Кло

обыкн. мн. Клы) (і)кло, мн. (і)кла; см. Клы.

ікло, кло, мн. ікла, кла (р. (і)клів), (бивень) сікач, бияк (-ка). Белый клык - білий зуб, (у клыкастых) біле ікло. Волчий клык - (у людей) вовчий зуб, (у животн.) вовче ікло.

* * *

ікло, клик.

клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).

* * *

1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журба

2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́

1) (умерщвление, убой) заріз (-зу). [Там татари полон ділять, на заріз людей ведуть (АД). Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! (Номис)];

2) (часть шеи и горла в туше) ошийок (-шийка), (диал.) душа;

3) (у лошади: изгиб шеи) загин (-ну). Лошадь с высоким -зом - загинастий кінь (Звин.);

4) (зарубка, надрез) карб (-бу), зарубина, зарубка;

5) см. Пьяница;

6) (клык) ікло, кло. [Як піймав вовк іклом за хвіст, так і розпоров хвіст (Черк. п.)]. Волчий -рез - вовче ікло;

7) (перен.: беда, погибель) заріз, смерть, біда, нещастя, загин (-ну). Чистый -рез - видима смерть (біда), прямо заріз, смерть, и т. д. чисте нещастя;

8) до зарезу, нрч. - до зарізу, аж ґвалт, хоч повісься. Мне нужны деньги до зарезу - мені аж ґвалт (мені до зарізу, хоч повісься) потрібні гроші.

* * *

1) ( убой) зарі́з, -у, забі́й, -бо́ю

2) ( безвыходное положение) зарі́з

3) ( надрез) надрі́з, -у

несов.; сов. - стесн`ить

1) ( сжимать) сти́скувати, -кую, -куєш и стиска́ти, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти; ( сдавливать) зда́влювати, -люю, -люєш, здави́ти, -влю́, -виш и мног. позда́влювати, зду́шувати, -шую, -шуєш, здуши́ти, -шу́, -шиш; ( спирать) спира́ти, спе́рти, (зіпру́, зіпре́ш)

2) ( кого-что - затруднять) утрудня́ти и утру́днювати, -нюю, -нюєш, утрудни́ти (кого-що, кому що); ( мешать) заважа́ти, зава́дити, -джу, -диш, перешкоджа́ти, перешко́дити (кому-чому); ( быть помехой) става́ти (стаю́, стає́ш) на перешко́ді (на зава́ді), ста́ти (ста́ну, ста́неш) на перешко́ді (на зава́ді) (кому-чому); ( беспокоить) турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, потурбува́ти (кого-що); ( причинять беспокойство) завдава́ти (-даю́, -дає́ш) кло́поту, завда́ти (-да́м, -даси́) кло́поту (кому), несов. клопота́ти, -почу́, -по́чеш (кого); ( связывать) зв'я́зувати, -зую, -зуєш, зв'яза́ти (зв'яжу́, зв'я́жеш)

3) ( ограничивать) обме́жувати, -жую, -жуєш, обме́жити, -жу, -жиш; ( задерживать) затри́мувати, -мую, -муєш, затри́мати

4) ( притеснять) ути́скувати, -кую, -куєш и утиска́ти, ути́снути

5) ( подавлять) гніти́ти (гнічу́, гніти́ш) и пригні́чувати, -чую, -чуєш и пригніта́ти, пригніти́ти

6) (тесно сводить, смыкать) змика́ти, зімкну́ти

1) (суетливая беготня) метушня, заметушня, крутанина, крутнеча (р. -чі), плутанина, тяганина, гармидер, гембель (р. -бля, м. р.), шамотня, поранина, шарпанина; срв. Барахтанье;

2) (хлопоты) клопіт (р. -поту), захід (р. -ходу) [Три дні заходу, а день празнику], заходи, морока, рахуба, панькання з ким-чим, назоління з к.-ч., (с обмазкой или побелкой комнаты, здания) пічкання, (с ч.-нибудь жидким) таляпанина.

* * *

1) ( беспокойное движение) метушня́, вовту́ження, шамотня́, тягани́на

2) (кропотливое занятие) по́рання, порани́на, по́рпання, тягани́на; шпо́ртання; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів, моро́ка

яки́й (що) турбу́ється; в знач. прил. турбо́тний, турбо́тливий, дбайли́вий, кло́пітний, у кло́потах (про кого)

затруднить

1) (делать более трудным, препятствовать) утрудняти, утруднити що кому, перешкоджати, перешкодити, заваджати, завадити кому в чому, ставати, стати на перешкоді (на заваді, на перепоні) кому до чого, непутити кому в чому. Это обстоятельство -няет исполнение нашей цели - ця обставина утрудняє виконання нашої мети, перешкоджає (заваджає) нам виконати нашу мету, стає на перешкоді (на заваді, на перепоні) до нашої мети. Недостаток памяти -няет учение - брак пам'яти (непам'ятливість) утрудняє науку, непутить в науці. Это тесное пространство -няло движение нашей армии - цей обмежений простір ставав на заваді рухові нашої армії;

2) (мешать кому, обременять кого) заваджати, завадити кому, трудити, потрудити, обтяжувати, обтяжити кого, (диал.) застужати кого; (беспокоить) клопотати, поклопотати кого чим, завдавати, завдати клопоту кому. Это меня нисколько не -нит - це мене ніяк не потрудить, не обтяжить, це не завдасть мені жадного клопоту. Если это не очень -нит вас - якщо це не дуже вас обтяжить, якщо це не завдасть вам великого клопоту. Меня -няет (смущает) вот что - ось що мене спиняє (перепиняє, клопоче). Затруднённый - утруднений; потруджений, обтяжений, поклопотаний. -ное дыхание - стиснене дихання, стиснений віддих.

* * *

несов.; сов. - затрудн`ить

1) (dens) зуб (-ба), (шутл.) рубак, їдак (-ка), макоїд (-да); мн. (у челов., животн.) зубы (dentes) - зуби (-бів). [Добрі зуби і камінь перегризуть (Номис)]. Передний зуб - передній зуб. Коренной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка), (у жив.) жвач (-ча). Коренной задний зуб, зуб мудрости - череній зуб, череняк, зуб мудрости. Молочный зуб - молочний зуб, телячий зуб, мн. телячки (-ків). Глазной зуб - очний зуб. Волчий зуб - вовчий зуб. Зуб резец - сміюнець (- нця), (у жив.) різак (-ка), сікач (-ча). Зуб клык - ікло и кло, кливак, мн. ікла, кла (р. клів), кливаки (-ків). Вставной зуб - вставний зуб. Искусственный зуб - штучний зуб, роблений зуб. Мелкие -бы - дрібні зуби. -бы выпали - зуби повипадали, випали, посходили. Рвать -бы - рвати зуби, тягти, тягнути зуби, брати зуби. -бы прорезываются - зуби ріжуться. -бы шатаются - зуби хитаються. -бы болят у кого - зуби болять кого. У меня болят -бы - мене болять зуби. Лишить -бов кого (обеззубить) - збеззубити кого, (перен.) підрізати кому зуби. Лишиться -бов - позбутися зубів, збеззубіти. Проесть, съесть -бы на чём - з'їсти зуби на чому. Положить -бы на полку (голодать) - покласти зуби на полицю. Ударить по -бам - дати в зуби кому, загилити по зубах кому. Посчитать кому -бы - повибивати, порахувати зуби кому. Оскаливать, -лить -бы - вищиряти, вищирити зуби, вишкіряти (и шкірити), вишкірити зуби, (диал.) зашкірюватися до кого (Стеф.), (огрызаться) відз(в)ірятися. [Лежить собака, та й відзіряється (Полт.)]. -бы скалить (насмехаться) - скалозубити, смішкуватися з кого, брати на глум кого, глузувати з кого; см. Насмехаться. Полно -бы скалить - годі тих смішків, годі зуби яснити, досить глузувати. Что -бы скалишь (кажешь)? - по чім зуби продаєш? Ему на зуб не попадайся - йому на зуб не давайсь! Точить, острить скалить -бы на кого - гострити зуби на кого. Острить -бы на что - ласитися на що. -бы чесать (болтать вздор) - теревені правити; см. Вздор. Говорить сквозь -бы - цідити (сов. процідити) крізь зуби. [Стрепенувся і крізь зуби процідив (Кониськ.)]. Щёлкать, щёлкнуть -бами - клацати, клацнути зубами. [Вовк як клацне зубами (Рудч.). Зубами клацав, мов-би пес (Котл.)]. Скрежетать -ми - зубами скрегота[і ]ти, скрипіти, скрипотіти. Стучать -бами (от дрожи) - зубами цокотіти, зубами дзвонити. [Дрижить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче (Греб.)]. Зуб на зуб не попадает у кого - зуб(а) з зубом не зведе хто, зуби цокочуть у кого, зубами цокоче хто. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка)]. Око за око, зуб за зуб - око за око, зуб за зуб. Сжать -бы - зціпити зуби. [А вона тільки зуби зціпила (М. В.)]. Разжать -бы - розняти, розціпити зуби. Хватить -ми - гризнути кого. [А як гризне його собака (Звин.)]. Крошить -ми - трощити що. Заговаривать -бы кому - замовляти зуби кому. [Зубів ви не замовляйте (Мирн.)]. В -бах навязнуть у кого (надоесть) - в зубах нав'язнути кому. В -бах завязнуть - в зуби зав'язнути, у зубах застря(г)нути. [Взяла та в зуби і зав'язла (лушпина) (Звин.)]. С густыми -ми - густозубий. С редкими -ми - рідкозубий. С гнилыми -ми - гнилозубий. С волчьим -бом - вовкозубий. Без одного или неск. -бов - несповназубий, щербатий. [Мене в москалі не візьмуть, бо я несповназубий (Звин.). Щербатий рот]. Вооружённый до -бов - озброєний (геть, аж) до зубів;

2) (часть снаряда) зуб, зубок (-бка); мн. зубья - зуб'я (-б'я, ср. р.), зубки; см. Зубец 1;

3) (злоба) храп (-пу). Иметь на (против) кого зуб - мати храп на кого.

* * *

1) зуб

2) техн. зуб

избавить кого от кого, от чего или чего відзволяти, відзволити кого від кого, від чого, визволяти, визволити кого від кого, з чого, (зап.) вибавляти, вибавити кого від чого, ря[а]тувати, вря[а]тувати, виря[а]товувати, виря[а]тувати кого з чого, сов. відволати кого від чого, звільняти, звільнити кого від чого, (диал.) опростувати, опростати від чого, (о)слобоняти, (о)слобонити кого від чого, позбавляти, позбавити кого чого. [Ти одзволив нас од смерти (Казка). Ти мене вибавив од смерти, а я тебе (Рудч.). Я так гаряче благав, і ти мене не вратував од цієї ганьби (Крим.). Опростав мене батько від панської ласки (Сл. Гр.). Світ слобонити від мук і роздору (Франко). Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти (Куліш). Дочку од лиха одволає і ворога свого здолає (Греб.)]. Смерть -вляет нас от мук - смерть відзволяє (вибавляє) нас від мук. -вьте меня от этого неприятного поручения - відзвольте мене від цього прикрого доручення. -вить кого от опасности - визволити, вирятувати кого з небезпеки, врятувати кого в небезпеці. Он -вил меня от этого несчастья - він визволив (вирятував) мене з цієї біди, напасти, він врятував мене від цієї біди. -вляю вас от труда, от неприятности отвечать мне - звільняю вас від клопоту, від прикрости мені відповідати. -вить кого от беспокойства - позбавити кого клопоту. -вьте меня от ваших замечаний - дайте мені спокій з вашими увагами (від ваших уваг). Избави бог! - крий боже! боронь боже! ховай боже! (не)хай бог боронить (милує, одверта)! -вьте меня от него - відзвольте, визвольте мене від його [Я бачу, що мій вид їй гірший від хвороби, так визвольмо-ж її від нашої особи (Самійл.)]. -ви нас бог от пожара! - хай нас бог боронить (милує) від пожежі! Избавленный - визволений, відзволений, вибавлений, виря[а]туваний, вря[а]тований; звільнений від чого, позбавлений чого. Никто не -влен от смерти - від смерти ніхто не врятований, не вільний, не виметний.

* * *

несов.; сов. - изб`авить

хилити, гнути, клонити кого, що. [Куди хилить вітер, туди й лози гнуться (Приказка). Хай хто хоче, хилить шию (Грінч.). Голод і втома гнули додолу його голову (Франко). Клонить зелені віти додолу (Куліш)]. -нить (речь, дело) к чему - хилити до чого (и куди), гнути на що (и куди), вернути на що. [Куди це він хилить? (Звин.). Гне на те, щоб потягнути парубків до суду (М. Лев.). Тільки на те й верне, як би тебе одурити (Кон.)]. Клонит кого ко сну - сон кого клонить, на сон клонить кого, на сон кому збирається, на сон кого збирає. [Сон мене так і клонить (М. Вовч.). Вже й на сон клонить, а все думки буяють (М. Вовч.). На сон йому не збиралося (Маковей)]. Меня сон -нит (одолевает) - мене сон змагає, намагає, налягає. -нить взоры - см. Потуплять глаза.

* * *

1) хили́ти, клони́ти; ( наклонять) нахиля́ти, похиля́ти; ( склонять) схиля́ти; ( гнуть) гну́ти

2) (к чему - перен.: склонять, влечь) хили́ти (до чого), гну́ти (до чого, на що), верну́ти (на що)

3) (что к чему и куда - перен.: направлять, устремлять) спрямо́вувати, скеро́вувати, вести́, хили́ти (що до чого и куди), верну́ти (що куди)