-
1 глядеть
глянуть см. Смотреть, взглянуть. Куда глаза глядят - куди очі, світ за очі, гала- світа, навмання, навмани. Того и гляди - так і дивись, от-от, затого, далі-далі. [Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Затого сивий волос приб'ється]. Не глядя - на осліп, сліпцем. Глядишь! - диви, аж гульк. [Диви, народжується українська інтелігенція (Крим.)].* * *1) ( смотреть) диви́тися, гляді́ти; ( пристально) зорити; пантрува́ти, па́нтрити; ( во что) вдивля́тися, видивля́тися; диал. гли́пати2) (за кем-чем - присматривать, наблюдать) догляда́ти (кого-що, чого, за ким-чим), нагляда́ти (кого-що, за ким-чим), дивитися (за ким-чим); ( следить) сте́жити (за ким-чим)3) (быть обращённым куда-л.) вихо́дити; ( об окнах) диви́тися4) (показываться, виднеться) видні́тися; (выглядывать из-за чего-л.) вигляда́ти, визира́ти; ( просвечивать) світи́тися (сві́титься), просві́чуватися; ( высматривать) видивля́тися, вигляда́ти5) (иметь вид, выглядеть) ма́ти ви́гляд; вигляда́ти (як, ким-чим) -
2 вот
от, он, ось, ото, оце, ож. [От тобі й гроші. Та он вони. Ото (оце) диво! Ож піди та подивись]. Вот же - ото-ж. А вот же! - ба! [А не зробиш цього? Ба зроблю!] Да вот, да вот же (= да даже) - ба. [Ба навіть і тепер почуваю такий саме біль. Хоч він собі і сирота, та ба і отцівський син не буде такий (Квітка)]. Вот что - ось що. Как вот, как вот уже - аж, аж ось, аж от. [Лечу, дивлюся, аж світає (Шевч.). Аж ось настає голод]. А вот же - так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам]. Вот уж - аж ось. [Аж ось коли. Аж ось куди]. Вот так - ото. [Ото ротата! - на все село]. Вот ещё! ну вот ещё! - ото! ат! ет! [Проти ночи не поминай його. - Ат! вигадки! Ото - чи не вважатиму, що там плеще якийсь блазень-дітвак (Крим.). Ет, ще вигадав їхати: і пішки дійдемо]. Вот как! - овва! ось як! он як! [Овва! чи не багато береш на себе? Он як наші пішли вгору!] Вот и всё - та і вже, та й по всьому. [Не хочу цього робити, та і вже]. Вот то-то и есть - а то-ж-то, отож-то й воно. [Ми не тою дорогою поїхали. - А то-ж-то, що не тою]. Вот как будто - от-би то. [От-би то й полегшало трохи вчора, а сьогодні знов гірше]. Вот потому, поэтому - ото-ж, тим-то. Вот-вот - ось-ось, от-от, затого, далі-далі, туй-туй, туж-туж, як-не, не видко як, тільки не видно. [Пика гладка, як не лусне. Швидче з обідом, бо батько не видно як приїдуть]. Вот именно - атож. Вот и всё - та й годі, та й квит. Вот где, вот здесь - онде, осьде, осьденьки, осьдечки, аж онде, аж осьде, отут, отутеньки, отутечки. Вот-там - отам, онтам, о(н)таменьки, о(н)тамечки. Вот-сюда - осюди. Вот-куда - онкуди. Вот-туда - отуди. Вот-теперь - отепер, отепереньки. Вот-когда - аж ось [от] коли. Вот-тогда - отоді. Вот каким, вот таким образом, вот так то - ось-як, ось- так, оттак, такеньки, отакеньки, отакечки, так-таки. Вот какой - оттакий, отакий. Вот этот - отцей, оцей. Вот это - оце, (отсе), осе, ото, отож. [Ото-ж тая дівчинонька]. Вот тот - оттой, отой, той-то. Вот те и на! вот так история! - от тобі й маєш! От так штука! Оттака ловись!* * *от, ось; осьде; (при подведении итога вышеизложенного; при указании на кого-л.) оце́, ото́, о́тже; ( вон) он -
3 вскоре
незабаром, ускорості (Звин.), незадовго, невзабарі, небавом, небавки, незабавки, незабавом, (вот-вот) затого, (редко) ускорах.* * *нареч.незаба́ром, невдо́взі; ( скоро) ско́ро, шви́дко, незаба́вки, незаба́вом, диал. неба́вом, неба́вком, неба́вці, неподо́взі -
4 мальчик
1) хлопець (-пця), хлопчик, ум. хлопчичок (-чка), хлоп'я (-яти), ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко, хлопча (-чати), хлопченя (-няти), ум. хлопчатко, хлопченятко, хлопчина, хлопчак (-ка), хлоп'яга, пахолок, пахоля (-ляти), ум. пахолочок (-чка). [П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці (М. Вовч.). В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка (Рудч.). Ти вже не хлопець, а парубок: затого й на вечерниці (Кониськ.). Хіба-ж Петро парубок? Він іще хлопчак (Звин.). П'ять або шість год хлоп'яті - вже воно й у штанцях (Рудч.). Ой, де-ж ти будеш ночувати, хлопчино-хлопчиночко (Чуб. V). Росте те хлопчатко (Морд.). Ходіть лишень швидче, хлопченята, я по яблучку вам дам (М. Вовч.). Скажи мені правду, мале пахоля (Метл.). Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано мене до школи віддано (Пісня)]. -чик ещё спящий с матерью - підбічний хлопець. Выхоленный -чик (бутуз) - буцик, ум. буцичок (-чка), буценя (-няти), ум. буценятко, буценяточко. [Ич який буцик! Видно що панська дитина (Сл. Яв.)]. Мальчики (собир.) - хлоп'яцтво. [І чоловіки, і жіноцтво, і хлоп'яцтво, та й дітвора туди-ж (Квітка)]. Вести себя, как -чик - поводитися по-хлоп'ячому. Быть -ком - хлопцювати. [Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став (Сл. Гр.)]. -чик-с-пальчик - покотигорошко, хлопчик-мізинчик. -чики в глазах - чортики перед очима, в-очу темно;2) -чик в услужении - хлопець, хлопчак, наймитча (-чати), (казачок) пахолок, пахоля (-ляти). [Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем (М. Вовч.). Ото! Хіба ти в нього пахоля (Л. Укр.)]. -чик на побегушках - попихач, побігун (-на), побігущий хлопець. Я тебе не -чик - я тобі не наймит, не попихач;3) (скамеечка, разувайка) підніжок (-жка), підніжня (-ні), ослінчик.* * *1) хло́пчик, хло́пець, -пця; хлопча́к, -а, хлоп'я́к, -а\мальчик с па́льчик — фольк. хло́пчик-мізи́нчик, род. п. хло́пчика-мізи́нчика
2) ( малолетний слуга) хло́пчик, хло́пець, козачо́к, -чка́ -
5 минута
1) (1/60 градуса) мінута;2) (1/60 часа) хвилина, мінута. [Кожна година ділиться на шістдесят хвилин (Герин.)]. Пять -нут десятого - п'ять хвилин на десяту или п'ять хвилин по дев'ятій. Без десяти (-нут) восемь - за десять хвилин восьма. Поезд отходит в восемь без десяти (-нут) - поїзд рушає (іде, піде) за десять хвилин до восьмої;3) -нута, -нутка (приблизит. мера времени) - хвилина, хвилинка, (зап.) хвиля, хвилька, часина, часинка, (редко) мінута, мінутина, мінутка. [Зажди одну хвилину (Куліш). Підождіть хвилинку (Самійл.). Рахувала день свій з тої хвилі, коли… (Коцюб.). Не раз спогадаю часини сі любі (Л. Укр.). Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.). За одну мінутину зладив кочержилно (Харківщ.)]. В данную, в настоящую, в эту -ту - цієї хвилини, в цю хвилину, (приблиз.) під цю хвилину. В ту, в ту же, в ту самую -ту - тієї, тієї-ж, тієї самої хвилини, в (или під) ту, в ту-ж, в ту саму хвилину. Я приехала в ту самую -ту, когда он выезжал - я приїхала саме в (під) ту хвилину, як він виїздив. В -ту, в одну -ту (сделать что-л.) - за одну хвилин(к)у, за хвильку, (редко) однією мінутою (зробити щось). [За хвильку зроблю (М. Грінч.). Я зараз, однією мінутою повернуся (Мирний)]. В такие -ты - в (під) такі хвилини, такими хвилинами. [Розум у чоловіка під такі хвилини спить (Кониськ.)]. В хорошую -ту - в (під) добру хвилину; під добру руч. [Я підкотився (до нього) під добру руч (Харківщ.)]. В -ту смерти - у хвилину смерти, у смертну годину, смертної години, у смертний час. Сию -ту (сейчас же) - зараз, заразісінько, цієї-ж хвилини, цю-ж мить. [Іду, йду! Ось заразісінько (Короленко). Цю-ж мить іди сюди! (Брацлавщ.)]. Каждую -ту - що-хвилини, кожної хвилини. Мне дорога каждая -та - мені дорога кожна хвилина. Каждая -та у меня на счету - кожна хвилька в мене порахована. На -ту, на -тку - на хвилину, на хвилинку (на хвильку), на часину, на часинку. [Замовкла на хвилину (Н.-Лев.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Забігає до мене на часинку мій приятель (Крим.)]. Не уснула я и на -тку - не заснула я й на хвилинку (на волосинку), на макове зерно. С -ты на -ту - кожної хвилини, з хвилини на хвилину; (вот-вот) ось-ось, далі-далі, затого. [Ми його ось-ось ждемо (М. Грінч.). Він далі-далі прийде (Звин.)]. Через какую-нибудь -ту - за яку(сь) хвилин(к)у. Свободная -тка - вільна хвилинка, годинка. [Як вилучилася мені годинка, нишком побігла сама до неї (М. Вовч.)]. Нет (ни) -ты свободной - нема(є) хвилин(к)и вільної. Нет (ни) -ты покоя (отдыха, передышки) - нема просвітлої (редко промитої) години; нема просвітку кому. Делать что в свободные -ты - робити що вільними хвилинами.* * *1) ( мера времени) хвили́на; ( короткий промежуток времени) часи́на, уменьш.-ласк. часи́нкабез десяти́ мину́т пять часо́в — без десяти́ хвили́н п'ять годи́н, за де́сять хвили́н п'я́та годи́на
2) ( часть градуса) міну́та -
6 немедленно
нрч. негайно, (без промедления, не мешкая) не гаючись, не гаючи часу, без загаяння, незабарно, необарно, (вскоре, скоро) незабаром, незадовго, невзабарі, небавом, (стар.) вборзі, (вот-вот) ось-ось, от-от, затого, (сейчас) зараз, заразісінько, (мигом) миттю, притьмом, як стій. [Готовитись в похід негайно (Куліш). Виконати присуд той негайно (Грінч.). І велів він бранця перед себе привести негайно (Франко). З району просять набоїв, негайно просять (Кирил.). Скинути його, аби самим не гаючись Собіському скоритись (Грінч.). Смерть хапає незабарно (Біл.-Нос.). Сенат постановляє, щоб виконать сей вирок необарно (Л. Укр.). Родина недалечко, - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.). Громадка опришків щезла небавом на горбках (Маковей). Потреба пильна, просить бути вборзі (Куліш). Скажи, що зараз прийду (Харк.). Зараз Івана зв'язали, вивели його в чисте поле (Чуб. V). Герш зараз перенісся (перешёл) з жінкою на инше приміщення (Франко). І миттю осідлавши рака; схвативсь на його як бурлака (Котл.). Щоб притьмом було зроблено (Київщ.). Знявся-б як стій і пішов на роботу (Коцюб.). На сонце не треба дивитися, бо можна очі збавити як стій (Звин.)].* * *нареч. -
7 ночница
1) (сиделка) нічна доглядачка, нічниця;2) см. Нетопырь (-пырь большой);3) орнит. Caprimulgus europaeus - дрімлюга, сплюха;4) (бессонница) нічниці (-ниць), безсоння (-ння), неспання (-ння), несплячки (-чок). [Нічниці напали, та казав-би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде (Сл. Гр.)].* * *1) энтом. нічни́ця, со́вка2) зоол. нічни́ця
См. также в других словарях:
ЗАТОГО — зап., ниж., симб. загодя, заранее, вовремя, завременно. Затогоделовать арх. мез. заделать или забить что наглухо. Затововонокать, стать приговаривать того воно, мямлить, говорить нерешительно, несвязно, ни то ни сё. ся, замяться, спутаться,… … Толковый словарь Даля
затого — присл., діал. Скоро, от от … Український тлумачний словник
затого — прислівник незмінювана словникова одиниця діал … Орфографічний словник української мови
ЗАГОДИТЬСЯ — ЗАГОДИТЬСЯ, занадобиться спешно. Загодилось тебе, вынь да положь! Загодя и загодя тамб., пенз. загоди орл., нареч. до поры, давно до чего, задолго, наперед, затого, завременно, впору, вовремя, заблаговременно, заране. Он загодя пришел, не опоздал … Толковый словарь Даля