Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ВЧУ

  • 1 ВЧУ, высокочастотное устройство

    Универсальный русско-английский словарь > ВЧУ, высокочастотное устройство

  • 2 изжелтить

    пожовтити що.
    * * *
    ви́жовтити, -вчу, -втиш, пожовти́ти, -вчу́, -вти́ш; ( зажелтить) зажовти́ти

    Русско-украинский словарь > изжелтить

  • 3 вчуже

    разг.

    мне вчу́же его́ жаль — bien que je ne sois pas de sa famille, je le plains

    Dictionnaire russe-français universel > вчуже

  • 4 вчуже

    нареч. разг.

    мне его́ вчу́же жаль — (él) me da pena aunque no le conozco

    Diccionario universal ruso-español > вчуже

  • 5 вчуже

    разг.

    мне вчу́же его́ жаль — bien que je ne sois pas de sa famille, je le plains

    Diccionario universal ruso-español > вчуже

  • 6 желтить

    выжелтить жовтити, пожовтити.
    * * *
    жовти́ти, -вчу́, -вти́ш

    Русско-украинский словарь > желтить

  • 7 заправлять

    и Заправливать заправить
    1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;
    2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];
    3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];
    4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;
    5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авить
    1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти
    2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш
    3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

    Русско-украинский словарь > заправлять

  • 8 зубрить

    1) (делать зубья) зубити;
    2) (делать зазубрины) визублювати, щербити, вищербляти;
    3) (твердить на память) товкти, трубити, довбати и довбти, туркати, витверджувати, твердити (напам'ять), (рус.) зубрити. [Він трубить-трубить, - від книжки не відходить (Гумань). Та й почав товкти отців четвертого століття (Свидн.)].
    * * *
    I
    1) ( насекать зубья) зуби́ти, -блю́, -биш, назу́блювати
    2) ( делать зазубрины) щерби́ти, -блю́, -биш; ( вызубривать) визу́блювати
    II
    ( бессмысленно заучивать) зубри́ти, -рю́, -риш; ( вызубривать) визу́джувати, товкти́, -вчу́, -вче́ш

    Русско-украинский словарь > зубрить

  • 9 избивать

    избить
    1) (убивать) побивати, побити, вибивати, вибити, убивати, повбивати, повибивати кого. [Хлібороби опановували замки, побивали скрізь латинських попів і вертались до стародавньої слов'янської віри (Куліш). Вибивали народ тисячами (Стор.). Усіх людей у городі повбивали (Грінч.)]. -бить всех до тла - вибити до ноги;
    2) (исколотить; истрепать) бити, побити, збивати, збити. Его в кабаке -били - його в шинку побили, збили. Яблоко это -бито - яблуко це побите. -бить кнут - побити батіг (батога) на кому. [Побив на йому увесь батіг]. -бить до синяков кого - на синяки (на синці) побити, (і)зсинити кого. [Та так побила свекруху, на синяки! (Берд.)]. -бить кого в биток - на (в) яєчню, на болото кого побити, збити. [Збив го (его) на болото (Франко, Пр.)]. -бить кого палкой - вибити кого палицею, обпалкувати кого. [Я його добре обпалкую, аби тільки впіймався (Липовеч.)]. -бить кого до крови - в кров роз'юшити кого. Избитый и Избиенный -
    1) побитий, вибитий, повбиваний, повибиваний;
    2) побитий, збитий. [Нарешті, збитого і майже голого повели мене до війта (Франко)]. Я весь -бит - я ввесь побитий, чисто (геть) побитий;
    3) см. Избитый, прил. -ться -
    1) страд. побиватися, убиватися, вибиватися; битися; бути побитим, вибитим и т. д.;
    2) битися, побитися, збиватися, збитися. Он сам -бился пьяный - він п'яний сам побився. Сапожки -бились - чобітки збилися, побилися, стопталися, ступцювалися.
    * * *
    несов.; сов. - изб`ить
    1) ( наносить побои) би́ти (б'ю, б'єш), поби́ти, вибива́ти, ви́бити, збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш); товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́, несов. убива́ти

    \избивать би́ть кнуто́м — поби́ти (зби́ти) батого́м (пу́гою); відбато́жити, ви́батожити

    2) (уничтожать, убивать) вибива́ти, ви́бити, вини́щувати, -щую, -щуєш, ви́нищити, убива́ти, уби́ти; ( перебивать) перебива́ти, переби́ти и мног. поперебива́ти
    3) (повреждать, приводить в негодность) би́ти, поби́ти, збива́ти, зби́ти; товкти́, потовкти́

    \избиватьби́ть доро́гу — розби́ти доро́гу (шлях)

    \избивать би́ть но́ги — зби́ти (поби́ти) но́ги

    \избивать би́ть о́бувь — зби́ти (поби́ти) взуття́

    Русско-украинский словарь > избивать

  • 10 избиваться

    несов.; сов. - изб`иться
    1) (ушибаться обо что-л.) би́тися (б'ю́ся, б'є́шся), поби́тися; товкти́ся, -вчу́ся, -вче́шся, потовкти́ся
    2) (повреждаться, портиться) би́тися, поби́тися, збива́тися, зби́тися; товкти́ся, потовкти́ся
    3) страд. несов. би́тися, вибива́тися, збива́тися; товкти́ся, -вче́ться, убива́тися; вибива́тися, вини́щуватися, -щується, убива́тися; перебива́тися; би́тися, збива́тися; товкти́ся

    Русско-украинский словарь > избиваться

  • 11 изжелтиться

    ви́жовтитися, -вчуся, -втишся; ( зажелтиться) зажовти́тися, -вчу́ся, -вти́шся

    Русско-украинский словарь > изжелтиться

  • 12 измельчать

    стать мелким малым)
    I. здрібніти, подрібніти, змаліти, змізерніти, (перевестись) перевестися, звестися, (о людях ещё) злюдніти. [Життя здрібніло - здрібніло й письменство (Єфр.). Люд наш змізернів у невольничій долі (Куліш)]. Измельчавший - здрібнілий, змалілий, змізернілий. -шая порода чего - переводка, переводня. [Пшениця - переводка (Слов'ян. п.)].
    II. Измельчать что, -ся, измельчить, -ся - дробити -ся, подробити що, -ся, здробити, -ся, дрібнити, -ся, подрібнити, -ся, здрібнити, -ся, дрібцювати, здрібцювати що, (крошить, -ся) кришити, -ся, по[роз]кришити, -ся, (истолочь, -ся) потовкти (и потовчити), -ся, стовкти, -ся. [Як і їсти ту рибу, що ти її так подрібнила? (Сл. Гр.). Візьми листків два або три, висуши, здрібцюй, а тоді нюхай (Полт. п.)]. Измельчённый - по[з]дроблений, по[з]дрібнений, здрібцьований, по[роз]кришений, (истолченный) стовчений, потовчений.
    * * *
    I сов.
    1) здрібні́ти, змізерні́ти, змалі́ти; ( известись) перевести́ся, звести́ся
    2) ( обмелеть) обмілі́ти
    II
    несов.

    измельчи́ть — здрі́бнювати, здрібни́ти, подрі́бнювати и дрібни́ти, подрібни́ти, роздрі́бнювати, роздрібни́ти, дроби́ти, подроби́ти; ( крошить) криши́ти, покриши́ти, розкри́шувати, розкриши́ти и мног. порозкри́шувати; ( толочь) товкти́, -вчу́, -вче́ш, потовкти́ и стовкти́

    Русско-украинский словарь > измельчать

  • 13 исколачивать

    исколотить розбивати, розбити, побивати, побити, набити кого, що, (о мн.) порозбивати, побити. Тяжело (в кровь) -тить - геть по[роз]бити кого. Исколоченный - по[роз]битий.
    * * *
    несов.; сов. - исколот`ить
    1) би́ти (б'ю, б'єш), поби́ти и наби́ти и мног. попоби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, потовкти́, тасува́ти, потасува́ти
    2) (вколачивая что-л., портить какую-л. поверхность) би́ти, поби́ти; товкти́, потовкти́; ( ломать) лама́ти, полама́ти

    Русско-украинский словарь > исколачивать

  • 14 истолочь

    стовкти́, -вчу́, -вчеш, потовкти́

    Русско-украинский словарь > истолочь

  • 15 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 16 навозиться

    1) см. Наваживаться (под
    II. Наваживать);
    2) (вдоволь, сов.) - а) напоратися, навовтузитися, напанькатися; наморочитися, наклопотатися, намордуватися, навозитися; попововтузитися (досхочу) и т. п. - срв. Возиться; б) (нарезвиться) навовтузися, напустуватися, нажартуватися, награтися.
    * * *
    I нав`озиться
    1) угно́юватися (угно́юється)
    2) заги́джуватися, -джується
    II навоз`иться
    1) (несов.: привозиться) наво́зитися, -во́зиться
    2) (сов.: долго, много повозить) навози́тися, -вожу́ся, -во́зишся, поповози́ти, -вожу́, -во́зиш
    III навоз`иться
    сов.
    1) навовту́зитися, -ту́жуся, -ту́зишся, натовктися, -вчу́ся, -вче́шся
    2) (с кем-чем, около кого-чего - нахлопотаться, намучиться); напо́ратися (коло кого-чого, з ким-чим); наморо́читися, попоморо́читися (з ким-чим); ( нанянчиться) напа́нькатися, попопа́нькатися (з ким-чим)

    Русско-украинский словарь > навозиться

  • 17 наколачивать

    наколотить
    1) что и что на что (набивать) - набивати, набити, (о мног.) понабивати що, що на що. [Набив обручі на діжку (Сл. Ум.)]. -вать ракету - набивати ракету;
    2) чего во что, на что (вколачивать) - набивати, набити и (чаще) понабивати чого в що, на що, забивати, забити и (чаще) позабивати що в що; (дрань под штукатурку) решетити, порешетити, зарешетити, дранкувати, подранкувати (стіну). [Понабивав гвіздків у стіну (Сл. Ум.). Позабивай тут скрізь коляки (Богодух.). Попереду стінку зарешетимо, а тоді тинькуватимем (Звин.)];
    3) чего (разбивать) - набивати, набити, натовкти, натрощити чого;
    4) -тить кого - набити, налупити, налупцювати, (образно) набанити, намотлошити, намолотити и т. п. кого; срв. Колотить 3. -тить бока кому - полатати (облатати, потасувати) боки кому. [І боки так потасувала (Котл.)];
    5) (цену) набивати, набити ціну;
    6) (копейку, денежки) збивати, збити копійчину (грошики, грошенята, гріш, грошву), назбивати грошиків (грошенят), зібрати (чимало, читрохи) грошей. [Зібрав грошей і став хороший (Кропивн.)]. Наколоченный -
    1) набитий, понабиваний;
    2) набитий, забитий, пона[поза]биваний; порешете[я]ний, зарешетений, подранкований;
    3) набитий, натовчений, натрощений;
    4) набитий, налуплений, налупцьований и т. п.;
    5) набитий;
    6) збитий, назбиваний. -ться -
    1) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (стуча) наколотитися, нагрюкатися, налупитися, нагатитися, нагупатися; б) (избивая) набитися, налупитися, налупцюватися и т. п. Срв. Колотить 1 и 3; в) (бьюсь обо что) набитися, наколотитися об що, в що, (трясясь) натіпатися, натріпатися, накидатися, натрястися, (ударяясь) набитися, настукатися об що, в що; г) (стараясь) натовктися, набитися, напобиватися, напоратися, навпадатися коло чого, над чим, з чим; ґ) набратися (зазнати) лиха, натерпітися; набідуватися, назлиднюватися; срв. Намаяться.
    * * *
    несов.; сов. - наколот`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. понабива́ти
    2) (избивать, колотить) би́ти, наби́ти; товкти, -вчу́, -вче́ш, натовкти́
    3) (перен.: сколачивать капитал) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш) и назбивати; збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш)

    Русско-украинский словарь > наколачивать

  • 18 напротив

    1) предл. с род. п. - навпроти, проти, напроти(в), насупроти(в), супроти(в), навпаки, (визави) просто, напросто кого, чого; срв. Против. [Стояла вона проти місяця молодика (М. Вовч.). Сіла собі напротив віконця (Чуб. V). Він сидів напросто мене (Звин.). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)]. Лежащий, находящийся -тив - противний, супротивний, протилежний. [Через сіни противна хата (Квітка). З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)];
    2) союз - а, ба (навпроти, навпаки). Я тебя учу добру, ты -тив делаешь худо - я тебе вчу доброго, а ти (навпроти, навпаки) робиш лихе;
    3) нрч. - на(в)проти, проти, насупроти, всупереч, навпаки, (зап.) противно, (диал.) навпроть; (наперекор) наперекір; срв. Вопреки, Наоборот. [Не бачите, що навпроти їдемо? - Звертайте! (Мирн.). Навпаки, історія сама дала нам зовсім инші приклади (Грінч.). Я не гніваюсь, а навпаки радію з того (Київщ.). Я зовсім навіть не розгнівався на нього: противно, його погляд болів мене (Франко). Та не йдіть бо навпроть (Київ)]. Его там не было! - -тив, он там был! - Його там не було! - Навпаки, він там був! (ба був!).
    * * *
    1) (нареч.: на противоположной стороне) напро́ти, навпро́ти; насупро́ти и насу́проти, насу́проти́в
    2) предл. с род. п. напро́ти, навпро́ти, про́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого); насупроти́, насу́проти́в (кого-чого); диал. супроти́в (кого-чого)
    3) (нареч.: наоборот) навпаки́; ( наперекор) наперекі́р, всу́переч
    4) в знач. част., навпаки́

    Русско-украинский словарь > напротив

  • 19 наталкивать

    натолкать
    I. 1) см. II. Наталкивать;
    2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];
    3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -
    1) см. Натолкнутый;
    2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -
    1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;
    2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.
    II. Наталкивать, натолкнуть -
    1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];
    2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];
    3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -
    1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;
    2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;
    3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -
    1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;
    2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (под
    II. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.
    * * *
    I несов.; сов. - натолк`ать
    1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш
    2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти
    II несов.; сов. - натолкн`уть
    (надвигать, натыкать) нашто́вхувати, -што́вхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; ( подстрекать) підоивати, підби́ти (підіб'ю, підіб'єш и підіб'єш)

    Русско-украинский словарь > наталкивать

  • 20 натолкаться

    1) наштовха́тися, попоштовха́тися; (кулаком, палкой) нашту́рхатися и наштурха́тися
    2) (наслоняться среди людей, по свету) наштовха́тися, натовкти́ся, -вчу́ся, -вче́шся, наганя́тися, навештатися, мног. попотиня́тися, попове́штатися
    3) (собраться, скопиться) наби́тися, -б'є́ться, натовпи́тися, -питься и нато́впитися, -питься; напха́тися; вульг. напе́ртися, -пре́ться

    Русско-украинский словарь > натолкаться

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • вчу́же — вчуже, нареч …   Русское словесное ударение

  • ВЧУ — ВУ ВЧУ вычислительное устройство ВУ Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ВЧУ Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • вчу́же — нареч. С точки зрения постороннего; со стороны. Идет у них с утра до вечера веселье, даже вчуже завидно! Салтыков Щедрин, Благонамеренные речи. Подрайский, следя за Вейлом, любезно давал ему некоторые объяснения . Вчуже посмотреть перед нами были …   Малый академический словарь

  • ВЧУ — высокочастотная установка …   Словарь сокращений русского языка

  • Вчу́вствование — метод психопатологического исследования, основанный на непосредственном понимании и образном представлении врачом болезненных переживаний больного …   Медицинская энциклопедия

  • вчу́вствоваться — ствуюсь, ствуешься; сов. разг. Чувством понять, вникнуть во что л. Человек, живущий «в спешке», в суете, не может «одуматься», оглядеться, вчувствоваться в жизнь. А. Лебедев, Чаадаев …   Малый академический словарь

  • вчувствоваться — вчувствоваться, вчувствуюсь, вчувствуемся, вчувствуешься, вчувствуетесь, вчувствуется, вчувствуются, вчувствуясь, вчувствовался, вчувствовалась, вчувствовалось, вчувствовались, вчувствуйся, вчувствуйтесь, вчувствовавшийся, вчувствовавшаяся,… …   Формы слов

  • Вчувствование — ср. 1. процесс действия по гл. вчувствоваться 2. Результат такого действия. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Вчувствоваться — сов. неперех. Чувством понять, проникнуть в сущность чего либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Вчуже — нареч. качеств. обстоят. местн. 1. С точки зрения чужого, постороннего, непричастного к чему либо; со стороны. 2. перен. Сторонясь друг друга; отчужденно. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • вижовтити — вчу, втиш, док., перех. Зробити що небудь жовтим: забруднити чимсь жовтим …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»