Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

ЛОГУ

  • 1 лавина, движущаяся по ложбине, логу или эрозионной борозде

    Универсальный русско-английский словарь > лавина, движущаяся по ложбине, логу или эрозионной борозде

  • 2 переліг

    -логу; с.-х.
    перело́г; ( целинная земля) за́лежь

    Українсько-російський словник > переліг

  • 3 Земля

    1) (земной шар) земля;
    2) (вещество; прах) земля;
    3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;
    4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);
    5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;
    6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;
    7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;
    8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].
    * * *
    астр.
    Земля́

    Русско-украинский словарь > Земля

  • 4 земля

    1) (земной шар) земля;
    2) (вещество; прах) земля;
    3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;
    4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);
    5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;
    6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;
    7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;
    8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].
    * * *
    I
    земля́; (земельный надел; почва, грунт) ґрунт, -у; ( о веществе) землю́ка, торж. персть, -ті; ( приусадебный надел) помі́рок, -рку

    до \земля ли́, к \земля ле́ — ( книзу) до землі́, додо́лу

    II
    ( буква) земля́

    Русско-украинский словарь > земля

  • 5 перелог

    переліг (-логу), обліг (-логу).
    * * *
    с.-х.
    перелі́г, -ло́гу; ( залежь) облі́г, -ло́гу, уменьш. обліжо́к, -жка́

    Русско-украинский словарь > перелог

  • 6 avalanche sliding along a ravine, gully or erosional furrow

    Универсальный англо-русский словарь > avalanche sliding along a ravine, gully or erosional furrow

  • 7 channelled avalanche

    Макаров: лотковая долина (лавина, движущаяся по ложбине, логу или эрозионной борозде)

    Универсальный англо-русский словарь > channelled avalanche

  • 8 лотковая долина

    Универсальный русско-английский словарь > лотковая долина

  • 9 гистолог

    сущ.; мед.
    гисто́лог

    гисто́логка мөрәҗәгать итү — обраща́ться к гисто́логу

    Татарско-русский словарь > гистолог

  • 10 графолог

    сущ.; книжн.
    графо́лог

    язуны графо́логка күрсәтү — показа́ть запи́ску графо́логу

    Татарско-русский словарь > графолог

  • 11 рентгенолог

    сущ.; мед.
    рентгено́лог

    рентгено́логка күренү — показа́ться рентгено́логу

    рентгено́логларның зональ киңәшмәсе — зона́льное совеща́ние рентгено́логов

    Татарско-русский словарь > рентгенолог

  • 12 уролог

    сущ.; мед.
    уро́лог

    уро́логка күренү — показа́ться уро́логу

    Татарско-русский словарь > уролог

  • 13 нёдз

    (-ддз-) овраг; ложбина; лог обл.;

    Коми-русский словарь > нёдз

  • 14 дерба

    дербина обліг (р. -логу) порослий чагарником.
    * * *
    тж. дерб`ина
    ( целина) перелі́г, -о́гу

    Русско-украинский словарь > дерба

  • 15 залежь

    1) (грузов) завала (вантажу); (бумаг, дел) завала (паперів, справ); (капиталов) залежування, залежання (капіталів). [Великі завали вантажу на залізницях];
    2) (заваль) заваль (-лі), залежане (-ного), заваляще (-щого);
    3) (о почве) обліг, переліг (-логу);
    4) геол. (о горных породах и т. п.) - поклад (-ду), зложище (-ща), кладень (-дня). [Тут появилися багаті поклади воску (Франко)]. -жи кам. угля - поклади кам'яного вугілля.
    * * *
    1) геол. по́клад, -у
    2)

    \залежь жи — (мн.: скопление чего-л.) зава́ла

    3) (собир.: залежавшийся товар; заваль) за́валь, -лі
    4) с.-х. перелі́г, -ло́гу, облі́г, -ло́гу, уменьш. обліжо́к, -жка́

    Русско-украинский словарь > залежь

  • 16 залог

    1) (имущества) заставляння, застава, застанова (майна);
    2) (что-л. заложен. и отвлеч.) застава (ум. заставочка, -вонька), застанова, застав (-ву), заклад (-ду); (денежный) зарука (грошова). [Ті гроші не пропадуть! адже Ганна дала заставу (Крим.). Кожух у застанові (Н.-Вол. п.)]. В -лог - на (или в) заставу, застав, на (в) заклад и т. д. [Я дам свій білет у застав (Свидн.). У заставу брав що було: і кожухи, і коралі, і справу усяку хазяйську (М. Лев.). Поніс чоловік до жида свій ціп на застанову (Лебед. п.)]. Давать в -лог что - давати, дати в (на) заставу (застав и т. д.) що, заста(но)вляти, заста(но)вити що, (о недвиж. имуществе) записувати, записати у заставу (застанову) що. Давать -лог - давати, дати, класти, покласти заставу (застав и т. д.). Давать что под -лог - давати, дати що під застав (заставу, застанову и т. д.). [Гроші давав людям під застав, або на відробіток (М. Лев.)]. Брать в -лог что - брати, узяти у (или на) заставу (застанову, застав) що. [Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного (Чуб. V)]. Выкупать ис-под -лога - викупати и викупляти, викупити заставу, застанову, застав, заставщину или викупати, викупити з (з-під) застави, застанови, заставу що. Под -лог положенный, отданный - заставлений, застановлений, заставний. Биться, бить, ударить о -лог - битися, побитися, заходити, зайти, іти, піти в заклад (навзаклад, реже об заклад), закладатися, закластися, заставлятися, заставитися, (пров.) заложатися, заложитися; см. Заклад;
    3) (порука, обеспечение) зарука, запорука, порука, забезпека (чого и чому), завдаток (-тку) чого; срвн. Порука. [Запорука нашої майбутности. В цьому безупинному шуканні маємо забезпеку й нашого розвитку на прийдущі часи (Єфр.). Хай вона (рука) буде завдатком нашого будучого щастя (Коцюб.)]. -гом этого является… - запорука, зарука цьому є… -лог любви - запорука кохання (любови);
    4) (засада) залога, засідка, засіди (-дів), залягання;
    5) (давно непаханное поле) обліг, переліг (-логу);
    6) грам. - стаж (-ну). Действительный, страдательный -лог (глаголов) - прямий, переємний стан (дієслів).
    * * *
    I
    1) заста́ва; заставля́ння

    отдава́ть, отда́ть в \залог г — віддава́ти, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву, заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти

    2) (перен.: свидетельство, доказательство чего-л.) запору́ка
    II грам.
    стан, -у
    III
    ( давно не паханная земля) перелі́г, -ло́гу

    Русско-украинский словарь > залог

  • 17 лог

    1) улоговина, долина, діл (р. долу), видолинок (-нка), балка, вибалок, перебалок (-лку), лощина, лощовина, западина, жолобина;
    2) (залежь) обліг, переліг (-логу);
    3) строит. - довжик (-ку). Кладка кирпича -гом - цегляне мурування довжиком;
    4) см. Ложе 2.
    * * *
    1) ( овраг) ба́лка, ви́балок, -лка, улого́вина и уло́говина; ( большой овраг) яр, -у, яру́га; ( лощина) ло́щина и лощи́на, лощови́на; ( долина) діл, род. п. до́лу, доли́на, ви́долинок, -нка
    3) ( залежь) с.-х. диал. перелі́г, -ло́гу; облі́г
    4) строит. жолобо́к, -бка́, ложо́к, -жка́, до́вжик; ( каннелюра) канелю́ра

    Русско-украинский словарь > лог

  • 18 логовище

    Логово лігвище, кублище, лігво, кубло, леговище, (редко) тирло, барліг (-логу); срв. Берлога - см. Нора. [Знай свиня своє лігво (Номис). По кублищах своїх звір'я заляже (Куліш)]. -ще волчье - вовче лігво (тирло). [Оттут саме вовче тирло (Гуманщ.)]. -ще медвежье - ведмеже лігвище (лігво), ведмедячий барліг.
    * * *
    тж. л`огово
    лі́гвище, лі́гво, кубло́, ку́блище, ти́рло; ( берлога) барлі́г, -лога́ и -ло́га

    Русско-украинский словарь > логовище

  • 19 ломать

    ломнуть
    1) ламати (-маю, -маєш и ламлю, ламлеш), ломити (-млю, -миш), ло[а]мнути; (крушить) трощити; срв. Ломить 1. [То не вітер, то не буйний, що дуба ламає (Шевч.). Страх ламле життя (Коцюб.). Дурень і м'яло ломить (Номис). Кидалися трощити все, що нагадувало їм про їхню ганьбу (Єфр.)]. -мать себе над чем голову - морочити, ламати, сушити собі голову (мозок), мізкувати, крутити мо[і]зком над чим, морочитися коло чого, над чим. [Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася, що пособити вона нічим не може (Грінч.). Міркую собі, голову ламаю, а не тямлю, як дійти до краю (Кониськ.). Даремне крутив мізком над загадковою спадщиною, що мені дісталася (Крим.)]. -мать дверь - ламати, бити двері. [Одчиняй! Ламайте двері! (Шевч.)]. -мать камень, соль - ламати, бити, лупати камінь, лупати сіль. [Били камінь під горою, храми будували (Рудан.). Остався він у Криму, лупає сіль вагову (Рудч.)]. -мать комедию - см. Комедия 3. -мать коноплю - бити, терти, ламати коноплі. -мать копья - ламати, трощити списи; см. Копьё 1. -мать на куски что - трощити, ламати (и трощити) на дрізки (диал. на друзки), на дрі[у]зочки, на скалки, на г[к]амуз що. [Трощіте сосну на дрізки (Чуб.)]. -мать мёд - підрізувати вулика. -мать овёс, яровое - двоїти, (бороной) боронувати, боронити, скородити, (ралом) перералювати овес, ярину. -мать (заламывать) руки - ламати, ломити, заламувати руки. [Ламає руки старець (Франко). Умліває, ломить руки (Рудан.). Благала, заламуючи руки (Коцюб.)]. -мать старые порядки - ламати, (сильнее) нищити старі звичаї. -мать строение, дом - розбирати, буряти будівлю, будинок (хату). -мать (собирать) табак - рубати тютюн, (обрывать листья) обривати тютюн. -мать целину - орати (ворушити) цілину, орати пар, обліг (-логу). -мать язык - ламати язик (язика). [Та говори-бо по- людському, не ламай язика (Богодух.)];
    2) безл. Ветром -ет лёд - вітер ламає лід (кригу). Меня -ет - мене ломить, мне, тре, (корчит) судомить; срв. Ломить 2. Ломан(н)ый, нрч. - ламаний, ломлений; трощений; битий, лупаний и т. п.; срв. Ломан(н)ый, прлг. -ная посуда - битий посуд.
    * * *
    лама́ти, ломи́ти; (разрушать; превращать в щепки) трощи́ти

    \ломать го́лову над чем — суши́ти (моро́чити, ламати) [собі́] го́лову над чим

    Русско-украинский словарь > ломать

  • 20 луговина

    1) (небольшой луг) палука, лужечок (-чка), моріжок (-жка и -жку);
    2) (целина) цілина, новина, обліг (-логу);
    3) см. Лужайка.
    * * *
    лу́чка, лужок, -жка́

    Русско-украинский словарь > луговина

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ЛОГУ — ленинградское областное государственное учреждение Источник: http://www.lenobl.ru/gov/committee/nature Примеры использования ЛОГУ «Раковые озёра» ЛОГУ «Вепсский лес» …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • обліг — логу, ч. Пр. Поле, не оране і не оброблюване протягом кількох років; переліг …   Словник лемківскої говірки

  • розліг — логу, ч. Пр. 1. Простір, відкрите поле, нива. 2. Надземна билина у рослин, що в ється по землі і кінцем зачепляється за землю, щоб дати початок новому кущеві; вусики у суниці …   Словник лемківскої говірки

  • Мария Николаевна (великая княжна) — Эта статья о дочери Николая II; о дочери Николая I см.: Мария Николаевна (дочь Николая I). Мария Николаевна …   Википедия

  • Король говорит! — The King s Speech …   Википедия

  • Плевна — *ПЛЕВНА (по болгарски Плѣвенъ), гор. въ Зап. Болгаріи, на р. Тученицѣ, притокѣ Вида. Населеніе 16 17 т., преимущ но болгары. Земледѣльч. центръ и узелъ дорогъ, ведущихъ на Рущукъ (съ вѣтвью на Систово), въ Софію черезъ Орханійскій перевалъ, къ… …   Военная энциклопедия

  • Лог, Лайонел — Лайонел Лог Lionel Logue Дата рождения …   Википедия

  • лог — а, предл. о логе и в логу; мн. лога; м. Широкий, значительной длины овраг с отлогими склонами. Широкий лог. Лог зарос кустарником. В логу протекал ручей. * * * лог овраг с пологими задернованными склонами и плоским днищем. * * * ЛОГ ЛОГ, овраг… …   Энциклопедический словарь

  • ЧЕРУТИ Джакомо — ЧЕРУТИ (Ceruti) Джакомо (1706? 1757?), прозванный Питокетто (Маленький нищий), итальянский живописец. О Черути сохранилось мало сведений. Существуют предположения, что он вырос в Брешии, а родился, возможно, в Милане, известно, работал в Брешии… …   Энциклопедический словарь

  • АУТЭКОЛОГИЯ — (от англ, out вне и экология), физиология, экология; раздел экологии, рассматривающий взаимоотношения отдельного организма (вида) с окружающей средой. Впервые аутэкология выделена в самостоятельный раздел экологии на III Международном… …   Экологический словарь

  • Мир Реки — У этого термина существуют и другие значения, см. Река (значения). «Мир Реки» (англ. Riverworld)  научно фантастическая пенталогия писателя Филипа Хосе Фармера (Philip José Farmer). Содержание 1 Фантастическая идея 2 …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»