Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Зарод

  • 1 зарод

    ғарам

    Русско-таджикский словарь > зарод

  • 2 зарод

     närte (kansat.) зарод (уст.), продолговатая скирда

    Русско-финский словарь > зарод

  • 3 зарод

    n
    ethnogr. aun (Даль: "большая кладь сена, хлеба, вообще не круглой, а долгой кладки")

    Русско-эстонский универсальный словарь > зарод

  • 4 зарод

    n
    obs. meule (стог, скирд или скирда, большая кладь сена, хлеба)

    Dictionnaire russe-français universel > зарод

  • 5 зарод

    см. Зародыш.
    * * *
    с.-х. диал.
    стіг, род. п. сто́гу, ожере́д, -у; ( поменьше) стіжо́к, -жка́

    Русско-украинский словарь > зарод

  • 6 зарод

    α. (διαλκ.) χορτοθημωνιά.

    Большой русско-греческий словарь > зарод

  • 7 зарод

    м обл. (скирда) ғарам

    Русско-таджикский словарь > зарод

  • 8 зород

    зарод (ряд стогов); турун \зород зарод сена; лэбтыны турун \зородö сметать сено в стога

    Коми-пермяцко-русский словарь > зород

  • 9 närte (kansat.)


    зарод (уст.), продолговатая скирда

    Финско-русский словарь > närte (kansat.)

  • 10 närte

    зарод (уст.), продолговатая скирда

    närte (kansat.)

    Suomi-venäjä sanakirja > närte

  • 11 зародыш

    заро[і]док (-рідку), зарід (-роду), заплід (-плоду), заживок (-вку), засніток (-тку), зав'язь (-зи), зав'язок (-зку). [Що зроду зародком було,- те процвіте як пишний квіт (Грінч.). Зародки багатого письменства (Єфр.). Народня творчість колективна, але не в зароді, а в дальшому процесі (Єфр.). Є такі хвороби, що людина чи худоба довго носить у своєму тілі заплід (зарідок) немочи (Корольов). Пропало просо: морози заживок побили (Сл. Гр.). Який кущ не вирви, то й заснітку навіть картоплі нема (Сл. Гр.). Зав'язь єсть, та чи буде плід]. В - ше - в зародку, в зароді, в заживку, в зав'язку.
    * * *
    биол., перен.
    за́родок, -дка; диал. за́рід, -роду; (перен.) за́в'язок, -зку

    в \зародыш ше — у за́родку, у за́в'язку

    Русско-украинский словарь > зародыш

  • 12 начало

    1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];
    2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;
    3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);
    4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;
    5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;
    6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;
    7) (химич. элемент) елемент (-та);
    8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;
    9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);
    10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).
    * * *
    1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

    дать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь

    в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку

    в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]

    \начало ло улицы — початок вулиці

    от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю

    2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

    жизненное \начало ло — життєва (життьова) основа

    организующее \начало ло — організуюча основа

    сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа

    3)

    \начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів

    \начало ла математики — початки (елементи; основи) математики

    4)

    \начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи

    5) (научный закон, правило) принцип
    6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

    быть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою

    под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)

    Русско-украинский словарь > начало

  • 13 сорат

    сорат
    диал. зарод, скирд, стог

    Пырче – мешакышке, шойык – арваже, Нӧлтын нӧлтеш каслан олым сорат. Сем. Николаев. Зерно – в мешки, мякина – назад, к вечеру так и поднимается зарод соломы.

    Смотри также:

    каван, скирд

    Марийско-русский словарь > сорат

  • 14 сорат

    диал. зарод, скирд, стог. Пырче – мешакышке, шойык – арваже, Нӧ лтын нӧ лтеш каслан олым сорат. Сем. Николаев. Зерно – в мешки, мякина – назад, к вечеру так и поднимается зарод соломы. См. каван, скирд.

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > сорат

  • 15 närte

    närte (kansat.) зарод (уст.), продолговатая скирда

    Финско-русский словарь > närte

  • 16 aun

    сущ.
    1) общ. скирд, скирда
    2) с.-х. кладь (скирда), копна
    3) этн. зарод (Даль: "большая кладь сена, хлеба, вообще не круглой, а долгой кладки")

    Eesti-Vene sõnastik > aun

  • 17 seminal

    {'seminəl}
    1. биол. семенен
    SEMINAL fluid сперма
    2. биол. зародишен, зачатъчен
    3. творчески, плодотворен
    * * *
    {'seminъl} а 1. биол. семенен; seminal fluid сперма; 2. биол. зарод
    * * *
    a семенен; зачатъчен; плодотворен;seminal; а 1. биол. семенен; seminal fluid сперма; 2. биол. зародишен, зачатьчен; З. творчески
    * * *
    1. seminal fluid сперма 2. биол. зародишен, зачатъчен 3. биол. семенен 4. творчески, плодотворен
    * * *
    seminal[´seminəl] adj 1. семенен; \seminal fluid сперма; 2. зародишен, зачатъчен; 3. творчески, плодотворен; FONT face=Times_Deutsch◊ adv seminally.

    English-Bulgarian dictionary > seminal

  • 18 meule

    сущ.
    1) общ. брусок, aiguiser) точильный камень, (à aiguiser) точильный круг, скирд (хлеба), абразивный инструмент, (de fromage) круг сыра, мельничный жёрнов, стог (сена)
    2) устар. зарод (стог, скирд или скирда, большая кладь сена, хлеба), шампиньонная теплица, костёр (для получения древесного угля)
    3) тех. абразивный диск, абразивный круг, заточный круг, заточный станок, шлифовальная головка, скирд хлеба, стог сена
    4) стр. шлифовалка, мельница
    5) метал. наждачный камень, точило, точильный камень
    6) прост. зуб
    8) арго. мопед, мотоцикл

    Французско-русский универсальный словарь > meule

  • 19 бластула

    биол.
    бла́стула, зарод(к)оміхуре́ць, -рця, зародко́вий міхуре́ць

    Русско-украинский словарь > бластула

  • 20 зарождать

    зародить зароджувати, зародити.
    * * *
    несов.; сов. - зарод`ить
    заро́джувати, зароди́ти

    Русско-украинский словарь > зарождать

См. также в других словарях:

  • ЗАРОД — муж., сев. и вост. местами ·произн. озород, арх. мез. зарад; стог, скирд или скирда, большая кладь сена, хлеба, вообще не круглой, а долгой кладки. Зародом мыши не задавит. Не указывай на чужой зарод (или на чужой двор) вилами. Пять, пять овечек… …   Толковый словарь Даля

  • зарод — стог, скирда, большая кладь сена, хлеба, вообще не круглой, а долгой кладки (Даль) См …   Словарь синонимов

  • зарод — ода стог, огороженное место для стога , диал. зарожина жердь посредине стога сена , псковск. (Даль), из *zordi̯ā, см. зород …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Зарод — м. местн. Стог, скирда, кладь сена или хлеба (обычно продолговатой формы и большого размера). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • зарод — зарод, зароды, зарода, зародов, зароду, зародам, зарод, зароды, зародом, зародами, зароде, зародах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Зарод —    1. Сушило для снопов.    2. Огороженное место для стога.    (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) …   Архитектурный словарь

  • зарод — зар од, а …   Русский орфографический словарь

  • зарод — большая кладка сена в виде стога продолговатой формы …   Топонимический словарь Амурской области

  • Не указывай на чужой зарод вилами. — Не указывай на чужой зарод (кладь хлеба) вилами (или: на чужой двор). См. ЗАВИСТЬ ЖАДНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Пять, пять овечек зарод подъедают; пять, пять овечек прочь отбегают. — Пять, пять овечек зарод подъедают; пять, пять овечек (или: шестой барашек) прочь отбегают (то же). См. ЗАГАДКИ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Пять, пять овечек зарод подъедают; пять, пять овечек труху подбирают. — (то же). См. ЗАГАДКИ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»