-
1 vis
n (pl vires) лат.сила, міць, могутність; енергіяvis viva — фіз. кінетична енергія
* * *n.(pl. vires) лат. сила, міць, енергія; vis major форс-мажор, нездоланна сила; vis іnertіae фіз. інерція; vis vіva фіз. кінетична енергія; vis vіtae життєва сила, сила життя -
2 vis
n.(pl. vires) лат. сила, міць, енергія; vis major форс-мажор, нездоланна сила; vis іnertіae фіз. інерція; vis vіva фіз. кінетична енергія; vis vіtae життєва сила, сила життя -
3 vis
чин, манера; мудрий; впевнений, запевнений, упевнений, переконаний; визначений; певний -
4 vis-â-vis
фр.1. n1) візаві2) зустріч без свідків, зустріч віч-на-віч3) двоколісна коляска з місцями навпроти4) козетка2. advнавпроти, один проти одного, віч-на-віч, візаві3. prep1) навпроти, лицем в лице (з кимсь); візаві2) порівняно з3) перед, щодоU. S. policy vis-à-vis Canada — американська політика щодо Канади
* * *I n.(pl. без змін.) 1)візаві; І haven’t spoken to my vis-â-vis я не розмовляв з моїм візаві /з людиною, що сиділа напроти мене/2)зустріч без свідків, віч-на-віч3)4)іст. легка двомісна коляска, місця в який розташовані одне навпроти іншого; козетка ( невелика кушетка)II prep.1) навпроти, віч-на-віч (з ким-н.); візаві; he found hіmself vis-â-vis hіs frіend він опинився напроти свого друга2) у порівнянні з; plane geometry vis-â-vis solіd geometry планіметрія на відміну від стереометрії3) у відношенні, стосовно ; oblіgatіons vis-â-vis smb., smth. зобов’язання стосовно кого-н., у відношенні чого-н.; he іs responsіble vis-â-vis the government for іt він відповідає за це перед урядомIII adv.навпроти, друг проти друга, обличчям до обличчя; he and І sat vis-â-vis at dіnner за обідом ми сиділи друг проти друга -
5 vis-â-vis
I n.(pl. без змін.) 1)візаві; І haven’t spoken to my vis-â-vis я не розмовляв з моїм візаві /з людиною, що сиділа напроти мене/2)зустріч без свідків, віч-на-віч3)4)іст. легка двомісна коляска, місця в який розташовані одне навпроти іншого; козетка ( невелика кушетка)II prep.1) навпроти, віч-на-віч (з ким-н.); візаві; he found hіmself vis-â-vis hіs frіend він опинився напроти свого друга2) у порівнянні з; plane geometry vis-â-vis solіd geometry планіметрія на відміну від стереометрії3) у відношенні, стосовно ; oblіgatіons vis-â-vis smb., smth. зобов’язання стосовно кого-н., у відношенні чого-н.; he іs responsіble vis-â-vis the government for іt він відповідає за це перед урядомIII adv.навпроти, друг проти друга, обличчям до обличчя; he and І sat vis-â-vis at dіnner за обідом ми сиділи друг проти друга -
6 vis-a-vis
prep1. порівняно з2. перед, щодо, відносно3. візаві, навпроти, лицем в лице (з кимсь)- obligations vis-a-vis smbd./ smth зобов'язання перед кимсь/ щодо чогось -
7 vis-à-vis
[ˌviːzɑː'viː] 1. фр.; advвізаві́, оди́н про́ти о́дного, навпро́ти2. фр.; nвізаві́ -
8 vis-a-vis
[віс-а-віс] -
9 vis major
лат.непереборна сила, стихійна сила, непередбачена обставина, форс-мажор, форс-мажорна обставина -
10 UV-VIS
скор. від ultraviolet-visible -
11 pass
1) паспорт, перепустка; охоронне свідоцтво; прохід2) переходити (про право, власність тощо); приймати (закон, резолюцію тощо); проходити (про закон, поправку тощо); виносити (вирок, рішення тощо); обертатися•pass a law over the Presidents veto by a two-thirds vote — приймати закон, подолавши вето Президента двома третинами голосів
pass a vote of no confidence vis-a-vis the government — висловлювати вотум недовіри уряду ( про парламент)
pass on a document to an unauthorized person — передавати документ особі, яка не має права ознайомлення з ним
- pass a death sentencepass state secrets to a foreign government — передавати державні таємниці іноземній державі (іноземному уряду)
- pass a decision
- pass a draft law
- pass a judgement
- pass a judgment
- pass a law
- pass a new law
- pass a non-guilty judgment
- pass a non-guilty judgement
- pass a resolution
- pass a resolution as amended
- pass a rumble
- pass a sentence
- pass a verdict of guilty
- pass an act
- pass away
- pass bribe
- pass budget
- pass by limitations
- pass customs clearance
- pass into possession
- pass into smb.'s possession
- pass into the possession
- pass law
- pass legislation
- pass off as genuine
- pass off as one's own
- pass over a veto
- pass the bar examination
- pass the customs
- pass through border control
- pass through the customs -
12 vote
1) голос ( при голосуванні); право голосу; рішення, прийняте голосуванням; кількість поданих голосів; балотування; резолюція; вотум; бюлетень для голосування, виборчий бюлетень2) голосувати, проводити голосування; ставити на голосування; затверджувати голосуванням; вирішувати голосуванням; балотувати; виносити вотум, вотувати•- vote affirmativelyvote to accept the Constitution — приймати конституцію, голосувати за прийняття конституції ( на референдумі)
- vote against
- vote alternatively
- vote article by article
- vote aye
- vote blue
- vote by acclamation
- vote by ballot
- vote by block
- vote by cards
- vote by correspondence
- vote by mail
- vote by proxy
- vote by rising
- vote by roll call
- vote by show of hands
- vote by sitting and standing
- vote by snap
- vote cast
- vote confidence
- vote contra
- vote count
- vote down
- vote down a bill
- vote down a draft law
- vote down a resolution
- vote down an amendment
- vote en bloc
- vote finally
- vote for
- vote for a list
- vote for a single candidate
- vote for cloture
- vote for closure
- vote in person
- vote in public
- vote into
- vote into a committee
- vote into the chair
- vote nay
- vote negatively
- vote non-confidence
- vote of censure
- vote of confidence
- vote of no confidence
- vote of non-confidence
- vote on a motion
- vote out of office
- vote plurally
- vote Republican
- vote secretly
- vote separately
- vote solid
- vote the straight ticket
- vote through
- vote to effect closure
- vote to effect cloture
- vote unanimously
- vote viva voce
- vote want of confidence
- vote without debate -
13 ultraviolet-visible
English-Ukrainian analytical chemistry dictionary > ultraviolet-visible
-
14 vires
-
15 vires
pl. -
16 віталізм
ВІТАЛІЗМ ( від лат. vis - сила, міць; vitalis - життєздатний, життєвий) - біологічне, натурфілософське вчення, яке виходить із особливої життєвої сили як визначального чинника у розумінні феномена життя. Віталістичні уявлення про особливу життєву силу, яка обумовлює усі прояви життя, з'явилися вперше у Франції. Луї Дюма (1765-1813) протиставив В. пануючому на той час механістичному світорозумінню, але не створив впливової натурфілософської концепції. Під впливом успіхів хімії, біохімії та фізичної хімії у пізнанні життя В. було витіснено на периферію філософських питань біології. Проте на поч. XX ст. у процесі критики теорії еволюції відроджується аристотелівська ідея телеологічної ентелехії як нефізичного доцільно діючого фактора, що дало поштовх до відродження В. Щоб розмежуватися із попереднім етапом В., Вірхов увів до наукового обігу термін "неовіталізм" (1856). Неовіталізм репрезентують Бехер, Юкскюль, Рейнке, Дриш та інші мислителі, які визнавали наявність позаматеріальних вітальних чинників. На представників філософської антропології (Шелер, Плеснер, Кассирер) вплинуло вчення біолога Ікскюля про внутрішній та зовнішній світи організму, а також про координацію і рівновагу у кожному організмі системи рецепторів та системи афекторів, які забезпечують автономію живого організму І. з розвитком біології неовіталізм знову відійшов до царини натурфілософії і втратив наукову актуальність. Як природничонаукову засаду філософської антропології В. критикував Гелен. -
17 життя
ЖИТТЯ - концепт, характерною особливістю якого є те, що він, попри притаманність багатьом філософським і релігійним вченням, не є, зазвичай, предметом експліцитних визначень і виявляє свій зміст у контексті різноманітних філософських тлумачень. З давніх часів робили спроби відмежувати світ органічної природи від інших явищ об'єктивної реальності. Аристотель критерієм відмінності живого від неживого вважав ентелехію - момент вічності, що "пронизує тіло життям". Пізніше, на противагу механістичному тлумаченню життєвих процесів, був введений термін "vis vitalis" на позначення особливої життєвої сили (див. віталізм). Назагал усі тлумаченняЖ. можна класифікувати як природничо-наукові та соціогуманітарні. Типовим для перших є його розуміння як самопідтримки, самовідновлення й саморозвитку великих систем, що складаються із складних органічних молекул і виникають у результаті обміну речовин між ними й довкіллям (Реймерс). В соці огуманітарному аспекті концепт Ж. розглядається як цілісна й глобальна система, незбагненна для людського розуму (Гадамер), безугавне заперечення, постійний вихід за власні межі, реальність, що дається в безпосередньому переживанні (Зиммель). На думку Гайдеггера, автентичним є Ж., яке розгортається у вимірі "Буття-до-Смерті", тобто коли людина не тільки не уникає смерті, а сприймає її як факт. Властивість підніматися до чогось більшого, ніж саме Ж. - це є його справжній безпосередній вияв М. амардашвілі вважав тавтологічним поняття "духовне Ж.", позаяк Ж. не зводиться лише до тваринного або рослинного існування, а є, насамперед, пошуком сенсу та внесенням сенсу. Сучасні філософські підходи до концепту Ж. спонукають до осмислення та подальшого розвитку ідей, започаткованих Сковородою, К'єркегором, Гайдеггером, Тейяром де Шарденом, Флоренським, Швейцером, Вернадським та ін.
См. также в других словарях:
vis — vis … Dictionnaire des rimes
vis — [ vis ] n. f. • viz « escalier tournant » v. 1170; lat. vitis « vigne », et par ext. « vrille de vigne » 1 ♦ Escalier tournant en hélice autour d un axe, dit « noyau », qui soutient toutes les marches. « Ils sortirent sous le porche et montèrent… … Encyclopédie Universelle
vis — 1. (vis ) s. f. 1° Vis de Saint Gilles, escalier qui monte en rampe, et dont les marches semblent porter en l air ; ainsi nommé du prieuré de Saint Gilles en Languedoc, où est un escalier de ce genre qu on a imité. Vis à jour, escalier… … Dictionnaire de la Langue Française d'Émile Littré
VIS — bezeichnet: eine Insel in Kroatien, siehe Vis eine Ortschaft auf der gleichnamigen Insel, siehe Vis (Stadt) einen Fluss in Südfrankreich, siehe Vis (Fluss) eine polnische Pistole, siehe Pistolet Vis wz. 35 altfranzösisch für Gesicht (daraus auch… … Deutsch Wikipedia
ViS — bezeichnet: eine Insel in Kroatien, siehe Vis eine Ortschaft auf der gleichnamigen Insel, siehe Vis (Stadt) einen Fluss in Südfrankreich, siehe Vis (Fluss) eine polnische Pistole, siehe Pistolet Vis wz. 35 altfranzösisch für Gesicht (daraus auch… … Deutsch Wikipedia
Vis — may refer to: Geography * Vis (island), a Croatian island in the Adriatic sea * Vis (town), town and municipality on the island of Vis * Vis, Bulgaria, a village in Ivaylovgrad municipality, Haskovo Province, Bulgaria * Vis River, in south… … Wikipedia
vis — 1. vis cómica. Locución nominal femenina de origen latino, que significa ‘capacidad de hacer reír’: «Me faltaba vis cómica, yo lo notaba» (FnGómez Viaje [Esp. 1985]). Se utiliza siempre en singular. 2. vis a vis. Calco del francés vis à vis,… … Diccionario panhispánico de dudas
Vis — Vis, n. 1. Force; power. [1913 Webster] 2. (Law) (a) Physical force. (b) Moral power. [1913 Webster] {Principle of vis viva} (Mech.), the principle that the difference between the aggregate work of the accelerating forces of a system and that of… … The Collaborative International Dictionary of English
vis — (izg. vȋs) DEFINICIJA moć, sila, ob. u: SINTAGMA vis inertiae (izg. vis inèrcie) sila ustrajnosti; vis legis (izg. vis lȇgis) sila zakona; vis maior (izg. vis mȁjor) viša sila, u smislu 1. Boga i Božje intervencije 2. razg. spleta okolnosti i… … Hrvatski jezični portal
vis — VIS, visuri, s.n. 1. Faptul de a visa; înlănţuire de imagini, de fenomene psihice şi de idei care apar în conştiinţa omului în timpul somnului. ♢ Carte de vise = carte care cuprinde semnificaţia profetică a visurilor. ♢ loc. adj. De vis = propriu … Dicționar Român
vis — VIS. s. f. Piece ronde de fer ou de bois, qui est canelée en ligne spirale, & qui entre dans un écrou qui l est de mesme. Une vis de bois, de fer, de cuivre. une vis de pressoir. vis d arquebuse, de pistolet. les vis d un chaslit, d une serrure.… … Dictionnaire de l'Académie française