Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Конев

  • 1 Конев

    Новый русско-английский словарь > Конев

  • 2 маршал

    маршал

    Авиаций маршал маршал авиации.

    Вара артиллерийын главный маршалже Вороновын учебникшым пачаш-пачаш лудым. К. Березин. А потом я несколько раз перечитывал учебник главного маршала артиллерии Воронова.

    Тушко маршал Конев толын ыле. А. Ягельдин. Туда приезжал маршал Конев.

    2. в поз. опр. маршальский

    Маршал званий маршальское звание;

    маршал шӱдыр маршальская звезда.

    Марийско-русский словарь > маршал

  • 3 казнить

    1) (предавать смертной казни) карати, скарати, тратити, страчувати, стратити, потратити, губити, з(а)губити, катувати, скатувати, віддавати, віддати на страту, (о мн.) пострачувати, поскатовувати кого. [Вчора засудили на смерть, сьогодні скарали (Крим.). Вдовиного синонька тратити гадають (Пісня). Вже Харка стратили й заховали (Метл.). Уранці ми потратим Коваленка (Грінч.). Прив'язав коневі до хвоста і пустив у поле; так її скатували (Казка). Пана та Супруна ведуть загубити (Пісня)]. -нить смертью - карати, покарати, скарати на смерть, на горло, на горлі, горлом. [По декрету королівського суда покарано горлом (Ор. Лев.). Із сокирою кат у руках дожидав тих, що мусить на смерть покарати (Грінч.)];
    2) (мучительно умерщвлять) карати, скарати, тратити, стратити, катувати, скатувати. [Столицю знищу; хто в ній є - скараю і зневолю (Ворон.)];
    3) (ниспосылать несчастия) карати, покарати. [За що тебе Господь кара, карає тяжко? (Шевч.)]. -нить чем - карати чим. [Карати поглядом, зневагою]. -нить какой-либо работой - поставити на кару кого. [Доля щербата поставила його за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Єфр.)]. Казнённый - с[по]караний, страчений, скатований.
    * * *
    несов., сов.
    1) стра́чувати, стра́тити, кара́ти [на смерть; на го́рло], покара́ти и скара́ти [на смерть; на го́рло]; катува́ти, скатува́ти
    2) (перен.: наказывать, мучить) кара́ти, покара́ти; (несов.: бичевать) бичува́ти, карта́ти

    Русско-украинский словарь > казнить

  • 4 конь

    1) (зоол.) кінь (р. коня, зв. коню, мн. коні, -ней), (стар.) комонь; ум.-ласк. коник, коничок (-чка), кониченько, конячка, коненя (мн. конята, коненята); ув. коняка; (пренебр.) шкапа, шкапіка, шкапина, соб. кінва и коньва (Звин.); (резвый) баско, громак; (ратный) румак, бахмат; (дрянной) пакінь (-коня), шевляга; (дикий) дичко, тарпан (-на), (необъезж.) неук; (шагистый) ступак; (имеющий большую гриву) гривань, гривач, довгогривець; (белый с чёрными или рыжими пятнами) таркач; (гнедой) гнідан[ш], гнідко; (вороной) воронько, воронець (-нця). [Швидше, коню, швидше, коню, поспішай додому (Шевч.). Ой у мене був коняка, був коняка-розбишака (Щоголів). Під ним коник вороненький насилу ступає (Шевч.). Під ним кониченько сильне дужий (Пісня). Та купуй уже, купуй, - славная конина! (Рудан.). Війна гогоче, комоні ржуть, грохочуть тулумбаси (Куліш)]. Дарёному коню в зубы не смотрят - дарованому коневі зубів не лічать. Был конь, да изъездился - був кінь та з'їздився. Конь прядёт ушами - кінь стриже вухами. Гарцовать на коне - конем вигравати. На коне, на конях - конем, кіньми, кінно. [Кожен міщанин повинен служити кінно й оружно (Куліш). Слуги їдуть кінно округ воза (Куліш)]. Конь о четырёх ногах да спотыкается - кінь на чотирьох та й то спотикається. Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй - куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом; коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє) (Приказки). С чужого -ня среди грязи долой - з чужого воза й серед болота злазь (Приказка). Чешись конь с -нём, а свинья с углом - знайся кінь з конем, а віл з волом (Приказка);
    2) конь водный - см. Гиппопотам;
    3) (рыба) см. Конёк 6;
    4) (в шахм. игре) коник.
    * * *
    кінь, род. п. коня́

    по ко́ням!, на́ конь! — ( военная команда) на коня́!, на ко́ней!

    ход конём — шахм., перен. хід коне́м

    Русско-украинский словарь > конь

  • 5 молодец

    I. см. Молодец 4.
    II. 1) (юноша, парень) молодець (-дця), юнак (-ка), хлопець (-пця); (холостяк) парубок (-бка). Эй, -дец, поди-ка сюда - гей, хлопче (молодче, козаче), підійди-но сюди;
    2) см. Малой;
    3) (дока, расторопный человек) молодець, майстер (-тра), козир (-ря), зух (-ха). Он на всё -дец - він на все майстер;
    4) Молодец (хват, удалец) - (хлопець-)молодець (-дця), козак, юнак, зух, зух-хват, бодрак (-ка), (диал.) левенець (-нця), леґінь (-ня), (перен.) лицар, козир, ум. молодчик, козаченько, левенчик. [Так от який він лицар? Молодець на овець, а як на молодця, сам війця (Еварн.). І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака (Шевч.). Ой, козаченьку, левенцю! (Чуб. V). Дали мені капелюх, уже тепер вояк-зух (Головац.). Я з чоловіком спимо в хаті, а мої бодраки в сінях на холоді сплять (Звин.)]. Добрый -дец (зв. п.) - козаче-молодче, хлопче-молодче, славний козаче, (диал.) козаче- левенче. Разудалый, добрый -дец - славний козак (юнак, левенець), добрий молодець. Разудалы добры -цы - славні хлопці, славні молодці, хлопці-молодці, славне козацтво (юнацтво), славні козаки (юнаки), (только в обращении) панове-молодці. [Гей, чого хлопці, славні молодці, чого смутні, невеселі? (Пісня). Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився (ЗОЮР II). Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царград до султана поїдемо в гості (Шевч.)]. -дцы-ребята! - молодці-хлопці! Такой -дец, что глядеть любо - такий молодець (козак), що любо глянути (подивитися). Он вёл себя -цом - він поводився як козак (по-козацькому, по-молодецькому). -дец к -дцу, -дцы на подбор - одним лицем молодці, молодець до молодця. [Тим часом Буран устиг добрати ще десять охочих, одним лицем молодців (Корол.)]. Ай да -дец! - от так молодець! от козак! Молодец девка - козир- дівка.
    * * *
    I м`олодец
    фольк.
    молоде́ць, -дця́, хло́пець, -пця, коза́к, -а
    II молод`ец
    молоде́ць, -дця́; ( служащий на посылках) хло́пець, -пця

    Русско-украинский словарь > молодец

  • 6 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 7 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 8 перси

    мн. перса и перси (р. перс), груди (-дей). [Насипав коневі вівса по самі перса. Коралі і дукачі як жар горіли на її повних грудях (Федьк.)].
    * * *
    1) ( женские груди) пе́рса, -сів, пе́рси, -сів
    2) ( грудь) гру́ди, -де́й

    Русско-украинский словарь > перси

  • 9 повод

    1) (у лошади) повід (-вода); мн. невода. -водья - поводи, повіддя; ум. повідець (- дця); (у рогатого скота) налигач. Отпустить -дья у лошади - попустити поводи коневі. Связывать лошадей -дьями - батувати коні. Вести лошадь за повод или в поводу - вести коня за повід, на поводі. Он на -ду у своей жены - він на поводі у своєї жінки. Пускай во все повода - поганяй в три батоги;
    2) привід, призвід (-воду), причина, притока, приключка, зачіпка, приклеп (-лепу), приклепка. Срв. Предлог, Причина. [Не давав я йому жадного приводу так говорити. З якої причини це сталося? Хоче знайти приключку, щоб вигнати його з хати (Звин.). Лишень притоки шукав, щоб за вітця помститися на хлопцеві (Франко). Дають зачіпку до такої розмови (Грінч.)]. По какому поводу - з якого приводу, з якої причини. По этому -ду - з цього приводу. По -ду чего - з приводу чого. По -ду этой ссоры - з приводу цієї сварки (суперечки). По всякому ничтожному -ду - будь з якого приводу (якої причини), будь з чого, аби з чого. Без всякого -да - без жадного (ніякого) приводу, без жадної (ніякої) причини (приключки), (шутл.) ні сіло, ні впало; гарма-дарма. Подавать, давать -вод к чему - давати, дати привід до чого. Я не давал никакого -да - я не давав ніякого (жадного) приводу, я нічим не спричинився, я не призводив до чого. Искать -да к чему - шукати приводу (приключки) до чого. От маловажного -да - з малого приводу, з малого чого. Это послужило (было) -дом к жалобе, кассации - це було приводом (це сталося за привід) до скарги, до касації.
    * * *
    I
    (ремень, верёвка) по́від, -вода; ( для рогатого скота) нали́гач

    пово́дья — мн. поводи́, -ді́в, пові́ддя

    II
    ( предлог) при́від, -воду; при́ключка; ( зацепка) зачі́пка

    кассацио́нный \повод — юр. касаці́йний при́від

    Русско-украинский словарь > повод

  • 10 подарить

    подарувати и подарити, ударувати и ударити, здарувати и здарити кому що. [Бідному ніхто не подарує (Номис). Здарували йому на весіллі чотири карбованці (Черкас.)]. Подаренный - дарований, подарований. [Дарованому коневі в зуби не дивляться].
    * * *
    1) подарува́ти, дарува́ти
    2) ( кого-что чем - одарить) наділи́ти ( кого-що чим и кому-чому чого); надари́ти (кого-що чим)

    Русско-украинский словарь > подарить

  • 11 подвёртываться

    подвертеться
    1) прикручуватися, прикрутитися. [Шруб не прикручується дужче];
    2) (сов. подвернуться) підмотуватися, підмотатися;
    3) закасуватися, закасатися, закачуватися, закачатися, підкачатися, підібгатися. [Довгий хвіст у сукні підобгався. Пола закасалась, - відгорни (Неч.-Лев.)];
    4) (о ноге, руке) підвертатися, підвернутися. [Ліва нога в мене часто підвертається];
    5) -нуться - нагодитися, навернутися, навинутися. [Чи мені цю наймичку зараз відправити, чи підождати, поки нагодиться яка. Забираємо все, що на очі навинеться (навернеться)]. Он -нулся очень кстати - він нагодився дуже до речи. Ребёнок -ся (угодил) под лошадь - дитина потрапила, під коня (коневі під ноги). Не -ся мне под руку - не підлазь мені під руку.
    * * *
    несов.; сов. - подверн`уться
    1) ( завинчиваться) закру́чуватися, закрути́тися и позакру́чуватися, прикру́чуватися, прикрути́тися
    2) ( подгибаться) підгорта́тися, підгорну́тися и попідгорта́тися; ( о ноге) підверта́тися, підверну́тися; ( о полах одежды) підка́чуватися, підкача́тися, підко́чуватися, підкоти́тися, зака́чуватися, закача́тися, зако́чуватися, закоти́тися, підка́суватися, підкаса́тися, зака́суватися, закаса́тися; ( о рукаве) засу́куватися, засука́тися
    3) (неловко подгибать, повреждать) підверта́тися, підверну́тися
    4) ( случаться) трапля́тися, тра́питися; ( попадаться) попада́тися, попа́стися, підверта́тися, підверну́тися, ( о человеке) нагоди́тися (несов.), наверта́тися, наверну́тися, (попадать, угодить) потрапля́ти, потра́пити; (несов.: взяться) взя́тися
    5) ( подходить с корыстными целями) підверну́тися (несов.); ( подольщаться) підсипа́тися, підси́патися, підмо́щуватися, підмости́тися (до кого), підла́зити и підліза́ти, підлі́зти (до кого, під кого)
    6) страд. (несов.) підкру́чуватися; підгорта́тися; підка́чуватися, підко́чуватися, зака́чуватися, зако́чуватися, підкасува́тися, закасува́тися; засу́куватися; підмо́туватися; підгорта́тися; підверта́тися; підсо́вуватися

    Русско-украинский словарь > подвёртываться

  • 12 подсупонивать

    подсупонить (лошадь) підтягати, підтягти супоню (коневі). -нить кого - см. Обмануть.
    * * *
    несов.; сов. - подсуп`онить
    1) засуяпо́нювати, засупо́нити

    Русско-украинский словарь > подсупонивать

  • 13 Неосё[е]дланный

    не(о)сідланий, (реже) неокульбачений, (о мног.) непосідланий, непокульбачений. -ная лошадь - не(о)сідланий кінь. Ехать, сидеть на -ной лошади - їхати, сидіти на не(о)сідланому коневі, (ехать, сидеть без седла) їхати, сидіти охляп. [На коні сидить охляп (Шевч.)].

    Русско-украинский словарь > Неосё[е]дланный

См. также в других словарях:

  • Конев — КОНЕНКОВ КОНИЩЕВ КОНЬКОВ КОНЮХОВ КОНЮШИЙ КОНЬКИН КОНЮШЕНКО КОНЮШОК Прозвище Конь было весьма распространено. Кони сыграли немаловажную роль в повседневной жизни, поэтому и возникли различные лошадинные фамилии. Конищев от Конище. Суффикс ище в… …   Русские фамилии

  • КОНЕВ — Иван Степанович (1897 1973), Маршал Советского Союза (1944). В Великую Отечественную войну командующий армией, войсками Западного, Калининского, Северо Западного, Степного и ряда других фронтов. С 1945 главнокомандующий Центральной группой войск …   Современная энциклопедия

  • КОНЕВ — Иван Степанович (1897 1973), Маршал Советского Союза (1944), дважды Герой Советского Союза (1944, 1945). В Гражданскую войну комиссар бронепоезда, бригады. В Великую Отечественную войну командующий армией, войсками Западного, Калининского, Северо …   Русская история

  • Конев — Конев  русская фамилия. Известные носители: Конев, Александр Степанович (1916 1992) пулемётчик, Герой Советского Союза (1944)[1]. Конев, Андрей Алексеевич (р. 1989)  российский хоккеист. Конев, Борис Иванович (1914 1944)  Герой… …   Википедия

  • Конев И. — Иван Степанович Конев 16 (28) декабря 1897(18971228)  21 мая 1973 Место рождения …   Википедия

  • Конев И. С. — Иван Степанович Конев 16 (28) декабря 1897(18971228)  21 мая 1973 Место рождения …   Википедия

  • Конев —         Иван Степанович [16(28).12.1897, деревня Лодейно, ныне Подосиновского района Кировской области, 21.5.1973, Москва], советский военачальник, Маршал Советского Союза (20.2.1944), дважды Герой Советского Союза (29.7.1944 и 1.6.1945), Герой… …   Большая советская энциклопедия

  • Конев Бор (Коломенский район Московской области) — Деревня Конев Бор Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • Конев Андрей Николаевич — Род деятельности: Начальник Нижегородской академии МВД РФ, генерал майор полиции Дата рождения: 16 февраля 1970(1970 02 16) (42 года) …   Википедия

  • КОНЕВ Иван Степанович — (1897 1973) Маршал Советского Союза (1944), дважды Герой Советского Союза (1944, 1945). В Гражданскую войну комиссар бронепоезда, бригады. В Великую Отечественную войну командующий армией, войсками Западного, Калининского, Северо Западного,… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Конев, Юрий Михайлович — Депутат Государственной Думы Федерального Собрания РФ третьего созыва с декабря 1999 г., член группы "Народный депутат", заместитель председателя Комитета по делам Федерации и региональной политике; родился 10 августа 1942 г.; имеет… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»