Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Заставу

  • 1 прорываться через пограничную заставу

    Универсальный русско-английский словарь > прорываться через пограничную заставу

  • 2 подразделение, выделенное в сторожевую заставу

    n

    Универсальный русско-немецкий словарь > подразделение, выделенное в сторожевую заставу

  • 3 залог

    1) (имущества) заставляння, застава, застанова (майна);
    2) (что-л. заложен. и отвлеч.) застава (ум. заставочка, -вонька), застанова, застав (-ву), заклад (-ду); (денежный) зарука (грошова). [Ті гроші не пропадуть! адже Ганна дала заставу (Крим.). Кожух у застанові (Н.-Вол. п.)]. В -лог - на (или в) заставу, застав, на (в) заклад и т. д. [Я дам свій білет у застав (Свидн.). У заставу брав що було: і кожухи, і коралі, і справу усяку хазяйську (М. Лев.). Поніс чоловік до жида свій ціп на застанову (Лебед. п.)]. Давать в -лог что - давати, дати в (на) заставу (застав и т. д.) що, заста(но)вляти, заста(но)вити що, (о недвиж. имуществе) записувати, записати у заставу (застанову) що. Давать -лог - давати, дати, класти, покласти заставу (застав и т. д.). Давать что под -лог - давати, дати що під застав (заставу, застанову и т. д.). [Гроші давав людям під застав, або на відробіток (М. Лев.)]. Брать в -лог что - брати, узяти у (или на) заставу (застанову, застав) що. [Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного (Чуб. V)]. Выкупать ис-под -лога - викупати и викупляти, викупити заставу, застанову, застав, заставщину или викупати, викупити з (з-під) застави, застанови, заставу що. Под -лог положенный, отданный - заставлений, застановлений, заставний. Биться, бить, ударить о -лог - битися, побитися, заходити, зайти, іти, піти в заклад (навзаклад, реже об заклад), закладатися, закластися, заставлятися, заставитися, (пров.) заложатися, заложитися; см. Заклад;
    3) (порука, обеспечение) зарука, запорука, порука, забезпека (чого и чому), завдаток (-тку) чого; срвн. Порука. [Запорука нашої майбутности. В цьому безупинному шуканні маємо забезпеку й нашого розвитку на прийдущі часи (Єфр.). Хай вона (рука) буде завдатком нашого будучого щастя (Коцюб.)]. -гом этого является… - запорука, зарука цьому є… -лог любви - запорука кохання (любови);
    4) (засада) залога, засідка, засіди (-дів), залягання;
    5) (давно непаханное поле) обліг, переліг (-логу);
    6) грам. - стаж (-ну). Действительный, страдательный -лог (глаголов) - прямий, переємний стан (дієслів).
    * * *
    I
    1) заста́ва; заставля́ння

    отдава́ть, отда́ть в \залог г — віддава́ти, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву, заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти

    2) (перен.: свидетельство, доказательство чего-л.) запору́ка
    II грам.
    стан, -у
    III
    ( давно не паханная земля) перелі́г, -ло́гу

    Русско-украинский словарь > залог

  • 4 Б-136

    С БОГОМ old-fash PrepP Invar
    1. ( indep. sent or adv
    (used to wish s.o. success-or occas. used as encouragement for a group that includes the speaker-before undertaking something new or setting out on a trip) may things go well: (may) God be with you
    God bless you good luck to you (when the speaker participates in the undertaking in question) with Godfc grace (help, blessing) (as a wish for a pleasant journey only) I wish you Godspeed (good speed) have a nice (good etc) trip.
    «Вы нынче ведь все влюблены. Ну, влюблена, так выходи за него замуж, - сердито смеясь, проговорила графиня, - с богом!» (Толстой 5). "You're all in love nowadays, it seems. Well, if you're in love, marry him," said the Countess, with a laugh of annoyance, "and God bless you!" (5a).
    Кетчер должен был ехать за заставу с Natalie, Астраков - воротиться, чтобы сказать мне, всё ли успешно и что делать. Я остался ждать с его милой, прекрасной женой... Наконец взошёл Астраков. Мы бросились к нему. «Всё идёт чудесно, они при мне ускакали!.. Ступай сейчас за Рогожскую заставу, там у мостика увидишь лошадей... С богом!» (Герцен 1). Ketscher was to drive out of the town with Natalie, and Astrakov was to come back and tell me whether everything had gone off successfully and what I was to do. I was left waiting with his beautiful, delightful wife.... At last Astrakov came in, and we rushed to meet him. "Everything is going marvellously, I saw them gallop off....You go out at the Rogozhsky gate at once, there by the little bridge you will see the horses....Good luck to you!" (1a).
    «Итак, если нет препятствий, то с богом, можно бы приступить к совершению купчей крепости», — сказал Чичиков (Гоголь 3). "Well, then," Chichikov went on, "if there's nothing in our way, we can go ahead, with God's blessing, and draw up a purchase deed" (3e).
    Ну вот и хорошо, вот всё и устроилось, поезжайте с Богом» (Стругацкие 1). "There, you see, everything's worked out, have a nice trip" (1a).
    2.
    adv
    (used when dismissing s.o. peacefully, or in order to soften a command or suggestion that s.o. leave some place) you can, you should (leave, get out of here), it would be best if (you left, got out of here)
    you'd better...
    you'd be best off... (when dismissing s.o.) you may (go (leave now etc)).
    «Ты иди с богом, куда хотел, а я вот с Иваном Алексеевичем напишу все эти письма...» (Гончаров 1). "You'd better go about your business, and I'll write the letters with Alexeyev..." (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Б-136

  • 5 с богом

    • С БОГОМ old-fash
    [PrepP; Invar]
    =====
    1. [indep. sent or adv]
    ⇒ (used to wish s.o. success-or occas. used as encouragement for a group that includes the speaker-before undertaking something new or setting out on a trip) may things go well:
    - [when the speaker participates in the undertaking in question] with Godfc grace (help, blessing);
    - [as a wish for a pleasant journey only] I wish you Godspeed (good speed);
    - have a nice (good etc) trip.
         ♦ "Вы нынче ведь все влюблены. Ну, влюблена, так выходи за него замуж, - сердито смеясь, проговорила графиня, - с богом!" (Толстой 5). "You're all in love nowadays, it seems. Well, if you're in love, marry him," said the Countess, with a laugh of annoyance, "and God bless you!" (5a).
         ♦ Кетчер должен был ехать за заставу с Natalie, Астраков - воротиться, чтобы сказать мне, всё ли успешно и что делать. Я остался ждать с его милой, прекрасной женой... Наконец взошёл Астраков. Мы бросились к нему. "Всё идёт чудесно, они при мне ускакали!.. Ступай сейчас за Рогожскую заставу, там у мостика увидишь лошадей... С богом!" (Герцен 1). Ketscher was to drive out of the town with Natalie, and Astrakov was to come back and tell me whether everything had gone off successfully and what I was to do. I was left waiting with his beautiful, delightful wife.... At last Astrakov came in, and we rushed to meet him. "Everything is going marvellously; I saw them gallop off....You go out at the Rogozhsky gate at once; there by the little bridge you will see the horses....Good luck to you!" (1a).
         ♦ "Итак, если нет препятствий, то с богом, можно бы приступить к совершению купчей крепости", - сказал Чичиков (Гоголь 3). "Well, then," Chichikov went on, "if there's nothing in our way, we can go ahead, with God's blessing, and draw up a purchase deed" (3e).
         ♦ "Ну вот и хорошо, вот всё и устроилось, поезжайте с Богом" (Стругацкие 1). "There, you see, everything's worked out, have a nice trip" (1a).
    2. [adv]
    ⇒ (used when dismissing s.o. peacefully, or in order to soften a command or suggestion that s.o. leave some place) you can, you should (leave, get out of here), it would be best if (you left, got out of here):
    - you'd better...;
    - you'd be best off...;
    - [when dismissing s.o.] you may (go <leave now etc>).
         ♦ "Ты иди с богом, куда хотел, а я вот с Иваном Алексеевичем напишу все эти письма..." (Гончаров 1). "You'd better go about your business, and I'll write the letters with Alexeyev..." (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > с богом

  • 6 отдавать

    отдать
    1) віддавати, віддати, відступати, відступити кому що. -ать назад - повертати, повернути. -вать все свои силы, всё своё время чему - усі сили свої, увесь свій час віддавати чому, усі сили свої обертати (покладати) на що. -дать свою жизнь чему - своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. -дать богу душу - богу душу віддати. -ать долг, долги - віддати, повернути кому борг, повіддавати, повертати борги. Не - дать (долга) - (шутл.) віддати на жидівське пущення (на жидівського Петра). -вать деньги в долг, взаймы, на проценты - давати гроші в позику, на процент. Срв. Долг. -ать в-наём, в- наймы кому что - наймати, на(й)няти кому що. -дать на хранение, на продержание - дати на перехованку, на передерж(ув)ання. -дать под заклад - дати в (на) заставу, заставити що. - дать в залог (недвижимое имущество) - записати в заставу (нерухоме майно). -дать в дар (пожаловать) кому что - віджалувати, повінити кому що. Он -дал жене половину своего состояния - він віддав (відступив, повінив) жінці половину свого статку. -вать в наследство - поступати в спадок кому. -вать землю в аренду, на откуп - здавати (пускати) землю в посесію, в (на) оренду. -дать рукопись в печать - віддати рукопис до друку, пустити рукопис у друк. -дать приказ, повеление - дати наказ, наказати, звеліти, загадати. -ать поклон - віддавати, віддати поклін кому, (ответно) відклонитися кому. -дать честь, хвалу кому - віддати шану, хвалу кому. -дать долг природе - віддати належне натурі. -дать последний долг кому - останню шану кому віддати. -вать салют - ясу воздавати. -дать кому пальму первенства - віддати (признати) першенство кому. -дать кому справедливость - признати кому справедливість, визнати за ким справедливість. -даю это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор - даю це вам на волю (на вашу волю). -дать на чей суд - дати на чий суд. Не -вать себе отчёта в чём-л. - не здавати собі справи в чому, не тямити чого. Не -даю себе отчёта, что со мною происходит - сам себе не розбираю, що зо мною робиться (діється). Ни в чём не -вать себе отчёта - нічого не приймати до свідомости. -вать в школу - віддавати, записувати до школи кого. -дать в ученье - (від)дати в науку кого. -ать под суд - ставити, поставити на суд, віддавати, віддати до суду кого. -дать город на разрушение (разграбление) - пустити місто на руїну (на пограбування). -ать кого-л. в жертву, в добычу кому, чему - (по)давати, (по)дати, (по)пускати, (по)пустити кого на поталу кому, чому. -ать на посмеяние, на смех - подавати, подати на глум, на сміх кому кого, що. -ать на попечение кому кого - припоручати, припоручити кому кого, що. -дать руку дочери - заручити дочку. -ать дочь замуж - видавати, видати, (від)давати, (від)дати дочку заміж за кого, дружити, одружити дочку з ким. -дать в солдаты, в лакеи - віддати (завдати) в москалі, в льокаї. -дать в услужение, в наймы - (від)дати в службу, в найми, завдати на послуги кого, на(й)няти кого куди. -дать кого под власть (под иго) кому - піддати кого під кого, піддати кого під ярмо кому, піддати кого під чию кормигу. -дать кого, что во власть кому - віддати, попустити кого, що кому. [Не попустимо рідного краю ляхам];
    2) (о вкусе, запахе) відгонити, дхнути, душити, безл. відгонитися. Вода -даёт гнилью - вода відгонить (дхне, душить) гнилизною. Его образы -дают чем-то екзотическим - його образи відгонять (дхнуть) чимсь екзотичним;
    3) відбивати, відбити. Это ружьё сильно -даёт - ця рушниця дуже відбиває. Пушка -даёт (назад) - гармата відбиває (сідає). -дай назад - оступись! поступись!
    4) (отражать звук) віддавати, віддати, відгукувати, відгукнути. Эхо -вало слова - луна відбивала слова;
    5) мор. (о снасти) - попускати, попустити. -ать паруса - розпустити, розвинути вітрила. -дать якорь - (за)кинути якір (кітвицю), стати на якір. -дать корму - відвернути корму. -дать причал - віддати кінці, спустити з линов. -дай причал! - віддай кінці! спускай з линов!
    6) віддавати, віддати, відлиг(ну)ти; полегшати. На дворе -дало немного - надворі трохи віддало, відлигло. Стужа -даёт - мороз меншає. Больному -дало - хорому полегшало. Отданный - відданий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отд`ать
    1) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти ( давать) дава́ти, да́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти
    2) (несов.: иметь какой-л. привкус, припахивать) відго́нити, віддава́ти; тхну́ти
    3) (об огнестрельном оружии, о механизме) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти
    4) ( снасти) мор. віддава́ти, відда́ти; ( отпускать) попуска́ти, попусти́ти
    5) (становиться слабее; отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти, віддава́ти, відда́ти; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати

    Русско-украинский словарь > отдавать

  • 7 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 8 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 9 застава

    застава
    1. застава; воинское подразделение, охраняющее участок государственной границы, а также место расположения пограничной охраны (государственный границым оролышо воинский подразделений, тыгай подразделенийын шогымо верже)

    Заставыш увертараш сообщить на заставу;

    лӱддымӧ застава бесстрашная застава.

    Мичу ден Ивук застава воктенысе лишыл ялыште илат. А. Максимов. Мичу и Ивук живут в близкой от заставы деревне.

    2. застава; сторожевое охранение, сторожевой отряд (иктаж-могай объектым оролышо воинский отряд)

    Заставым авыраш окружить заставу.

    Тунамак местечко йыр заставым шогалтылыт. Н. Лекайн. Вокруг местечка сразу же выставляют заставы.

    Марийско-русский словарь > застава

  • 10 взаём

    взаймы у позику, в позичку. Брать (взять) взаймы - позичати, -ся, позичити, зажичати, визичати, визичити, брати (взяти) в позику, в позичку. Брать взаймы деньги под залог чего-л. - брати (взяти) гроші під заставу (на застав). Давать, дать взаймы - позичати, позичити, зажичати, зажичити кому, давати, дати в позику. Давать денег взаймы под залог чего-н. - позичати, (сов.) позичити на застав. Набрать взаймы - напозичати, -ся. [Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися]. Надавать взаймы - напозичатися. [Напозичався людям багато, та як те віддаватимуть!]. Раздать взаймы - порозпозичати. Взятый взаймы - позичений. [Їмо хліб позичений].
    * * *

    Русско-украинский словарь > взаём

  • 11 закладывание

    1) (в строительстве) - см. Закладка 1 и 2;
    2) (отдача в заклад) заставляння, давання в заставу;
    3) (лошадей) запрягання (коней).
    * * *
    1) заклада́ння
    2) запряга́ння
    3) заставля́ння

    Русско-украинский словарь > закладывание

  • 12 отхватывать

    отхватить
    1) (отрубить) відчесати. [Так голову за один мах і відчесав йому]; (отрубать, отрывать что-л. или кусок чего-л.) відбатовувати, відбатувати, відшматовувати, відшматувати. [Рубав чоловік дрова та й одбатував собі добрий шматок литки];
    2) (отломать кусок чего-л.) відпайовувати, відпаювати;
    3) (захватывать) відхоплювати, відхопити, ухопити що. [Даючи гроші під заставу, одхоплює нивку по нивці від бідноти (П. Мирн.)]; (расхватывать) розхоплювати, розхопити;
    4) (делать что-л. бойко, лихо) віддирати, відодрати, затинати, затяти, тнути, втяти. [Гопака гуртом оддирають]. Срв. Жарить 2, Запузыривать;
    5) (устроить) устригти, утяти.
    * * *
    несов.; сов. - отхват`ить
    1) ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати, відкра́ювати, відкра́яти, відчикри́жувати, відчикри́жити; (несов.: резким движением оторвать, отрезать) відшматува́ти, відпаюва́ти; ( отсекать) відтина́ти, відітну́ти и відтя́ти и повідтина́ти, відчі́сувати, відчеса́ти; ( отрубать) відру́бувати, відруба́ти и повідру́бувати, відчухра́ти (несов.), відбато́вувати, відбатува́ти; ( отдирать) віддира́ти, відде́рти и відідра́ти; ( откусывать) відку́шувати, відкуси́ти и повідку́шувати
    2) (приобретать, заполучать) захо́плювати, захопи́ти и позахо́плювати, зага́рбувати, зага́рбати
    3) (делать бойко, залихватски) тну́ти и тя́ти, утну́ти и утя́ти, затина́ти, затну́ти и затя́ти, віддира́ти (несов.), несов. удра́ти; ( чесать) чеса́ти, учеса́ти; ( шпарить) шпа́рити, відшпа́рити; (несов.: отплясывать) витанцьо́вувати, сади́ти; (о танцах, музыке) креса́ти (несов.), несов. учи́стити
    4) ( отдёргивать) відсми́кувати, відсмикну́ти

    Русско-украинский словарь > отхватывать

  • 13 поспорить

    1) с кем о чём, против чего - позмагатися, посперечатися, поспоритися, поперечитися з ким за що, проти чого. Из-за пустяка -рили - за дурницю (за масляні вишкварки) поспорилися, за онучу збили бучу. Он может -рить с ним в знании - він може позмагатися з ним знанням;
    2) (побиться об заклад) поспорити, піти в заставу, заставитися з ким на що.
    * * *
    1) поспереча́тися, поспо́рити; поспо́ритися; диал. позмага́тися
    2) ( побиться об заклад) поби́тися об закла́д, піти́ в закла́д, закла́стися, заста́витися
    3) (перен.: вступить в состязание) поспо́рити, позмага́тися

    Русско-украинский словарь > поспорить

  • 14 благорастворение воздухов

    уст., шутл.
    the very air becomes (has become) tranquil; balmy weather; peace and quiet, peace and harmony

    - Не успел я за заставу отъехать, как вдруг во всей губернии наступило благорастворение воздухов. Полицмейстер - не скачет, квартальные - не бегут, городовые - не усердствуют. (М. Салтыков-Щедрин, Праздный разговор) — 'I have hardly gone beyond the gates and lo, the very air becomes tranquil; the chief of police stops his galloping, his sergeants cease their scurrying, and the beadles, too, curb their zeal.'

    Русско-английский фразеологический словарь > благорастворение воздухов

  • 15 тьма тьмущая

    (кого, чего)
    прост.
    countless multitudes of smb., smth.; an enormous number of smb., smth.; thousands (hordes) of people

    Сперва попировали, как следует, а там и отправились за заставу. Народу сбежалось тьма тьмущая. (И. Тургенев, Однодворец Овсяников) — First they had a banquet in the usual way, and then they set off into the open country. The people flocked there in thousands!

    Русско-английский фразеологический словарь > тьма тьмущая

  • 16 шке

    Г.: ӹшке
    мест. опред.
    1. сам; обозначает, что кто-л. лично производит действие или испытывает его

    – Юватылам гын, шке ыште. М. Евсеева. – Если я копошусь, то сделай сам.

    Ме «ял век савырне» манын ойлена, а шке яллан тупынь шогалын улына. М. Шкетан. Мы говорим: «повернись к деревне», а сами встали к деревне спиной.

    2. свой; принадлежащий самому себе; являющийся личным имуществом; собственный

    Шке книга собственная книга.

    (Кондинлан) шопыктарыме шӧрлан шке кӱсен гыч луктын пуашыже логале. «Ончыко» Кондину за испорченное молоко пришлось заплатить из своего кармана.

    Маска шке вынемыштыже патыр. Калыкмут. Медведь силён в своей берлоге.

    3. сам; не кто иной как, именно он; усиливает значение определённых местоимений и существительных, подчёркивая важность, значительность обозначаемых этими словами лиц или предметов

    Обкомын секретарьже шкеак сеҥымаш дене саламлен, тидым тый, ӱдыр, палет але уке? И. Антонов. Сам секретарь обкома поздравил с победой, тебе, девушка, известно это или нет?

    Кеч Керенский шке толын ончыжо: мемнан управыштына полный порядок! Я. Ялкайн. Пусть хоть сам Керенский приходит смотреть: в нашей управе полный порядок!

    4. сам; своими силами, без помощи или требования со стороны

    Шонымаш шкеак толеш. М. Иванов. Мысль сама приходит.

    Чон шке коммунар-влак дек шупшеш. «Ончыко» Душа сама тянет к коммунарам.

    5. в знач. сущ. свой; связанный родственными или близкими отношениями, совместной жизнью, деятельностью

    – Шкенан-влаклан нигунам удам шонымаш уке, – шыргыжале оза. А. Юзыкайн. – Нашим я никогда плохого не желаю, – улыбнулся хозяин.

    – Шкенан-влак але тушман салтак тӱшка? К. Васин. – Наши или группа вражеских солдат?

    6. в сочет. с причастиями: домашними средствами, своими руками; не промышленным способом

    Шке куымо кӱвар шарыш домотканый половик;

    (Мичум) кок пограничник шке ыштыме носилка дене заставыш нумал наҥгайышт. «Ончыко» Два пограничника унесли Мичу на самодельных носилках на заставу.

    7. Г.
    част. вообще, вообще-то; так-то; в целом; употребляется при противопоставлении чего-л. одного, более существенного и бесспорного, другому, сопутствующему (разг.)

    Пӹлжӹ уке ӹшке, коли юр лиэш? МДЭ. Вообще-то туч нет, неужели будет дождь?

    Сравни с:

    такше, такшым

    Идиоматические выражения:

    – шке шот(шо) дене

    Марийско-русский словарь > шке

См. также в других словарях:

  • Заставу — Видеть материальный вред; открытой счастье …   Сонник

  • Финист — Эта статья  о фильме. О сказке см. Пёрышко Финиста ясна сокола. Финист Ясный Сокол …   Википедия

  • кредит — I кр едит у, ч. 1) Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; прот. дебет. 2) Три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні… …   Український тлумачний словник

  • Вторая чеченская война — Контртеррористическая операция в Чечне Чеченский конфликт …   Википедия

  • Саврань — Координаты: 48°07′48″ с. ш. 30°04′46″ в. д. / 48.13° с. ш. 30.079444° в. д.  …   Википедия

  • ВЧВ — Вторая чеченская война Контртеррористическая операция в Чечне Чеченский конфликт Российская артиллерия на позиции близ села Дуба Юрт, январь 2000 года. Дата …   Википедия

  • Вторая Чеченская война — Контртеррористическая операция в Чечне Чеченский конфликт Российская артиллерия на позиции близ села Дуба Юрт, январь 2000 года. Дата …   Википедия

  • Вторая Чеченская Война — Контртеррористическая операция в Чечне Чеченский конфликт Российская артиллерия на позиции близ села Дуба Юрт, январь 2000 года. Дата …   Википедия

  • Вторая российско-чеченская война — Вторая чеченская война Контртеррористическая операция в Чечне Чеченский конфликт Российская артиллерия на позиции близ села Дуба Юрт, январь 2000 года. Дата …   Википедия

  • Вторая чеченская кампания — Вторая чеченская война Контртеррористическая операция в Чечне Чеченский конфликт Российская артиллерия на позиции близ села Дуба Юрт, январь 2000 года. Дата …   Википедия

  • Контртеррористическая операция на Северном Кавказе — Вторая чеченская война Контртеррористическая операция в Чечне Чеченский конфликт Российская артиллерия на позиции близ села Дуба Юрт, январь 2000 года. Дата …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»