-
1 Всесвітня організація парламентарів проти корупції
General subject: GOPAC (Global Organization of Parliamentarians Against Corruption)Универсальный русско-английский словарь > Всесвітня організація парламентарів проти корупції
-
2 всесвітній календар
всеми́рный календа́рьУкраїнсько-російський політехнічний словник > всесвітній календар
-
3 великомасштабна структура всесвіту
крупномасшта́бная структу́равселе́ннойУкраїнсько-російський політехнічний словник > великомасштабна структура всесвіту
-
4 гаряча стадія всесвіту
горя́чая ста́дия вселе́ннойУкраїнсько-російський політехнічний словник > гаряча стадія всесвіту
-
5 закон всесвітнього тяжіння
зако́н всеми́рного тяготе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > закон всесвітнього тяжіння
-
6 інфляція всесвіту
раздува́ние вселе́ннойУкраїнсько-російський політехнічний словник > інфляція всесвіту
-
7 лептонна стадія всесвіту
лепто́нная ста́дия вселе́ннойУкраїнсько-російський політехнічний словник > лептонна стадія всесвіту
-
8 роздування всесвіту
раздува́ние вселе́ннойУкраїнсько-російський політехнічний словник > роздування всесвіту
-
9 вселенная
всесвіт, всесвіття, світ, світ божий, мир, всесвітність (очень возвыш.) вселенна.* * *все́світ, -у; світ, -у, мир, -у -
10 всемирный
всесвітній, всьогосвітній, повсесвітній, цілосвітній; універсальний. -но - на ввесь світ, повсюдно.* * *всесві́тній -
11 всемирный календарь
всесві́тній календа́рРусско-украинский политехнический словарь > всемирный календарь
-
12 всемирный календарь
всесві́тній календа́рРусско-украинский политехнический словарь > всемирный календарь
-
13 всемирно-исторический
всесві́тньо-істори́чний -
14 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
15 мировой
сщ.I. мировий (-вого), (судья) мировий суддя (-дді), (посредник) мировий посередник, (фамил.) мировик (-ка). [У мирового (судьи) купча не має ніякої сили? (Мирний)].II. Мировой, прлг. (отI. Мир) - мировий. -вая запись - мировий запис (-су), мирова (-вої), лист про мирову. -вое прошение - мирове прохання, мирова. -вая сделка - см. Мировая. Заключить -вую сделку - скласти, зробити, підписати мирову (-ву угоду). -вое соглашение - мирова (полюбовна, любовна) згода. -вой посредник, судья - см. I. Мировой. II.. Мировой, прлг. (всемирный) - світовий, всесвітній, всьогосвітній, цілосвітній. [Бути великим, світовим талантом (Крим.). Письменство національне і світове (Ніков.). Всесвітні простори (Франко). Горе всесвітнє (Вороний). Всьогосвітній розум (Куліш)]. -вая история - всесвітня історія. -вая скорбь - світова скорбота, світова туга. -вое событие - світова подія, подія всесвітньої ваги.* * *I1) світови́й; ( всемирный) всесві́тніймирова́я скорбь — лит. ист. світова́ скорбо́та
2) ( замечательный) чудо́вий, сла́вний, знамени́тийII1) (прил.: примирительный) мирови́й2) в знач. сущ. мирови́й, -о́го\мировой судья — мирови́й суддя́
-
16 всеобщий
загальний, вселюдний; (мировой) світовий, усесвітній. [Вселюдне право виборче. Вселюдна освіта. Усесвітнє (світове) письменство, всесвітня історія = Всеобщая литература, история].* * *зага́льнийвсео́бщая исто́рия — всесві́тня істо́рія
всео́бщее избира́тельное пра́во — зага́льне виборче пра́во
-
17 мироздание
1) (сотворение мира) світотворе[і]ння, світобудування, с(о)творе[і]ння світу;2) (космос) світобудова, космос (-су), (миростроение) світолад (-ду); (мир) світ, всесвіт (- ту). [Теорія світобудови (Грінч.). Ти кинув серце на жертовник світобудови (Вороний). Це суперечило-б законам світоладу (Ким.)]* * *( вселенная) світобудова; всесвіт, -у -
18 Всемирноизвестный
на ввесь світ славний, всесвітньо-славний, всесвітньої слави. -
19 закон всемирного тяготения
зако́н всесві́тнього тяжі́нняРусско-украинский политехнический словарь > закон всемирного тяготения
-
20 закон всемирного тяготения
зако́н всесві́тнього тяжі́нняРусско-украинский политехнический словарь > закон всемирного тяготения
См. также в других словарях:
всесвітній — прикметник … Орфографічний словник української мови
Всесвіт — … Википедия
всесвітній — (усесві/тній), я, є. 1) Стос. до всесвіту, до законів його будови. •• Всесві/тнє тяжі/ння взаємне притягання між будь якими тілами. 2) Який стосується всієї земної кулі. || Який охоплює весь світ, усе людство. || Який охоплює факти, досягнення… … Український тлумачний словник
всесвітньо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
всесвітньо-історичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
всесвітньовідомий — прикметник … Орфографічний словник української мови
всесвіт — (усе/світ), у, ч. 1) Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. 2) Земна куля з усім, що на ній є. 3) перен. Населення всієї землі … Український тлумачний словник
всесвіт — [ўсе/св іт] = усесвіт ту, м. (ў) т і … Орфоепічний словник української мови
всесвіт — див. усесвіт … Словник синонімів української мови
всесвітній — див. усесвітній … Словник синонімів української мови
всесвіт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови