-
1 throat
1. n1) горло, гортань, глотка, горлянка; зівsore throat — хворе горло; ангіна
2) вузький прохід, вузький отвір3) горловина4) коротка сполучна частина (у трубопроводі)5) мет. колошник6) геол. жерло вулкана7) горлечко; шийка8) мор. п'ятка (гафеля)throat mike — розм. ларингофон
to cut one another's throats — гризтися, смертельно ворогувати; розоряти один одного конкуренцією
to lie in one's throat — зухвало (безсоромно) брехати
to give smb. the lie in his throat — викрити когось у безсоромній брехні
to jump down smb.'s throat — не дати комусь слова сказати; заткнути комусь пельку
2. v1) бубоніти, мимрити2) наспівувати хрипким голосом3) утворювати горловину; робити прохід* * *I n1) горло, гортань, глоткаsore throat — хворе горло; ангіна
clergyman's (sore) throat — хронічний фарингіт
he has a sore throat, at the top of one's throat — в усе горло
to have /to hold/ smb by the throat — тримати когось за горло; тримати когось у своїх руках
to take /to seize, to grip, to pin/ smb by the throat — Схопити когось за горло; душити
to cut smb 's [one's own] throat — перерізати комусь [собі]горло [порівн. тж. О]
to stick in one's throat — застрягти в горлі (про кістку ф т.п.) [див.; тж. ]; голос
2) горличко, шийка ( посудини); шийка ( музичного інструмент)3) вузький прохід; горловинаthe throat of a chimney — грубна труба; димохід
4) cпeц. горловина; зев; коротка сполучна частина ( у трубопроводі); розрахунковий розмір ( у світлі)6) мop. п'ятка ( гафеля)7) гeoл. жерло вулкана••to cut one's own throat — діяти собі на шкоду, губити себе; = рубати сук, на якому сидиш [порівн. тж. 1]
to cut one another's throats — гризтися, смертельно ворогувати; розоряти один одного конкуренцією
to pour /to send/ down the throat — промотувати багатство; проїдати або пропивати багатство
to lie in one's throat — безсоромно брехати; брехати ( прямо) в очі
to give smb the lie in his throat — викрити /викрити/ когось у грубій /безсоромній/ неправді
to jump down smb 's throat — затикати глотку комусь; не давати комусь слова сказати; кидатися /раптово нападати, обрушуватися/ на когось; вчепитися комусь у горло
II vto ram /to thrust, to force, to shove, to cram/ smth down smb 's throat — силою нав'язувати щось комусь
1) бурмотати3) утворювати горловину, проробляти прохід -
2 throat
I n1) горло, гортань, глоткаsore throat — хворе горло; ангіна
clergyman's (sore) throat — хронічний фарингіт
he has a sore throat, at the top of one's throat — в усе горло
to have /to hold/ smb by the throat — тримати когось за горло; тримати когось у своїх руках
to take /to seize, to grip, to pin/ smb by the throat — Схопити когось за горло; душити
to cut smb 's [one's own] throat — перерізати комусь [собі]горло [порівн. тж. О]
to stick in one's throat — застрягти в горлі (про кістку ф т.п.) [див.; тж. ]; голос
2) горличко, шийка ( посудини); шийка ( музичного інструмент)3) вузький прохід; горловинаthe throat of a chimney — грубна труба; димохід
4) cпeц. горловина; зев; коротка сполучна частина ( у трубопроводі); розрахунковий розмір ( у світлі)6) мop. п'ятка ( гафеля)7) гeoл. жерло вулкана••to cut one's own throat — діяти собі на шкоду, губити себе; = рубати сук, на якому сидиш [порівн. тж. 1]
to cut one another's throats — гризтися, смертельно ворогувати; розоряти один одного конкуренцією
to pour /to send/ down the throat — промотувати багатство; проїдати або пропивати багатство
to lie in one's throat — безсоромно брехати; брехати ( прямо) в очі
to give smb the lie in his throat — викрити /викрити/ когось у грубій /безсоромній/ неправді
to jump down smb 's throat — затикати глотку комусь; не давати комусь слова сказати; кидатися /раптово нападати, обрушуватися/ на когось; вчепитися комусь у горло
II vto ram /to thrust, to force, to shove, to cram/ smth down smb 's throat — силою нав'язувати щось комусь
1) бурмотати3) утворювати горловину, проробляти прохід -
3 moment
См. также в других словарях:
thrust force — pushing force, driving force … English contemporary dictionary
Thrust — is a reaction force described quantitatively by Newton s Second and Third Laws. When a system expels or accelerates mass in one direction the accelerated mass will cause a proportional but opposite force on that system.ExamplesA fixed wing… … Wikipedia
thrust — /thrust/, v., thrust, thrusting, n. v.t. 1. to push forcibly; shove; put or drive with force: He thrust his way through the crowd. She thrust a dagger into his back. 2. to put boldly forth or impose acceptance of: to thrust oneself into a… … Universalium
thrust — (v.) late 12c., from O.N. þrysta to thrust, force, from P.Gmc. *thrustijanan, perhaps from PIE *trud push, press (see THREAT (Cf. threat)), but OED finds this derivation doubtful. The noun is recorded from 1510s; figurative sense of principal… … Etymology dictionary
thrust — θrÊŒst n. push, boost, hit; thrust force, propelling force (as of an airplane) v. drive by applying pressure, push, shove … English contemporary dictionary
thrust coefficient — noun : the thrust force of a jet propulsion engine per unit of frontal area per unit of incompressible dynamic pressure … Useful english dictionary
thrust — [thrust] vt. thrust, thrusting [ME thrusten, thristen < ON thrysta < IE * treud , to squeeze, push > THREAT, L trudere] 1. to push with sudden force; shove; drive 2. to pierce; stab 3. to force or impose (oneself or another) upon someone … English World dictionary
Thrust — Thrust, v. t. [imp. & p. p. {Thrust}; p. pr. & vb. n. {Thrusting}.] [OE. ?rusten, ?risten, ?resten, Icel. ?r?st? to thrust, press, force, compel; perhaps akin to E. threat.] 1. To push or drive with force; to drive, force, or impel; to shove; as … The Collaborative International Dictionary of English
Thrust — Thrust, v. t. [imp. & p. p. {Thrust}; p. pr. & vb. n. {Thrusting}.] [OE. ?rusten, ?risten, ?resten, Icel. ?r?st? to thrust, press, force, compel; perhaps akin to E. threat.] 1. To push or drive with force; to drive, force, or impel; to shove; as … The Collaborative International Dictionary of English
Thrust — Thrust, n. 1. A violent push or driving, as with a pointed weapon moved in the direction of its length, or with the hand or foot, or with any instrument; a stab; a word much used as a term of fencing. [1913 Webster] [Polites] Pyrrhus with his… … The Collaborative International Dictionary of English
Thrust bearing — Thrust Thrust, n. 1. A violent push or driving, as with a pointed weapon moved in the direction of its length, or with the hand or foot, or with any instrument; a stab; a word much used as a term of fencing. [1913 Webster] [Polites] Pyrrhus with… … The Collaborative International Dictionary of English
