Гаф

гаф м. мор. Haff n

geol. Haff

geogr. joma

* * *

joma

• haf

гаф-топсель м. мор. Gaffeltoppsegel n

child.sp. auh-auh! (koera haukumise matkimiseks)

eng. Gaffeltoppsegel

Bible: Gath-rimmon

и Зардеться зашарі[и]тися, зачервонітися; (загореться) зайнятися, розпалатися (- лаюся, -єшся) и розпалитися (-люся, -лишся), спаленіти, зажеврітися, (о плодах, ягодах) зашарі[и]ти(ся), зачервоніти(ся). [Я цілуватиму вустонька гожі, щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі (Л. Укр.). Гафійка зашарилась вся, навіть поночі видко було (Коцюб.). Зайнялися гори (Олесь). Дарка спаленіла (Л. Укр.). Пухкенькі щічки так і зажеврілись (Тесл.). Зачервонілася, як та квіточка (Куліш)]. -деться чем (разгореться, вспыхнуть) - спалахнути, запалати, розпалитися чим. Его взгляд -делся ревностью, ненавистью - його погляд спалахнув (запалав) ревнощами, (з)ненавистю. Зардевшийся - зашарілий, спаленілий, зачервонілий, зажеврілий.

* * *

бот. Cannabis sativa L. конопля, (чаще мн. ч.) коноплі (-пель), ум. конопельки (- льок). Одно зерно или стебель -пли - см. Конопелина. Мужские стебли -пли - плоскінь, поскінь (-кони), побірниці (-ниць). Женские (семенные) стебли -пли - матірка, матка, матки (-ток). -пля намоченная в воде - помік (-моку). Вырывать созревшие мужские стебли -пли - брати плоскінь, (женские) вибирати коноплі. [Вони з Гафійкою плоскінь беруть (Коцюб.)]. -пля дикая - см. Кипрей. -пля индейская, бот. Cannabis indica L. - індійська конопля. -пля остяцкая, бот. Urtica cannabina L. - кропива. -пля турецкая - см. Клещевина.

* * *

(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].

* * *

мить (-ти, ж. р.), момент, (народн.) мент (-ту), (не только секунда, минута) хвилина, хвилька, мінута; срв. Миг 1 и Момент. [Життя - то мить одна, і смерть є також тільки мить (Грінч.). Хай я умру! бо смерть - одна хвилина (Грінч.)]. В одно -ние - в одну мить, в один мент, одним ментом, миттю, умить, умент, в мінуті, як стій; срв. Мгновенно. [Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). В один мент одно за одним переміняється (Г. Барв.). Одним ментом замішу й спечу (Сл. Ум.). Галя миттю кинулась, знайшла кожух і вдягла брата (Грінч.). «Ніколи мені!» - Наталка щезла вмить (Гр. Григор.). І в мінуті той іщезнув в морі під водою (Рудан.). Як стій відламав від стола одну ногу (Франко)]. В несколько -ний - в (за) (де)кілька моментів, ментів. [Уся ця подія скоїлася в декілька ментів (Крим.)]. В то, в это -ние - на (в) ту, цю мить, тієї, цієї мити, ту, цю мить, на (в) той, цей мент, на (в) ту, цю хвилину. [Забув на ту мить про все (Грінч.). В той мент, як Гафійка нагнулась (Коцюб.)]. В то же -ние - (в) ту-ж мить, в ту саму мить, тієї-ж (тієї самої) мити, в той-же (в той самий) мент, тієї-ж (тієї самої) хвилини, в мінуті. [Впав і ту-ж мить захріп (Грінч.). Тієї-ж мити він помітив, що… (Грінч.)]. Во -ние ока - як оком змигнути, як «га» сказати, (шутл.) за одним махом-пахом. [Наумиха, як оком змигнути, схопила граматку та вкинула її у піч (Коцюб.)]. Каждое -ние - кожну мить, кожної мити, що-мити, що-мить. [Зрада надо мною що-мить в'ється, б'ється (Вороний)]. На (одно) -ние - на (одну) мить, на (один) мент, на мінуту, на-млі-ока. [Він на мить справді забуває, де він (Крим.). Блискавка, що на мент осіяла (мене) (Крим.). На мінуту чорне небо запалахкотіло і погасло (Рудан.). Иноді вона (пітьма) немов підноситься на-млі-ока і ми бачимо проблиски великих рухів (Павлик)]. Ни на одно -ние не - і на одну мить не, і на один мент не. [І на одну мить не забуваю про своє лихо (М. Грінч.)].

* * *

1) (искусство) музика. [В сфері музики з'являється перший серйозний композитор - Микола Лисенко (Єфр.)]. Чувствовать склонность к -ке - мати потяг (нахил) до музики. Учиться -ке -учитися музики, учитися грати. Положить на -ку - завести в ноти, покласти на музику;

2) (игра) музика, музики (-зик и -ків), ум. музиченька. [Огні горять, музика грає (Шевч.). Якби мені черевики, то пішла-б я на музики (Шевч.). Андрій кудись подався; Гафійка на музиках, а в хаті сумно (Коцюб.). Ой, на балі веселая музиченька грає (Л. Укр.)].

* * *

1) му́зика

2) ( оркестр) му́зика; музи́ки, -зи́к

нрч. нерішуче, (несмело) незважливо, ненаважливо, несміливо, невідважно; (колеблясь) вагаючись. [Гафійка нерішуче мовчала (Коцюб.). «Може й була-б!» - нерішуче, без усякої певности промовила Юзя (Л. Укр.). Геншель помалу підходить до столу, озирається незважливо назад (Грінч.). Та й пішла, - і так несміливо, що ступить, та й придивляється з-за вишеньок і то побіліє, то почервоніє (Тесл.). Каже вагаючись, чи то іронічно, чи то похваляючи (Грінч.)].

* * *

спрятать

1) (куда-л. для сбережения) ховати, сховати, заховувати, заховати що де, куди. [Вбігла Гафійка, сквапно ховаючи щось за пазуху (Коцюб.). Ну, а з листом що робити? подерти чи далі ховати? (Крим.). Де ти їх (гроші) ховав? (Рудч.). Заховав гроші у скриню];

2) (скрывать, таить) ховати, сховати, заховувати, заховати, хоронити, схоронити що від кого. [Неси покірно хрест життя, ховай журбу безкраю (Олесь). Ти тії сльози заховуй од ока (Грінч.). Було виплачеться (Параска) добре, а від людей хоронила, що щемить серденько (Г. Барв.)]. Прятанный - хований. Спрятанный - схований, захований, схоронений.

* * *