-
1 дзвінковий
техн. звонко́вый -
2 дзвінковий виклик
звонко́вый вы́зовУкраїнсько-російський політехнічний словник > дзвінковий виклик
-
3 дзвінковий індуктор
звонко́вый инду́кторУкраїнсько-російський політехнічний словник > дзвінковий індуктор
-
4 дзвінковий трансформатор
звонко́вый трансформа́торУкраїнсько-російський політехнічний словник > дзвінковий трансформатор
-
5 дзвінок
техн. звоно́к -
6 аварійний дзвінок
авари́йный звоно́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > аварійний дзвінок
-
7 викличний дзвінок
вызывно́й звоно́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > викличний дзвінок
-
8 електричний дзвінок
электри́ческий звоно́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > електричний дзвінок
-
9 звонарня
дзвіни́ця -
10 звонкий
дзвінкий, (звенящий) дзвенячий, дзвенючий, тремкий, ляскучий, (гулкий) голосний, гомінкий, гучний. -кий голос - дзвінкий голос. -кий колокольчик - гомінкий дзвоник. -кая монета - тверда, бита, брязкуча монета, (по)брязкач, биті гроші. [Будуть побрязкачі - будуть і послухачі (Приказка)]. На вес -кой монеты (саркастич.) - за брязкачі. -кий, грам. - дзвінкий. [Дзвінкі звуки].* * *дзвінки́й, дзвеня́чий; (громкий, гулкий) голосни́й, гучни́й; ( с сильным резонансом) лунки́й\звонкий ий согла́сный — лингв. дзвінки́й при́голосний
-
11 бубновый
дзвінковий. -вая дама - дзвінкова краля.* * *карт.бубно́вий, дзві́нковий -
12 колокольня
дзвіниця. [На дзвіниці вдарили в дзвони (Н.-Лев.)].* * *церк.дзвіни́цясо свое́й колоко́льни [смотре́ть] — мі́ряти на свій арши́н (на свою́ мі́рку, на сві́й копи́л)
-
13 звонко
дзвінко, голосно, гучно, лунко.* * *нареч.дзві́нко; го́лосно, гу́чно; лу́нко -
14 звонкость
дзвінкість, голосність, гучність.* * *дзві́нкість, -кості; гу́чність, -ності; лу́нкість -
15 колоколенка
дзвіничка.* * *уменьш.-ласк.дзвіни́чка -
16 Колоколенный
дзвіничний. [Дзвіничний хрест (Сл. Гр.)]. -
17 Колокольчатый
дзвінчастий, дзвінкуватий. -
18 звонковый вызов
дзвінко́вий ви́клик -
19 звонковый индуктор
дзвінко́вий інду́кторРусско-украинский политехнический словарь > звонковый индуктор
-
20 звонковый трансформатор
дзвінко́вий трансформа́торРусско-украинский политехнический словарь > звонковый трансформатор
См. также в других словарях:
Дзвін — «ДЗВІН» литературно художественный и общественно политический ежемесячный журнал, орган украинской соц. дем. рабочей партии, издавался в Киеве в эпоху «Звезды» и «Правды» (1913 1914). Руководящую роль в журнале играли Юркевич, Антонович и др.… … Литературная энциклопедия
дзвін — 1 іменник чоловічого роду річ дзвін 2 іменник чоловічого роду звук … Орфографічний словник української мови
дзвін — [дзв ін] дзво/на, м. (на) дзво/н і, мн. дзво/ние, дзво/н іў (річ) … Орфоепічний словник української мови
ДЗВ — дымовая завеса воздушная Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб … Словарь сокращений и аббревиатур
дзвін — 1. Ударний сигнальний підвісний інструмент у вигляді перевернутої чаші з билом усередині, що його влаштовують на дзвіницях для здійснення дзвоніння; заст. кампан; 2. Те саме, що дзвоніння 1, 2; 3. Те саме, що тридзвін 2; 4. Дзвоніння в усі дзвони … Словник церковно-обрядової термінології
дзвіночок — 1 іменник чоловічого роду дзвін дзвіночок 2 іменник чоловічого роду квітка … Орфографічний словник української мови
дзвін буденний — Дзвін, у який дзвонять в усі дні літургійного року, крім неділь та великих церковних свят; простодневний дзвін … Словник церковно-обрядової термінології
дзвінок — і дзвіночок, заст. дзвінець Мініатюрні порожнисті кульки з ударниками всередині на архиєрейському сакосі, кадильницях, каціях … Словник церковно-обрядової термінології
дзвіниця — [дзв іни/ц а] ц і, ор. цеийу … Орфоепічний словник української мови
дзвіночок — [дзв іно/чок] чка, м. (на) чку, мн. чкие, чк іў … Орфоепічний словник української мови
дзвін малий — Дзвін, у який дзвонять під час Великого Посту … Словник церковно-обрядової термінології