Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

БОСТИ

  • 1 середина периода жерёбости

    Универсальный русско-английский словарь > середина периода жерёбости

  • 2 слабость

    ж.
    1) ( отсутствие сил) weakness, feebleness, debility; мед. asthenia

    в мину́ту сла́бости — in a weak moment

    при́ступ сла́бости — fit of weakness

    чу́вствовать сла́бость — feel low / poorly

    по сла́бости здоро́вья — on account of poor health

    2) (к; склонность, пристрастие) weakness (for)

    пита́ть сла́бость к кому́-л — have a soft corner / spot in one's heart for smb

    3) ( недостаток) weak point / side; ( характера) foible

    поня́тная челове́ческая сла́бость — an all-too-human foible

    Новый большой русско-английский словарь > слабость

  • 3 не

    не
    ne;
    скажи́ ему́, что́бы он меня́ не ждал diru al li, ke li ne atendu min;
    бо́льше не... ne plu...;
    во́все не... tute ne..;
    не раз pli ol unufoje;
    он не мог не сказа́ть li ne povis ne diri;
    ♦ не́ за что! ne dankinde!
    * * *
    1) отриц.

    он никого́ не признаёт — no reconoce a nadie

    никого́ не хочу́ ви́деть — no quiero ver a nadie

    я ничего́ не зна́ю — no sé nada

    жизнь прожи́ть - не по́ле перейти́ посл. — la vida es un león

    не тут, не так, не там! — ¡ni aquí, ni así, ni allí!

    ника́к не мо́жем договори́ться с тобо́й — no podemos quedar de acuerdo contigo de ningún modo

    и что э́то тако́е - ры́ба не ры́ба, а пла́вает — no sé si será pez o no, lo que sé es que nada

    в) (при наречиях "о́чень", "весьма́", "вполне́", "сли́шком") no

    она́ не сли́шком краси́вая — ella no es muy guapa

    кни́га не о́чень но́вая — el libro no es (no está) muy nuevo

    2) утверд.
    а) (нельзя, невозможно) no

    я не мог не сказа́ть — no pude por menos que decir, tuve que decir

    ему́ не уйти́ от э́того — no se salvará de ésto

    ему́ не проче́сть э́того те́кста — no podrá leer este texto

    нельзя́ не согласи́ться — hay que estar de acuerdo, no se puede por menos que estar de acuerdo

    не могу́ не призна́ть — no puedo dejar de reconocer

    его́ не узна́ть — está desconocido, no le podrás reconocer

    б) (в восклицательных предложениях с местоимениями "кто", "что", наречием "как" и т.п.) no

    как не люби́ть дете́й! — ¡cómo no amar a los niños!

    в) (в вопросительных предложениях с частицей "ли") no

    не нужны́ ли де́ньги? — ¿no necesita(s) dinero?

    не сон ли э́то? — ¿no es esto un sueño?

    г) (перед существительным с предлогом "без" или словом, начинающимся приставкой "не") no

    не без ро́бости вошёл я в дом — no sin incertidumbre entré en la casa

    д) (с частицами "чуть", "едва́" и др. образует сочетания) casi, por poco

    я чуть не у́мер от стра́ха — casi me muero de miedo

    ••

    тем не ме́нее — sin embargo

    не говоря́ ни сло́ва — sin pronunciar una palabra, sin decir oxte ni moxte

    не пообе́дав — sin comer

    мне не по себе́ — me siento mal; no me encuentro bien

    не́ за что! ( в ответ на благодарность) — ¡no hay de qué!

    не то́лько — lejos de

    не без того́, не без э́того разг. — desde luego, claro que

    * * *
    частица
    1) отриц.

    он никого́ не признаёт — no reconoce a nadie

    никого́ не хочу́ ви́деть — no quiero ver a nadie

    я ничего́ не зна́ю — no sé nada

    жизнь прожи́ть - не по́ле перейти́ посл. — la vida es un león

    не тут, не так, не там! — ¡ni aquí, ni así, ni allí!

    ника́к не мо́жем договори́ться с тобо́й — no podemos quedar de acuerdo contigo de ningún modo

    и что э́то тако́е - ры́ба не ры́ба, а пла́вает — no sé si será pez o no, lo que sé es que nada

    в) (при наречиях "о́чень", "весьма́", "вполне́", "сли́шком") no

    она́ не сли́шком краси́вая — ella no es muy guapa

    кни́га не о́чень но́вая — el libro no es (no está) muy nuevo

    2) утверд.
    а) (нельзя, невозможно) no

    я не мог не сказа́ть — no pude por menos que decir, tuve que decir

    ему́ не уйти́ от э́того — no se salvará de ésto

    ему́ не проче́сть э́того те́кста — no podrá leer este texto

    нельзя́ не согласи́ться — hay que estar de acuerdo, no se puede por menos que estar de acuerdo

    не могу́ не призна́ть — no puedo dejar de reconocer

    его́ не узна́ть — está desconocido, no le podrás reconocer

    б) (в восклицательных предложениях с местоимениями "кто", "что", наречием "как" и т.п.) no

    как не люби́ть дете́й! — ¡cómo no amar a los niños!

    в) (в вопросительных предложениях с частицей "ли") no

    не нужны́ ли де́ньги? — ¿no necesita(s) dinero?

    не сон ли э́то? — ¿no es esto un sueño?

    г) (перед существительным с предлогом "без" или словом, начинающимся приставкой "не") no

    не без ро́бости вошёл я в дом — no sin incertidumbre entré en la casa

    д) (с частицами "чуть", "едва́" и др. образует сочетания) casi, por poco

    я чуть не у́мер от стра́ха — casi me muero de miedo

    ••

    тем не ме́нее — sin embargo

    не говоря́ ни сло́ва — sin pronunciar una palabra, sin decir oxte ni moxte

    не пообе́дав — sin comer

    мне не по себе́ — me siento mal; no me encuentro bien

    не́ за что! ( в ответ на благодарность) — ¡no hay de qué!

    не то́лько — lejos de

    не без того́, не без э́того разг. — desde luego, claro que

    * * *
    prepos.
    2) amer. non

    Diccionario universal ruso-español > не

  • 4 слабость

    сла́бость
    1. прям., перен. malfort(ik)eco, malfirmeco;
    2. (наклонность) malfortaĵo.
    * * *
    ж.
    1) debilidad f, flojedad f; flaqueza f (расслабленность; вялость)

    сла́бость зре́ния — debilidad de la vista

    чу́вствовать сла́бость — sentirse débil

    2) (отсутствие воли, упадок духа) debilidad f, flaqueza f; pusilanimidad f ( малодушие)

    прояви́ть сла́бость — mostrar debilidad (pusilanimidad)

    в мину́ту сла́бости — en un momento de debilidad

    3) (пробел, слабое место) flaco m, punto débil
    4) спец. (неплотность - грунта и т.п.) blandura f
    5) разг. (склонность, влечение) flaco m, afecto m, debilidad f; propensión f (тк. к чему-либо)

    пита́ть сла́бость к кому́-либо — sentir predilección por alguien

    * * *
    ж.
    1) debilidad f, flojedad f; flaqueza f (расслабленность; вялость)

    сла́бость зре́ния — debilidad de la vista

    чу́вствовать сла́бость — sentirse débil

    2) (отсутствие воли, упадок духа) debilidad f, flaqueza f; pusilanimidad f ( малодушие)

    прояви́ть сла́бость — mostrar debilidad (pusilanimidad)

    в мину́ту сла́бости — en un momento de debilidad

    3) (пробел, слабое место) flaco m, punto débil
    4) спец. (неплотность - грунта и т.п.) blandura f
    5) разг. (склонность, влечение) flaco m, afecto m, debilidad f; propensión f (тк. к чему-либо)

    пита́ть сла́бость к кому́-либо — sentir predilección por alguien

    * * *
    n
    1) gener. (пробел, слабое место) flaco, ahillo, blandura, caimiento, debilidad, desmadejamiento, endeblez, flaqueza (расслабленность; вялость), flojera, languldez, laxidad, laxitud, punto débil, pusilanimidad (малодушие), remisión, dejo, delicadez, descaecimiento, desfallecimiento, flacura, morbidez, quebrantamiento, quebranto, sutileza, sutilidad, tenuidad
    2) med. flaccidez
    3) colloq. (склонность, влечение) flaco, afecto, flojedad, propensión (тк. к чему-л.)
    4) special. (ñåïëîáñîñáü - ãðóñáà è á. ï.) blandura
    5) Arg. guaserìa
    6) Chil. liudez

    Diccionario universal ruso-español > слабость

  • 5 сопротивляться

    несов.
    1) resistir vi, oponer (hacer) resistencia; oponerse (непр.) ( противиться)

    сопротивля́ться на́тиску — resistir el ataque

    сопротивля́ться распоряже́ниям власте́й — oponerse a las disposiciones de las autoridades

    сопротивля́ться боле́зни, сла́бости — luchar con la enfermedad, con la debilidad

    2) физ. resistir vt
    * * *
    несов.
    1) resistir vi, oponer (hacer) resistencia; oponerse (непр.) ( противиться)

    сопротивля́ться на́тиску — resistir el ataque

    сопротивля́ться распоряже́ниям власте́й — oponerse a las disposiciones de las autoridades

    сопротивля́ться боле́зни, сла́бости — luchar con la enfermedad, con la debilidad

    2) физ. resistir vt
    * * *
    v
    1) gener. hacer rostro, oponer (hacer) resistencia, oponerse (противиться), ponerse, recalcitrar, cocear, rebelarse, resistir
    2) amer. ensobacarse
    3) law. contrariar, contrarrestar, oponer
    4) mexic. hacerse jaula

    Diccionario universal ruso-español > сопротивляться

  • 6 грубость

    1) ( неизящество) grossolanità ж., rozzezza ж.
    2) ( невежливость) rudezza ж., grossolanità ж.
    3) (грубый поступок, грубое слово) rudezza ж.
    * * *
    ж.
    1) rozzezza; ruvidezza (о коже и т.п.)
    2) (о разговоре, поведении) insolenza, villania, impertinenza, sgarberia

    говорить гру́бости — dire insolenze

    3) спорт. fallo (plateale / grave)

    допускать гру́бости в игре — praticare un gioco falloso

    * * *
    n
    gener. sgarbo, disamorevolezza, grosseria, grossezza, grossolanita, illiberalita, rudezza, rusticita, ruvidezza (ткани, манер), ruvidita, selvatichezza, sguaiataggine, asinaggine, asineria, bruschezza, discortesia, garbaccio, grossaggine, ignorantaggine, impulitezza, incivilta, increanza, lingua da facchino, malacreanza, malagrazia (pl malegrazie), malgarbo, malprocedere, parole grosse, rozzezza (тж. перен.), rusticaggine, ruvidezza, scorrettezza, scorrezione, scortesia, sgarbataggine, sgarbatezza, villanata, villania, volgarita, zoticaggine

    Universale dizionario russo-italiano > грубость

  • 7 грубость

    1) (о ткани) см. Грубоватость;
    2) грубість (р. -бости), неввічливість (р. -вости), грубіянство, грубощі [Селяни хоч сами часом і грубі бувають, але не люблять зустрівати грубість у книжках (Грінч.). На що їй слухати ті грубощі? (Васильч.)]; простацтво.
    * * *
    гру́бість, -бості; брута́льність, -ності

    гру́бости — мн. гру́бощі, -щів, гру́бості, -тей; брута́льності

    Русско-украинский словарь > грубость

  • 8 любовь

    1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;
    2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];
    3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];
    4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;
    5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.
    * * *
    любо́в, -і; (преим. влечение к лицу другого пола, любовные отношения) коха́ння, лю́бощі, -щів, ми́лість, -лості, жениха́ння

    Русско-украинский словарь > любовь

  • 9 слабость

    ж
    1) Schwäche f, Schwáchheit f; Schláffheit f, Máttigkeit f ( усталость)

    от сла́бости — vor Schwäche

    прояви́ть сла́бость — sich schwach zéigen

    2) ( болезненность) Schwächlichkeit f; Gebréchlichkeit f ( дряхлость)
    3) разг. ( склонность) Néigung f, Schwäche f; Vórliebe f ( пристрастие)

    пита́ть сла́бость к кому́-либо [к чему́-либо] — éine Schwäche für j-m [etw.] háben

    4) ( недостаток) Schwäche f, schwáche Séite
    ••

    в мину́ту сла́бости — in éinem schwáchen Áugenblick

    Новый русско-немецкий словарь > слабость

  • 10 людской

    insan; beşeri
    * * *
    insan °; beşeri

    людски́е ресу́рсы — insan kaynakları

    людски́е сла́бости — beşeri zaaflar

    Русско-турецкий словарь > людской

  • 11 признак

    м
    belirti; işaret

    при́знак сла́бости — zayıflık belirtisi

    при́знаки боле́зни — hastalık belirtileri / arazları

    он не подава́л при́знаков жи́зни — onda hiç bir hayat belirtisi görülmüyordu / yoktu

    изли́шние украше́ния - при́знак безвку́сицы — fazla süse kaçmak zevksizlik işaretidir

    Русско-турецкий словарь > признак

  • 12 слабость

    ж
    1) zayıflık, zaaf, güçsüzlük

    сла́бость сцена́рия — senaryonun güçsüzlüğü / cılızlığı

    при́знак сла́бости — zayıflık belirtisi

    прояви́ть сла́бость — zaaf göstermek

    2) halsizlik, dermansızlık, zafiyet

    чу́вствовать сла́бость — halsizlik duymak

    3) разг. zaaf

    пита́ть сла́бость к кому-чему-л. — bir şeye, birine karşı zaafı olmak

    Русско-турецкий словарь > слабость

  • 13 человеческий

    insan(sıfat); insanca,
    insancıl
    * * *
    1) insan °

    челове́ческое о́бщество — insan toplumu

    челове́ческий труд — insan emeği

    челове́ческая жизнь — insan / kişi yaşamı / hayatı

    на э́то не хва́тит челове́ческой жи́зни — buna bir insan ömrü yetişmez

    созда́ть кому-л. усло́вия для челове́ческого существова́ния — birinin insanca yaşaması için gereken koşulları sağlamak

    трава́ в челове́ческий рост — adam boyu otlar

    челове́ческие сла́бости — insan zaafları

    потеря́ть челове́ческий о́браз — insanlıktan çıkmak

    2) ( гуманный) insanca, insancıl
    ••

    "Челове́ческая коме́дия" Бальза́ка — Balzak'ın "İnsanlık güldürüsü"

    Русско-турецкий словарь > человеческий

  • 14 слабость

    ж.

    чу́вствовать сла́бость — se sentir faible

    прояви́ть сла́бость — montrer de la faiblesse

    в мину́ту сла́бости — dans un moment de faiblesse

    2) (склонность, влечение) разг. faible m; penchant m (тк. к чему-либо)

    пита́ть сла́бость к... — avoir un faible pour...

    * * *
    n
    1) gener. défaut, faible, alanguissement, défaillance, défaillance (моральная), déficience, infirmité, infériorité (по отношению к чему-л.), mollesse (характера), nullité, petitesse, débilité, délicatesse, faiblesse, fragilité (здоровья и т.п.), infidélité (памяти), langueur
    2) med. adynamie, asthénie, atonie, hyposthénie, inertie, laxité, misère physiologique (из-за недоедания), fatigue (симптом простудных заболеваний)
    3) colloq. béguin, spécialité
    4) obs. énervation

    Dictionnaire russe-français universel > слабость

  • 15 слабость

    1) ( недостаточность) debolezza ж., insufficienza ж.
    2) ( упадок физических сил) debolezza ж., fiacchezza ж.
    3) ( пристрастие) debole м., inclinazione ж.
    * * *
    ж.
    1) debolezza; fievolezza; fiacchezza

    старческая сла́бость — debolezza senile

    чувствовать сла́бость — avere la debolezza addosso, sentirsi debole

    2) ( малодушие) viltà, debolezza d'animo, pusillanimità

    в минуту сла́бости — in un momento di debolezza

    3) (пробел, слабое место) lacuna, il punto / lato debole; il tallone di Achille
    4) разг. (влечение, пристрастие) benevolenza, inclinazione

    питать сла́бость к (+ Д) — avere un debole ( per)

    * * *
    n
    1) gener. delicatezza, fievolezza, fragilita, frigidario, indebolimento, affiochimento (голоса, звука, света и т.п.), aftievolimento, cascaggine, debilitazione, debolezza, esilita, eunucheria, fiaccamente, fiacchezza, floscezza, gracilita, impotenza, infiacchimento, languore, rilassamento, sdilinquimento, sfinimento, straccaggine, tenuita
    2) med. risoluzione, debilita
    3) liter. affiochimento, debole, pallino
    4) poet. fralezza
    5) econ. languidezza

    Universale dizionario russo-italiano > слабость

  • 16 бодать

    -ся бити (рогом), битися, колоти, -ся, буцати, -ся, буцькати, -ся, штурхати, -ся, бости. [Віл б'є, а коняка хвицає. Рогата скотина всіх коле. Баран буцає. Буцькає, як баран. Бик боде]. Боднуть - кольнути, буцнути, ударити рогом.
    * * *
    несов.; сов. - бодн`уть
    би́ти, уда́рити, бу́цати и бу́цкати, бу́цнути; ( рогами) коло́ти [рога́ми], кольну́ти [рога́ми]

    Русско-украинский словарь > бодать

  • 17 болезнь

    1) см. Боление;
    2) слабість (р. -бости), х(в)ороба, х(в)орість (р. -рости), болість (р. -лісти), недуга, недуг (м. р.), неміч (ж. р.) (р. -мочи) (мн. немощі); эпид. повальн. болезнь - пошесть (р. -ти), помірок (р. -рку), промірок, помір (р. -мору). Истощенный -нью - виснажений через хоробу, схорований. Болезнь входит пудами, а выходит золотниками - здоров'я льотом (пташкою) вилітає, а по-воловому вертає.
    * * *
    хворо́ба, хво́рість, -рості, сла́бість, -бості, неду́га

    Русско-украинский словарь > болезнь

  • 18 из-за

    I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;
    2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.
    II. см. под Из.
    * * *
    предл. с род. п.
    1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́над

    из-за грани́цы — з-за (із-за) кордо́ну

    из-за двере́й — з-за (із-за) двере́й

    из-за крыш — з-за (із-за, з-по́за, з-по́над) дахі́в

    из-за кусто́в — з-за (із-за, з-по́за, з-по́між) кущі́в

    из-за о́блака — з-за (із-за, з-по́за, з-над, з-по́над) хма́ри

    из-за угла́ — см. угол 2)

    2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)

    из-за вас — че́рез вас

    из-за отсу́тствия — че́рез відсу́тність

    из-за сла́бости — че́рез сла́бість, по сла́бості

    из-за со́бственной неосторо́жности — че́рез вла́сну необере́жність

    из-за чего́ — че́рез що

    ссо́ра из-за пустяка́ — сварка за дурни́цю

    3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́ди

    из-за куска́ хле́ба — ра́ди (зара́ди) шматка́ (куска́) хлі́ба

    Русско-украинский словарь > из-за

  • 19 клептомания

    клептоманія, крадіжка хвороба, крадіжна слабість (-бости).
    * * *
    мед.
    клептома́нія

    Русско-украинский словарь > клептомания

  • 20 конёк

    1) (ум. от Конь) коник, коничок (-чка), кониченько (м. р.), (жеребёнок) лоша (-шати; ср. р.), лошак, лошатко. -нёк-горбунок - горбоконик (-ка);
    2) (для катанья по льду) ковзан (- на), ковзанок (-нка), ковзанець (-нця), ковзань (-ня), сков[б]зун, (зап.) лижва. -ки - ковзани, ковзанки, ковзанці, ковзані, сков[б]зуни (-нів), полозки (-ків), (зап.) лижви (-жов), (преим. костяные в роде лыж) нарти (-тів), (только костяные) костяниці (-ниць). Кататься на -ках - бігати ((с)ковзатися) на ковзанах;
    3) (гребень кровли) гребінь (-беня), коник (-ка);
    4) (лощило у сапожников) гладило, гладій (-дія), клесачка.
    5) (в мельнице) риштак (-ка);
    6) зоол.,насек. Gryllus - см. Кузнечик. Морской -нёк, рыба Phyllopteryx и Hippocampus - морський коник;
    7) перен. (страсть, слабость) коник, пристрасть (-ти), слабість (-бости). [Ледві розбалакавсь, одразу сів на свого коника (Крим.)]. У всякого свой -нёк - кожний має свого коника, свою пристрасть. Это его -нёк - це його коник, пристрасть.
    * * *
    I
    1) уменьш.-ласк. ко́ник, ко́ничок, -чка, кониче́нько; ( жеребёнок) лоша́, -ша́ти, лоша́к, -а, лоша́тко
    2) ( на крыше) гре́бінь, -беня, ко́ник
    3) (перен.: предмет стремлений, излюбленная тема разговоров) при́страсть, -ті; ко́ник
    II см. коньки

    Русско-украинский словарь > конёк

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • бости — см. бодать …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • БОСТИ — яросл. бодать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • бости — Бости: (від бодать) брати на роги [3] …   Толковый украинский словарь

  • бости — БО|СТИ (19), ДОУ, ДЕТЬ гл. 1.Колоть: начаша же пѣти ст҃оую литургию. ст҃ославъ же рече къ бьрнови нѣчьто м˫а на голо||вѣ бодеть. и сънѩ клобоукъ и видѣ бьрнъ нъгъть ст҃го глѣба СкБГ XII, 20 21; ||=бить, ударять рогами, бодать: и видѣхъ ѡвна,… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • бости — колоти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • бости — 3 ос. боде, Вр. Бодати, бити рогами і головою …   Словник лемківскої говірки

  • Синдро́м сла́бости си́нусного узла́ — (син.: синдром бради , тахикардии, синдром дисфункции синусного узла) сочетание электрокардиографических признаков синусной брадикардии или синоаурикулярной блокады с развивающимися на их фоне приступами различных аритмий (например, мерцания и… …   Медицинская энциклопедия

  • любост — бости, ж. Ол. Те саме, що любліня. До чого ня гвела любост пренещесна …   Словник лемківскої говірки

  • беззубость — беззубость, беззубости, беззубости, беззубостей, беззубости, беззубостям, беззубость, беззубости, беззубостью, беззубостями, беззубости, беззубостях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • грубость — грубость, грубости, грубости, грубостей, грубости, грубостям, грубость, грубости, грубостью, грубостями, грубости, грубостях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • жерёбость — жерёбость, жерёбости, жерёбости, жерёбостей, жерёбости, жерёбостям, жерёбость, жерёбости, жерёбостью, жерёбостями, жерёбости, жерёбостях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»