Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

vocal

  • 1 vocal

    1. n фон.
    1) голосний звук
    2) дзвінкий звук
    2. adj
    1) голосовий, мовний
    2) усний, словесний

    vocal communication — усний зв'язок; усне спілкування

    3) розмовний; красномовний; виразний
    4) гучний; шумний; голосний, голосистий; крикливий
    5) прилюдний, гласний
    6) поет. звучний; наповнений звуками
    7) муз. вокальний, для голосу
    8) фон. голосний
    9) фон. дзвінкий
    * * *
    I n.
    1) грам. голосний (звук); дзвінкий (звук)
    2) вокальний твір, пісня; виконання вокального твору (особ. в ж.анрі популярної музики),здатність говорити
    II a
    1) голосовий; мовленнєвий; vocal organs органи мовлення; vocal band /cord/ анат. голосова зв’язка; vocal apparatus мовленнєвий апарат; vocal fremitus мед. голосовое дрижання
    2) усний, словесний, розмовний; vocal communication усне повідомлення; vocal prayer молитва (що читається) вголос
    3) говорячий, володіючий даром мовлення; красномовний, виразний
    4) шумний; голосливий; крикливий: vocal persons крикливі /голосливі/ люди; the most vocal member of the audience найшумніший /голосливий/ з присутніх ( на зборах); голосний; гучний; public opinion has become vocal суспільна думка підняла свій голос
    5) поет. звучий, лунаючий; наповнений звуками; vocal fountain співаючий фонтан; woods vocal with the sound of birds ліси, наповнені співом птахів в. муз. вокальний, для голосу; vocal music вокальна музика
    6) грам. голосний; дзвінкий

    English-Ukrainian dictionary > vocal

  • 2 vocal

    I n.
    1) грам. голосний (звук); дзвінкий (звук)
    2) вокальний твір, пісня; виконання вокального твору (особ. в ж.анрі популярної музики),здатність говорити
    II a
    1) голосовий; мовленнєвий; vocal organs органи мовлення; vocal band /cord/ анат. голосова зв’язка; vocal apparatus мовленнєвий апарат; vocal fremitus мед. голосовое дрижання
    2) усний, словесний, розмовний; vocal communication усне повідомлення; vocal prayer молитва (що читається) вголос
    3) говорячий, володіючий даром мовлення; красномовний, виразний
    4) шумний; голосливий; крикливий: vocal persons крикливі /голосливі/ люди; the most vocal member of the audience найшумніший /голосливий/ з присутніх ( на зборах); голосний; гучний; public opinion has become vocal суспільна думка підняла свій голос
    5) поет. звучий, лунаючий; наповнений звуками; vocal fountain співаючий фонтан; woods vocal with the sound of birds ліси, наповнені співом птахів в. муз. вокальний, для голосу; vocal music вокальна музика
    6) грам. голосний; дзвінкий

    English-Ukrainian dictionary > vocal

  • 3 vocal

    ['vəuk(ə)l]
    adj
    1) голосови́й

    vocal chords — голосові́ зв'я́зки

    vocal organs — о́ргани мо́влення

    2) у́сний, слове́сний
    3) голосни́й, гучни́й, шу́мний
    4) зву́чний, спо́внений зву́ками

    the woods have become vocal — ліси́ напо́внилися спі́вами

    5) промо́вистий, вира́зний
    6) муз. вока́льний, для го́лосу
    7) фон. дзвінки́й; голосни́й

    English-Ukrainian transcription dictionary > vocal

  • 4 vocal apparatus

    English-Ukrainian psychology dictionary > vocal apparatus

  • 5 vocal speech

    English-Ukrainian psychology dictionary > vocal speech

  • 6 score

    1. n
    1) глибокий слід; рубець
    2) зарубка; мітка
    3) лінія, риска; межа
    4) рахунок; заборгованість, борг

    to pay off (to settle) old scores — звести рахунки

    5) причина, основа; привід

    on what score? — з якої причини?, через що?

    6) два десятки
    7) pl безліч

    scores of times — багато разів; часто

    8) спорт. рахунок; кількість набраних очок
    9) розм. вдала репліка, дотеп
    10) розм. удача; перемога; вдалий хід (крок)
    11) розм. реальний стан речей; справжні факти
    12) муз. партитура
    13) музичний супровід кінофільму
    14) лінія, межа
    2. v
    1) робити зарубки (мітки); позначати; залишати глибокі сліди (подряпини)

    a face scored with scars — обличчя, вкрите шрамами

    2) проводити лінію (риску)
    3) тех. зазублювати, задирати
    4) підраховувати очкй, вести рахунок
    5) вигравати, одержувати перевагу; набирати очки

    to score a goal — спорт. забити гол

    to score a point — спорт. одержувати очко; перен. здобувати перемогу

    to score a hit — військ. уражати ціль (бомбою, снарядом)

    to score the tries — спорт. завершити атаку голом

    to score a success — добитися успіху; здобути перемогу

    to fail to score — спорт. не відкрити рахунку

    6) спорт. забити м'яч у ворота (футбол); закинути м'яч у корзину (баскетбол); закинути шайбу (хокей)
    1) муз. оркеструвати
    8) амер., розм. лаяти, різко критикувати; намилити шию
    9) заст. брати у кредит (звич. у лавці, ресторані)

    score down — мітити, позначати

    score off — розм. перемогти, взяти гору

    score out — викреслювати, перекреслювати

    score up — зараховувати, записувати на чийсь рахунок

    * * *
    I [skxː] n
    1) рахунок; борг; (часто pl) рахунки
    2) cпopт. рахунок; кількість набраних очків; реальний стан справ, реальні факти; точна інформація; cл. оцінка ( на іспиті)
    3) причина, підстава
    4) два десятки; pl велика кількість; двадцять або двадцять один фунт (одиниця ваги, при зважуванні свиней або биків); компонент складних слів зі значенням двадцять

    fivescore — сто, сотня

    5) вдала репліка, дотеп
    6) удача; перемога; вдалий хід, крок
    7) глибокий слід, рубець; тex. зарубка; задирка; мітка; лінія, риска
    8) мyз. партитура
    9) музика до кінофільму; музика до спектаклю
    10) лінія, риса, границя; лінія старту
    II [skxː] v
    1) вигравати; одержувати, набирати очки; забити м'яч у ворота ( футбол); закинути м'яч у кошик ( баскетбол); закинути шайбу ( хокей)
    2) підраховувати очки, вести рахунок ( часто score up); вести рахунок уколів, ударів ( фехтування)
    4) робити зарубки, позначки; відмічати, залишати глибокі подряпини, сліди; проводити лінію, риску; кyл. робити насічки ( на м'ясі)
    5) cл. ставити оцінки ( на іспиті); оцінювати (роботи, відповіді)
    6) cл. сварити; шпетити
    7) мyз. оркеструвати; аранжувати

    English-Ukrainian dictionary > score

  • 7 cord

    1. n
    1) вірьовка; шнур; шнурок
    2) товста струна
    3) pl перен. окови, кайдани; тенета; узи
    4) анат. зв'язка
    5) спинний мозок (тж spinal cord)
    6) пуповина (тж umbilical cord)
    7) ел. шнур
    8) текст. корд
    9) рубчик (на тканині)
    10) pl штани з рубчастого плису
    2. v
    зв'язувати вірьовкою (шнуром)
    * * *
    I [kxːd] n
    1) ( тонка) мотузка, шнурок
    2) pl окови, ланцюги; узи
    3) aнaт. зв'язка; спинний мозок (тж. spinal cord);. пуповина (тж. umbilical cord); cord dressing перев'язування пуповини
    4) eл. шнур
    6) кocм. фал
    7) тeкcт. корд
    8) тeкcт.; = corduroy 1
    10) pl штани з рубчастого вельвету
    II [kxːd] v

    English-Ukrainian dictionary > cord

  • 8 score

    I [skxː] n
    1) рахунок; борг; (часто pl) рахунки
    2) cпopт. рахунок; кількість набраних очків; реальний стан справ, реальні факти; точна інформація; cл. оцінка ( на іспиті)
    3) причина, підстава
    4) два десятки; pl велика кількість; двадцять або двадцять один фунт (одиниця ваги, при зважуванні свиней або биків); компонент складних слів зі значенням двадцять

    fivescore — сто, сотня

    5) вдала репліка, дотеп
    6) удача; перемога; вдалий хід, крок
    7) глибокий слід, рубець; тex. зарубка; задирка; мітка; лінія, риска
    8) мyз. партитура
    9) музика до кінофільму; музика до спектаклю
    10) лінія, риса, границя; лінія старту
    II [skxː] v
    1) вигравати; одержувати, набирати очки; забити м'яч у ворота ( футбол); закинути м'яч у кошик ( баскетбол); закинути шайбу ( хокей)
    2) підраховувати очки, вести рахунок ( часто score up); вести рахунок уколів, ударів ( фехтування)
    4) робити зарубки, позначки; відмічати, залишати глибокі подряпини, сліди; проводити лінію, риску; кyл. робити насічки ( на м'ясі)
    5) cл. ставити оцінки ( на іспиті); оцінювати (роботи, відповіді)
    6) cл. сварити; шпетити
    7) мyз. оркеструвати; аранжувати

    English-Ukrainian dictionary > score

  • 9 cord

    [kɔːd]
    n
    1) вірьо́вка; шнур
    2) товста́ струна́
    3) анат. зв'я́зка

    spinal cord — спинни́й мо́зок

    vocal cords — голосові́ зв'я́зки

    English-Ukrainian transcription dictionary > cord

См. также в других словарях:

  • vocal — vocal …   Dictionnaire des rimes

  • vocal — vocal, ale, aux [ vɔkal, o ] adj. • 1455; lat. vocalis « doué de la voix » 1 ♦ Qui produit la voix. Organes vocaux. Cordes vocales. 2 ♦ De la voix. Technique vocale, du chant. Par ext. Écrit pour le chant, chanté. Musique vocale (opposé à… …   Encyclopédie Universelle

  • Vocal — Vo cal (v[=o] kal), a. [L. vocalis, fr. vox, vocis, voice: cf. F. vocal. See {Voice}, and cf. {Vowel}.] 1. Of or pertaining to the voice or speech; having voice; endowed with utterance; full of voice, or voices. [1913 Webster] To hill or valley,… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • vocal — VOCÁL, Ă, vocali, e, adj. Care aparţine vocii, privitor la voce, care serveşte la formarea vocii. ♦ (muz.) Executat cu vocea, cântat din gură. – Din fr. vocal, lat. vocalis. Trimis de bogdanrsb, 13.09.2007. Sursa: DEX 98  vocál adj. m., pl.… …   Dicționar Român

  • vocal — 1 Vocal, articulate, oral can all mean uttered by the voice or having to do with utterance. Vocal implies the use of voice, but not necessarily of speech or language; thus, vocal sounds are sounds produced by a creature that has vocal organs;… …   New Dictionary of Synonyms

  • vocal — [vō′kəl] adj. [ME < L vocalis < vox, VOICE] 1. a) uttered or produced by the voice; esp., spoken; oral [vocal sounds] b) sung or to be sung [vocal music] 2. having a voice; capable of speaking or making oral sounds …   English World dictionary

  • Vocal — Vo cal (v[=o] kal), n. [Cf. F. vocal, LL. vocalis.] [1913 Webster] 1. (Phon.) A vocal sound; specifically, a purely vocal element of speech, unmodified except by resonance; a vowel or a diphthong; a tonic element; a tonic; distinguished from a… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • vocal — vocal, ale (vo kal, ka l ) adj. 1°   Qui sert à la production de la voix. Les organes vocaux. 2°   Qui s énonce, qui s exprime au moyen de la voix, par opposition à mental.    Oraison vocale, voy. oraison.    Il se dit aussi par opposition à… …   Dictionnaire de la Langue Française d'Émile Littré

  • vocal — (Del lat. vocalis). 1. adj. Perteneciente o relativo a la voz. 2. Que se expresa materialmente con la voz, hablando o cantando. 3. f. letra vocal. 4. Fon. Sonido del lenguaje humano en cuya emisión el aire espirado, con vibración laríngea y… …   Diccionario de la lengua española

  • Vocal — bezeichnet einen in einem sonst ausschließlich instrumental geprägten Musikstück oft wiederholten kurzen Gesang oder Spruch. Im Extremfall besteht es nur aus einem einzigen Wort. Sein Zweck ist es, den Hörer zum Mitsingen zu animieren und den… …   Deutsch Wikipedia

  • vocal — (adj.) late 14c., spoken, oral, from O.Fr. vocal, from L. vocalis sounding, sonorous, speaking, as a noun, a vowel, from vox (gen. vocis) voice (see VOICE (Cf. voice)). In reference to music (as opposed to instrumental), first recorded 1580s;… …   Etymology dictionary

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»