-
1 будень
будень (р. будня), будній (буденний) день, робоча днина. В будень - на будні. [А ви приходьте не в неділю, а на будні, - ну, у вівторок].* * *бу́день, -дня -
2 будень
-
3 будень
-
4 будень
bax будни. -
5 будень
(будний, рабочий день) ferial [work] day -
6 будень
м; уст., прост. ед.эш (хеҙмәт) көнө, ғәҙәти (ҡәҙимге, ябай) көн -
7 будни
1) ( рабочие дни) giorni м. мн. feriali2) ( обыденность) tran tran м. quotidiano* * *мн. (ед. будень)2) перен. tran-tran m, quotidianità fсуровые бу́дни войны — la dura realtà della guerra
* * *n1) gener. giorni feriali, giorno feriale2) colloq. feria -
8 для
для [Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Для тебе сина породила (Шевч.)], за-для. [За-для нього зробила (Квітка). За-для таких бідаків кохання немає (Крим.)], до [Слова - до ради, руки - до звади. Книжки до читання], на кого, на що, під що [Тут на вовків привілля: ліс великий та густий. Мішок на жито (під жито). Маю борошно на продаж. А що ви, люди, робите? Гріб на Саломона (Руд.). Такі курси заводять на те, щоб було більше тямущих], про [Єсть, та не про вашу честь. Не про тебе виростала (Черн.). Робота про всіх знайшлася (Кониськ.). Всі вони друкуватимуться тільки про людей тямущих (Куліш). Крам, потрібний людям про життя (Єфр.)]. Одёжа для праздника, для будний и т. д. - одежа про свято, про будень. Сорочка про неділю]. Для чего? - нащо? на віщо? чому? для чого? за-для чого? про що? Не для чего - нема чого, нема нащо, нічого. [Нічого (нема чого) й ходити туди].* * *предл. с род. п.1) для (кого-чого); ( при указании на назначение предмета иногда) на (що); (ради кого-чего; по случаю чего) ра́ди, зара́ди, за́для (кого-чого)2) (в отношении кого-чего-л., в условиях чего-л.) для (чого); (при указании на несоответствие, несоразмерность состояния, качества, действия, условий) на (що) -
9 кашемир
(ткань) кашмир (-ру), терно. -мир полушерстяной - полутерно. [Полутерна набрала про будень (Богодухів)].* * *текст.кашемі́р, -у -
10 невоскресный
день) будній (буденний) (день). Лишь бы в -ный день - аби не в неділю, аби в будень.* * *бу́дній\невоскресныйый день — бу́дній день, бу́день, -дня
-
11 неряха
неохайний (-ного), неохайна (-ної), неохая (ж. р.), нечупара, нечепура, (диал.) нечупайда (общ. р.), нехлюй (-люя, м. р.), нехлюя (-люї, ж. р.), нетіпаха, нетьопуха, нетіпанка, підтіпанка, (замарашка) таляпалка, таляпало, зателепа (общ. р.), зателепанка (ж. р.), затьопа, задрипа (общ. р.), задрипанець (-нця, м. р.), задрипанка (ж. р.), дрипавка, захвойдаха, замазура, замазуха, замурза, жмайло, шльондра, шлюндра, шлинда, розстьоба (общ. р.), (растрёпа) патлань, пелехань (м. р.), пелеханя (ж. р.), патлач (-ча), -лачка, кудлань, пелех, космач (-ча, м. р.), -мачка, косматій (-тія), -тійка, коструб, кострубань; срв. Замарашка, Космач. [Кара божа, не дівка! Ти як голову вичесала? Хто тебе візьме таку нечупару? (Коцюб.). Та то, каже, така нетіпаха; нечепура - куди їй! (Рудч.). Я не бачив її в будень дома, але казали, що вона ходить великою нехлюєю (Грінч.). Топи, нетіпахо! (Рудч.). Там дівчина нетьопуха запаску згубила (Милор.). Нетіпанка - одежу на себе начепить та вивозить-виялозить так, що й свого доброго не пізнаєш! (Мирний). Оце ще зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, пояс аж по землі волочиться (Брацл.). Уже й вечір минає, зателепи немає, а як вечір проминув, зателепа прилинув (Грінч. III). Не розуміла Мотря сама себе, як вона могла полюбити ото такого нехлюя, задрипу, затьопу (Гр. Григор.). І хто її візьме, таку задрипанку? - на вулиці як приберуться, та й то на їй скрізь висить, а вже коли дома порається, то й глянути гидко (Бердянщ.). Дрипавко, ти! (Липовеч.). Де це ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? от захвойдаха! (Зміївщ.). Хоч у неділю причепурилася-б, замазуро! (Хорольщ.). Мені тільки досадно, що він мене застав такою шлиндою, - в капоті, нечесану (Л. Укр.). Відібрала пелеханя сокола від мене (Голов. IV). Бач, яка космачка! ти хоч-би пальцями пригладила свою голову! (Новомоск.)].* * *м., ж.неоха́йний, -ого (м.), неоха́йна, -ої (ж.); нечепу́ра, нечепуру́ха (ж.), нехлю́й (м.), нехлю́я (ж.), хво́йда (ж.), неті́панка (ж.), нетіпа́ха (ж.), задри́панка (ж.); диал. нечупа́ра -
12 пошевеливать
-ся, пошевелить, -ся, пошевельнуть, -ся ворушити, -ся (часом, иноді), поворушити, -ся, зворушити, -ся, ворухати, -ся, ворухнути, -ся, зворухнути, -ся, (двигать) рушати, -ся, порушати, -ся, рушити, -ся, порушити, -ся, зрушити, -ся, рухати, -ся, порухати, -ся, рухнути, -ся, зрухнути, -ся, (о мн.) поворушити, -ся, поворухнути, -ся, порушити, -ся. [Не може ворухнути ні рукою, ні ногою (Франко). Аби поворушились, аби словечко між собою заговорили, зараз пани й гримають (М. В.). Аж заморивсь від натуги, а все-таки не зворухнув торби (Стор.). Вітерець квітку поруша (Крим.). Стоїть наче вкопана - не ворухнеться (Конис.). Гнат порушився (Коцюб.)]. -нуть рукою, ногою - ворухнути, рушити, повести рукою, ногою. И пальцем не -нуть - і пучкою не кивнути, і не кивнутися, і за холодну воду не взятися, і з-під пазурика собі не виколупати. [Маєш будень - роби, а в неділю лежи, сиди і не кивнись (Коцюб.)]. -ливайся! - ворушись! рухайся! кивайся!* * *воруши́ти зле́гка, час від ча́су, і́нодіпошеве́ливай! — воруши́ся!, мерщі́й!, шви́дше!
-
13 про
предл. с вин. пад.1) про кого, про що, для кого, для чого; (ради чего) задля кого, задля чого. [Беріг про свято, та в будень з'їв (Приказка). Мати в запасі про чорний день (Ум.). Прошу суда - нема судді про мене (Куліш)]. Запастись нужным про домашний обиход - запастися всім потрібним для хатнього вжитку, про хатній ужиток. Не про нас писано - не по нас (не для нас) писано. Про себя - про себе, в собі; (мысленно) подумки. Бормочет что-то про себя - бубонить щось сам до себе. Думать про себя о чём-нибудь - думати собі, мати собі на думці, мовити собі на думці. Рассуждать про себя о чём-л. - міркувати собі про що, міркувати подумки про що;2) про кого, про що, за кого, за що; срв. О, об. [Про (за) вовка помовка, а вовк у хату (Приказка)]. Говорить про кого-л. - говорити про кого, за кого.* * *I предл. с вин п.1) (о ком-чём) про, за (кого-що)2) (на что-л.) про, на (що)про чёрный день — про (на) чо́рний день
3) (для кого-л.), для (кого)II1) (безл.: утомить, измучить тряской) розтрясти́, розтруси́ти2) ( о лихорадке) трясти́ [ці́лий день], протрясти́ -
14 праздник
1. festival2. high-day3. celebration4. holiday; festivalнеприсутственный день; праздник — bank holiday
прощайте, праздники! — farewell to the holidays!
5. feastпраздник «торжество православия» — Feast of Orthodoxy
праздники, отмечаемые в разные дни — movable feasts
Синонимический ряд:празднество (сущ.) празднество; празднование; торжествоАнтонимический ряд:будень; будни -
15 будни
-ей πλθ. (ενκ. будень, -дня α.)1. εργάσιμες (καματερές) μέρες.2. μτφ. ζωή άχαρη, μονότονη. -
16 будни
-
17 будни
17 С мн. ч. неод. (ед. ч. madalk.будень м.) argipäev(ad); argielu; в \будни argipäeviti, серые \будни hall argielu v argipäev -
18 будни
мн. (ед. будень м уст. и прост.)1. (рабочие дни) рӯзҳои кор, рӯзҳои муқаррарӣ2. перен. зиндагии муқаррарӣ (одатӣ); зиндагии якнавохт (дил-базан); трудовые будни рӯзҳои муқаррарии меҳнатӣ, кори ҳамешагӣ
См. также в других словарях:
будень — день, будни Словарь русских синонимов. будень сущ., кол во синонимов: 4 • будни (9) • выдень … Словарь синонимов
БУДЕНЬ — БУДЕНЬ, будня, муж. см. будни. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
будень — boudin? Дусина 1783 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Будень — рабочий, непраздничный от древнеславянск. бъдети (сербск. прилагат. будан или будни бодрствующий). Более употребительно множеств. число: будни, будней; однако в Академич. словаре есть и будень … Полный православный богословский энциклопедический словарь
будень — м., будни; прилаг. будний, диал. буддень – то же, тульск. (ИОРЯС 3, 847), укр. буддень. Объясняется из *будьнъ дьнь, ср. польск. budny dzien будний день , букв. день бдения от budьnъ : buditi, русск. будить. Ср. болг. буден бодрый, бдительный ,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
будень — праздник … Словарь антонимов
будень — дня, ч. 1) Не святковий, робочий, будній день. 2) перен. Трудове, повсякденне життя. || перев. мн. Одноманітне безрадісне існування; буденщина … Український тлумачний словник
будень — [бу/деин ] д(‘)н а, ор. днеим, м. (ў) д(‘)н і, р. мн. д(‘)н і ў … Орфоепічний словник української мови
будень — см. Будни … Энциклопедический словарь
будень — см. будни … Словарь многих выражений
будень — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови