-
1 глум
диал.глум, -у; знуща́ння -
2 глум
-
3 глум
zobgalības, zobgalība, ņirgas, izsmiekls, apsmiekls -
4 глум
-
5 глум
-а α. (απλ.) κοροϊδία, εμπαιγμός, πε3ΐγέλασμα» χλευασμός. -
6 Руб Глум
Animated movies: Ruby Gloom (главная героиня одноимённого мультсериала) -
7 Сказано на глум, а ты бери себе на ум
adjset phr. Im Spaß gesagt, im Ernst gemeintУниверсальный русско-немецкий словарь > Сказано на глум, а ты бери себе на ум
-
8 зря тратить
-
9 напрасная трата
-
10 глумление
глум, поглум, глузування, знущання, посміх, кепкування, кпини, посміховище, поквол.* * *глум, -у; знуща́ння; глузува́ння, кепкування -
11 глумиться
глум||и́тьсянесов χλευάζω, κοροϊδεύω, ἐμπαίζω, περιπαίζω, περιγελώ. -
12 глумленне
глум||леннес ὁ χλευασμός, ἡ κοροϊδία, ὁ ἐμπαιγμός. -
13 глумиться
глум||и́тьсяmoki;\глумитьсяле́ние mokado.* * *несов., над + твор. п.burlarse (de), mofarse (de), reírse (непр.) (de)* * *несов., над + твор. п.burlarse (de), mofarse (de), reírse (непр.) (de)* * *v -
14 Наругательный
глумівний, глузівний, ганьбливий, знущальний. -
15 портить
глуміць; паскудзіць; псаваць; разбэшчваць; спаганьваць* * *несовер. в разн. знач. псавацьпортить себе нервы разг.
— псаваць сабе нервы -
16 порча
глум; глумленне; глумленьне; псаванне; псаваньне; псота; сурокі* * *жен. -
17 насмешка
над кем) насміх, насмішка, посміх (-ху), посмішка, глум, поглум (-му), поглумка, глузування, глумування, кепкування (-ння) (з кого). [З очей твоїх мигне злий насміх, гордість, глум (Франко). З посміху люди бувають (Номис). Його слова він узяв за посміх із себе і обуривсь (Крим.). Це посмішка з мене (Грінч. I). Щаслива я, ти кажеш? хіба не глум, не сором на всі люди, що ми в руках усі в нікчемної приблуди? (Самійл.). З болізним глумом вглядається в мене (Крим.). Його поглумка гірш не те лайки, - бійки (М. Вовч.)]. -ки - насміхи, посміхи (-хів) и насміх, посміх (-ху), насмішки, посмішки (-шок), поглумки (-мок), глузи (-зів), глум, поглум, глузування, глумування, кепкування (-ння, соб. и (мн.) -вання, -вань и -ваннів), (пров.) кпини (р. кпин). [Вчора ви балакали без насміхів (Крим.). Не боячись поспіхів (Крим.). Мов горох сипалися насмішки на (його) голову (Франко). Остигло й глузи людські терпіти (Грінч. II). Веселий глум (Крим.). Жарт веселий, повний глуму (Чупр.). Почали з нас сміятися; ми терпіли їх глузування довго (Грінч.). Посипались кепкування і нарікання (Стор.). Доведеться зазнати і перешкод, і кпин, і ворожнечі (Стебн.)]. В -ку - на глум, на сміх (насміх); срв. Насмех. [Сказати-б, що це на сміх написано, так ні (Грінч.)]. Делать в -ку что - робити на глум (на сміх, на посміх) що. С -кой - глузливо, глузуючи; см. Насмешливо. Это -ка судьбы над ним - це доля глузує (поглузувала) з його. Не давать, не дать проходу -ками - висміювати и висмівати, висміяти очі кому. Подвергать -кам - см. Насмехаться.* * *насмішка, насміх, -у, посміх, -у глузува́ння, по́смішка; глу́зи, -зів, глуз, -у ( редко), кепкува́ння, кпи́ни род. п. кпин; ( глумление) глум, -у, по́глум, -у, по́глумкав \насмешка ку — на сміх, на по́сміх, на глум
в \насмешка ку над кем — ( насмехаясь) глузу́ючи з ко́го ( редко над ким), кепку́ючи з ко́го (над ким)
осыпа́ть \насмешка ками — (кого) см. насмехаться
-
18 посмеяние
посміх (-ху), сміх, (поношение) глум, наруга. Подвергать -нию кого, что - виставляти на посміх (на сміх) кого, що, (издеваться) наругу на кого зводити (М. Вовч.). Отдавать на -ние кого - давати (подавати) на посміх (на сміх, на глум) кого. [Своєї дитини на глум та посміх я тобі не дам (Єфр.). На глум старих звичаїв не подаймо (Куліш)].* * *по́сміх, -у, глум, -у; ( надругательство) нару́га -
19 издевательство
над кем глузування, глум, поглум (-му), глумування, наруга, знущання, посмішка, збиткування, кпини (-пин), збитки (-ків) з кого. [Ми не можемо бачити в Енеїді ніякого глузування з української народности (Грінч.). Своєї дитини на глум та на посміх я тобі не дам (Єфр.). Не можемо знущання ми терпіти (Грінч.). Що це? він посмішку з мене робить? (Звин.). А скільки збиткування від усіх довелося терпіти! (М. Грінч.). Не мало доведеться зазнати і перешкод, і кпин, і ворожнечі (Стебн.)].* * *знуща́ння, глузува́ння, глумува́ння, глум, -у, нару́га; по́глум, -у, по́глумка; диал. збиткува́ння -
20 пересмеивать
пересмеять1) кого (осмеивать) - пересміхати кого, брати, взяти на сміх, на посміх, на глум, на глузи кого; см. Осмеивать, Высмеивать;2) пересміяти кого. [Давай будем знов сміятися, - хто кого пересміє (Грінч.)].* * *несов.; сов. - пересме`ятьвисмі́ювати, ви́сміяти; бра́ти на сміх (на по́сміх, на глум, на глу́зи), взя́ти на сміх (на по́сміх, на глум, на глу́зи)
См. также в других словарях:
глум — глум, а … Русский орфографический словарь
глумёж — глумёж … Словарь употребления буквы Ё
ГЛУМ — муж. шутка, смех, насмешка, потеха, забава, пересмешка. Сказано на глум. а ты бери себе на умалит. Говорят наобум (на глум), а ты бери на умалит. Глупый говорит (люди говорят) на глум, а ты бери на умалит. Это сказано не на глум, а на ум, для… … Толковый словарь Даля
ГЛУМ — ГЛУМ, глума. мн. нет, муж. (устар. обл.). Издевательская шутка, вышучивание, насмешка. || Склонность и способность к веселому издевательству, потехам и шуткам. «И глум и ум отбило.» погов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
глум — сущ. • издевательство • издевка • измывательство • глумление • надругательство Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012. глум сущ., кол во синонимов: 12 • … Словарь синонимов
глумёж — ГЛУМЁЖ, ежа, м. Глумление, издевательство, насмешка. Пять рублей в час это же глумёж. См. глумарь … Словарь русского арго
Глум — м. местн. то же, что глумление Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
глум — а; м. Нар. разг. = Глумление. Поднять на г. кого л. (осмеивать, издеваться, смеясь) … Энциклопедический словарь
глум — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
ГЛУМ — Брать/ взять в глум кого. Волг. Смеяться, потешаться, издеваться над кем л. Глухов 1988, 5, 11. В глум. Пск. 1. В шутку, шутя (сказать). ПОС, 6, 187. 2. С целью запутать, сбить с толку кого л. СПП 2001, 27. Глум в голову зашёл (пошёл) кому. Пск.… … Большой словарь русских поговорок
глум — род. п. а шутка, насмешка , глумиться, укр. глум, глумити, блр. глум, глумiць, ст. слав. глоумъ (Супр.), болг. глум шутка , сербохорв. глумити се шутить , глума шутка, игра , словен. glumiti se сыграть шутку , др. чеш. hluma histrio , польск.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера