-
1 т. капл.
сокр. от температура каплепадения -
2 часовня
-
3 капли
капл||иж1. ἡ σταγόνα [-ών], ἡ σταλαματιά, ἡ στάλα, ἡ ρανίδα:\капли за \каплией σταγόνα σταγόνα· по \каплие στἀλα στάλα·2. мн. (лекарство) οἱ σταγόνες·3. (самое малое количество) разг ἡ στάλα, τό κομματάκι:ни \каплии ὁβτε μιά στάλα· ◊ до \каплии μέχρι τήν τελευταία σταγόνα, μέχρι τρυγός· похожи как две \каплии воды εἶναι ἰδιοι κι ἀπαράλλαχτοι· \каплии в рот не брать δέν πίνω πιοτά· биться до последней \каплии крови μάχομαι μέχρι τελευταίας ρανίδος αίματος· \капли в море σταγόνα στον ὠκεανό· и \капли камень долбит καί σταγόνα τρώει τήν πέτρα. -
4 часовенный
-
5 часовенка
-
6 капля
-
7 капля
1) крапля, краплина и крапелина (диал. зап. кропля), капля, каплина и капелина, капка, цятка, цятина. [Краплями піт тече (Свидн.). А сльози буйними краплями котилися по щоках (Крим.). Краплі роси (Л. Укр.). Краплини дощовії (Самійл.) Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне (Номис). По каплі виточу з його диявольську кров (Сторож.). Дав для очей примочку, по десять капок треба капати (Звин.). Буду пити, буду пити й кроплі не пущу (Чуб. V). Йди по воду, бо нема води й цяти (Черкащ.)]. -пля жира на воде, борще и т. п. - скалка, ум. скалочка, скалинка (жиру, ситощів). [Збирають з страви скалки жиру (Номис). Жиру в борщі нема і скалочки (Хорольськ п.)]. След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде - накапане (-ного), (пров.) капнух (-ха). Спадать (ниспадать) -ми - спадати краплями. [Журливо, тихо гомонить вода, - немов сльозами, краплями спада (Л. Укр.)]. Падать -ми - падати краплями. Что -пля в море - як крапля (краплина) в морі. Как две -пли воды (похож) - як викапаний, як вилитий. -пля в -плю кто - кістка й мастка чия или хто, капка в капку, точка в точку, цятка в цяточку хто, як викапаний хто, (пров.) нескіщений хто. -пля по -пле - крапля по краплі, капля по каплі. -пля по -пле и камень долбит - крапля по краплі і камінь довбе (розбиває). Вытекать, вытечь -плями - викапувати, викапати. [Очі так плачуть, так плачуть, що викапають (Стефаник)]. Застучать -плями (о дожде) - запорощати (в що). [Дощ у вікно запорощав (Сл. Гр.)]. До последней -пли крови - до останньої краплі крови;2) (малость, крошка) крихта, дрібка, (росинка) ріска, рісочка; см. Капелька 2. [У Шевченка нема й крихти національного ворогування (Грінч.). Аби на землю ні дрібка хліба, ні вина не впала (Яворськ.)]. И -пли во рту не было - і ріски (і крихти) в роті не було, і ріска в роті не була. До -пли (до конца, всё) - до крихти. [І все до крихти розказала (Шевч.)]. Ни -пли (нисколько) - ні (ані) крихти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Капелька 2. [Горілки в барилі ані цюк (Сл. Гр.)]. В нём нет и -пли ума - він не має і крихти (дрібки) розуму.* * *1) кра́пля, ка́пля, крапли́на; крапели́на2) ( малое количество) ка́пля, кра́пля; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки3)ка́пли — (мн.: лекарство) кра́плі, -пель, ка́плі
-
8 Капли
мед. каплі, краплі (-пель). [Дав мені лікар якісь краплі (Сл. Ум.)]. Глазные -ли - краплі на очі. Мятные -ли - м'ятні краплі (каплі). -
9 исчезать
исчезнуть1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.* * *несов.; сов. - исч`езнутьзника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути\исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)
\исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті
\исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)
-
10 накапывать
и Накапливать накапатьI. 1) накапувати, накапати, (внутрь) закроплювати и закропляти, закропити, (о мног. или во мн. местах) понакапувати, позакроплювати чого или чим. [Накапай мені капель (Київ). Накапала олією на настільник (Канівщ.). Закропи три капки в око (Звин.)];2) см. Накрапывать. Накапанный - накапаний, понакапуваний; закроплений, позакроплюваний. -ться -1) (стр. з.) накапуватися, бути накапуваним, накапаним, понакапуваним и т. п. [Погано накапуються каплі (Богодух.)];2) (вдоволь, сов.) накапатися, накрапатися; срв. Капать.II. Накапывать, накопать, накопнуть -1) (раскапывая землю) накопувати, накопати що, чого, накопнути що, (о мног. или во мн. местах) понакопувати. [Понакопували ямок - щепи садитимемо (Богодух.)];2) (выкапывая из земли) накопувати, накопати, (о мног.) понакопувати, (о картофеле, свёкле ещё, сов.) навибирати, набрати чого. [Картоплі накопали багато (Канівщ.)]. Накопанный - накопаний, понакопуваний. -ться -1) накопуватися, накопатися, понакопуватися; бути накопуваним, накопаним, понакопуваним;2) (вдоволь, сов.) - (в сыпучем) накопатися, наритися, напорпатися, нагребтися, нашпортатися, (в мокром, грязном) накопатися, наритися, набабратися; (наковыряться) накопатися, накопирсатися; (в вещах) накопатися, наритися, напорпатися, напоратися, нашпортатися; (навозиться) намарудитися, надлубатися, навовтузитися.* * *I несов.; сов. - нак`апатьнака́пувати, нака́пати; (роняя капли на что-л.) наля́пувати, наля́пати и мног. поналя́пуватиII несов.; сов. - накоп`атьнако́пувати, накопа́ти и мног. понако́пувати; (сов.: наделать углублений; извлечь из земли) покопа́ти; (копая, добывать) уко́пувати, укопа́ти -
11 помогать
помочь помагати, помогти, допомагати, допомогти кому, запомагати, запомогти, спомагати, спомогти кого и кому чим и в чому, під(по)магати, під(по)могти кого и кому, пособляти, пособити, підсобляти, підсобити кому, ра[я]тувати, поратувати, заратовувати, заратувати, підратовувати, підратувати, зараджувати, зарадити кого чим, у чому, до помочи (до помоги, до підмоги, у помочі, у пригоді) ставати, стати кому чим, посилковувати, посилкувати кого, прислуговувати, прислугувати кому (содействовать) сприяти кому, (образно) підкладати руки під кого, носити воду на чий млин; Срв. Вспомогать, Пособлять, Поддерживать. [Якби не біг, хто-б нам поміг. Роби, небоже, то й бог (до)поможе. Як міг, так допоміг (Номис). Вони мене не запоможуть (Номис). Не можу я сьому запомогти (М. Вовч.). То буде йому Господь милосердний на всякім місті спомагати (Март.). Нікого не споможе, не порадить (Гн.). Коли-б не я, хто-б його поратував (Кониськ.). Вже коли не ви, так і ніхто більш не заратує мене. Один другого в роботі підратує і грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). Як пособити йому тепер, то й він колись у пригоді стане (Грінч.). І всім йому прислуговує, що зна і що здужа (Квітка). Нехай вам доля сприяє (Гол.)]. Да -жет вам бог! - Боже поможи вам! Хай вам бог помагає (поможе)! Если вы это предпримете, я буду вам -гать - якщо ви за це візьметеся, я вам допомагатиму (підпомагатиму), пособлятиму (підсоблятиму), ставатиму до помочи (до помоги, до підмоги). -гайте друг другу - запомагайте один одного, ставайте до помочи один одному и т. п. -гать кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым - спромагати, спромогти кого чим. [Я-ж їх спромагала, в люди виводила (Київщ.). Узграничні пани спромагали козаків зброєю і всім припасом до походу в турецькі землі (Куліш)]. -мочь кому деньгами - (до)помогти кому, запомогти, спромогти, заратувати, підмогти, підратувати кого грошима (грішми). -мочь кому в нужде - допомогти, спомогти кому, запомогти, поратувати, заратувати кого в біді, в пригоді. Он -мог мне во всех моих нуждах - він запоміг (заратував, поратував, зарадив) мене в усіх моїх потребах. -мочь кому советом - радою зарадити (порадити) кого, ради (и раду) дати кому (чим). [Ви нас за те своєю радою зарадите (Основа 1861)]. -мочь горю - зарадити, запобігти, запомогти лихові, горю. Как этому (здесь) -мочь? - як цьому (тут) зарадити (порадити)? яку цьому (тут) раду дати? А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мочь? - а чи-ж не можна тому що порадити (чим зарадити)? а чи-ж не можна тут чого врадити (яку раду дати)? Я тут ничем не могу -мочь - я тут нічого не враджу (не враю). Не знает чем и -мочь себе - не знає, чим і запомогтися (заратуватися, зарадитися), чим себе й порадити. -мочь себе тем, что есть - запомогтися (заратуватися, зарадитися) тих, що є, що бог дав. Он не знает, как себе -мочь в такой беде - він собі ради не добере (не прибере), він собі ради не дасть, він не вміє себе порадити у цій (у такій) пригоді. Эти капли -гают от кашля - ці каплі помагають проти кашлю, помічні на кашель. Это не -жет мне - це мені не (до)поможе (не пособить), (не выручит из беды) це мене не заратує (не вратує). Ничто не -гает - нічого не помагає(ться), не пособляє(ться), ніщо не стає в пригоді (не дає ради). Ничто не -гло - нічого не помоглося (не пособилося), ніщо не зарадило, не врадило. Это нисколько не -гает его счастью - це ані трішечки не додає до його щастя. -гите! - ра[я]туйте! пробі!* * *несов.; сов. - пом`очь(кому-чему) допомага́ти, допомогти́, помага́ти, помогти́ (кому-чому); (преим. морально) зара́джувати, зара́дити (кого, кому-чому); пособля́ти, пособи́ти, підпомага́ти, підпомогти́, підмага́ти, підмогти́, спомага́ти, спомогти́ (кому-чому), запомага́ти, запомогти́ (кому; кого-що); (оказывать помощь, выручать) зарято́вувати, зарятува́ти (кого-що); (безл.: приводить к нужному результату) помага́тися, помогти́ся -
12 пьяница
1) п'яниця, пияка, опияка (общ. р.), пияк (-ка), пиячка (-ки), опиус, випивака, пропій (-поя), пропоєць (-пійця), пропійниця (ж. р.), каплій (-лія), каплюжник, каплюжниця, п'яндиголова, не-минай-корчма; срв. Пьянчуга, Выпивала. [П'яниця проспиться (Приказка). То такі опиуси, що все попропивають (Поділля). Він-би чоловік і нічого, так ото його лихо: випивака (Харк.). Ой пропою, пропою, пропала я за тобою (Чуб. V)]. Свойственный -це - п'яницький;2) см. Пьяника.* * *п'яни́ця; пия́к, -а, пия́ка, пите́ць, -тця́ -
13 Каплюжка
Каплюжник1) п'яничка, випивачка (общ. р.), каплій (-лія), каплюжник, каплюжниця; см. Пьянюшка;2) (о чиновниках) дряпіжка;3) скнара; см. Скряга. -
14 Мокрогорлый
-губый (пьяница) каплюжник, каплій (-лія), пропияка п'яндиголова. -
15 валерьяновый
-
16 капелла
-
17 каплица
-
18 последний
апошні; астатні* * *в разн. знач. апошніспать (заснуть, уснуть) последним сном
— спаць (заснуць) апошнім сном
См. также в других словарях:
КАПЛ — крейсерская атомная подводная лодка морск. Источник: http://nuclearno.ru/textml.asp?8527 … Словарь сокращений и аббревиатур
Каплічы — Sp Kãpličai Ap Каплічы/Kaplichy baltarusiškai (gudiškai) Ap Капличи/Kaplichi rusiškai L PR Baltarusija … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
каплі — Те саме, що й гутти … Архітектура і монументальне мистецтво
КАПЛЁР — устройство для выгрузки рыбы из трюма или орудия лова, состоящее из металлического обруча, несколько стропов, сетного полотна, стяжных колец и стяжного троса. Наиболее легкое, удобное и распространенное грузозахватное устройство на промысловых… … Морской энциклопедический справочник
каплун — капл ун, а … Русский орфографический словарь
каплевидный — капл/е/вид/н/ый … Морфемно-орфографический словарь
каплица — капл/иц/а … Морфемно-орфографический словарь
каплица — капл ица, ы, твор. п. ей … Русский орфографический словарь
каплюшка — капл юшка, и, род. п. мн. ч. шек … Русский орфографический словарь
каплеобразный — капл/е/образ/н/ый … Морфемно-орфографический словарь
каплеотделитель — капл/е/от/дел/и/тель/ … Морфемно-орфографический словарь