ВАРТ

1) ( иметь цену) ко́штувати, -тую, -туєш; (обходиться в какую-л. сумму) обійти́ся, -йду́ся, -йдешся, диал. вихо́дити, -дить

2) (обладать стоимостью, значимостью; быть достойным) бу́ти ва́ртим; ( заслуживать) заслуго́вувати, -го́вую, -го́вуєш

3) (безл.: имеет смысл, следует) варт, ва́рто; ( нужно) тре́ба

1) (стража) сторожа (-жі), варта, чата, калавур (-ра), каравул. -лы, мн. - сторожа, варта, чати (р. чат), калавури, каравули, (поставленные на -ле) вартові (-вих). [І в дорогу подались вони обоє, обминаючи сторожу (Ворон.). Чути, як перегукується варта (Грінч.). Далеко їм обходити горами, щоб обдурить намісникові чати (Грінч.). Ой кругом церкви, церкви січової калавури стали (Пісня)];

2) (пост, служба) чата и чати, варта, сторожа, калавур, каравул, (дежурство) стійка. [Пора нам на чату (Куліш). Гонять, мамко, на сторожу, під чорний ліс на могилу (АД). Стоїть солдат на калавурі (Квітка). Стійку люди одбували по черзі (Кон.)]. На -ле - на сторожі, на варті, на чатах, на стійці. Быть в -ле - на варті бути. Вступить в (на) -ул - на варту стати. Держать -ул - вартувати. Итти в -ул - іти на варту. Стоять на -ле - на чатах стояти, бути на варті, на стійці. Разводить, развести -улы - розставляти, розставити варту, сторожу. Развод -лов - розставляння варти, сторожі. Смена -лов - зміна варти, сторожі. Поставить -лы - поставити (постановити) варту, сторожу, чати. Усеять -ми что - зачатувати що. [Нехай густо зачатують битую дорогу (Куліш)]. Строгий -ул - гостра варта. [Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта (Чуб. II)]. Почётный -ул - почесна варта. Гарнизонный -ул - залогова варта (сторожа). Брать, взять на -ул - брати, взяти на калавур. Взять под -ул кого - узяти під сторожу кого. Держать под -лом кого - тримати під сторожею (під вартою) кого;

3) караул! межд. - ґвалт! пробі! пробоньку! рятуйте! калавур! [Ай, ґвалт! сала в хаті, не дам ради кошеняті (Номис)]. -ул! спасайте! - ґвалт! рятуйте! Кричать -ул - ґвалт, пробі кричати, волати; на ґвалт, на пробі кричати (волати, гукати), ґвалтувати. [Було-ж тобі не любити, а тепер хоч ґвалт кричи (Грінч. III). Кричав на пробі до чорної мряки (Коцюб.). Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. Хоть -ул кричи - аж (хоч) ґвалт. [Аж ґвалт потрібні гроші (Крим.). Нема грошей хоч ґвалт кричи (Гайсинщ.)].

* * *

1) сущ. ва́рта, сторо́жа, карау́л, -у, ча́ти, род. п. чат

2) в знач. межд. ґвалт, карау́л, про́бі, калаву́р

1) якість (-кости); (признак) прикмета, прикметність; (достоинство) вартість (- тости). [Психологія займається якістю вражінь (Франко). Гарних якостей у його більше, ніж негарних (Київ). Розмовляли про високі душевні прикмети його (Коцюб.). Збірником своїх поезій показав і свої гарні прикмети, і хиби (Єфр.). Для збільшення якої-небудь прикметности вживається… (Н.-Лев.). Мораль його - непевної вартости (Крим.)]. -тво продукта - ґатунок (-нку), якість, добротність, вартість, сила чого. [Сукно (вино и т. п.) гарного ґатунку. Бахмутське залізо - не такої сили, як сибірське (Звин.). Сукно - високої вартости (Крим.)]. По -ву - якістю, ґатунком, на якість, своїми прикметами, своєю добротністю, вартістю, силою. Заботиться не о -ве, а о количестве - дбати не по якість, а про кількість; дбати не про те, яке воно, а скільки його. В -ве кого, чего - за кого, за що, як(о) хто, як що. [Викликають мене в суд за свідка (як свідка) (Київщ.). Моя скриня за стіл править (Г. Барв.)];

2) (народное: недостаток) хиба. За ним, кажись, никаких -честв нет - здається, він нічим негарним не прикмічений. От нея все -ва - від неї все лихо.

* * *

годен, варт(ий), (в возвыш. стиле) достойний. [Хто любить батька чи матір над мене - не годен мене. Чи варт-же він такої шани високої?]. Он достоин наказания - він варт кари, він заробив кару.

прокараулить

1) вартувати, провартувати, чатувати, прочатувати, стояти, простояти на варті, на чатах. [Прочатував цілу ніч];

2) сов. недостерегти, недогле[я ]діти, недопильнувати, проґавити вартуючи. Прокарауленный -

1) (о времени) провартований, простояний на варті;

2) (недосмотренный) недостережений, недогле[я ]джений, недопильнований, проґавлений на варті, на чатах.

вахтер, вахтар (р. -ря), вартівник.

* * *

тж. вахтёр

1) (прил.) чатовий, вартовий. -ная служба - вартова, чатова служба или просто варта. -ное помещение - см. Караулка. -ный пост - чати, стійка;

2) (сущ.) вартовий (-вого), чатовий (-вого), вартівник, чатівник (-ка), вартовик, чатовик (-ка), варто[і]вничий (- чого), (часовой) стійчик, вартовий (-вого). [Кордонні вартові (Л. Укр.)].

* * *

1) прил. вартови́й, сторожови́й, карау́льний, чатови́й

2) в знач. сущ. вартови́й, -о́го, карау́льний, -ого, чатови́й, вартівни́к, -а

(обычн. не о воен.) вартівник, чатівник, вартовик, чатовик (-ка).

* * *

якісно, прикметно, вартісно, добротно, (своїми) прикметами, (своєю) вартістю, (своєю) добротністю.

* * *

якісність, прикметність (-ности), вартість, вартісність (-ости).

* * *

1) якісний, прикметний; вартісний, добротний. В -ном отношении - якістю, що-до якости, (своїми) прикметами, (своєю) вартістю, (своєю) добротністю. -ный анализ - якісна аналіза;

2) грам. - прикметний.

* * *

мідяний, мідний, (редко) мідевий. [Його руки, наче залізні кліщі, крутили мідяні труби (Коцюб.). Знаю, як мідний шеляг (Номис)]. -ный блеск, мин. - мідяний блиск (-ку), блиск міди. [Мідяний блиск складається з міди та сірки: це багата на мідь руда (Троян.)]. -ная зелень - см. II. Медянка 4. -ный изумруд - аши[е]рит (-ту), діоптаза (-зи). -ный колчедан - мідяний іскриш (-шу), іскриш міди, халкопірит (-ту). -ный купорос - мідяний вітріоль (-лю), вітріоль міди, синій камінь (-меню), (гал.) синяк (-ку). -ная лазурь - азурит (- ту). -ные опилки - мідні трини, мідяна тирса (ошурка) (соб.), (диал.) шкремітки (-ток) (Шух.). -ная чернь - мідевий окис (-су), мідяний цвіт (-ту) (Троян.). -ный век - мідний (мідяний) вік. [(Овідій) прославив золотий вік і срібний, мідяний і героїзм залізного (М. Зеров)]. -ные деньги - мідяні гроші (-шей и -шів), мідяки (-ків); см. Медяк 2. Он учился на - ные деньги - він учився на мідяні (на малі) гроші (на мідяки); його наука мало варт. [На мідяні гроші слави добували (Номис)]. Это -ного гроша не стоит - це битого шага не варт. У него -ного гроша нет - він ламаного шага (шеляга) не має. -ный лоб (перен.) - дурень (- рня) міднолобий, мідне чоло.

* * *

Меновной міновий, виміновий, вимінний, замінний, обмінний. -вая запись - см. Меновная. -вая торговля - обмінний торг (-гу), мінова торговля. -вое хозяйство - мінове господарство. -вая ценность, стоимость - вимінна (вимінова, мінова) вартість (-тости). [Треба відрізняти споживчу вартість від мінової (вимінової) вартости (Екон. Наука)].

* * *

I. нрч. на сторожі, на варті, на чатах. [Коні хотять вкрасти, то я вже на чатах (Липовеч.)]. Стоять -же - стояти на сторожі (на варті), (пров.) стояти сторожки. [Їден краде, а другий ча сторожі стоїть (Липовеч.). Стою коло неї сторожки, боюся, щоб не впала (Чигиринщ.)]. Стоять -же чьих интересов - пильнувати чиїх інтересів, оберігати чиї інтереси.

II. нрч. Быть -же держатися сторожко, мати себе на осторозі, бути обережним, (зап.) матися на бачності. [Він державсь чуйно, сторожко (Корол.)].

* * *

номінальний; срв. Нарицательный. -ная стоимость - номінальна вартість, номінал (-лу). Выше, ниже -ной стоимости - вище (дорожче), нижче (дешевше) від номінальної вартости. По -ной стоимости - за номінальною вартістю, за номіналом. -ная цена - номінальна ціна, номінал.

* * *

багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)].