-
1 dispute
[dɪs'pjuːt] 1. v1) спереча́тися2) запере́чувати (права, факти і т.д.)3) свари́тися, пере́чити4) обмірко́вувати, обгово́рювати (питання і т.д.)5) виступа́ти про́ти чо́гось, чини́ти о́пір2. nto dispute the enemy's advance — перешкоджа́ти просува́нню во́рога
1) ди́спут, диску́сія, деба́ти; поле́мікаbeyond [out of, without] dispute — безсумні́вно, безпере́чно
2) спір, супере́чка, спереча́ння; сва́ркаlabour dispute — трудови́й конфлі́кт
-
2 dispute
1. n1) диспут; дискусія, дебати2) спір, суперечка, сварка, сперечання; полеміка3) розбіжність у поглядахbeyond (out of, past, without) dispute — безсумнівно, безперечно
2. v1) обговорювати, обмірковувати, диспутувати, брати участь у диспуті2) сперечатися, сваритися, перечити3) ставити під сумнів, сумніватися, оспорювати4) виступати проти; чинити опір (із зброєю)5) боротися за, добиватися* * *I n1) диспут, дискусія, дебати, полеміка2) суперечка; сперечання, сварка; конфліктII vdispute at law — юp. позов
1) обговорювати, дискутувати; брати участь у диспуті; сперечатися2) ставити під сумнів, заперечувати; сумніватися ( у чому-небудь)3) виступати проти, чинити опір зі зброєю в руках4) боротися за, домагатися
См. также в других словарях:
Beyond dispute — Dispute Dis*pute , n. [Cf. F. dispute. See {Dispute}, v. i.] 1. Verbal controversy; contest by opposing argument or expression of opposing views or claims; controversial discussion; altercation; debate. [1913 Webster] Addicted more To… … The Collaborative International Dictionary of English
beyond dispute — index axiomatic, conclusive (settled), undeniable Burton s Legal Thesaurus. William C. Burton. 2006 … Law dictionary
beyond dispute — impossible to disagree with The main part of his argument was beyond dispute … English dictionary
beyond dispute — undoubtable, beyond question, beyond doubt … English contemporary dictionary
beyond dispute — … Useful english dictionary
Dispute — Dis*pute , n. [Cf. F. dispute. See {Dispute}, v. i.] 1. Verbal controversy; contest by opposing argument or expression of opposing views or claims; controversial discussion; altercation; debate. [1913 Webster] Addicted more To contemplation and… … The Collaborative International Dictionary of English
dispute — [di spyo͞ot′] vi. disputed, disputing [ME disputen < OFr desputer < L disputare, lit., to compute, discuss, hence argue about < dis , apart + putare, to think: see PUTATIVE] 1. to argue; debate 2. to quarrel vt. 1. to argue or debate (a… … English World dictionary
dispute — dis|pute1 W2 [dıˈspju:t, ˈdıspju:t] n [U and C] 1.) a serious argument or disagreement dispute with ▪ The firm is involved in a legal dispute with a rival company. dispute over ▪ He got into a dispute over a taxi fare. ▪ Every effort was made to… … Dictionary of contemporary English
dispute — 1 noun (C, U) 1 SERIOUS DISAGREEMENT a situation in which two countries or groups of people quarrel or disagree with each other: a border dispute | A prolonged labor dispute disrupted rail services. 2 be beyond dispute if something is beyond… … Longman dictionary of contemporary English
dispute — {{Roman}}I.{{/Roman}} noun ADJECTIVE ▪ considerable, major, serious ▪ There is considerable dispute over the precise definition of ‘social class’ as a term. ▪ The incident sparked off a major dispute between the two countries. ▪ … Collocations dictionary
dispute — dis|pute1 [ dı spjut ] noun count or uncount *** a serious disagreement, especially one between groups of people that lasts for a long time: dispute between: a territorial dispute between rival gangs dispute over: a dispute over pay dispute with … Usage of the words and phrases in modern English
