Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

БАТОГИ

  • 1 батоги

    батогтар

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > батоги

  • 2 дуть

    дунуть
    1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);
    2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;
    3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;
    4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;
    5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…
    6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;
    7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.
    * * *
    несов.; сов. - д`унуть
    1) ду́ти, ду́нути, дму́хати, дму́хнути; ( о ветре) ві́яти, пові́яти; ( ртом) ху́кати, ху́кнути
    2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти
    3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити
    4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити
    5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити
    6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити

    Русско-украинский словарь > дуть

  • 3 повод

    1) (у лошади) повід (-вода); мн. невода. -водья - поводи, повіддя; ум. повідець (- дця); (у рогатого скота) налигач. Отпустить -дья у лошади - попустити поводи коневі. Связывать лошадей -дьями - батувати коні. Вести лошадь за повод или в поводу - вести коня за повід, на поводі. Он на -ду у своей жены - він на поводі у своєї жінки. Пускай во все повода - поганяй в три батоги;
    2) привід, призвід (-воду), причина, притока, приключка, зачіпка, приклеп (-лепу), приклепка. Срв. Предлог, Причина. [Не давав я йому жадного приводу так говорити. З якої причини це сталося? Хоче знайти приключку, щоб вигнати його з хати (Звин.). Лишень притоки шукав, щоб за вітця помститися на хлопцеві (Франко). Дають зачіпку до такої розмови (Грінч.)]. По какому поводу - з якого приводу, з якої причини. По этому -ду - з цього приводу. По -ду чего - з приводу чого. По -ду этой ссоры - з приводу цієї сварки (суперечки). По всякому ничтожному -ду - будь з якого приводу (якої причини), будь з чого, аби з чого. Без всякого -да - без жадного (ніякого) приводу, без жадної (ніякої) причини (приключки), (шутл.) ні сіло, ні впало; гарма-дарма. Подавать, давать -вод к чему - давати, дати привід до чого. Я не давал никакого -да - я не давав ніякого (жадного) приводу, я нічим не спричинився, я не призводив до чого. Искать -да к чему - шукати приводу (приключки) до чого. От маловажного -да - з малого приводу, з малого чого. Это послужило (было) -дом к жалобе, кассации - це було приводом (це сталося за привід) до скарги, до касації.
    * * *
    I
    (ремень, верёвка) по́від, -вода; ( для рогатого скота) нали́гач

    пово́дья — мн. поводи́, -ді́в, пові́ддя

    II
    ( предлог) при́від, -воду; при́ключка; ( зацепка) зачі́пка

    кассацио́нный \повод — юр. касаці́йний при́від

    Русско-украинский словарь > повод

  • 4 цикорий

    1) бот. цико́рій, -рію, петро́ві батоги́, род. п. петро́вих батогі́в
    2) ( суррогат кофе) цико́рій

    Русско-украинский словарь > цикорий

  • 5 Петров день

    Петра. В (На) -ов день - на Петра, о Петрі. [Це тоді буде, як о Петрі стануть ріки замерзати]. До -ва дня, перед -вым днём, после -ва дня - до Петра, перед Петром, після Петра. -ов крест, цвет, бот. Lathrea Squamaria L. - Петрів хрест, маслянки, шпараговий ряст. -ов батог, батожёк, бот. Cichorium intybus L. - петрів батіг, петрові батоги.

    Русско-украинский словарь > Петров день

  • 6 батог

    1. м; уст.
    таяҡ, таяныу таяғы
    2. м; уст. мн.
    батоги
    яза биреү (һуҡтырыу) таяғы

    Русско-башкирский словарь > батог

См. также в других словарях:

  • батоги — палки, использовавшиеся для телесных наказаний в России до XVIII в. * * * БАТОГИ БАТОГИ, палки, использовавшиеся для телесных наказаний в России до 18 в …   Энциклопедический словарь

  • батоги — сущ., кол во синонимов: 2 • голубой цикорий (3) • петровы батоги (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • БАТОГИ — палки, которые использовались для телесных наказаний в России до XVIII в. Слово Б. встречается уже в Русской Правде . В XVI в. Ими карали за мелкие провинности; с XVII в. Б. вид наказания, назначаемого судом …   Юридический словарь

  • БАТОГИ — палки, использовавшиеся для телесных наказаний в России до 18 в …   Большой Энциклопедический словарь

  • БАТОГИ — тонкие палки, служившие у нас в старину для наказания преступников и др. Ими били по спине, животу и груди. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Павленков Ф., 1907 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Батоги — палки, использовавшееся для телесных наказаний в России до ХVIII в. Большой толковый словарь по культурологии.. Кононенко Б.И.. 2003 …   Энциклопедия культурологии

  • БАТОГИ — палки, использовавшиеся для телесных наказаний в России до XVIII в. Слово «батог» встречается уже в Русской Правде, затем в летописи. В XVI в. Б. пользуются для наказания за мелкие провинности, но только с XVII в. можно говорить о Б. как… …   Юридическая энциклопедия

  • батоги — paprastoji trūkažolė statusas T sritis augalininkystė apibrėžtis Dvimetis, daržovinis astrinių (Asteraceae) šeimos augalas. Būna šakniavaisinės, salotinės, gūžinės. Lietuvoje auginamos salotinės ir gūžinės trūkažolės. Dauginamos sėklomis. Maistui …   Žemės ūkio augalų selekcijos ir sėklininkystės terminų žodynas

  • Батоги — см. Цихориум (Cichorium) …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • БАТОГИ — палки, использовавшиеся для телесных наказаний в России до XVII в. Слово батог встречается уже в Русской Правде , затем в летописи. В XVI в. Б. пользуются для наказания за мелкие провинности, но только с XVII в. можно говорить о Б. как… …   Энциклопедический словарь экономики и права

  • батоги — палки, которые использовались для телесных наказаний в России до XVIII в. Слово Б. встречается уже в Русской Правде . В XVI в. Ими карали за мелкие провинности; с XVII в. Б. вид наказания, назначаемого судом …   Большой юридический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»