Кропива

1) раст. Urtica - кропива; ласк. кропивонька, кропивочка. -ва стрекает (жалит) - кропива жалить. -ва стрекучка, жгучая, U. dioica и urens L. - кропива жалюча (жеруча, жаллива, жалка), (сущ.) жигавка, жалячка (-чки). [І на жалку кропиву мороз буває (Номис). Ти, кропиво моя, ти жалючая (Пісня)]. -ва волшебная, глухая, Lamium L. - глуха кропива, глушиця, медівка. -ва болотная, Lycopus europaeus L. - драголюб, болотяна кропива, вовконіг звичайний. -ва водяная, Ceratophyllum demersum L. - кушир (-ру) триостий, кропивка, жабуриння, шувар (-ру). -ва чорная, сибирская, Leonurus lanatus Pers. - грем'янка;

2) зоол. -ва морская - морське серце; срвн. Медуза.

* * *

1) пекучий, палючий [Пекуче (палюче) сонце. Палючий погляд. Палюча мрія. Пекуча потреба. Найпекучіші питання наших часів]; (о ветре, о кнуте) жалкий, смалький. [Жалкий батіг]; (о холоде, морозе) пекучий, лютий, (г)острий, жижкий [Я не лякалась, морозу жижкого (Олесь)]; (о крапиве и др. растениях) жалкий, жалливий, жаркий, жижкий, жигучий. [Це не жалка кропива, а глуха. Кропива така жарка, - аж дим іде]. -чая крапива - жалка кропива, кропива-жижкуха. Жгучие слёзы, жгучий поцелуй - сльози пекучі (палкі), поцілунок палючий (палкий). -чая кровь - гаряча кров. -чая боль - пекучий біль (р. болю) (м. р.), болючий біль;

2) жгучий камень (Lapis causticus) - чортів (р. -вого) камінь, пекельний камінь, ляпис.

* * *

1) пеку́чий; ( палящий) палю́чий; (о ветре, морозе) смалки́й; ( жаркий) жарки́й; (преим. о холоде) лютий; (вызывающий жжение, причиняющий боль) жалки́й

2) перен. пеку́чий

чарівний, чарівливий, чародійний. -бное зелье - чар-зілля. -бный цветок - чароцвіт. -бный напиток - дання. Как по мановению -бного жезла - мов чарами, мов з-під чарівничої палічки. -бный фонарь - чародійний ліхтар (р. -ря). -бный заговор - примова. -бная сказка - казка-дивниця, чарівна казка. Волшебная крапива - біла кропива, глуха кропива, окладник, червона кропива, шандра.

* * *

бот. глуха кропива, мняточник, собача мнята, шандра.

* * *

(о змее, пчёлах, крапиве) жалити, кусати; (только о насеком.) тяти (тну, тнеш). Ужалить, жальнуть - вжалити, пожалити, вкусити, втяти, втнути. [Кропива жалить. Пожалив собі руки кропивою. Його бджоли кусають. Тяли (кусали) комарі. Хлопчика вкусила (вжалила) гадюка]. Жалящий - жалкий, жалливий, жижкий, жаркий (жгучий); (о насеком.) кусливий, їдкий; (о пчёлах) сердитий. [Жалка (жаллива, жарка) кропива. Жалкий батіг. В-осени мухи кусливі (їдкі)].

* * *

глухий, оглухлий. Глух кто - не дочуває хто, позакладало кому; (о голосе) здушений, приглушений, безгучний; (о стене) сліпа. -ое место в лесу и т. п. - см. Глушь. Глухая ночь - глупа ніч. Глухой переулок, тупик - сліпий заулок, зазубень, безвихідь (р. -ходи). Глухой гул, стук - стугон. Глухой тетерев - см. Глухарь. Глухая крапива - глуха (біла) кропива. Падать с глухим звуком - гупати. Глухо - глухо, з-глуха, безгучно.

* * *

1) прил. глухи́й

2) в знач. сущ. глухи́й, -ого; глушко́, глушма́н, -а

-вочка

1) см. Голова;

2) (у растений) голі[о]вка. [Головка капусти]. Маковая головка - маківка;

3) (оконечность различных предметов, напр., гвоздя) головка, шапка, шапочка; (только шарообразная) булава, галка, бурулька;

4) головки (в сапогах) - пришви, передки. Петушьи головки, бот. (Lamium purpureum) - красна кропива, шандра.

* * *

1) уменьш.-ласк. голі́вка, голо́вка

2) (утолщённая оконечность чего-л.) голо́вка, голі́вка; ( мака) ма́ківка, уменьш.-ласк. ма́ківочка; ( капусты) кача́н, -а; ( лука) цибули́на

3) ( группа вожаков) голо́вка; верхі́вка

4) мн. спец. при́шви, род. п. при́шов и пришв, передки́, -кі́в, голо́вки, -вок

5) ( головная повязка замужних женщин) намі́тка

1) жалитися, жалити, кусатися, кусати. [Кропива жалиться. Бджоли кусаються (кусають)];

2) (жаловаться) жалитися. [Ніколи не жалиться]; см. Жаловаться.

* * *

см. жалить

жигать палити, перепалювати, пекти. Солнце жжёт - сонце пече. Сердце жжёт - коло серця пече. Жечь кирпичи, известь - палити (перепалювати) цеглу, вапну. Жечь кофе - палити (перепалювати) каву. Крапива жжёт - кропива жалить(ся). Жжёный - палений, перепалюваний.

* * *

1) пали́ти, -лю́, -лиш; ( истреблять огнём) спалювати

2) (припекать, печь) пекти́ (печу́, пече́ш), пали́ти; ( о солнце) смали́ти, -лить, шква́рити; ( о крапиве) жали́ти, -лить

3) (волновать, мучить) пекти

4) ( обжигать) спец. випа́лювати

5) (действовать быстро, возбуждённо; бить) жа́рити, шква́рити, смали́ти, -лю́, -лиш

палитися, пектися. [Ми цілий день печемося на сонці]. Огонь жжётся - огонь палить, пече, припікає. Крапива жжётся - кропива жалиться. Это жжётся (о дорогой цене) - це кусається.

* * *

1) ( обладать способностью жечь) пекти́ (печу́, пече́ш); ( о крапиве) жалити, -лить, жали́тися

2) ( получать ожоги) обпіка́тися

3) страд. пали́тися, -литься; спа́люватися, -люється

джиґнути, джиґонути, уджиґнути, ужалити, упекти. [Оса джиґонула серед лоба. Комар уджиґнув. Кропива ужалила. Упік батогом по спині].

* * *

заглушить глушити, заглушати и заглушувати, заглушити, приглушати и приглушувати, приглушити, пригашати, пригасити, забивати, забити що. [Кропива глушить сад. Лемент заглушує його (Л. Укр.). П'яні гості приглушували голоси тверезих (Куліш). Бур'ян забиває городину]. -шать (подавлять) чувство - придушувати, придушити, гамувати, загамувати, притлумлювати, притлумити, присипляти, приспати почуття. -шать боль - гамувати біль. -шать голос собственных мук - приглушувати голос власних мук. Заглушённый - заглушений, приглушений; придушений, приспаний. [Приглушені ноти. Придушене (приспане) почуття].

* * *

несов.; сов. - заглуш`ить

1) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати и поглуши́ти, ( превосходить по силе) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш; ( делать менее слышным) сти́шувати и стиша́ти, сти́шити, притлу́млювати и притлумля́ти и тлуми́ти, притлуми́ти

2) (перен.: превозмогать в себе какое-л. чувство) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати, затамо́вувати и тамува́ти, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти, утамо́вувати, утамува́ти; притлу́млювати и притлумля́ти и тлуми́ти, притлуми́ти

3) ( мешать росту) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати и поглуши́ти

4) (гасить, тушить) гаси́ти (гашу́, га́сиш), загаси́ти и погаси́ти

зародиться зароджуватися, зародитися, зачинатися, зачатися, запленятися, запленитися, заплоджуватися, заплодитися, законятися, законитися, закльовуватися, заклюнутися, наклюнутися, заснічуватися, заснітитися, в'язатися, зав'язуватися, зав'язатися; (только отвлечённо) по(в)ставати, по(в)стати, зродитися (срвн. Возникать). [Кажуть-же: поки ще не зачався чоловік, доти він душа без тіла (Мирн.)]. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки (Сл. Гр.). То воно вже таке запленилося крикливе (Козелецьк. п.). Несмілива радість закльовувалась у душі (Короленко). Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить (Номис). Мстивість та зависть наклюнулись у серці (Н.-Лев.). На Русі зав'язались добрі початки свого письменства (Єфр.). І в серці повстане єдине бажання (Самійл.)]. -лось чувство, мысль - по(в)стало (зродилось) почуття, -да (зродилась) думка. Зарождённый - зароджений, зачатий; по(в)сталий.

* * *

несов.; сов. - зарод`иться

бот. Lamium Galeobdolon Crantz глуха кропива (жовта).

* * *

бот. Cannabis sativa L. конопля, (чаще мн. ч.) коноплі (-пель), ум. конопельки (- льок). Одно зерно или стебель -пли - см. Конопелина. Мужские стебли -пли - плоскінь, поскінь (-кони), побірниці (-ниць). Женские (семенные) стебли -пли - матірка, матка, матки (-ток). -пля намоченная в воде - помік (-моку). Вырывать созревшие мужские стебли -пли - брати плоскінь, (женские) вибирати коноплі. [Вони з Гафійкою плоскінь беруть (Коцюб.)]. -пля дикая - см. Кипрей. -пля индейская, бот. Cannabis indica L. - індійська конопля. -пля остяцкая, бот. Urtica cannabina L. - кропива. -пля турецкая - см. Клещевина.

* * *

кусатися, джиґатися, (о собаках ещё) рватися. [А собаки-ж у вас не кусаються? (Куліш). Ідіть сміливо, цей собака тільки гавкає, а не рветься (Звин.)]. Крапива -ется - кропива жалить; срвн. Жалиться 1. Горчица, перец -ется - гірчиця, перець пече; срвн. Щипать. Этот товар -ется - цей крам кусається; до цього краму ані приступу.

* * *

1) ( кусать) куса́ти, куса́тися

2) ( кусать друг друга) куса́тися

3) (перен.: быть недоступным по цене) куса́тися

бот. Mentha L. м'ята, ум. м'ятка. -та водяная (M. aquatica L.) - м'ята водяна, блохівник (-ку). -та дикая - а) (или глухая, конская, M. arvensis L.) м'ята польова, м'ята кучерява, м'ята глуха, м'ята дика, м'ята кінська; б) (или русская, M. viridis L.) м'ята зелена, м'ята квасна. -та курчавая (M. crispa L.) - м'ята кучерява, м'ята городня, м'ята садова, м'ята крута. -та лесная (M. silvestris L.) - м'ята лісова, драголюб (-бу) лісовий. -та перечная (M. piperita L.) - м'ята холодна, м'ята справжня, галущанка. -та пташья (Stellaria media V. M.) - мокрець (-рецю), зірочник (-ку) (середній), канаркова травка. -та сердечная (M. Pulegium L.) - м'ята блошниця, полій (-лію), блохівник (-ку). -та собачья - а) (Ballota nigra L.) м'яточник, собача м'ята, глуха кропива, шандра вонюча, біло[чорно]кудреник (-ку); б) (или кошачья, Glechoma hederacea L.) розхідник (звичайний), котики, кошечник (-ку), кошача м'ята, будра. -та степная (Nepeta Cataria L.) - котяча м'ята, котовик, шанта, глушник (-ку).

* * *

петушиный півнячий, когутячий, (лемк. когутій), курячий. -ший гребень, бот. -

1) (Melampyrum cristatum) півники;

2) (Rhinanthus Crista Galli) братчики жовті, бубовник, брязгітка, липчиця, конопляник, кошульник, дзвінець, дзвіночки. -шьи головки, бот. Lamium purpureum L. - красна кропива, шандра.

* * *

тж. петуш`иный

1) паличка; патеричка; ціпочок, костурок, костуронька (-ки); ґирлижка, кийок; см. Посох. -шок выпить - випити на коні, дорогу погладити, стременного випити;

2) -шок узловатый, бот. Phlomis tuberosa L. - кропива глуха, свиняча бабка, медов(н)ик, нечуй- вітер.

* * *

1) уменьш. па́личка, ціпо́к, -пка́, ціпо́чок, -чка; посошо́к, -шка́

2) ( рюмка водки на дорогу) оста́ння ча́рка [на доро́гу], стременне́, -о́го, ча́рка на доро́гу (на ко́ні), відхо́жа ча́рка