Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Ити

  • 1 ки кэн тай( но ити)

    Единство энергии (ки), меча (кэн) и тела (тай), которое проявляется в одновременности удара (ути), шага (фуми коми) и выкрика (киай 2)).

    Японско-русский словарь терминов японских боевых искусств > ки кэн тай( но ити)

  • 2 кобо ити

    филос. Принцип совмещения нападения и обороны.

    Японско-русский словарь терминов японских боевых искусств > кобо ити

  • 3 среда

    I
    ж
    1. муҳит; фазо; воздушная среда фазо; питательная среда биол. муҳити ғизо; среда обитания муҳити ҳаёт
    2. муҳит; историческая среда муҳити таърихӣ; окружающая среда атроф, муҳити атроф; природная среда муҳити табиӣ; сопротивление среды физ. муқовимати муҳит
    3. доира, байн; в нашей среде дар доираи мо; в среде окружающих дар байни атрофиён; подняться выше своейсреды аз доираи худ болотар баромадан
    II
    ж (день недели) чоршанбе, рӯзи чоршанбе

    Русско-таджикский словарь > среда

  • 4 намечать

    наметить
    1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;
    2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];
    3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];
    4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -
    1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];
    2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;
    3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -
    1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;
    2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];
    3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.
    * * *
    несов.; сов. - нам`етить
    1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити
    2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити
    3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися

    Русско-украинский словарь > намечать

  • 5 защекотать

    I
    сов. кого (начать щекотать) ба қитиқкуни сар кардан <> защекотало в горле гиря гулӯгир шуд
    II
    сов. кого (измучить щекоткой) қитиқ карда азоб додан; защекотать до смерти мурданивор қитиқ кардан

    Русско-таджикский словарь > защекотать

  • 6 питательный

    (питате|лен, -льна, -льно)
    1. серғизо, ғизонок, ғизодиҳанда; боқувват, зӯр; питательная пища хӯроки зӯр; питательные вещества моддаҳои ғизодиҳанда
    2. тк. полн. ф. таъминкунанда; питательная станция стансияи таъминкунанда; питательный насос насоси таъминкунанда питательная среда 1) биол. муҳити ғизодиҳанда 2) муҳити мусоид, муҳити ёридиҳанда

    Русско-таджикский словарь > питательный

  • 7 защекотать

    ба қитиқкуни сар кардан
    қитиқ карда азоб додан

    Русско-таджикский словарь > защекотать

  • 8 испортить

    1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);
    2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];
    3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -
    1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];
    2) спартачений, спаскуджений и т. д.;
    3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.
    * * *
    1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити
    2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити
    3) (навести порчу) зуро́чити

    Русско-украинский словарь > испортить

  • 9 латинизировать

    -ся латинізувати, -ся, латин(щ)ити, сов. златинізувати, -ся, златин(щ)ити, -ся. -рованный - латинізований, оконч. златинізований, златин(щ)ений.
    * * *
    латинізува́ти

    Русско-украинский словарь > латинизировать

  • 10 насыщать

    насытить
    1) (накармливать досыта) нагодовувати, нагодувати (досита, досхочу, до-не(с)хочу), (обычнее в возвыш. речи) насищати и насищувати, ситити, наситити, (о мног.) понагодовувати, понасищати и понасищувати кого чим; срв. Накармливать. [Жаднючого не нагодуєш (Київщ.). Старшого сина ситить, жалує, поважає (Ант.-Драг.). Трупи-б тліли та ситили і без того ситу землю (Мирний)];
    2) (перен.) насищати и насищувати, наситити кого чим; (удовлетворять) задовольняти и задовол(ьн)ювати, задовол(ьн)ити, вдовольняти и вдовол(ьн)ювати, вдовол(ьн)ити кого чим. [Сріблом-злотом панів насищати (ЗОЮР II). Думки насищай минулим щастям (Куліш). Читаючи, душу свою насищає словом (Грінч.). Є чим серце наситити (Федьк.). Не наситив своєї помсти (Сторож.)]. -тить любознательность чью - вдовольнити допитливість (жадобу до знання) чию, наситити ззнаттєлюбивість (знаттєлюбність) чию;
    3) хим. и перен. - насич[щ]увати, наситити що чим. Насыщенный -
    1) нагодований, насищений, понагодовуваний, понасищуваний;
    2) насищений; задовол(ьн)ений, вдовол(ьн)ений;
    3) насич[щ]ений. [Любо їй дихати теплим повітрям, насиченим пахощами (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) нагодовуватвся, бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним; насич[щ]уватися и насищатися, бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п. [Околишня тиша насичена була тривогою (Коцюб.)];
    2) (наедаться) наїдатися, наїстися (досита, досхочу, до-не(с)хочу) чим, чого и з чого, заїдатися (редко), заїстися, доїдати (редко), доїсти, заживлятися, заживитися, (слегка) оживлятися, оживитися, (обычнее в возвыш. речи) насищатися и насищуватися, насититися чим, (о мног.) понаїдатися, позаїдатися (редко), позаживлятися, понасищатися и понасищуватася; (удовлетворяться) вдовольнятися, вдовол(ьн)итися; срв. Наедаться 2. [Я вже наївся, - не хочу більше (Гайсинщ.). Сідай обідай, - грушками (з грушок) не наїсися (Брацл.). Наш люд тої землі ніколи не наїдається: хоч-би й скільки мав, хочеться ще більше (Звин.). Не доїси стравою, то намагай хлібом (Чуб. III). Що сама поїм-же (груші), то не оживлюся, а милому однесу, слави наберуся (Гнідич). «Їж», - каже, - «насищайся!» (Свидн.). Їли хліб і наситилися (Морач.). Купити хліба досить, щоб насититись (Франко). І їли і вдовольнились усі (Морач.)];
    3) (перен.) насищатися и насищуватвся, насититися чим, (удовлетворяться) задовольнятися, задовол(ьн)итися, вдовольнятися, вдовол(ьн)итися чим; (наслаждаться) тішитися, втішатися, натішитися чим и з чого, (преимущ. лицезрением) напасатися, напастися чим. [Не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи (Куліш). Ті, що жадають правди, задовольняться (Біблія). Як напасеться його тілом, побачить тоді, що помилилась вибором (Куліш)];
    4) хим. и перен. - насич[щ]уватися, насититися.
    * * *
    несов.; сов. - нас`ытить
    1) ( кормить досыта) нагодо́вувати, -довую, -довуєш, нагодува́ти, -дую, -дуєш и мног. понагодо́вувати, насища́ти, наси́тити, -сичу, -ситиш
    2) хим., перен. наси́чувати, наси́тити, -сичу, -ситиш, несов. ситити

    Русско-украинский словарь > насыщать

  • 11 облегчать

    облегчить кого что
    1) полегч[кш]увати и полегч[кш]ати, полегч[кш]ити, облегч[кш]увати, облегч[кш]ати, облегч[кш]ити, у[з]легчувати, у[з]легчати, у[з]легчити кого, що, кому що, відволожувати, відволожити; (льготить) пільгувати, попільжити; (утешать) розважати, розважити; (убавлять вес) полегчувати, полегчати, полегчити від ваги. Облегчать, -чить сердце, совесть - давати (дати) полегкість серцеві, сумлінню, розважати, розважити серце (сум). Время -чает печаль - час полегчує сум. -чить подати - полегчити податки. -чить вступл. в партию - полегчити вступ до партії. Болезнь моя несколько -чилась - мені трохи полегчало, попустило;
    2) (о животных: холостить) легчити, злегчити. См. Валошить. Облегчённый - полегчений, об[з]легчений, розважений. Облегчаемый - по[об]легчуваний.
    * * *
    несов.; сов. - облегч`ить
    1) поле́гшувати, поле́гшити и полегши́ти, обле́гшувати, обле́гшити
    2) техн. поле́гшувати, поле́гшити, обле́гшувати, обле́гшити

    Русско-украинский словарь > облегчать

  • 12 посеребрять

    посеребрить сріблити, висрібл[н]ювати, посрібл[н]ити, висрібл[н]ити. -брить дорогу (к чему) - вистелити шлях (до чого) срібляками. Посеребренный - посріблений, висріблений.
    * * *
    несов.; сов. - посеребр`ить
    срібли́ти, посрібли́ти

    Русско-украинский словарь > посеребрять

  • 13 прищуривать

    прищурить глаз, глаза мружити, примружувати, примружити, щур[л]ити, прищур[л]ювати, прищур[л]ити, прижмурювати, прижмурити, приплющувати, приплющити око, очі (од одном глазе ещё) прискалювати, прискалити, заскалювати, заскалити око. [Мружив очі проти блискучого сонечка (М. Вовч.). Клокнула язиком і лукаво прищурила око (Васильч.). Прищулив очі (Грінч.). Прижмурював очі і прислухався (Коцюб.). Прискаливши око, дивився то на одного, то на другого (Черкас.). Одхиляє на бік голову й хитро заскалює око (Васильч.)]. Прижмуренный - примружений, прищур[л]ений, прижмурений, приплющений; (об одном глазе ещё) прискалений, заскалений.
    * * *
    несов.; сов. - прищ`урить
    прищу́лювати, прищу́лити; ( один глаз) приска́лювати, приска́лити, заска́лювати, заска́лити; ( прижмуривать) примру́жувати, примру́жити, прижму́рювати, прижму́рити, приплю́щувати, приплю́щити

    Русско-украинский словарь > прищуривать

  • 14 Прикрючивать

    прикрючить ковін(ч)ити, сковін(ч)ити, скоцюбрювати, скоцюбрити и скоцюрблювати, скоцюрбити кого, скрутити, призвести до скруту (и до скрути) кого. [А най тобі маму ковінить (Липовеч.)]. Прикрюченный - сковін(ч)ений, скоцюбрений и скоцюрблений, скручений, призведений до скруту (и до скрути).

    Русско-украинский словарь > Прикрючивать

  • 15 этот

    бу, ити, ол (этот человек — бу киһи; это верно — ити сөп; что это (там?) — ол тугуй?)

    Русско-якутский словарик > этот

  • 16 кессонный

    кессонӣ, …и кессон; кессонные работы корҳои кессонӣ кессонная болезнь мед. бемории кессонӣ (ҳолати дарде, ки ҳангоми аз муҳити фишораш баланд ба муҳити фишораш пасттар зуд баромадани кас пайдо мешавад)

    Русско-таджикский словарь > кессонный

  • 17 осмотреть

    сов:
    1. гирду атрофро аз назар гузарондан; худро аз назар гузарондан
    2. перен. бо муҳити атроф шинос шудан; осмотреть в новом городе бо муҳити шаҳри нав шинос шудан сов.
    1. кого-что аз назар гузарондан, назар кардан, дидан, нигаристан; осмотреть кого-л. с головы до ног сар то пои касеро аз назар гузарондан // что тамошо кардан; осмотреть выставку выставкаро тамошо кардан
    2. кого-что муоина (тафтиш) кардан; осмотретьгорло больного гулӯи беморро муоина кардан

    Русско-таджикский словарь > осмотреть

  • 18 сифилитический

    сифил||ити́ческий
    прил συφιλιδικός.

    Русско-новогреческий словарь > сифилитический

  • 19 відлущити

    I відлущ`ити
    техн. отшелуши́ть
    II відл`ущити
    техн.; физ. отсла́ивать

    Українсько-російський політехнічний словник > відлущити

  • 20 значити

    I зн`ачити
    матем. означа́ть
    II знач`ити
    вчт; техн.; физ. ме́тить ( ставить метку), намеча́ть (ставить знак, метку и т. п.)

    Українсько-російський політехнічний словник > значити

Страницы

См. также в других словарях:

  • ИТИ — интегрированная телекоммуникационная инфраструктура ФЦП «Электронная Россия» РФ Источник: http://www.e rus.ru/comments/2003/08/281250 7688.shtml ИТКИ ИТИ информационно телекоммуникационная инфраструктура информ., техн. ИТИ Источник: http://more …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • қитиқ — [قتيق] т. эҳсосе дар кафи пой, дар зери бағал ва дар баъзе ҷои дигари бадани одам, ки бо расидани сари ангуштони дасти бегона ва ғ. кас беихтиёр ба ханда меояд: қитиқ доштан; қитиқ кардан сабукак бо ангуштон таги бағал ё кафи пои касеро хоронда,… …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • ити — (іти, йти, ити), іду (иду), ідеш (идеш), ідеме (идеме), дете, идут, н. сп. идте!, Пр. 1. Іти, пересуватися, рухатися. 2. їхати. Іти на кони. Ішов розбійник верхом на кони. Ити возом …   Словник лемківскої говірки

  • ити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  ,  (греч. εἶμι, ἰέναι) 1) идти, отправляться; 2) двигаться;… …   Словарь церковнославянского языка

  • Ити (фильм) — Ити Ichi 座頭市 Жанр боевик Режиссёр …   Википедия

  • қитиқовар — [قتيق آور] коре ё чизе, ки ҳисси қитиқи касеро меоварад …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • Ити — Ичи Ichi 座頭市 Жанр боевик …   Википедия

  • Ити — так; таким образом; этот …   Словарь йоги и веданты

  • ИТИ — Известия теплотехнического института Институт технической информации …   Словарь сокращений русского языка

  • ити — іти …   Лемківський Словничок

  • Хигути, Итиё — Итиё Хигути 樋口 一葉 Имя при рождении …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»