Лебед

лебедик, лебедонько, лебедочко, лебедець; срвн. Голубчик 2. [Ох, лебедики, бодай і не казати, - нема в нас у Немирові ні права, ні суда (Тобіл.). Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами (Пісня)].

gulbja mazulis

* * *

gener. pollo del cisne

лебедя (-дяти), лебеденя (-няти), мн. лебедята, лебеденята. [Гиля, гиля, лебедята, додому! (Пісня). Там плавала біла лебедонька з маленькими лебедятами (Сл. Гр.)].

* * *

лебедятко, лебеденятко, лебедяточко, лебеденяточко.

муж. лебедзяня и лебедзянё, -няці ср.

ласк. лебядзятка, -кі ср.

-ка α., πλθ. -дята, -дят

νεοσσός κύκνου• μικρός κύκνος.

luigepoeg

напеть

1) (про себя, только несов.) наспівувати, (гал.) лебедіти, (под нос себе) мугикати, курникати, кургикати що. [Ходить, щось думає, стиха наспівує (Васильч.). Зачав пісню лебедіти слізними словами (Млака). Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Бондар барило й бочку набиває, та ще й курникає (Шевч.)]. Он давно мне -вает (про) это (об этом, эту песенку) - він давно мені про це или цієї (пісні) співає (зап. піє);

2) (для грамоф. пластинки и т. п.) наспівувати, наспівати, (о мног.) понаспівувати що. Я -пел ему за это порядком - я добре вичитав йому за це;

3) (зарабатывать пеньем) заспівувати, заспівати, виспівувати, виспівати що. [Співав цілий вечір, та й карбованця не виспівав (Сл. Ум.)];

4) кому на кого - см. Наговаривать 2. Напетый -

1) наспіваний, понаспівуваний;

2) заспіваний, виспіваний. -ться -

1) наспівуватися, мугикатися, курникатися, кургикатися;

2) наспівуватися, бути наспівуваним, наспіваним, понаспівуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) наспіватися, (диал.) напі(я)тися; намугикатися, накурникатися, накургикатися.

* * *

несов.; сов. - нап`еть

закупориться

1) затикатися, заткнутися, закорковуватися, закоркуватися;

2) (законопачиваться) затушковуватися, затушкуватися;

3) (сидеть безвыходно где, запереться крепко) запаковуватися, запакуватися, закубрюватися, закубритися, зашпунтовуватися, зашпунтуватися. [Чого ви в хаті закубрились? (Сосн. п.)];

4) мед. - забиватися, забитися, заснічуватися, заснітитися. [Оце рана заснітилася, так гній і не витіка (Лебед. п.)]. Закупорившийся (о ране, нарыве) - заснічений.

* * *

несов.; сов. - зак`упориться

1) (имущества) заставляння, застава, застанова (майна);

2) (что-л. заложен. и отвлеч.) застава (ум. заставочка, -вонька), застанова, застав (-ву), заклад (-ду); (денежный) зарука (грошова). [Ті гроші не пропадуть! адже Ганна дала заставу (Крим.). Кожух у застанові (Н.-Вол. п.)]. В -лог - на (или в) заставу, застав, на (в) заклад и т. д. [Я дам свій білет у застав (Свидн.). У заставу брав що було: і кожухи, і коралі, і справу усяку хазяйську (М. Лев.). Поніс чоловік до жида свій ціп на застанову (Лебед. п.)]. Давать в -лог что - давати, дати в (на) заставу (застав и т. д.) що, заста(но)вляти, заста(но)вити що, (о недвиж. имуществе) записувати, записати у заставу (застанову) що. Давать -лог - давати, дати, класти, покласти заставу (застав и т. д.). Давать что под -лог - давати, дати що під застав (заставу, застанову и т. д.). [Гроші давав людям під застав, або на відробіток (М. Лев.)]. Брать в -лог что - брати, узяти у (или на) заставу (застанову, застав) що. [Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного (Чуб. V)]. Выкупать ис-под -лога - викупати и викупляти, викупити заставу, застанову, застав, заставщину или викупати, викупити з (з-під) застави, застанови, заставу що. Под -лог положенный, отданный - заставлений, застановлений, заставний. Биться, бить, ударить о -лог - битися, побитися, заходити, зайти, іти, піти в заклад (навзаклад, реже об заклад), закладатися, закластися, заставлятися, заставитися, (пров.) заложатися, заложитися; см. Заклад;

3) (порука, обеспечение) зарука, запорука, порука, забезпека (чого и чому), завдаток (-тку) чого; срвн. Порука. [Запорука нашої майбутности. В цьому безупинному шуканні маємо забезпеку й нашого розвитку на прийдущі часи (Єфр.). Хай вона (рука) буде завдатком нашого будучого щастя (Коцюб.)]. -гом этого является… - запорука, зарука цьому є… -лог любви - запорука кохання (любови);

4) (засада) залога, засідка, засіди (-дів), залягання;

5) (давно непаханное поле) обліг, переліг (-логу);

6) грам. - стаж (-ну). Действительный, страдательный -лог (глаголов) - прямий, переємний стан (дієслів).

* * *

1) заста́ва; заставля́ння

2) (перен.: свидетельство, доказательство чего-л.) запору́ка

1) (защищение) оборона, захист (-ту), борона, (о)боронення, захищання, відборона, заступа. [Я їй хотів кого на оборону дати, але вона схотіла йти сама (Грінч.). Ти захищала багатиря, через твоє захищання тебе й арештують (Борз.). Схопивши у руки по каменюці, став на відборону (М. Вовч.)]. Судебная -та - правна оборона. В -ту - на, в оборону. Подыматься (становиться) на -ту кого - ставати, стати до оборони, обставати, обстати за кого, за що, за ким, за чим. Принять на себе -ту - взятися до оборони кого, чого. Стать в -ту - заступитися, уступитися за кого, за що, стати в обороні кого, чого. [Стати в обороні демократизму (Крим.). А нікому уступитись за праведну волю (Федьк.)]. Стоять на -те чего - стояти при обороні чого. Говорить в (на) -ту кого - говорити за ким, оступатися за кого, говорити на захист чий, кого, говорити в обороні чиїй, кого. [Говоримо на вовка, але й за вовком щось треба сказати (Номис). Мовчить мій Яків: не можна йому оступатися за мене… схочуть, виженуть (Грінч.)]. Выходить на -ту - ставати до оборони;

2) (прикрытие) захист (-ту), захисток (-тку), заслона, ослона, заборона (ум. заборонка), затула, заступа, (диал.) охижа, хист (-ту). [Господь мій захист, мій притулок (Л. Укр.). Тікає в глиб віків, немов щоб там знайти пристановище та захисток од гіркої дійсности (Єфр.). Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда (Котл.). А як умре, то й тужитиме: «мій дідусику, моя затуло!» (Борзенщ.). Руські узгряниччя були затулою ляхам від азіятів (Куліш). Зінько загородив Гаїнці перед хатою заборонку, плотик такий низенький (Грінч.). Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруги пасіки (Лебед. п.)]. Под -той - під захистом;

3) (покровительство) захист, захисток (-тку), захищання, затула, охорона. Взять под свою -ту - взяти під свою охорону, під свій захист.

* * *

1) за́хист, -у; ( действие) захища́ння, захи́щення; ( оборона) оборо́на; ( заступничество) засту́пництво; ( оплот) засло́на

2) юр. оборо́на, за́хист, -у

имеющий много зёрен и состоящ. из зёрен) зерни[я]стий, зерна(с)тий, зернуватий, ядренистий, крупнистий, (диал.) зернаїстий. [Жито зернисте (Черк. п.). Да вроди, боже, густеє жито, колосистеє, ядренистеє (Грінч. III). Сей пісок зернистий (Лебед. п.)]. -тая соль - дрібча(с)та, дробова сіль. -тая икра - зерняста ікра.

* * *

1) (откуда) вихід (-ходу), (устар.) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де - по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. - ход французов из Москвы - вихід французів з Москви. Книга Исход - книга Виходу;

2) (перен.: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения - нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. - дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти - він знайшов собі порятунок у смерті;

3) (о времени, о деле и т. п.: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня - кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний - кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса - кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела - чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни - кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни - щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный - який кінець (в) цієї хвороби - річ непевна. На -де, в -де чего - на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года - в кінці року, наприкінці року. В -де десятого - наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что - кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де - січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де - гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де - день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де - друга година кінчається, друга година наприкінці;

4) -ход души - схід, скін (р. скону), конання душі. [Ударили тричі в старий дзвін на схід душі (ЗОЮР). А на схід душі хоч табаки понюхаю (Рудан.). На скін душі (Сл. Ум.)]. Благовест на -ход души - подзвін (-вону), подзвіння, подзвінне (-ного).

* * *

1) ( действие) ви́хід, -ходу

2) (способ разрешить какое-л. затруднение) ви́хід, ра́да, пора́да, ряту́нок, -нку, поряту́нок

3) (окончание, завершение) кіне́ць, -нця́

4) ( результат) результа́т, -у, на́слідки, -ків, на́слідок, -дку

1) (в полит. экон.) капітал (-лу). [За капіталістичного способу продукції повинно так бути, щоб з одного боку стояли багатирі-капіталісти, власники капіталу (фабрик, машин, матеріялу всякого), а з другого - робітник-пролетар (Єфр.). «Капітал» К. Маркса]. Запасной -тал - запасний капітал. Мёртвый -тал - мертвий капітал. Наличный -тал - готівка, готовик (-ка), готові гроші Неприкосновенный -тал - непорушний капітал. Оборотный -тал - оборотний капітал. Основной -тал - основний капітал. Паевой -тал - пайовий капітал. Промышленный -тал - промисловий капітал. Складочный -тал - складковий капітал. Господство -ла - панування капіталу. Накопление -лов - нагромадження (надбання) капіталів. [Нагромадження кооперативних капіталів]. Наращение -ла - зростання капіталу. Проценты на -тал - відсотки на капітал;

2) (в общеж.) капітал, (средства) кошт (-ту), кошти (-тів), (деньги) гроші, гріш (-оша), копійка. -лы - капітали, (средства) кошти. [Пропали всі кошти громадські - рублів, може, 400 - 500 (Доман.)]. -тал истинник (без процентов, основной) - стовп (-па и стовпу), істо, істе (-того), іста. [Він бере на стовп великі проценти (Липовеч.). Стовпа й проценту не брали три роки (Лебед. п.). Винен мені 200 рублів; за три роки ні проценту, ні стовпу не плате (Мирн.). Другий позича гроші, божиться, через год, каже віддам; а год минув - не тільки рост, та й істе пропало (Квітка)]. Наживать, приобретать -лы - наживати, набувати капітали, (гал.) дороблятися капіталів. Человек с -лом - людина з капіталом, з копійкою, грошовита людина. -тал приобрести и невинность соблюсти - гроші (грошики) набути і чесним бути; хитро-мудро і невеликим коштом.

* * *

лебединий, лебедячий. [Дай тобі, Боже, лебединий вік (Номис). Гурт лебедячий легів (Щогол.)]. -ная грудь - перса (груди) лебедині. -ная походка - хода лебедина. -ная песня - лебедина пісня. [І співав він пісню, пісню лебедину (Олесь)]. По -ному кричать - ячати. [Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать (АД.)].

* * *