, величністю, багатством.

* * *

1) блища́ти, блисті́ти, блискоті́ти; ( поблёскивать) вибли́скувати, вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати; ( сверкать) яріти, ярі́тися; ( переливаясь) лелі́ти; ( лосниться) лисни́тися, лисні́ти, лисні́тися; ( сиять) ся́яти, ся́ти

2) (перен.: ярко обнаруживаться) ся́яти, вража́ти; ( славиться) сла́витися

1) бли́скітки, -ток, лелі́тки

2) (светящиеся точки, искры) бли́скітки, лелі́тки, бли́щики, -ків, скалки́, -ло́к, (перен.) і́скорки, -рок

1) бли́скітки, -ток, лелі́тки

2) бли́скітки, лелі́тки, бли́щики, -ків, скалочки́, -чо́к, і́скорки, -рок

-ся, перелить, -ся

1) переливати, -ся, перелити (-ллю, -ллєш), -ся, перелляти, -ся в що, до чого, через що, (через узкое отверстие: кран, воронку) переточувати, -ся, переточити, -ся, (о жидк. кушаньях) пересипати, -ся, пересипати, -ся, (о мног.) попереливати, -ся, попереточувати, -ся, попересипати, -ся; стр. з. бути переллятим, переточеним, пересипаним з чого в що, до чого. [Перелив чаю. Перелив через вінця (края посуды). Пересип юшку (борщ) у горщик];

2) (о металле) переливати, -ся, перелити, -ся, перетоплювати, -ся, перетопити, -ся, (гал.) пересипати, -ся, пересипати, -ся, (о мног.) попереливати, -ся, поперетоплювати, -ся на що. [Попереливали дзвони на гармати];

3) (о звуках, цветах) -вать и -ваться - переливатися чим в що, (только о цветах) мінитися, грати(ся), вигравати, леліти, леніти чим. [Море переливалося то темною крицею, то ярим смарагдом (Л. Укр.). Білі крила сріблясті леліли у місячнім сяйві (Л. Укр.). Міняться білі хмаринки то сріблом, то злотом (Л. Укр.)]. -ваться цветами - грати (мінитися) барвами, кольо[і]рами. -ваться всеми цветами радуги - веселкою грати. [Веселкою моя надія грала (Л. Укр.)];

4) -вать из пустого в порожнее (пустословить) - теревені правити, плескати язиком (язиками). Перелитый - перелитий, переллятий, переточений, пересипаний.

* * *

несов.; сов. - перел`ить

1) перелива́ти, перели́ти и перелля́ти и поперелива́ти; (выливаться, переливаться через что-л.- о жидкости) перелива́тися, перели́тися и перелля́тися

2) (несов.: о цвете, свечении) перелива́ти, перелива́тися, міни́тися, гра́ти, лелі́ти

1)

2)

1) ( идущий пешком) җәяүле

2) воен. җәяүлеләр...ы

•

- пешим ходом

1) ( кого-что) (убить) үтерү, гомерен кисү, башына җитү

2) ( что) үле хәлгә китерү, сизмәс хәлгә китерү, үлеләндерү

(хола) кохання, (ум. коханнячко), викохування, плекання, (нега) пещення и пестіння, пестування, голублення и голубіння; (убаюкиванье) леліяння. [(Спасибі) тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді (Чуб. III). Голубіння веселих надій (Мирний)].

* * *

дәлелдеме, дәлел, айғақ; дәлел

1. прил.

йәйәүлеләр...ы, йәйәү йөрөү өсөн

2. прил.

йәйәү