-
1 цзин тянь
цзин тяньРусско-казахский терминологический словарь "История" > цзин тянь
-
2 цзин
Chinese: ching (транскрипции по системе Палладия, используемой для передачи кириллицей звуков китайского языка, соответствует данная транскрипция на основе латиницы по системе Уэйда-Джайлза), jing (транскрипции по системе Палладия, используемой для передачи кириллицей звуков китайского языка, соответствует данная транскрипция на основе латиницы по системе ханьюй пиньинь) -
3 цзин
-
4 Ши цзин
(китайская конфуцианская священная книга, первая антология народной китайской поэзии, более известная как "Книга песен"; содержит 305 произведений - песен о любви, браке и войне, а тж. гимнов, посвящённых праздникам, жертвоприношениям и охоте; согласно легенде, "Ши цзин" сочинил сам Конфуций, что позволяет её датировать периодом между 11 и 6 в. до н. э.) Shih-ching, Shijing -
5 и-цзин
и-цзинРусско-казахский терминологический словарь "Философия и политология" > и-цзин
-
6 Дао дэ цзин
-
7 И цзин
Religion: I Ching ("Book of Changes", an ancient Chinese text, one of the Five Classics of Confucianism), Yi Ching -
8 У цзин
Religion: Five Classics, Wu Ching -
9 Хуа янь цзин
Religion: Avatamsaka-sutra -
10 Ши цзин
-
11 Шу цзин
Religion: Shu Ching ("Classic of History", one of the Five Classics of Confucianism, a compilation of documentary records related to events in China's ancient history) -
12 Ху Цзин Тао
Politics: Hu Jintao -
13 Ху Цзин Тао
npolitics. Hu Jintao -
14 Ху Цзин Тао
npolitics. Hu Jintao -
15 Дао дэ Цзин
("Книга о пути и благодати", наиболее значительный трактат философии даосизма) the Tao-te ching ("The Book of the Way and Its Power") -
16 конфуціанство
КОНФУЦІАНСТВО (кит. - школа вчених-книжників) - одна з головних давньокит. шкіл. Виникнення К. пов'язано з життям та діяльністю Конфуція (VI - V ст. до н. е.). Соціальною базою К. стало середовище вчених-інтелектуалів, які були усунуті від влади і мали головним заняттям вивчення та викладення книг старовини: "Ши цзин" ("Канон змін"), "Шу цзин" ("Канон історії"), "Лі цзи" ("Книга ритуалів"), "Юе цзин" ("Канон музики"). Представники раннього К. акцентували увагу на етико-соціальних проблемах; питання онтології, космології, логіки майже ігнорувались. Етико-соціальне вчення Конфуція являє собою перший етап становлення К. В центрі його уваги - антропологічні проблеми, а також спроби відродити в житті суспільства традиції давнини. Після смерті Конфуція з середовища його послідовників вийшло вісім напрямів, з яких найважливіше значення мають полярні концепції (пізніше - "ортодоксальна" та "неортодоксальна") Мен цзи і Сюнь цзи. Найзначніший внесок Мен цзи в ідейну спадщину К. - концепція природжено "доброї" природи людини (сін), з якої на соціальному рівні походила теорія "гуманного правління", що засноване на пріоритеті та праві народу скидати розбещеного правителя. Сюнь цзи виходив з тези природжено "злої" природи людини; головним завданням держави оголошувалось виховання "добрих" людських якостей, а головним завданням правителя - "завоювання" народу шляхом любові до нього та справедливих наказів. В часи імперії Цинь (221 - 207 до н. е.) К. було заборонено, але після її зруйнування роль К. знову зростає. За правління імператора У-ді (II ст. до н. е.) К. набуло статусу державної ідеології Китаю і в цьому стані перебувало до поч. XX ст. У кін. XIX - XX ст. спроби асиміляції К. з ідеями західної культури, що почали проникати в Китай, мали своїм наслідком формування постконфуціанства. К. справило великий вплив на ідейні та духовні традиції багатьох сусідніх держав - Японії, Кореї, В'єтнаму. -
17 Конфуцій
Конфуцій, Кун Цю, Кун Чжунні; Кун-цзи (вчитель Кун) (551 до н. е., Цоу в царстві Лу, суч. Цюйфу, пров. Шаньдун - 479 до н.е) - кит. філософ. Походив з сім'ї, вірогідно, аристократичного, але збіднілого роду. Займався самоосвітою; обіймав декілька високих адміністративних посад, але недовго. 13 років мандрував, пропагуючи своє вчення. Займався редагуванням творів давнини "Ній цзин", "Шуцзин", "Юе цзин", "Ліцзи"; вдосконалював своє вчення та передавав його своїм учням. К. приписується складання першого історичного літопису "Чунь цю" ("Весни та осені"). За своєю спрямованістю вчення К. є переважно етико-соціальним (див. конфуціанство). В центрі його уваги - людина та її сьогоденне життя, засоби вдосконалення міжлюдських взаємин. Гармонійні соціальні стосунки залежать від впровадження умов пристойності; це шлях "доброго смаку" й добропорядності ("Лі"). Реформування суспільства розпочинається з індивіда. Якщо в житті індивидів та родин є лад, то він запанує й у всій державі. Правителі повинні уособлювати взірець добропорядності й, таким чином, здатності до реформ. К. вважав, що чесноти, а не спадковість чи сила армії мають бути найголовнішою підставою для обрання правителів усіх рівнів, включно з імператором.[br]Осн. тв.: "Лунь Юй", відомий під назвою "Anales" ("Зібрання", "Уривки"). -
18 лі
ЛІ (кит. - принцип, закон, істина, атрибут) - 1) Одна з основних категорій кит. філософії, визначає ідею загального, універсального упорядкувального начала, закону, властивого Всесвітові, а також кожному об'єктові або явищу. У філософському сенсі зустрічається, починаючи з Мен Цзи, Мо-Цзи, Сюнь Цзи. Для Хань Фея Л. є загальною "культурою формування речей". 2) Етикет, церемонії, ритуали. Використовувалась у найстаріших пам'ятках "Ши цзин" та "Шу цзин" в значенні релігійних та придворних ритуалів, обрядів. Для Конфуція Л. означає комплекс ознак поведінки людини як на особистому, так і на державному рівні. Дотримання нормативного набору Л. є головним показником пристойності людини і основною характеристикою ідеального типу особи - цзюнь-цзи. В цьому значенні категорія Л. використовувалась представниками раннього конфуціанства, що дало привід для критики конфуціанців з боку інших філософських шкіл (моїзм, легизм, даосизм), які вбачали інші важелі регуляції поведінки людей в суспільстві. В таких творах кит. філософії, як "Лі Цзи", "Чжоу Лі" категорія Л. набуває значення соціального, етичного та загальнокультурного нормативу, стає в один ряд із категоріями "гуманність", "доброчесність" та ін.А. Усик -
19 Avatamsaka-sutra
Религия: "Сутра Ожерелья", "Сутра цветов", "Сутра цветочной гирлянды", "Хуа янь цзин", ("Garland Sutra", voluminous Mahayana Buddhist text that some consider the most sublime revelation of the Gautama Buddha's teachings) "Аватамсака сутра" -
20 Five Classics
Религия: "Пять классических трактатов", "У цзин"
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Цзин Кэ — 荆轲 Род деятельности: Наемный убийца Дата рождения: ? Место рождения: Малое Вэй … Википедия
Цзин Хао — … Википедия
ЦЗИН СЮЭ — ЦЗИН СЮЭ (кит. каноноведение, “учение о канонах”) обобщающее название области традиционного знания в Китае, связанной с комментированием и изучением конфуцианских канонических книг. Ее основателями считаются ученик Конфуция Цзы Ся (5 в. до н … Философская энциклопедия
Цзин Фан — (кит. упр. 京房, пиньинь: Jīng Fáng, 78 37 до н. э.), рождённый под именем Ли Фан (李房), дополнительное имя Цзюньмин (君明) выдающийся древнекитайский математик, музыкальный теоретик, астроном, астролог, специалист по Ицзину. Жил в эпоху династии Хань … Википедия
ЦЗИН ВЭЙ — ЦЗИН ВЭЙ (кит., буквально основа и уток) понятие китайской философии и культуры, выражающее идею геометрико текстологической структурной упорядоченности. Подразумевает сеть продольно вертикальных и поперечно горизонтальных линий. Узкое… … Философская энциклопедия
ЦЗИН — ЦЗИН (кит. семя, а также дух, духовные силы, эссенция, утончение, тончайшее, семенное) одна из самых специфических категорий китайской философии. Исходное значение цзин “отборный, очищенный рис” (“Лунь юй”) обрело два семантических полюса:… … Философская энциклопедия
Цзин — (Jing) русская транскрипция нескольких китайских слогоморфем. Употребление в китайском языке Русское написание цзин соответствует трём слогам стандартного китайского языка (путунхуа), различающимся только тоном и написанием: jīng … … Википедия
Цзин Хайпэн — 景海鵬 … Википедия
Цзин — (қыт. тұқым; сол сияқты басқа мағыналары да бар: рухани күштер, эссенция (мән), жіңішкелік,т.б) – қытай философиясында ци (пневма) және жэнь (рух) ұғымдарымен қатар әлемнің үш негізгі субстанцияларының бірі. Ол туралы даостық «Дао дэ цзин»… … Философиялық терминдердің сөздігі
Цзин-ди — (漢景帝) Фамилия: Лю (劉 liú) Имя: Ци (啟 или 啔 qĭ) Храмовое имя: Сяоцзин (孝景, xiào jĭng) «filial and decisive» Цзин ди (кит. упр. 漢景帝 (汉景帝) … Википедия
Цзин-хоу — имя нескольких хоу: Цзин хоу хоу царства Цзинь, эпохи Чуньцю. Цзин хоу хоу царства Хань, эпохи Сражающихся царств … Википедия
