Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ЛЯГА

  • 1 легаш

    1) охотн. ляга́вий пес (род. п. пса), ляга́вий собака
    2) (сыщик, доносчик) ляга́вий, -ого

    Русско-украинский словарь > легаш

  • 2 ложиться

    лягати, (укладываться) кластися, покладатися, (опускаться) налягати, полягати на що; срв. Лечь. [Лягає тінь вечірняя на небо голубе (Крим.). Курява лягає (Шевч.). Шовкова трава на коси полягає (Пісня). Ой туман яром та налягає (Грінч. III)]. -житься спать - лягати спати, кластися спати, облягатися, (диал.) обкладатися, ляговитися, кладовитися. [Заходилися лягати спати (М. Вовч.). Ще дівчина спатоньки не клалась (Пісня). Тихо було і в спальні, коли облягалися (Коцюб.). Час уже й ляговитися (Крим.)]. -житься в постель - лягати в ліжко. -житься в десять часов - лягати в [о] десятій (годині). Я как раз -жился (спать) - я саме лягав (спати). Пора -житься (спать) - час лягати (спати), час уже кластися (облягатися). Время, когда -жатся (спать) - обляги, (у)ляги (-гів); см. Время. Хлеб -жится - хліб вилягає. -житься на якорь (бросать якорь) - кидати кітву. -житься на (в) дрейф - лягати в дрейф, дрейфувати. Как на вертись, а в могилку -жись - смерти не одперти, крути-верти, а доведеться вмерти, (шутл.) круть-верть, а під черепочком смерть.
    * * *
    ляга́ти; ( укладываться) кла́стися

    Русско-украинский словарь > ложиться

  • 3 легавый

    см. Лягавый.
    * * *
    1) прил. охотн. ляга́вий
    2) (в знач. сущ.: сыщик, доносчик) ляга́вий, -ого, стука́ч, -а

    Русско-украинский словарь > легавый

  • 4 П-301

    ДА И ПОЛНО obs, coll Invar usu. the concluding clause in a compound sent fixed WO
    used to add emphasis and a note of finality to the word or phrase with which it is used (that word or phrase itself generally summarizes what came before)
    and that's all there is to it
    and that's the (a) fact in a word.
    "А вот у хрыча Черевика нет совести, видно, и на полше-ляга: сказал да и назад... Ну, его и винить нечего, он пень, да и полно» (Гоголь 5). "But it seems that old grumbler Cherevik has not a half pint of conscience: he gave his word, but he has taken it back.... Well, it is no good blaming him: he is a blockhead and that's the fact" (5a).
    ...Рознь да г ал денье пошли пуше прежнего: опять стали взаимно друг у друга земли разорять, жён в плен уводить, над девами ругаться. Нет порядку, да и полно (Салтыков-Щедрин 1)....The dissension and ruckus started up worse than ever: they began mutually ravaging each other's lands again, taking wives into captivity, and outraging virgins. In a word-no law and order (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > П-301

  • 5 лягаться

    1) çifteli olmak; çifte atmak

    э́та ло́шадь ляга́ется — bu at çiftelidir

    2) ( лягать друг друга) tepişmek; çifteleşmek

    Русско-турецкий словарь > лягаться

  • 6 лягать

    ruer vi, regimber vi

    ляга́ть кого́-либо — donner un coup de sabot à qn; lancer une ruade à qn

    Dictionnaire russe-français universel > лягать

  • 7 лягнуть

    лягну́ть
    см. ляга́ть.
    * * *
    сов.
    однокр. к лягать
    * * *
    сов.
    однокр. к лягать

    Diccionario universal ruso-español > лягнуть

  • 8 лягать

    несов., вин. п.
    cocear vi, dar coces; respingar vi (тж. перен.)
    * * *
    ruer vi, regimber vi

    ляга́ть кого́-либо — donner un coup de sabot à qn; lancer une ruade à qn

    Diccionario universal ruso-español > лягать

  • 9 выеденный

    ви́їдений

    вы́еденного яйца не стоит — ла́маного гроша́ (ше́ляга, ша́га) не ва́ртий (не варт), не ва́ртий ді́рки з бу́блика, нічо́го не ва́ртий

    Русско-украинский словарь > выеденный

  • 10 засыпать

    заснуть
    I. засинати, засипати, засипляти, заснути, (о многих) позасинати, позасипати, позасипляти, поснути, об(і)снути, поспатися, (достаточно -нуть) поспатися. [Од маку дитина добре засинає (Звин.). Серед миру я лягаю, тихо засипаю (Куліш). Лягає на землю та й засипляє (Куліш). Промовляє ледве чутно, немов засипляючи (Л. Укр.). Плач-же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Шевч.). Встань, козаче, вже поспався, вже твій коник попасався (Пісня). Ніде ні гуку: все навкруг поснуло (Самійл.). Люди обляжуть, обснуть (Сл. Гр.). А нас тут не обікрадуть, як ми поспимось? (Звин.)]. Начать -пать - почати засин[п]ати, (образно) заводити очі. [Тільки почав заводити очі, коли тут щось як стукне в вікно]. -ть крепко - усиплятися, успатися, (о мног.) повсиплятися, обіснути; засинати, заснути, (о мн.) позасинати твердим (міцним) сном. [Люди саме повсиплялися добре. А мати заснула твердим сном і не почула, як я вийшла з хати]. Заснувший - заснулий, (о мн.) поснулі.
    II. Засыпать, засыпать - засипати, засипати, (-сиплю, -плеш и -пеш), присипати, присипати, закидати, закидати, (землею) засувати, засунути, загортати, загорнути, (о мног.) позасипати позасипувати, позакидати и т. д. що чим [Поховали; засипали домовину (Г. Барв.). Його житло засипле з неба сірка (Куліш). В кінці поля єсть тополя, могила під нею, - там Івася присипали сирою землею (Рудан.). Справжня просвіта має ту безодню закидати (Єфр.). Усі ями в земляній долівці позасипувано (Грінч.). Викопали деревину, пересадили, а яму не засунули (Звиног.). Викопали яму, вкинули туди вішалника і загорнули (Звиног.)]. -ть снегом, песком и т. п. (слегка) - запорошувати, запорошити, (сильно) заносити, занести, забуртити. [Се самум, що заносить піском і великі, спокійні озера (Л. Укр.). Вікна забуртило снігом - нічого не видно (Мнж.)]. -ть рану чем-либо - за[при]сипати, за[при]сипати, затоптувати, затоптати, затрушувати, затрусити рану (виразку) чим. [Треба виразку затоптати синім камінцем (Богодухів). Як де попріло, - затрушують гречаним борошном (Грінч. II)]. -ть щебнем для сухости - вигрузити, висипати грузом. [Вигрузили перед хатою, то як тепер гарно, сухо (Сквирщина)]. -пать хворост чем-либо сыпучим при постройке плотины - засипати, сипцю давати. [Сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом (Сл. Гр.)]. Засыпанный - засипаний, (землёю) засунений, загорнений, (слегка) запорошений, (сильно) занесений; (о ране) засипаний, затоптаний, затрушений; (щебнем) вигружений.
    * * *
    I несов.; сов. - засн`уть
    засипа́ти и засина́ти, засну́ти и мног. позасипа́ти и позасина́ти; несов. засипляти
    II несов.; сов. - зас`ыпать
    1) засипа́ти, заси́пати, -плю, -плеш и мног. позасипа́ти; ( вопросами) закида́ти, заки́дати; (посыпая чём-л.) затру́шувати, затрусити, -трушу́, -тру́сиш и мног. позатру́шувати
    2) (сов.: начать сыпать) поча́ти си́пати

    Русско-украинский словарь > засыпать

  • 11 искристый

    і[и]скрявий, і[и]скравий, і[и]скрястий, і[и]скристий, огнистий. [По блискучій искрявій Росі від них лягає тінь (Н.-Лев.). Сміялося море свіжим искристим сміхом (Л. Укр.). Тільки зористі искраві очі блищать (М. Вовч.)]. -стый кремень - іскряний кремінь. -стый излом камня - іскрястий злам на камені.
    * * *
    іскри́стий, іскря́стий; поэз. іскроме́тний; диал. іскряни́й, і́скрявий

    Русско-украинский словарь > искристый

  • 12 легавая

    в знач. сущ., охотн.
    ляга́ва, -ої

    Русско-украинский словарь > легавая

  • 13 мгла

    1) (і)мла, (і)мгла, морок (-ку); (марь) юга, суга; (холодная, сырая, с мелким дождём) мрака, мрачка и мряка, мрячка; срв.
    I. Марь и Мга 2. [Ген-ген у жовтій млі безмірної долини синіє щось (Мирний). Ой, імла, імла по полю лягла (Метл.). Непрозорі бовдури теплої і рожево забарвленої мгли (Франко). Дим ляга на світ імглою (Крим.). Зірочки ледве- ледве блимали у блакитному мороці (Мирний). Усе небо аж сіре, - така юга сьогодні (Звиног.). Видно було сіру мряку, що залягла долину (Франко)]. Покрываться, покрыться, подёргиваться, подёрнуться -лою - повиватися, повитися, затягатися, затяг(ну)тися, заволікатися, заволоктися (і)млою;
    2) см. I. Медянка.
    * * *
    імла́, мла; ( туманная погода с мелким дождём) диал. мря́ка; ( облако тумана) кури́ще

    Русско-украинский словарь > мгла

  • 14 надводный

    надводний, понадводний. [Лягає він по холодках надводних (Куліш)].
    * * *
    надво́дний, понадво́дний

    Русско-украинский словарь > надводный

  • 15 напирать

    напереть напирати, наперти, натискати, натиснути, налягати, налягти, (надавливать) надавлювати, надавити, (о мног.) понапирати, понатискувати и т. п. на кого, на що. [Із-за Дніпра напирає дурний Самойлович (Шевч.). А биймо двері! напрімо скільки сили! (Куліш). Та не налягайте бо! не встою! (Звин.)]. Лёд -рает на мост - крига напирає (натискає, пре) на міст. Неприятель сильно -рал на нас - ворог міцно напирав (налягав) на нас. Он всё -рает на этот факт - він все натискає (напирає, на(по)лягає) на цей факт. Напёртый - напертий, натиснутий и натиснений, надавлений, понапираний, понатискуваний, понадавлюваний. -ться -
    1) (стр. з.) напиратися, бути напираним, напертим, понапираним и т. п.;
    2) (наваливаться) напирати(ся), наперти(ся), навалюватися, навалитися, налягати, налягти, (о мног.) понапирати(ся) и т. п.;
    3) (нажираться) напиратися, напертися, нажиратися, нажертися, (о мног.) понапиратися, понажиратися.
    * * *
    несов.; сов. - напер`еть
    1) напира́ти, напе́рти, -пру́, -пре́ш; (несов.: надавливать, теснить) натиска́ти, нати́скувати, -кую, -куєш
    2) (несов.: делать упор) натиска́ти, нати́скувати; напира́ти; ( налегать) наляга́ти; ( настаивать) наполяга́ти
    3) (набираться, скопляться) напира́тися, напе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, натиска́тися и нати́скуватися, -кується, нати́снутися

    Русско-украинский словарь > напирать

  • 16 обессилевать

    обессилеть зне[збез]силюватися, зне[збез]силитися, зне[збез]силіти, побезсиліти (о мног.), виснажуватися, виснажитися, занепадати, занепасти від чого, упадати, упасти на силі, хляти, хлянути, (сов.) за[о]хляти, за[о]хлянути, за[о]хлясти, (о мног.) похлянути, отати (сов.). [Занепав од ран наш батько. Як покоситься до півдня Хведь, то вже й отав-отав, ляга й спить]. См. Ослабевать, Изнемогать, Истощаться. -леть от работы - виробитися. Обессилевший - знесилений, виснажений, занепалий, охлялий.
    * * *
    несов.; сов. - обесс`илеть
    знеси́люватися, знеси́литися, вибива́тися з сил, ви́битися з сил, несов. знеси́літи; висиля́тися, ви́силитися, несов. збезси́літи; (несов.: изнемочь) знемощі́ти, онемощі́ти; (несов.: преим. отощав) охля́нути, охля́ти, захля́нути, захля́ти, похля́нути, позахлява́ти

    Русско-украинский словарь > обессилевать

  • 17 падать

    пасть
    1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;
    2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];
    3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;
    4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];
    5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.
    * * *
    несов.; сов. - п`асть
    1) па́дати, упа́сти
    2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти
    3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним
    4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися
    5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти
    6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати
    7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти
    8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти
    9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

    Русско-украинский словарь > падать

  • 18 покос

    I. 1) (место) сіножать (-ти); (заливной) лука;
    2) (время -са) косовиця;
    3) (скошенная полоса, ряд) покіс (-осу), ручка, (гал.) поліг (-огу). [Пройшов ручку на вівсі. Дзвенить коса, покіс лягає (Грінч.). Овес не пов'язаний у покосах лежить]. Кончать полосу -са - доходити ручки.
    II. Покос - косина, косинець (-нця), перекіс (-косу).
    * * *
    с.-х.
    1) (косьба, время косьбы) косови́ця; ( сенокос) сінокі́с, -ко́су
    2) (место косьбы, луг) сіножа́ть и сіно́жать, -ті, сіножа́тка, сіножа́ття; ( поле) по́ле, лан, -у
    3) (скошенная полоса, ряд) покі́с, -ко́су, диал. перекі́с, -ко́су, полі́г, -ло́гу

    Русско-украинский словарь > покос

  • 19 полденьги

    півшага́, півше́ляга

    Русско-украинский словарь > полденьги

  • 20 полёживать

    полежувати, прилежувати; (насм.) вилежуватися, лежні справляти. [Ще не зовсім видужав - прилежую часом. Ти таки любиш вилежуватися - разів по п'ять на день лягаєш].
    * * *
    лежа́ти; ( вылеживаться) виле́жуватися

    Русско-украинский словарь > полёживать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ляга́н — ляган …   Русское словесное ударение

  • Ляга-Ёль — Характеристика Длина 10 км Бассейн Белое море Бассейн рек Северная Двина Водоток Устье Пив Ю  · Местоположение …   Википедия

  • ляга́ть(ся) — лягать(ся), лягаю(сь), лягаешь(ся) …   Русское словесное ударение

  • ЛЯГА — тул. ляжка, ляшка, жен. лядвея, верхняя половина ноги, нижней конечности, от таза до колена; стегно, бедра, бедро, бедреная кость со всеми мягкими частями, с ягодицею, окороком. Ляжка и бедро говорят о человеке; бедро о животных; стегно, нышко, б …   Толковый словарь Даля

  • ЛЯГА — (арх.) 1. Яма среди ровного дна реки или озера. 2. Наполненное водою углубление в земле, отсюда заляжистый покрытый лягами, напр. заляжистый луг. 3. Болотистое место. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское… …   Морской словарь

  • ляга — сущ., кол во синонимов: 1 • болото (59) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • ляга — I ляга I., уменьш. ляжка; отсюда лягать(ся), последнее в диал. также в знач. качаться ; лягушка, возм., связано с др. чеш. lihati двигать, шевелить , польск. диал. ligac лягаться, бить ногой , ligawka, ligawica скользкий грунт, болото, топь ; см …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Ляга-Вож — Ляга Вож: Ляга Вож (приток Большой Ляги) река в России, протекает в Республике Коми. Ляга Вож (приток Ыджыд Ляги) река в Российской Федерации, протекает в Республике Коми …   Википедия

  • Ляга-Вож (приток Большой Ляги) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ляга Вож. Ляга Вож Характеристика Длина 22 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток …   Википедия

  • Ляга-Вож (приток Ыджыд-Ляги) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ляга Вож. Ляга Вож Характеристика Длина 36 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток …   Википедия

  • Ляга (приток Ирбита) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ляга (значения). Ляга Характеристика Длина 67 км Площадь бассейна 912 км² Бассейн Карское море Бассейн рек Ирбит → Ница (река) → Тура → Тобол → …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»