Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ЗАЧАЛА

  • 1 зачала

    die Perikopen

    Русско-немецкий словарь христианской лексики > зачала

  • 2 зачала

    (части, на которые разделены Четвероевангелия, Деяния и Апостол для чтения при богослужениях) pericopes, excerts from the New Testament to read for Orthodox divine services

    Русско-английский словарь религиозной лексики > зачала

  • 3 Зачала или перикопы

    Pühakirjalõik ehk perikoop

    Православный русско-эстонский толковый словарь > Зачала или перикопы

  • 4 начало

    1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];
    2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;
    3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);
    4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;
    5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;
    6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;
    7) (химич. элемент) елемент (-та);
    8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;
    9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);
    10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).
    * * *
    1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

    дать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь

    в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку

    в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]

    \начало ло улицы — початок вулиці

    от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю

    2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

    жизненное \начало ло — життєва (життьова) основа

    организующее \начало ло — організуюча основа

    сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа

    3)

    \начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів

    \начало ла математики — початки (елементи; основи) математики

    4)

    \начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи

    5) (научный закон, правило) принцип
    6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

    быть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою

    под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)

    Русско-украинский словарь > начало

  • 5 затопать

    I. затупати, затупотіти, затупотати, (переминаясь с ноги на ногу) затупцювати, (побежав) залопотіти. [Вона як гуконе до мене, як затупотить, я й присіла - злякалася так (М. Вовч.)].
    II. затопнуть
    1) см. II. Затапливать(ся), затопить(ся);
    2) см. Потопать, Потонуть.
    * * *
    зату́пати, усилит. затупоті́ти, -почу́, -поти́ш, затупота́ти, -почу́, -по́чеш; ( сильно) загу́пати, усилит. загупоті́ти, -почу́, -поти́ш; (о быстрой ходьбе, беге) залопоті́ти, -почу́, -поти́ш, залопота́ти, -почу́, -по́чеш; ( пойти мелким шагом) затупцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, зату́пцяти; ( шлёпая ногами) зачала́пати, зача́пати

    Русско-украинский словарь > затопать

  • 6 зашлёпать

    1) (пойти шлёпая) зашлапати, зачапати, (по жидкому) зальопати, зачалапати, зачалапкати, зашелепати. [Чую, хтось зашлапав у капцях до дверей (М. Лев.). Ізсунувся з печи, зачапав швидко по хаті (Васильч.)];
    2) (о дожде) заляпати, захлюпати. [Дощ заляпав по листю, по камінню (Грінч.)].
    * * *
    1) (начать шлёпать, ударяя по чему-л.) заля́пати; ( заляскать) заля́скати
    2) (пойти, шлёпая) зачала́пати, зача́пати, захля́пати, залопота́ти, -почу́, -по́чеш, залопоті́ти, -почу́, -поти́ш

    Русско-украинский словарь > зашлёпать

  • 7 Пыжить

    1) (заряд) забивати клейтух (клинтух). [Дуже великий клейтух - насилу забив у рушницю (Сл. Ум.)];
    2) (шерсть, перья на себе) стовбурчити, надувати, путрити, пуштрити (шерсть, пір'я); (надмевать) пиндючити, бундючитн. [Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір'я (Коцюб.)];
    3) (жучить кого) путрити кого. [Як зачала вже їх путрити за те (Зміїв. п.)].

    Русско-украинский словарь > Пыжить

См. также в других словарях:

  • ЗАЧАЛА — ЗАЧАЛА, отрывки, на которые подразделяются богослужебные Евангелие (см. ЕВАНГЕЛИЕ (богослужебная книга)) и Апостол (см. АПОСТОЛ), предназначенные для чтения во время службы; зачала не совпадают с делением на главы …   Энциклопедический словарь

  • Зачала — (греч. – отрезок) – это части, на которые делится Евангелие и другие богослужебные книги. Каждое зачало есть законченный смысловой отрезок текста, понятный и вне контекста. Так, Евангелие от Матфея имеет 116 зачал, от Марка – 71 зачало, от Луки – …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

  • Зачала — так называются на церковном языке отделы, на которые разделены Евангелие и Апостол для чтения при богослужениях. Каждое З. представляет нечто цельное и законченное. Евангелия имеют каждое свой особый счет зачал: от Матфея 116, от Марка 71, от… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Зачала — пронумерованные отрывки, на которые разделены Евангелие и Апостол для удобства чтения на богослужениях …   Православный энциклопедический словарь

  • Зачала — рубрики на которые разделен текст церковнославянской Библии …   Краткий церковнославянский словарь

  • ЗАЧАЛА — тематические рубрики, на к–рые разделяются церк.  слав. рукописи и нек–рые типографские изд. НЗ. Каждое З. приурочено к определенному богослужебному чтению (праздничному, «недельному», т. е. воскресному, «рядовому», т. е. будничному, или к чтению …   Библиологический словарь

  • Вышла туторья из подполья, зачала золото загребать. — (помело). См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • зачалапати — і зачала/пкати, аю, аєш, док., розм. Почати чалапати, чалапкати; піти з шумом водою, болотом і т. ін. або піти повільно, важко переставляючи ноги. || Почутися за такої ходи (про кроки) …   Український тлумачний словник

  • зачалапати — дієслово доконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • зачалапкати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ВОПЛОЩЕНИЕ — [греч. ἐνσάρκωσις, лат. incarnatio], ключевое событие истории спасения, состоящее в том, что предвечное Слово (Логос), Сын Божий, Второе Лицо Пресв. Троицы, восприняло человеческую природу. Вера в факт В. служит основанием христ. исповедания… …   Православная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»