-
1 ДМУ
Aviation: дальномерное оборудование -
2 дуть
дунуть1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.* * *несов.; сов. - д`унуть2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити -
3 отмучивать
отмучать, отмутить1) (раствор) давати, дати встоятися;2) мин. - відмулювати. Отмученный - встояний; відмулений.* * *спец.; несов.; сов. - отмут`итьвідму́чувати, відмути́ти, відму́лювати, відму́лити -
4 раздувать
несов.; сов. - разд`уть1) роздува́ти и роздима́ти, розду́ти (розідму́, розідме́ш и розду́ю, розду́єш) и мног. пороздува́ти, роздму́хувати, -дму́хую, -дму́хуєш и роздмуха́ти, роздму́хати и роздмухну́ти и мног. пороздму́хувати; ( огонь) розгніта́ти, розгніти́ти, -гнічу́, -гні́тиш; ( развевать) розвіва́ти, розві́яти и мног. порозвіва́ти\раздувать ва́ть де́ло — роздува́ти спра́ву
\раздувать ва́ть пе́пел — розві́вати (роздува́ти) по́піл
2) ( увеличивать в объёме) роздува́ти, розду́ти и мног. пороздува́ти; ( разносить) розно́сити, -но́сить, рознести́ и мног. порозно́сити, обдима́ти, обду́ти, розпира́ти, розпе́рти (розіпре́) и мног. порозпира́ти\раздувать ва́ть но́здри — роздува́ти ні́здрі
-
5 раздуваться
несов.; сов. - разд`уться1) роздува́тися и роздима́тися, розду́тися (розідму́ся, розідме́шся и розду́юся, розду́єшся)2) ( увеличиваться в объёме) роздува́тися, розду́тися; ( распухать) розпуха́ти, розпу́хнути3) ( становиться высокомерным) надува́тися и надима́тися, наду́тися, -дму́ся, -дме́шся и -ду́юся, -ду́єшся4) страд. несов. роздува́тися, роздима́тися, роздму́хуватися, -дму́хується; розвіва́тися -
6 фукать
несов.; сов. - ф`укнуть1) ху́кати, ху́кнути, фу́кати, фу́кнути; несов. фе́кати, тьху́кати, тьху́кнути, тю́кати, тю́кнути; у́хати и у́хкати, у́хнути; ср. фу 1)2) ( дуть) ху́кати, ху́кнути, ху́хати, ху́хнути, дму́хати, дму́хнути; диал. фу́кати, фу́кнути; (сов.: дунуть и погасить) ху́кнути (дму́хнути) і погаси́ти3) см. фыркать 1)4) (вспыхнув, гаснуть) спала́хувати і га́снути (погаса́ти), спалахну́ти і пога́снути, спаха́ти і га́снути (погаса́ти), спахну́ти і пога́снути5) ( бросаться бежать) кида́тися бі́гти, ки́нутися бі́гти; дава́ти дра́ла (дьо́ру, дропака́, дра́чки, тя́ги), да́ти дра́ла (дьо́ру, дропака́, дра́чки, тя́ги), сов. дремену́ти6) (сов.: выгнать) вульг. турну́ти7) ( тратить) марнува́ти, змарнува́ти, марнотра́тити, промарнотра́тити, гайнува́ти, прогайнува́ти и згайнува́ти; розтри́нькувати, розтри́нькати, три́нькати, протри́нькати8) ( при игре в шашки) фу́кати, фу́кнути -
7 фундамент
1) фунда́мент, -у, підва́лини, -лин; підму́рок, -рка и пі́дмурок, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, пі́дмур, -у, підмурі́вка, підмурі́в'я, підмуро́вання2) перен. фунда́мент, підва́лини, підму́рок, підмурі́вок -
8 основа
1) (у ткачей) основа (ум. оснівка, оснівонька, оснівочка, основиця);2) основа, основина, засада, підвалина, ґрунт, підстава, підклад. См. Основание. -вы геометрии - основи геометрії. Полагать в -ву чего - ставити (класти) в основу чого. Полагать -вы - закладати підвалини.* * *1) осно́ва2) (перен.: ядро, исходный материал чего-л.) осно́ва, заса́ди, -са́д, заса́да; ( устои) підва́лини, -лин, підму́р'я, підмурі́в'я, підму́рки, -ків, підмурі́вки; усто́ї, -їв; ( фундамент) фунда́мент, -у3) текст. осно́ва4) грам. осно́ва -
9 основание
1) (действие) заснування, закладення. -ние (закладка) здания - закладини. -ние села, города - осадження села, міста. -ние Киевского государства - початок Київської держави. От -ния этой империи - від початку цієї імперії. Срв. Основывание;2) основа, основина, підвалина, закладчина, (каменное) підмурок, підмурівок, фундамент, (подножие) підстава, під (р. поду), спід (р. споду), підошва. Дом поставлен на прочном -нии - будинок збудовано на міцних підвалинах, основинах (на міцному підмурівку). -ние горы - спід гори. -ние стога, печи - під стогу, під (дно) печи. -ние треугольника - під (підстава) трикутника. Правосудие есть -ние всякой власти - правий суд становить підвалину всякої влади. Разрушить до -ния - зруйнувати до щенту, до ґрунту, до цури, до пня, у пень, до тла;3) основа, основина, підвалина, засада, постанова, засновок, принцип. [Основи морали]. Вся жизнь должна быть пересоздана на иных -ниях - все життя повинно бути перетворене на инших підвалинах (основинах, засадах, постановах);4) (опора, причина) підстава, ґрунт, рація, резон, (повод) привід (-воду). Не иметь твердого -ния - не мати твердого ґрунту (твердих підстав). Вы не имеете -ний так думать, говорить - ви не маєте підстав так думати, говорити. Этот слух лишён всякого -ния, не имеет ни малейшего -ния - ця чутка (поголоска) не має жадного під собою ґрунту, не має жадних підстав. Я не давал ни малейшего -ния для этого - я не давав жадного на це приводу. -ние для предположения - ґрунт до гадання, підстава думати. Первое -ние - первопідстава. Иметь -ние (быть правым) - мати рацію. У меня есть -ние - я маю рацію. Нет -ний - нема рації. Насилие не ищет -ний - насильство не шукає підстав (резонів). Без -ния - безпідставно, (без вины) безвинно, безневинно. Без всяких -ний (ни с того, ни с сего) - ні сіло, ні впало. [Ні сіло, ні впало - давай йому грошей]. На каком -нии? - з якої рації? з якої причини? після чого? На - нии закона - на підставі закону. На этом -нии - на цій підставі. Признать -ние за кем - признати (визнати) рацію кому;5) бот. - насада, основа (напр. листка).* * *1) осно́ва; (перен.) підва́лини, -лин, підва́лина; ( начала) заса́ди, -са́д, заса́да2) (начало существования, момент возникновения) заснува́ння3) (причина, повод, мотив) підста́ва4) строит. підва́лини, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, пі́дмур, -у; диал. осно́вина; ( фундамент) фунда́мент, -у5) мат. осно́ва\основание треуго́льника — осно́ва трику́тника
6) хим. осно́ва -
10 отмутка
спец.відму́чування, відму́лювання -
11 отмученный
спец.відму́чений, відму́лений -
12 отмучивание
1) хим. - встоювання;2) мин. - відмулювання, сортування.* * *спец.відму́чування, відму́лювання -
13 отмучиваться
спец.відму́чуватися, відму́люватися -
14 подмуровка
строит.1) підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, підмурі́в'я, пі́дмур, -у2) ( действие) підмуро́вування, підмурува́ння -
15 воздуходувка
техн.повітродму́хало, вітрогі́нник, дму́хало -
16 дутьё
техн.дуття́, дму́хання- воздушное дутьё
- горячее дутьё
- дополнительное дутьё
- магнитное дутьё
- обогащённое дутьё
- паровое дутьё
- увлажнённое дутьё -
17 основание
1) астр., матем. осно́ва- нижнее основание
- основание конуса
- основание логарифмов
- основание пирамиды
- основание степени
- основание тела
- основание треугольника
- основание хромосферы
- смешанные основания2) техн. осно́ва; ( сооружения) підва́лини, -лин, мн. підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка; ( фундамент) фунда́мент, -ту- кессонное основание
- основание колонны
- плоское основание
- свайное основание
- слабое основание
- сплошное основание
- упругое основание -
18 подмуровка
-
19 фундамент
техн.фунда́мент, -ту; ( здания - ещё) підва́лини, -лин, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка- бутовый фундамент
- жёсткий фундамент
- кесонный фундамент
- консольный фундамент
- ленточный фундамент
- пилонный фундамент
- свайный фундамент
- сейсмостойкий фундамент
- сплошной фундамент
- спусковой фундамент
- столбовой фундамент
- фундамент на сваях
- фундамент плотины
- фундамент станка -
20 воздуходувка
техн.повітродму́хало, вітрогі́нник, дму́хало
См. также в других словарях:
ДМУ — двойная металлическая утеплённая дверь ДМУ другие методы учёта фин. ДМУ дорожно механизированное управление ДМУ дистанционное мобильное устройство … Словарь сокращений и аббревиатур
дму — дуть, только др. русск. дъму, дути (еще в XVI в.), позднее дую, укр. дму, дути, ст. слав. дъмѫ, дѫти, сербохорв. дме̑м, ду̏ти, словен. nadmèm, nadoti se надуваться , чеш. dmu, douti, dmouti, польск. dmę, dąc. Родственно лит. dumiù, dūmiau,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
дути — дму, дмеш і ду/ю, ду/єш; мин. ч. дув, ду/ла, ду/ло; мн. ду/ли; наказ. сп. дми, дмім[о], дміть; недок. 1) неперех.Гнати, нести, рухати струмені повітря; віяти. || безос. 2) неперех., на що, у що. Випускати з рота сильний струмінь повітря; дмухати … Український тлумачний словник
мадемуазель — (дму) неизм.; (разг.), и; ж. (франц. mademoiselle) 1) а) Во Франции, в России до 1917 г. и некоторых других странах: форма вежливого упоминания или обращения к незамужней женщине (обычно употребляется перед фамилией или именем); госпожа. б) отт.; … Словарь многих выражений
дмухання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
дмухати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
Дмухівці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Дальневосточное мореходное училище — (ДМУ) Год основания 1956 Ректор Валентин Кузнецов … Википедия
дуть — дую, др. русск. дъму, дути, укр. дму, дути, блр. дму, дуць, ст. слав. дъмѫ, сербохорв. стар. дме̑м, ду̏ти, на̏дме̑м, на̀дути се, словен. nadmèm, nadoti se, чеш. dmu, douti, польск. dmę, dąc, полаб. dame дует . Семьи слов. dъmǫ, dǫti и dunǫ … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
дутися — [ду/тиес а] дму/с а, дме/с :а, дме/ц :а, дмеимо/с а, дмеите/с а, дму/ц :а; мин. ду/ўс а, ду/ла/с а; нак. ду/йс а, ду/йтеис а … Орфоепічний словник української мови
ДРУГИЕ МЕТОДЫ ВСЕОБЪЕМЛЮЩЕГО УЧЕТА — OTHER COMPREHENSIVE METHODS OF ACCOUNTINGФин. отчетность, составленная на основе всестороннего охвата учетом деятельности предприятия (др. методы учета ДМУ), но иной нежели ОБЩЕПРИНЯТЫЕ ПРИНЦИПЫ УЧЕТА И ОТЧЕТНОСТИ (ОПУ). Такая фин. отчетность… … Энциклопедия банковского дела и финансов