-
1 ера
ж1) ( епоха) era; epochархеозойська ера геол. — Archeozoic era
вторинна ера геол. — secondary era
казнозойська ера — Age of Mammals, Cainozoe
протерозойська ера геол. — Proterozoic era
третинна ера геол. — Tertiary era
2) ( система літочислення)наша (нова) ера лат. — AD ( Anno Domini)
до нашої ери — ВС ( before Christ)
-
2 ера
-
3 ера
-
4 ера
წელთაღრიცხვა; ხანა, ჟამი -
5 ера
эра -
6 ера
milât -
7 археозойська ера
-
8 кайнозойська ера
Age of Mammals, Cainozoe -
9 нова ера
-
10 палеозойська ера
геол. -
11 стиплер
-ера; спорт.сти́плер -
12 час
-
13 Тилліх, Пауль
Тилліх, Пауль (1886, Старцедель - 1965) - нім.-амер. філософ, теолог, один із провідних представників екзистенційної протестантської теології. Навчався в Берліні, Тюбінгені, Бреслау, Галле. У 1931 р. емігрував до Америки, де викладав в ун-тах Гарварда та Чикаго. Головне в філософії релігії Т. - це його сподівання на подолання прірви між вірою та буденним життям, екзистенційним досвідом людини. Він вважав, що екзистенційна турбота про сенс буття є свідченням внутрішнього зв'язку людини з Богом, а релігійність людини - один із найглибиннінщх екзистенціалів. Тому філософія культури Т. дуже близька до теології культури. Разом із тим, у філософії Т. зберігається характерний для протестантської теології принцип "незлиття" Божественного і людського; жодне людське творіння (нехай навіть це буде Святе Письмо чи установи церкви) не може претендувати на ідентичне оприявнення Бога. Філософія і теологія, за Т., щільно співіснують, доповнюють одна одну, хоч і не можуть (і не повинні) досягти цілковитого синтезу. Відмінність між філософією і теологією Т. вбачав у тому, що перша порушує певні проблеми та відповідає на них у межах універсальних понять і термінів, а теологія - у межах екзистенційно потрактованого буття людини перед лицем Одкровення. Перевагою теологічного "методу кореляції" перед філософією, згідно з Т., є його спроможність відкрити перспективу зближення (але не злиття) людського, або конечного, та Божественного.[br]Осн. тв.: "Релігійна ситуація" (1932); "Інтерпретація історії" (1936); "Протестантська ера" (1948); "Систематична теологія". У 3 т. (1951 - 1963); "Мужність бути" (1952); "Динаміка віри" (1957); "Теологія культури" (1959).
См. также в других словарях:
ера — беспутный, тунеядный человек, плут и мошенник, развратный шатун (Даль) См. драчун … Словарь синонимов
ера — ЁРА ерник муж. беспутный, тунеядный человек, плут и мошенник, развратный шатун. | Ерник или ёрка жен., собир. мелкий, малорослый, уродливый лес, особ. по тундрам и по безлесыо; замореный, кустовой лес; есть и особые виды ёрника, нерастущего в… … Толковый словарь Даля
Ера — Йера (ᛃ) двенадцатая руна германского алфавита. Название руны происходит от слова «год» и означает годовой урожай. Кодировка Unicode RUNIC LETTER JERAN J … Википедия
Ера — Ерофей, Эраст Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
ера — кайнозойская эратема (эра), кайнозой Cainozoic, Сеnоzoic, Kainozoic era *Känozoikum, känolithisches Ärathem, Erdneuzeit найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала близько 70 млн. років тому, триває й досі. Кайнозойську еру поділяють на… … Гірничий енциклопедичний словник
ера — I ер(а) I. м. задира, забияка, бродяга . Скорее всего, связано чередованием с oriti (cм. разорить); см. Соболевский, ЖМНП, 1886, сент., стр. 145. Ошибочно сближение с лтш. er̃rīgs сердитый, угрюмый , erruotiês, сердиться , лат. errō, āre… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Ера — ёра м. разг. то же, что ёрник 2. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ера — и, ж. 1) Початок літочислення, пов язаний з якою небудь історичною подією; відповідна система літочислення. 2) книжн. Період, докорінно відмінний від попереднього. 3) геол. Найбільша одиниця хронологічного поділу історії Землі. •• На/ша е/ра… … Український тлумачний словник
ера — [е/ра] рие, д. і м. р і … Орфоепічний словник української мови
ера — същ. епоха, столетие, век същ. период, цикъл … Български синонимен речник
Ера — іменник жіночого роду, істота ім я … Орфографічний словник української мови
