ДБР

milit. дорожная бригада

приврать прибріхувати, прибрехати (о мног. поприбріхувати), побріхувати, докладати, докласти, (подвирать) підбріхувати, підбрехати. [Глухий не почує, так прибреше (Ном.). Трохи підбріхує, а розумак (М. Вовч.). Він бреше, а ти побріхуєш (Приказка)].

* * *

несов.; сов. - привр`ать

неправда, (грубее) брехня, (вульг., диал.) брех (-ху), (редко, устар.) лжа, олжа, лож (р. лжи), (фальшь) ф[хв]альш (-шу, м. р.); ум. неправдонька, брехенька. [Всяка неправда - гріх (Номис). А неправда-ж! я того не казав (Сл. Гр.). Що правда, то не брехня (Грінч.). Обіцяла гостинця, дак оце й принесла, щоб не буть у бреху (Переясл.)]. Ложь о ком - брехня про кого, (действие) набріхування на кого. Это похоже больше на ложь, чем на правду - це більше на брехню скидається, ніж на правду; це може й правда, та щербата (щербатенька). Сплетение лжи - клубок брехень. У него что ни слово, то ложь - він з брехнею не розминається; віц що не скаже, то збреше. Он ни на шаг без лжи - він що ступне, то й (з)брехне. Это явная ложь - це видима (очевидна) неправда (брехня). Чистейшая ложь - справжнісінька брехня. Уличать, (из)обличать во лжи кого - виявляти (виводити, виказувати) брехню чиюсь, когось. Обвинять во лжи кого - винуватити, обвинувачувати в брехні кого, брехню завдавати кому. [Мені старій та брехню завдала (Грінч.)]. Приобретать, приобрести -жью что - здобувати, здобути брехнею, (вульг.) вибріхувати, вибрехати що. [Циган що вибреше, те й його (Рудч.)]. Оправдываться, оправдаться, отделываться, отделаться -жью - вибріхуватися, вибрехатися, відбріхуватися, відбрехатися. [Брехнею не вибрешешся (не відбрешешся) (Номис)]. Оправдывание себя посредством лжи - вибріхування, відбріхування.

* * *

отовраться відбріхуватися, відбрехатися від чого.

* * *

несов.; сов. - отовр`аться

підбріхувати, (сов.) підбрехати, підбрехнути.

* * *

несов.; сов. - подовр`ать

брехати (сов. збрехати, брехнути), побріхувати, брехню точити; (шутл.) з правдою розминатися, москаля везти (підпускати), з губи халяву робити, тумана пускати, кулі лити. Врать сильно - тяжко брехати. Врать искусно - щільно брехати. Он врёт неискусно - бреше, аж пальці знати. Врёт в глаза - в живі очі бреше. Врёт как сивый мерин - бреше як рябий собака. Врёт во всю ивановскую - бреше на всі заставки, бреше аж куриться. Ты врёшь - брехали твого батька діти; либонь ти з Брехунівки прийшов. Помогать врать - підбріхувати.

* * *

-ся, вывернуть, -ся наизнанку

I. вивертати, -ся, вивернути, -ся (о многом повивертати, -ся), перевертати, перевернути. [Повивертали кожухи. Рукава повиверталися. Кравець, як перешивав свиту, то перевернув її на другий бік]. Вывернутый - вивернений, вивернутий.

II. Вывёртывать, -ся, вывернуть, -ся -

1) вивертати, -ся, вивертіти, -ся, викручувати, -ся, викрутити, -ся [Викрутив шрубу], висвердлювати, -ся, висвердлити, -ся. Вывернутый - викручений;

2) (изворачиваться) вибріхуватися, вибрехатися, відбріхуватися, відбрехатися, викручуватися, викрутитися. [Попавсь, тепер не викрутишся вже (Грінч.)];

3) (увиливать) визволятися, визволитися, викручуватися, викрутитися. [Брехнею од тюрми викрутивсь].

* * *

несов.; сов. - в`ывернуть

1) виверта́ти, ви́вернути и мног. повиверта́ти ( выкручивать) викру́чувати, ви́крутити и мног. повикру́чувати

2) см. вывёртываться

оправдаться

1) виправдуватися, виправдовуватися, виправди[а]тися, оправдовуватися и оправдуватися, оправдитися, виправлятися, виправитися; (преим. от сплетен) виводитися, вивестися з брехні. -ся ложью - вибріхуватися, вибрехатися, відбріхуватися, відбрехатися. Он -дался в этом преступлении - він оправдився (виправдався) з того злочину. Я хочу -ся в ваших глазах - я хочу виправдитися (виправитися) перед вами;

2) (об ожиданиях, сомнениях, слухах и т. п.) справджуватися, справдитися, здійснюватися, здійснитися, виправдуватися, виправдатися. [Не справдились ані трохи ті надії. Не здійснились мої дитячі мрії].

* * *

несов.; сов. - оправд`аться

от чего відбрести (-бреду, -деш). [Відбрів од берега трохи].

* * *

несов.; сов. - отбрех`аться

наклепник, обмовник, набріхувач, підбріхувач.

* * *

прилгать прибріхувати, прибрехати що.

* * *

несов.; сов. - прилг`ать

прибріхування, підбріхування.