-
1 Будапешт
ч геогр. -
2 Будапешт
budapeszt -
3 Лакатос, Імре
Лакатос, Імре (1922, Будапешт - 1974) - англ. філософ, історик науки, представник посщпозитивізму. Народився в Угорщині, брав участь в антифашистському опорі. В 1956 р. переїхав до Австрії, а потім до Великої Британії (1958), де викладав у Лондонській школі економіку. Протиставив неопозитивістським варіантам філософії науки сцієнтистської орієнтації, а також методу демаркації філософії і науки (див. Поппер) концепцію, в основі якої лежить ідея взаємодії конкуруючих науково-дослідницьких програм. їх структура включає два засадничих елементи: "жорстке ядро" та "захисний пояс". "Жорстке ядро" - відносно стабільне поєднання вихідних наукових та "метафізичних", тобто теоретико-філософських, принципів та припущень, "захисний пояс" - мінлива, динамічна сукупність допоміжних гіпотез, перегляд, уточнення і заміна яких мають зберегти "жорстке ядро" в тому разі, коли емпіричні факти науки вступають у протиріччя з науково-дослідницькою програмою. Становлення "зрілої" наукової теорії розглядається як процес заміни дослідницьких програм, які являють собою послідовність теорій, зв'язаних між собою. Неперервність у розвитку кожної програми регулюється правилами "позитивної" та "негативної" евристики. Перша формулює правила-рекомендації щодо подальших ефективних дослідницьких шляхів, друга окреслює дослідницькі шляхи, яких слід уникати. В подоланні догм філософії науки неопозитивізму результати Л.суперечливі. З одного боку,він дав більш глибоке, ніж Кун, розкриття історизму і динамізму науки, ввів у дослідницькі програми певні філософські ("метафізичні") положення як раціональні. З другого боку, реабілітація ролі філософії у Л. є частковою, оскільки філософія мислиться лише як компонент структури науки, а не як автономний і найбільш автентичний різновид філософського знання. Методологія Л. виявилася продуктивним засобом дослідження історії науки лише стосовно певних періодів її розвитку.[br]Осн. тв.: "Фальсифікація і методологія наукових дослідницьких програм" (1970); "Змінна логіка наукового відкриття" (1973). -
4 Лукач, Дьордь
Лукач, Дьордь (1885, Будапешт - 1971) - угорськ. філософ, інтерпретатор марксизму; естетик. У 1900-ті рр. зазнав впливу неокантіанства, Зиммеля та Вебера, дещо згодом - гегелівської філософії, з якою пов'язане звернення Л. до соціальної проблематики, його протест проти буржуазного суспільства. Погляди Л. радикалізуються в міру ознайомлення з працями Маркса та теоретика анархізму Сореля, чия інтерпретація марксизму справила на нього сильне враження. В 1918 р. Л. вступає до Угорської комуністичної партії, бере участь у створенні Угорської Радянської республіки, після придушення якої живе у Відні. У цей час у центрі його уваги знаходиться проблематика формування класової свідомості пролетаріату та її впливу на історичний процес. На думку Л., істинне осягнення історичного процесу доступне лише пролетаріатові, через що останній є головною потугою суспільного прогресу. Вважаючи, що адекватним втіленням пролетарської свідомості є марксизм, Л. відрізняє "актуальну", "психологічну", а тому неістинну свідомість пролетаріату від справжньої, "очищеної", теоретично артикульованої класової свідомості, яка досягається марксистськими мислителями (інтелектуалами). Саме у пролетарській свідомості, згідно з Л., відбувається звільнення від капіталістичного "відчуження". У зрілий період своєї творчості Л. піддав послідовній критиці свої ранні твори, зазначивши небезпеку "месіанського" розуміння ролі пролетаріату й есхатологічного уявлення про соціальну революцію. Корінь цих принципових помилок він вбачав у неправомірному ототожненні "відчуження" і "реїфікації" (оречевлення), що призводить, зрештою, до збігу онтологічного і соціального аспектів реальності, загального і особливого. У 1956 р. Л. був активним учасником відомих подій в Угорщині, входив до складу уряду Імре Надя, за що був звинувачений у ревізії марксизму. В останні роки життя працював над загальними проблемами естетики і філософії. В естетиці був прихильником соціального реалізму. Остання, незавершена праця Л. - "До онтології суспільного буття" - присвячена систематичному історико-філософському викладу основних категорій суспільного буття і дослідженню активної ролі свідомості.[br]Осн. тв.: "Душа і форми" (1911); "Теорія роману" (1916); "Історія і класова свідомість" (1923); "Молодий Гегель: про відношення між діалектикою і економікою" (1948); "Руйнація розуму; Шлях ірраціоналізму від Шеллінга до Гітлера" (1954); "Проблеми естетики" (1969).
См. также в других словарях:
Будапешт — Будапешт … Словник лемківскої говірки
Будапешт — столица Венгрии. Совр. город образован в 1872 г. путем адм. объединения городов Буда (Buda) и Пешт (Pest), находившихся на противоположных берегах Дуная. Название нового города было образовано сложением названий объединившихся городов: Буда Пешт … Географическая энциклопедия
Будапешт — (Budapest), столица Венгрии. Будапешт образовался путём объединения (1873) трех городов Буды и Обуды на высоком холмистом правом берегу Дуная и Пешта на низком левом берегу (впервые упоминаются в 1148). Расположенный в живописной долине,… … Художественная энциклопедия
Будапешт — столица Венгрии и самый крупный город страны. Он расположен на севере Венгрии в долине, ограниченной горами Карпатами, Альпами и… … Города мира
Будапешт — Будапешт. Здание парламента. БУДАПЕШТ, столица (с 1867) Венгрии. 2,0 млн. жителей. Порт на Дунае; международный аэропорт. Метрополитен. Машиностроение, текстильная, химическая, фармацевтическая, резиновая, швейная, пищевкусовая, полиграфическая… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
Будапешт — Будапешт. Здание парламента. Будапешт. Здание парламента. Будапешт столица Венгрии. Состоит из трёх исторически сложившихся частей: Буды и Обуды на правом берегу Дуная и Пешта на левом (.). В древности на месте Будапешта было кельтское поселение … Энциклопедический словарь «Всемирная история»
Будапешт — столица Венгрии. Состоит из трёх исторически сложившихся частей: Буды и Обуды на правом берегу Дуная и Пешта на левом (названия известны с 1148 г.). В древности на месте Будапешта было кельтское поселение. Около 10 г. до н.э.Ч 409 г. н.э.Ч… … Исторический словарь
БУДАПЕШТ — БУДАПЕШТ, столица (с 1867) Венгрии. 2,0 млн. жителей. Порт на Дунае; международный аэропорт. Метрополитен. Машиностроение, текстильная, химическая, фармацевтическая, резиновая, швейная, пищевкусовая, полиграфическая промышленность. Университет… … Современная энциклопедия
будапешт — сущ., кол во синонимов: 2 • город (2765) • столица (274) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Будапешт — (Budapest) главный город Венгерского королевства и одна изстолиц Австро Венгерской империи. Город образован в 1872 г. из Буды(Офена), старинной укрепленной столицы Венгрии, со старой Будой(O Buda), на правом, высоком берегу Дуная, и Пешта, с… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
Будапешт — У этого термина существуют и другие значения, см. Будапешт (кинотеатр, Москва). Город Будапешт Budapest … Википедия
