-
1 Герта
-
2 направо
нрч. (на вопрос: где) праворуч, (по правую руку) по праву руку, по праву руч; (на вопр.: куда, в каком направлении) праворуч, управоруч, у праву руку, на праву руку (руч), (редко) направо; (восклиц., которым погоняют -во волов, и перен. - шутл.) цабе, (только в прям. знач., диал. зап.) ча, чабала, гейсь; (то же - к лошадям) гаття, (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта; срв. Налево. [Двері просто глядача, праворуч і ліворуч (Грінч.). Стоять по праву руч (Тесл.). Видно було на праву руч місто (Мирн.). Направо, наліво мечі (П. Тичина). Держи-бо цабе! (Н.-Лев.). Цабе, худий, у ворота! (Номис)]. Поворачивать, повернуть -во - повертати (звертати, брати), повернути (звернути, взяти) (у)праворуч (у праву руку, у праву руч, волами и перен. - шутл.: цабе). [І звернув у праву руку (Рудан.). Наші студенти повернули цабе (Н.-Лев.). Він узяв цабе (Н.-Лев.)]. -во кругом! полуоборот -во! - праворуч (направо) навкруг! праворуч півповорот! (Київ).* * *нареч.право́руч, напра́во\направо во налёво, \направо во — и
нале́во — напра́во-налі́во, напра́во і налі́во; ( без разбора) без розбо́ру, не розбира́ючи
-
3 ну
междом. и част.1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].* * *1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймону и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]
2) (част.: неужели) нуда ну? — та невже́ [ж]?, та ну?
3) (част.: давай) ну, дава́й; ину крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти
См. также в других словарях:
Герта — Герта: Герта (нем.) имя «Герта» (нем.) мясной комбинат «Герта» (нем.) пароход «Герта» (нем.) корвет «Герта» (англ.) крейсер «Герта» (нем.) теплоход (1892) «Герта» ( … Википедия
Герта — ы, жен. Разг. к (см. Гертруда) 1. Словарь личных имён. Герта ы, ж. Разг. к Гертруда1 (см.). Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
ГЕРТА — (древн. герм.). Богиня земли у древних немцев. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГЕРТА дрен. герм. Богиня земли у древних немцев. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский… … Словарь иностранных слов русского языка
ГЕРТА — (сев.) оттяжка грузовой стрелы. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
герта — сущ., кол во синонимов: 5 • астероид (579) • богиня (346) • имя (1104) • … Словарь синонимов
ГЕРТА-ПОЙНТЕР — (Hertha Pointer), порода охотничьих подружейных собак (см. ПОДРУЖЕЙНЫЕ СОБАКИ). Выведена в Дании в 1864 скрещиванием беспородной собаки по кличке Герта, которую нашли датские солдаты, с пойнтером (см. ПОЙНТЕР) по кличке Спорт, принадлежавшим… … Энциклопедический словарь
Герта-пойнтер — Эта собака до сих пор не признана официально, хотя существует в Дании с 1864 года. Она похожа на английского пойнтера, но отличается более сглаженной формой и высоко посаженными, висячими ушами. Рост в среднем колеблется от 58 до 66 см при массе… … Полная энциклопедия пород собак
Герта (футбольный клуб, Берлин) — У этого термина существуют и другие значения, см. Герта. Герта … Википедия
Боте, Герта — Герта Боте Herta Bothe Герта Боте в августе 1945 г … Википедия
Файлер, Герта — … Википедия
Мюллер, Герта — Герта Мюллер Herta Müller Г … Википедия
