-
1 канчук
nleath. Kantschu -
2 канчук
диал.канчу́к, -а -
3 плеть
* * *жен. -
4 кнут
батіг (-тога), соб. батіжжя и батожжя, пута, (плеть) нагай (-гая), нагайка, малахай (- хая), малахайка, канчук (-ка), кантура, (хлыст) карбач (-ча), карбун (-на); (длинный бич) бату[ю]га, батура, батурмен (-на), файда, канчабура, (длинный пастуший) байбара; (опис.) поганяйло, лякачка, джиґуха. [Ремінний батіг ляснув серед Гнідкової спини (Мирн.). Він бачив уже валку саней з колодами, зігнуті спини, підняті пуги (Коцюб.)]. Конец -та - швигар (-ря), (приделываемый для хлопанья) лускавка, пукалка, тре[і]пачка. Бить, стегать, отстегать -том кого - бити батогом, батожити, вибатожити кого, дати канчуків кому; (наказывая) карати, покарати батогами (канчуками) кого. Вытянуть -том кого - потягти (зміряти) кого батогом. На -те далеко не уедешь - на батозі далеко не заїдеш; батогом багато не в'їдеш. -ты вьёт да собак бьёт - байдики (байди, баглаї) б'є; байдикує; собак б'є.* * *баті́г, -тога́, пу́га -
5 нагайка
нагай (-гая), нагайка, (проволочная) дротянка, нагайка-дротянка, (длинная) канчук (-ка), (хлыст) карбач (-ча), (татарская) малахай (-хая), малахайка. [Донським нагаєм підганяє (Котл.). Під'їжджає пан оконом, канчук розпускає (Пісня). Знайшла його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками (Стор.). Карбачем по спині затинає (Дума)].* * *нага́й, -гая́, нага́йка; ( плеть) канчу́к, -а; ( проволочная) дротя́нка -
6 плеть
1) батіг (-ога), ум. батіжок (-жка), пуга, ум. пужка, (из кожи) канчук, малахай(ка), карбач, бич, нагай(ка), ум. нагаєчка, (г)арапій (-пія), гарапник, гарапа, бату[ю]га, батура, батурмен, кантура, карбун, файда, фанда, фандоля, сергій, (с двумя хвостами) двохвістка, (с тремя хвостами) трійчатка. [Вдарив батогом по конях. Канчуками сікли нас (Франко). Донським нагаєм підганяє (Котл.). Побив його гарапієм. Звелів кучерові стьобнути цигана батурою. Старих мужиків-козаків карбачем затинає. Ой, стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою (Чуб.). Як почну я тебе отсим сергієм бити]. Конец -ти - швигар. Побить -тью - дати канчуків. Наказать -тьми - покарати (скатувати) канчуками (батогами). Высечь -тью - відшмагати нагаями (нагаєм). Плетью обуха не перешибёшь - головою мура не проб'єш;2) (плети растений), (о)гудина, огуд, огудиння; (ус у растений) розходень (-дня).* * *1) баті́г, -тога́, канчу́к, -а, пу́га2) ( у растений) баті́г; (собир.: у огурцов, тыкв) огу́диння, гу́диння, огу́дина, гу́дина\плеть лу́ку — віно́к цибу́лі
-
7 кошка
1) (животное) кішка, кітка, кицька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота). [Знову кішка до голубів лізе! (Звин.). Од мняса вже чути, нехай коти та собаки з'їдять (Звин.)]. Дикая -ка - дика кішка, (чаще) дикий кіт. Мех из дикой -шки - хутро з дикого кота. -ка мяукает - кішка нявчить, нявкає. Они живут, как -ка с собакой - вони живуть, як кіт із собакою. Между ними чорная -ка пробежала - вони глек розбили; чорний котяка поміж ними перебіг. Знает -ка чьё мясо съела - знає кішка чиє сало з'їла. Мечется, как угорелая -ка - бігає (кидається) як очмарілий кіт. Живуч, как -ка - живучий, як кішка (як кіт). -ке игрушки, а мышке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки (Номис); кіт гуляє, а мишка загибає. -ка и мышка (игра) - кіт і мишка; гра в кота й мишку;2) (якорь) ко[і]твиця, якір (р. якоря); см. Якорь. [Врешті грек підняв котвицю, і чорний баркас посунув до берега (Коцюб.)];3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачок (-чка), (диал. рус.) кошка. [Рачком відра витягають, як хто впустить (Канівщ.)]. Железные -ки - залізні раки, (для вытягивания гвоздей) лапиця;4) (плеть) канчук-трійчатка;5) бот. Agrimonia Eupatoria L. - парило звичайне, нечуй-вітер, зрад-зілля, реп'яшки польові, гладишник, парник.* * *I1) кі́шка; ки́цька, кі́тка; ( кот) кіт, род. п. кота́как угоре́лая \кошка — як очмані́лий кіт
3)IIко́шки — (мн.: приспособление для подъёма на столбы) кі́шки, -шок, кі́гті, -тів
( отмель) диал. коса́, котви́ця -
8 навивка
1) см. Навивание и Навитие;2) (качество работы) навив (-ву), навій (-вою);3) навій, перевій (-вою). Плеть с шёлковой -кой - канчук з шовковим навоєм (перевоєм).* * *нави́вка; навива́ння; накру́чування; намо́тування -
9 Кошки
1) (плеть) канчук-трійчатка;2) бот. Bidens tripartitus L. - череда звичайна, гірчак (- ка), купчак дикий, чорнобривець болотяний;3) зоол. Felidae - коти (-тів).
См. также в других словарях:
КАНЧУК — КАНЧУК, канчука, муж. (польск.) (обл.). Плеть, нагайка. «Велел пан принести канчуки, растянули Романа.» Короленко. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КАНЧУК — муж., зап. камчук, камча, татар. ременная плеть, казачья плеть, нагайка; канчуковый, к нему относящийся (см. камчуг). Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
канчук — сущ., кол во синонимов: 4 • камча (6) • камчук (7) • нагайка (13) • … Словарь синонимов
Канчук — м. местн. Плеть, нагайка. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
канчук — канчук, канчуки, канчука, канчуков, канчуку, канчукам, канчук, канчуки, канчуком, канчуками, канчуке, канчуках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
канчук — а/, ч. Нагайка з переплетених ремінців … Український тлумачний словник
канчук — (батіг зі сплетених ременів із коротким пужалном), нагай, нагайка; трійчатка (із трьома хвостами); дротянка (із дроту) Пор. батіг … Словник синонімів української мови
канчук — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
барбара — канчук, батіг … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Тюркизмы в украинском языке — – слова или выражения, заимствованные украинским языком из тюркских языков. Версия энциклопедии «Украинский язык» Тюркизмы – результат украинско тюркских языковых контактов. В украинском языке насчитывается около 4 тысяч тюркизмов (без учёта… … Википедия
КНУТ — муж. самый большой вид рыбы бычок, черномор. Gobius batrachocephalus. | Свитая из пеньки или ремешков и навязанная на кнутовище, короткая и к концу тонкая веревка, для стеганья, битья. Кнут кучерской, ременный, на длинноватом кнутовище, с дремою … Толковый словарь Даля
