-
1 правопорушення
contravention of law, maledictionfaction, delinquency, infraction, infringement of law, misdeed, offense against the law, offense, transgression, unlaw, wrongdoing, wrong, violation -
2 розслідуване заявлене правопорушення
Українсько-англійський юридичний словник > розслідуване заявлене правопорушення
-
3 порушення
с1) (дисципліни, порядку) breach, breaking, wrongdoing; infringement, violation, trespass, transgression, contravention; ( закону) infringement, delictпорушення громадського порядку — breach of the peace, riot, affray
порушення дихання — breathlessness, respiratory impairment
порушення енергопостачання — power supply discontinuity, supply disruption, power failure, interruption of service, supply interruption
порушення законів логіки — violation of logic, paralogism
порушення закону — infringement (infraction, violation) of the law
порушення поліцейських правил — police regulations offence, police wrong
порушення порядку — infringement of order; disturbance
порушення права юр. — breach of law, violation of law, law violation
порушення права володіння діал. — molestation
порушення гри спорт. — foul
порушення правил дорожнього руху — breach ( infringement) of traffic regulations, traffic violation
порушення прикусу мед. — disturbed occlusion, deviation of occlusion, occlusion abnormality
порушення режиму — disturbance, irregularity, trouble
порушення синхронізації — desynchronization, desynchronizing, time-base [timing] error
порушення спокою — disturbance, nuisance
порушення структури — imperfection, structural failure
порушення функції мед. — dysfunction, impaired [compromised] function
порушення харчування мед. — malnutrition
2) (про справу, питання) raising
См. также в других словарях:
wrongdoing — wrong·do·ing / rȯŋ ˌdü iŋ/ n: injurious, criminal, or improper behavior denied any wrongdoing Merriam Webster’s Dictionary of Law. Merriam Webster. 1996. wrongdoing … Law dictionary
wrongdoing — UK US /ˈrɒŋˌduːɪŋ/ noun [C or U] LAW ► illegal behaviour: »She denied any criminal wrongdoing … Financial and business terms
Wrongdoing — Wrong do ing, n. Evil or wicked behavior or action. [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English
wrongdoing — (n.) late 15c., from WRONG (Cf. wrong) (n.) + DOING (Cf. doing) … Etymology dictionary
wrongdoing — ► NOUN ▪ illegal or dishonest behaviour. DERIVATIVES wrongdoer noun … English terms dictionary
wrongdoing — [rôŋdo͞o΄iŋ] n. any act or behavior that is wrong; the doing of wrong; transgression wrongdoer n … English World dictionary
wrongdoing — [[t]rɒ̱ŋduːɪŋ, AM rɔ͟ːŋ [/t]] wrongdoings N VAR Wrongdoing is behaviour that is illegal or immoral. The city attorney s office hasn t found any evidence of criminal wrongdoing … English dictionary
wrongdoing — UK [ˈrɒŋˌduːɪŋ] / US [ˈrɔŋˌduɪŋ] noun [countable/uncountable] Word forms wrongdoing : singular wrongdoing plural wrongdoings formal behaviour that is illegal or not moral Derived word: wrongdoer noun countable Word forms wrongdoer : singular… … English dictionary
wrongdoing — noun Date: 14th century 1. evil or improper behavior or action < cleared of any wrongdoing > 2. an instance of doing wrong … New Collegiate Dictionary
wrongdoing — noun 1. departure from what is ethically acceptable (Freq. 1) • Syn: ↑error • Hypernyms: ↑evil, ↑evilness 2. activity that transgresses moral or civil law he denied any wrongdoing … Useful english dictionary
wrongdoing — /rawng dooh ing, dooh , rong /, n. 1. behavior or action that is wrong, evil, or blameworthy. 2. an act that is wrong, evil, or blameworthy; misdeed; sin. [1470 80; WRONG + DOING] * * * … Universalium
