-
1 Запримечать
заприметить1) зауважувати, зауважити, запримічати, запримітити, примічати, примітити кого, що по чому, укмічати, укмітити, умічати, умітити кого, що, спостерегати, спостерегти, добачати, добачити, завбачити; срвн. Примечать, Замечать. [Запримітила, що в Пилипа і очі карі, і вуси шовкові (Мирн.). Та я й сама запримітила, що… (Мова). По чім мене, мила, примічаєш? (Пісня). Не вмітив їх гаразд (Новом. п.). Добачає те й мати (М. Вовч.). А ну-ж, борони боже, хто спостеріг, як він увіходив (Коцюб.). Увесь товар (скот), який він там завбачив, він повбивав (Крим.)];2) (положить к.-н. примету) зазначати и зазначувати, зазначити, позначати, позначити, (о мн.) позазначати. [Зазначи цього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.)]. Запримеченный - зауважений, запримічений, укмічений, спостережений; зазначений, позначений. -
2 заприметить
см. Запримечать.* * *запримі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; (наблюдая, запомнить) спостерегти́, -режу́, -ре́жеш, диал. постерегти́
См. также в других словарях:
ЗАПРИМЕЧАТЬ — ЗАПРИМЕЧАТЬ, заприметить что, примечать, замечать, помнить виденное, слышанное. Хорошо ли заприметил дорогу? А ты запримечай, что люди говорят. ся, быть запримечаему. Запрамечанье ·длит. Запримета жен., ·об. действие по гл. За примета также… … Толковый словарь Даля
