-
1 vegetable
1. n1) звич. pl овочі; городинаgreen vegetable — зелень, овочі
2) рослина; рослинний організм3) pl рослинність4) військ., розм. міна◊ to be a mere vegetable — животіти, нидіти, скніти
2. adj1) рослиннийvegetable life — рослинний світ; рослинність; животіння
vegetable theory — геол. теорія рослинного походження нафти
2) овочевийvegetable food — овочева (рослинна) їжа
vegetable gardening — овочівництво; городництво
vegetable grower — овочівник, городник
◊ vegetable forcing — ви гонка овочів
◊ vegetable herb — пряна трава, пряність
◊ vegetable ivory — рослинна «слонова кістка» (з насіння пальми)
◊ vegetable marrow — кабачок, гарбуз мозковий
◊ vegetable oyster — вівсяний корінь
◊ vegetable parchment — пергаментний папір
◊ vegetable soil — перегній, рослинний ґрунт
◊ vegetable sponge — бот. люфа, гарбуз мачульний
◊ vegetable tier — с.г. прилад для зв'язування овочів у пучки
◊ vegetable wax — бот. рослинний віск, восковий наліт (на рослинах)
* * *I n.1) овоч; green vegetables зелень; овочі2) рослина; рослинний організм3) військ. ж.арг. “овоч” (про міну)4) чоловік, що цілком залежить від допомоги інших ( через нещасливий випадок або розуму відсталість): чоловік бея духовних інтересів5) кретин; маразматик; млявих чоловікII a1) рослинний2) овочевий3) нудний, безбарвний; млявий, пасивний; монотонний; - exіstence рослинне життя, позбавлене духовних інтересів; скніння -
2 vegetable
['veʤɪtəb(ə)l] 1. adj1) росли́ннийvegetable physiology — фізіоло́гія росли́н
vegetable oil — олі́я
vegetable life — 1) росли́нне життя́ 2) збірн. росли́ни, росли́нний світ
2) овоче́вий2. n звич. plvegetable dish — овоче́ва стра́ва
о́вочі, горо́динаgreen vegetables — зе́лень, о́вочі
••to become a mere vegetable — животі́ти, ни́діти, скні́ти
-
3 vegetable
I n.1) овоч; green vegetables зелень; овочі2) рослина; рослинний організм3) військ. ж.арг. “овоч” (про міну)4) чоловік, що цілком залежить від допомоги інших ( через нещасливий випадок або розуму відсталість): чоловік бея духовних інтересів5) кретин; маразматик; млявих чоловікII a1) рослинний2) овочевий3) нудний, безбарвний; млявий, пасивний; монотонний; - exіstence рослинне життя, позбавлене духовних інтересів; скніння -
4 vegetable poison
-
5 vegetable oil
English-Ukrainian analytical chemistry dictionary > vegetable oil
-
6 vegetable forcing
с.-г. вигонкова культура овочів -
7 vegetable garden
-
8 vegetable herb
пряна трава, пряність; кухонна трава -
9 vegetable ivory
рослинна слонова кістка", матеріал, що йде на виготовлення ґудзиків ( робиться із серцевини горіхів деяких видів пальм) -
10 vegetable kingdom
-
11 vegetable marrow
бот.кабачок, гарбуз кущовий або мозковий ( Cucurbita pepo або ovifera) -
12 vegetable mold
земля з дерновим перегноєм; рослинний шар ґрунту -
13 vegetable oil
-
14 vegetable oyster
-
15 vegetable soil
дерен; перегній -
16 vegetable sponge
бот.люфа, гарбуз мачульний ( Luffa cutindtica) -
17 vegetable wax
рослинний віск, восковий наліт ( на рослинах) -
18 vegetable forcing
с.-г. вигонкова культура овочів -
19 vegetable garden
-
20 vegetable herb
пряна трава, пряність; кухонна трава
См. также в других словарях:
Vegetable — Veg e*ta*ble, a. [F. v[ e]g[ e]table growing, capable of growing, formerly also, as a noun, a vegetable, from L. vegetabilis enlivening, from vegetare to enliven, invigorate, quicken, vegetus enlivened, vigorous, active, vegere to quicken, arouse … The Collaborative International Dictionary of English
végétable — ⇒VÉGÉTABLE, adj. Rare, vieilli. [Corresp. à végéter A] Qui peut végéter. Cet arbre est sec, il n y a plus rien de végétable, ni dans le tronc, ni dans la racine (Ac. 1798 1878). Prononc. et Orth.:[ ]. Att. ds Ac. 1694 1878. Ac. 1694, 1718: vege … Encyclopédie Universelle
vegetable — [vej′tə bəl, vej′ə təbəl] adj. [ME < ML vegetabilis, vegetative, capable of growth < LL, animating, enlivening < L vegetare: see VEGETATE] 1. of, or having the nature of, plants in general [the vegetable kingdom] 2. of, having the nature … English World dictionary
vegetable — (del lat. «vegetabĭlis») adj. y n. m. Vegetal. * * * vegetable. (Del lat. vegetabĭlis). adj. p. us. vegetal. U. t. c. s. m … Enciclopedia Universal
vegetable — Vegetable. adj. de t. g. Qui peut vegeter. Cet arbre est sec, il n y a plus rien de vegetable ny dans le tronc ny dans la racine … Dictionnaire de l'Académie française
Vegetable — Veg e*ta*ble, n. 1. (Biol.) A plant. See {Plant}. [1913 Webster] 2. A plant used or cultivated for food for man or domestic animals, as the cabbage, turnip, potato, bean, dandelion, etc.; also, the edible part of such a plant, as prepared for… … The Collaborative International Dictionary of English
vegetable — [n] edible part of plant edible, green, greens, herb, herbaceous plant, legume, produce, root, salad, truck, yellow; concept 431 … New thesaurus
vegetable — (Del lat. vegetabĭlis). adj. p. us. vegetal. U. t. c. s. m.) … Diccionario de la lengua española
vegetable — ► NOUN 1) a plant or part of a plant used as food. 2) informal, derogatory a person who is incapable of normal mental or physical activity, especially through brain damage. ORIGIN originally in the sense «growing as a plant»: from Latin… … English terms dictionary
Vegetable — For other uses, see Vegetable (disambiguation). Farmers market showing vegetable … Wikipedia
vegetable — /vej teuh beuhl, vej i teuh /, n. 1. any plant whose fruit, seeds, roots, tubers, bulbs, stems, leaves, or flower parts are used as food, as the tomato, bean, beet, potato, onion, asparagus, spinach, or cauliflower. 2. the edible part of such a… … Universalium
