ВОЛОДИМИР

1) (о человеке и животных) зашипіти, зашипотіти, засичати, сикнути. [Вуж явився, грізно засичав (Франко). Зашиплять як гадюки (Стор.) А, дак ось як! - закипів і зашипотів Володимир (Крим.)];

2) (на огне) зашкварчати, зашкваркотіти, засичати. [В люльці зашкварчало (Н.-Лев.). Свічка зашкварчала і загасла (Яворн.). Засичав окріп у печі (Мирн.)];

3) (о горячем железе) зашипіти, (однокр.) пшикнути [Воно пшикнуло. Оце тобі, каже, й пшик (Херс.)].

* * *

истолковать тлумачити, витлумачувати, витлумачити, товмачити, витовмачувати, витовмачити, витолковувати, витолкувати, (выяснять) по[ви]яснювати и по[ви]ясняти, вияснити, пояснити що. [Невже Володимир справедливо витолковує його відносини до Зої? (Крим.). Так витолковує свій незвичайний учинок Мирон (Єфр.)]. Истолкованный - витлумачений, витовмачений, витолкуваний. -ться - тлумачитися, товмачитися, витолковуватвся, бути витлумаченим и т. д. [Його вчинки витолковуються неправдиво (М. Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - истолков`ать

1) поволі, повільно, звільна (реже звольна), помалу, (не спеша) повагом, сповагом, звагом, проквільно, прокволисто, спроквола, прокволом, поквільно, покволом, дляво, (зап., пров.) пиняво, (о ходьбе, езде ещё) тихо, (вяло) мляво; ум. поволеньки, повільненько, помаленьку, помалесеньку. [Минають дні собі поволі (Шевч.). Пил поволі сідає на землю (Коцюб.). Іцик поволеньки підганяє коняку (Франко). «Знаєте, що я думаю?» ліниво й повільно проказав Володимир (Крим.). Звільна підвів голову (Франко). Візник звільна тягся на далеку од вокзала вулицю (Крим.). Їде звольна (Рудан.). «Ні», каже, «не біг, - я помалу йшов» (Рудч.). Карпо йшов помаленьку (Н.-Лев.). Явдоха повагом достала з-за пазухи гаманця (Кониськ.). Антосьо сповагом подибав здовж селом до матері (Свидниц.). Не біжи, не йди швидко, звагом! (Звягельщ.). Ходив проквільно (Кониськ.). Щось грає на скрипці спроквола (Пачов.). Спускався він із скель покволом (М. Макар.). Думи ворушились в його голові якось дляво, боязко (Н.-Лев.). Робота йде пиняво (Верхр.)]. Итти -но - іти помалу (поволі и т. д.), іти тихою (повільною) ходою, іти помалу-малу (нога за ногою, тихо); тільки що ступати, дибати. Шли -но - ішли помалу и т. д., (безл.) йшлося повагом;

2) (мешкотно) см. Медлительно 1.

* * *

наклониться

1) (стр. з.) нахилятися, бути нахиляним, нахиленим, понахиляним и т. п.; срв. Наклонять;

2) нахилятися, хилитися и (диал.) хилятися, нахилитися, похилятися, похилитися, схилятися, схилитися, перехилятися, перехилитися, нагинатися, нагнутися, (о мног.) понахилятися, посхилятися, поперехилятися, понагинатися до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому, к чему ещё) прихилятися, прихилитися, пригинатися, пригнутися, (редко) приклонятися, приклонитися, (о мног.) поприхилятися, попригинатися до кого и кому, до чого; (на один бок) нахилятися, нахилитися на один бік, (пров.) перехняблюватися, перехнябитися (набік, на один бік), звертатися, звернутися, (о мног.) поперехняблюватися; (в разные стороны) розхилятися, розхилитися (о мног.) порозхилятися. [Віти зелені нахиляються над хлопчиком (Грінч.). Володимир нахиливсь до його подушки (Крим.). Хилітеся, густі лози, куди вітер віє (Глібів). Дві смуги лісу, що хилився назад від шалених подмухів хуртовини (Олмейрова Примха). Хиляється явір до явора (Яворськ.). Червона калина похиляється (Грінченко III). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Магнолія до кипариса стрункого схиляється (Л. Укр.). Схилився до чамадана (над чемоданом) (Крим.). Високі вози посхилялися на воли (Н.-Лев.). Перехилилася через тин (М. Вовч.). Юзя нагнулася над книжкою (Л. Укр.). Ой, дуб до калини прихиляється (Пісня). Здоровенна грудка землі прошуміла над його головою; Грицько прихилився (Мирний). До білих ніжок приклоняється (Чуб. V). Стара хата вже перехнябилася набік (Н.-Лев.). Хата звернулася (Радом.). Очерет розхилявся: то хтось простував до річки (Загірня)]. Наклонясь, Наклонившись - нахилившись и т. п.; (нрч.) хильцем, хильці, схилком, згинці, внахилку, насхил(ь). [Хильцем, хильцем попід верби (побіг) (Пісня). Побіг хильці бур'янами та й утік (Кам'янеч.). Схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався (Пісня). Зирк! аж лежить заяць; тоді Петро - згинці, та тихесенько: «Цитьте!» (Звин.). Усю ніч насхил просиділа (Міюс.). Насхиль стіл стоїть (Червоногр.)]. Наклонившийся - що нахилився и т. п., нахилений, похилений, схилений и т. п., похилий. [Нахилена постать (Черкас.). Похилені хати (Грінч.). Верби сумні і похилі (Грінч.). Похилий баркан (Коцюб.)].

* * *

несов.; сов. - наклон`иться

1) нахиля́тися, нахилитися, -хилю́ся, -хи́лишся и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися; схили́тися, схили́тися и мног. посхиля́тися; нагина́тися, нагну́тися и мног. понагина́тися; прихиля́тися, прихили́тися; перехиля́тися, перехили́тися и мног. поперехиля́тися, сов. перехня́битися, -блюся, -бишся

2) (проявлять наклонность, склонность) схиля́тися, схили́тися

1) (действие) - см. Настройка 1, оконч.;

2) настрій (-рою), (очень редко) направа, (расположение духа) гумор (-ру), дух (-ху). [Цей настрій нарешті й запанував над Лаговським (Крим.). Ходили чутки про страйк і вливали якийсь новий настрій в темну задурену масу (Черкас.). У рожевім настрої (Франко). Сутичка вийшла в настроях родини (Виннич.). Євреї, поярмаркувавши, очевидячки ще були в ярмарковій направі: розказували усі заразом (Н.-Лев.). Почала розуміти часті і наглі зміни в її гуморі, незрозумілу дражливість (Франко). Уже дух і так був на мене (-ние против меня) гіркий (Борзенщ.)]. Дурное (плохое) -ние - поганий настрій. -ние биржи - настрій на біржі. Повышательное -ние, -ние на повышение - ростучий настрій (на біржі), тенденція збільшувати. Повышенное -ние - піднесений настрій. Сдержанное -ние - стриманий настрій. Хорошее -ние - гарний (добрий) настрій, добрий гумор. Быть в плохом, хорошем -нии - бути в гарному (в доброму) настрої, бути в доброму гуморі (дусі), бути в поганому настрої (не в доброму гуморі). [Ви в доброму гуморі, як і завжди (Виннич.)]. Быть в -нии делать что - бути в настрої (мати настрій) робити що. [Я саме в настрою з ким-небудь говорить (Самійл.)]. Быть не в -нии - бути не в доброму настрої (гуморі, дусі), (не в духе) бути не в гуморі. [Володимир встав другого дня не в гуморі (Крим.)]. Быть не в -нии делать что - не мати настрою робити що. -ние умов - настрій (людських) дум.

* * *

1) (наставление) наука, навчання, напучення. [Вважай і пам'ятай мої слова й науку (Л. Укр.). (Володимир Мономах) надумав дати науку своїм дітям, як їм жити (Єфр.)]. В -ние - на науку;

2) (проповедь) казання (-ня), казань (-ни).

* * *

1) ( действие) повча́ння; навча́ння, напу́чування, напуча́ння

2) ( наставление) повча́ння, напу́чення; ( наука) нау́ка, диал. поу́ка

3) лит. поуче́ння, повча́льне сло́во

4) церк. каза́ння, ка́зань, -ні