-
1 липи
General subject: lipid sensor (представлены сиротскими рецепторами на поверхности цитоплазматических мембран, реагирующие на концентрацию липидов в внутри клетки путем изменения экспрессии генов для защиты клетки от избытка липидов) -
2 λύπη
[липи] ουσ. θ. горе, печаль, сожаление, сочувствие,Λεξικό Ελληνικά-ρωσική νέα (Греческо-русский новый словарь) > λύπη
-
3 липа
человек)I. прилипа, липко (-ка), причепа, прилипайло, підлипайло.II. Липа -1) (дерево) липа, (собир.) лип'я (-п'я). [З однієї липи двічі лика не деруть (Номис)]. Семена -пы - липове насіння, липиці;2) (подложн. документ) липа, луб (-бу), луб'я (-б'я).* * *I( дерево) ли́па, ли́пинаII( фальшивка) ли́па, фальши́вка -
4 лыко
лико, лут (-ту), соб. личчя, луття. [З однієї липи двічі лика не деруть (Номис)]. -ком шитый - ликом шитий, (перен.) валом підперезаний. [Хоч і валом підперезаний, а панич (Кониськ.)]. Не -ком шит - не повстяний. [Хлопець він не повстяний (Кониськ.)]. Он -ка не вяжет - він п'яний як хлющ, як ніч, хоч викрути, язиком не поверне. Борода велика, а ума ни на -ко - борода в пів аршина, а на розум дитина; вже з бородою, а наче й досі без штанів. Не всякое -ко в строку - не за всяку провину києм у спину. Хоть -ком шит, да мылом мыт - хоч і ликом шитий, та не в тім'я битий.* * *ли́колы́ка не вя́жет кто — перен. язико́м не пове́рне (не верне) хто, п'я́ний як хлющ (як хлю́ща, як ніч, як чіп) хто
-
5 неведение
незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).* * *неві́дання; ( незнание) незнання́; ( неосведомлённость) необі́знаність, -ностів блаже́нном \неведение нии быть (пребы́вать, находи́ться) — ирон. у блаже́нному неві́данні бу́ти (лишатися)
по \неведение нию — че́рез незнання́, че́рез необі́знаність
-
6 несколько
1) мест. неопр. - кілька и кільки, декілька и декільки, скілька и скільки (-кох, -ком, -кома), скількись и кількись, (зап.) кількоро, скількоро (употр. в им. и вин. пад.); (какие-то -ко) (с)кілька[и]-там; (свыше десяти) кільканадцять (-тьох, -тьом, -ть(о)ма). [Кілька пар хлопців та дівчат (Н.-Лев.). Напиши хоть кілька слів (Рудан.). Разів кілька позіхнув (Рудан.). Занесе з собою на чужий край кілька різних пісень (Р. Край). Сорочок справила кільки (М. Вовч.). Днів через кільки (Грінч.). Спершу їх гурт ще трохи побільшав, але потім кільки чоловіка відрізнилося (Загірня). Коли-б спромога кількох збудити, а ті вже инших (Коцюб.). Я кільком казав, - коли не хотять (Звягельщ.). Є такі липи, що з кількома дуплами (Кониськ.). Коли декілька чоловіка одну роблять роботу, то пісня помагає їм (Рада). (Вона) буде тут за декільки хвилин (Грінч.). Уся ця подія скоїлася в декільки моментів (Крим.). Купа книжок на столі і на декількох стільцях (Крим.). Додано скілька фотографій кобзарів (Р. Край). Вже скільки днів поїть громаду (Тобіл.). На току скільки стогів ще торішнього хліба (Свидн.). У нас артіль збирається: я з братом та ще чоловіка скільки буде (Грінч.). Дав йому скількись шагів грошей (Сторож.). Скількись разів поцілував його (Крим.). Минуло кількись часу (Г. Барв.). Кількоро людей побігло вулицею (Маков.). Народу не дуже багато: панів кількоро та паній двоє (Грінч.). Вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Брацлавщ.). Випив скільки-там, чарок та й каже (Куліш). Назустріч Микулі вибігло кільканадцять мужчин (Маковей). Кільканадцять десятин землі мають (Доман.)]. Рассказать в -ких словах - переказати (розказати, розповісти) в кількох (в декількох, в скількох) словах. В -ких шагах от кого, чего - за кілька[и] (за декілька[и], за скількись) кроків (ступенів) від кого, від чого. По -ко - по кілька[и], по скілька[и], по декілька[и], по скількись, (редко) по (с)кількоро. [Старий знехотя кидав йому по кільки слів (Н.-Лев.). (Діти) до вікна по кількоро пнуться (Рудан.)];2) нрч. - трохи, тро[і]шки, дещо, денещо. [Трохи вперта людина (Загірня). Спомігся трішки Трохим (Квітка). Дещо передніше трапилася ще одна пригода (Р. Край)]. -ко обескураженный - трохи (трошки, дещо) збентежений.* * *I числ.кі́лька, -ко́х, де́кілька, -кількох и -кілько́х, скі́лькись; скі́лька, кі́лькоро, диал. скі́лькороII нареч.в \несколько их слова́х — кількома́ слова́ми, в кілько́х (в декілько́х, в скілько́х) слова́х
тро́хи, тро́шки, трі́шки, де́що\несколько ко заме́дленный — тро́хи (тро́шки, де́що) спові́льнений (упові́льнений)
См. также в других словарях:
липи́ды — липиды, ов; ед. липид, а … Русское словесное ударение
Липи — (Санскр.) Писать. см. Липики в томе I Тайной Доктрины . Источник: Теософский словарь … Религиозные термины
ЛИПИ — (Санскр.) Писать. См. Липики в томе I Тайной Доктрины … Теософский словарь
Липи́дный обме́н — см. Жировой обмен … Медицинская энциклопедия
ЛИПИ́Т-И́ШТАР — царь I династии гос ва Исин (Двуречье) ок. 1934–24 до н. э. При нём составлен свод законов (дошли фрагменты), оказавших, видимо, влияние на законы Хаммурапи … Биографический словарь
липиды — (от греч. lípos жир), обширная группа природных органических соединений, включающая жиры и жироподобные вещества. Молекулы простых липидов состоят из остатков спирта и жирных кислот, сложных из остатков спирта, высокомолекулярных жирных кислот… … Энциклопедический словарь
Липиньский Кароль — (Lipiński) (1790 1861), польский скрипач, композитор. Дважды состязался в игре с Н. Паганини в Италии, играл с ним в квартете (1818). Комические оперы, 3 симфонии, концерты для скрипки с оркестром, многочисленные пьесы для скрипки и др. Основал… … Энциклопедический словарь
Липит-Иштар — царь I династии государства Исин около 1934 24 до н. э. При нём составлен свод законов (дошли фрагменты), оказавших, видимо, влияние на законы Хаммурапи. * * * ЛИПИТ ИШТАР ЛИПИТ ИШТАР, пятый царь I ой династии г. Иссин, правил в 1934 1924 до н. э … Энциклопедический словарь
Липиды — (от греч. λίπος, lípos жир) широкая группа органических соединений, включающая жирные кислоты, а также их производные, как по радикалу, так и по карбоксильной группе. Используемое ранее определение липидов, как группы органических… … Википедия
Липид — Липиды (от греч. λίπος, lípos жир) жирные кислоты, а также их производные, как по радикалу, так и по карбоксильной группе. Используемое ранее определение липидов, как группы органических соединений, хорошо растворимых в неполярных органических… … Википедия
Липоиды — Липиды (от греч. λίπος, lípos жир) жирные кислоты, а также их производные, как по радикалу, так и по карбоксильной группе. Используемое ранее определение липидов, как группы органических соединений, хорошо растворимых в неполярных органических… … Википедия
