ЛЬГА

- пласт сена, который можно поднять граблями

* * *

в знач. сказ. можна, (возможно) ільга, (после гласных) льга

* * *

1) нареч. магчыма, мажліва

(как можно) як мага, як можна

2) в знач. вводн. сл. магчыма, мажліва

(может быть) можа, можа быць

3) безл. в знач. сказ. магчыма, мажліва

(можно) можна

* * *

в знач. сказ. дазволена

1) (свобода) воля, пільга. [Політична пільга в Росії є пільга й українознавству (Грінч.)];

2) (вольность, преимущество) привилей (-лею), воля, вигода. [Дворянам надано було усяких привилеїв (Дом.). Один одного дворяни переважували волями, що давали народу по слободах (Куліш). Ззивали до себе людей на нові вигоди (Куліш)];

3) (облегчение) пільга, полегшення (рус., вульг.) вільгота. [Різні пільги, які давалися звичайно новим поселенцям (Ор. Лев.). Деякі полегшення для робітниць (Єфр.)]. -ты налоговые - податкові пільги. Давать -ту - давати пільгу, вільготу, пільгувати кому. Получить -ту - дістати пільгу. -ты по отбыванию воинской повинности - військові пільги. -та по семейному положению, по образованию, по роду занятий - пільга через родинний стан, через освіту, через професію. Лица, пользующиеся -той - особи, що мають пільгу, користуються з пільги, пільговані особи. Иметь -ту - мати пільгу, вільготу. Имеющий -ту - пільгований, пільговий, вільний, привилейований, сущ. пільговик, пільгованець (-нця).

* * *

зоол., пт. Oriolus galbula іво[і]лга и їво[і]лга, ивіла, вивільга, вільга (ум. вільженька), гива, ліскотуха, (гал.) ігола, ігла. [Солов'ї сотнями щебетали, зозулі, іволги, ракші, горлиці… (Мирн.). Кричить жовта вивільга (Основа 1862)].

* * *

I. 1) зоол. Tinea - міль (р. моля, м. р.), мільга (-ги), соб. міль и моля (р. молі, ж. р.). [Міль моля гризе, коли нема що (Приказка). Мільга мільгу їсть, а мільги і чорт не з'їсть (Приказка). Одежею, що міль попроїдала (Куліш). Давно мабуть моля поїла (М. Вовч.)]. Моль шубная (T. pellionella) - вовняна міль. [Ця біленька або жовтенька хатня міль взивається вовняною, бо шкодить більше хутру та вовні (Степ.)]. Моль овощная, вощинная - мотилиця, метел[н]иця. [Та й сього року мотилиці багато; котрий не відкриєш вулій, в кожнім найдеш (Гуманщ.). Метениця - сіренький метелик, залітає крізь вічко у вулика (Степ.)]. В улье завелась моль - вулик замотиличився;

2) см. Мольга 1.

II. Моль, муз. - моль (-ля), мінорний тон (-ну).

* * *

1) ихт. мілька́, мільга́, моля́вка

2) ( о сплавляемом лесе) спец. де́рево, деревина́

I. До -зя см. Донельзя.

II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;

2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].

* * *

1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льно

2) ( запрещено) не мо́жна

полегч[кш]ення, полегчіння, улекшення, полегкість (-ости), (на кого) полекша, пільга, ульга. -ние совести - полегкість сумлінню. Почувствовать -ние от болезни - стати легше, полегшати, попустити кому. [Йому полегшало, попустило]. -ние обстоятельств - вольгота, пільга. -ние мороза - одлига. -ние налогов - зменшення податків. Давать, дать -ние - давати, дати полегкість, пільгу кому. Получать, -чить -ние - дізнавати, дізнати полегкости, пільги.

* * *

1) ( действие) поле́гшення, обле́гшення, поле́гшування, обле́гшування

2) ( чувство успокоения) поле́гшення, поле́гкість, -кості; диал. пі́льга

3) (льгота, послабление в чём-л.) поле́гкість, поле́гша, поле́гшення; по́пуст, -у

1) (птица Falco tinnunculus) постільга, боривітер, кібець (-бця), ум. кібчик. [Чого кібець-постільга у лози ховається? (Морд.)];

2) пусте, дурниця, бридня; срв. Пустяк;

3) (о человеке: пустой, ничтожный) шелихвіст, пустоб'яка и пустоб'яха.

* * *

1) орн. бори́вітер, -тра, постільга́

2) (перен. о человеке) шели́хвіст, -хвоста (м.), шели́хвістка (ж.)

3) ( пустяк) дрібни́ця, дурни́ця

1) (действ.) попускання, потурання;

2) попуск, попуст, потур (-ру), пільга, полегкість (-кости). [Господь бо всякий попуст попускає (К. Пс.). Потуру дітям не даю, навчаю (Г. Барв.). Кожна політична пільга в Росії є пільгою й українству (Грінч.)].

* * *

1) ( действие) посла́блення; попуска́ння, потура́ння

2) ( поблажка) по́пуск, -у, по́пуст, -у

1) der Náme -ns, -n; слово der Name означает не только имя, но и фамилию, если уточняется, что именно имя тж. der Vórname ↑

2) слава, репутация der Ruf (e)s, тк. ед. ч., der Náme ns, тк. ед. ч.

3) грам.

- алюминиевая фольга

- алюминиевая фольга

волога, вільга, (влажность) вогкість (р. -кости), вільготь (ж. р.) (р. -оти). [В повітрі багато вологи, вогкости].

* * *