-
1 погода
temps, météo -
2 час
temps (durée) -
3 розклад
-
4 границя тривалої міцності
de\ \ Zeitstandfestigkeitfr\ \ \ charge de rupture à tempsнайбільше умовне напруження, під дією якого матеріал при певній температурі руйнується через заданий проміжок часу; у позначенні вказуються довговічність у годинах і температура випробувань t°C; наприклад, σ9001000 — границя 1000 год міцності при 900°СТермінологічний Словник "Метали" > границя тривалої міцності
-
5 двоступінчаста репліка
ru\ \ двухступенчатая репликаen\ \ two-stage replicade\ \ zweistufiger Abdruckfr\ \ \ réplique en deux tempsрепліка, одержувана шляхом нанесення шару будь-якої речовини на відбиток (пряму репліку) з досліджуваної поверхні -
6 час витікання
ПМru\ \ время истеченияen\ \ flow timede\ \ Fliesszeitfr\ \ \ temps d'ecoulementчас, що витрачають на протікання певної маси порошку крізь калібрований отвір при нормованих умовах; є однією з технологічних характеристик порошку, а саме його здатністю заповнювати форму -
7 час витримування
= час витримки, тривалість витримування [витримки]ru\ \ [lang name="Russian"]время выдержки, продолжительность выдержкиen\ \ [lang name="English"]holding time, soaking timede\ \ [lang name="German"]Haltedauer, Haltezeit, Ausgleichszeitfr\ \ \ [lang name="French"]durée de maintien, temps de séjourчас, протягом якого параметри процесу підтримуються постійними -
8 час відпалювання
-
9 час нагрівання
= час нагріву, тривалість нагрівання [нагріву]ru\ \ [lang name="Russian"]время нагрева, продолжительность нагреваen\ \ heating timede\ \ [lang name="German"]Wärmezeit, Anwärmdauerfr\ \ \ [lang name="French"]temps de chauffage, durée de mise à températureчас, необхідній для нагрівання металу (виробу) до заданої температури -
10 час релаксації
-
11 Мерло-понті, Морис
Мерло-понті, Морис (1908, Рошфор-сюр-Мер - 1961) - франц. філософ; один з головних представників феноменології, теоретичні погляди якого склалися під впливом Гуссерля, Гайдеггера, Сартра та емпіричної психології. Освіту отримав у Вищій нормальній школі. Перед Другою світовою війною викладав філософію й психологію у ліцеях; під час війни служив у франц. армії; потому - проф. у Ліонському ун-ті, Сорбонні та "College de France". Був співредактором (разом із Сартром та де Бовуар) часопису "Le Temps Modernes". Його теоретичні пошуки були підпорядковані обґрунтуванню філософської ідеї про те, що сприйняття є первинними у людському досвіді і визначають спосіб "буття у світі" людського суб'єкта, отож сприйняття світу є самодостатнім процесом (sui generis), який логічно передує поділові на суб'єкт та об'єкт. Ця ідея спричинилася не тільки до поглиблення феноменологічної редукції та інтенціонального аналізу Гуссерля у напрямі подолання традиційного дуалізму дух - тіло, а й уточнення гайдеггерівського Dassein ("Буття-тут") у світлі вироблення онтології тілесності. В ході критичного дослідження сучасних йому психологічних теорій сприйняття, головним чином біхевіоризму та гештальтпсихології, Μ. -П. дійшов висновку, що людський досвід не є закритою, суто приватною сферою, а становить спосіб буття у світі, який не можна звести до чистої свідомості. Онтологічне трактування сприйняття покладено в основу його версії феноменології, котру він розробляв у "Феноменології сприйняття" (1945). Однією з найбільш прикметних характеристик цієї феноменології є теорія М.-П. про роль людського тіла у сприйнятті світу. Він стверджує, що головні характеристики сприйняття виводяться із особливостей людської тілесності; людське тіло ототожнюється з безпосередньою присутністю людини, позначаючи змістовний "центр" людської ситуації буття у світі. Метою феноменологічного підходу М.-П. стає остаточне подолання класичної дихотомії суб'єкта та об'єкта за допомогою розкриття метафізичного змісту тілесності. Він доводить необґрунтованість у попередній філософській традиції зведення людського тіла до об'єкта, розгортаючи динаміку осмислення тіла як "живого". Виявлення ознак "живого тіла" надає людському існуванню надприродного, екзистенційного та метафізичного значення. Згідно з М.-П., тіло є "нашим якорем у світі"; саме воно наділяє світ якістю бути горизонтом досвіду. У праці "Видиме і невидиме" (опубл. 1971 р.) М.-П., намагаючись надати своїм феноменологічним розвідкам онтологічного обґрунтування, використовує поняття "плоті" (la chair) (невідоме класичній філософії); для її визначення стає доцільним старий термін "стихія" (у тому сенсі, коли йдеться про стихію води, повітря, землі та вогню як про тілесний принцип, що визначає форму буття). М.-П. ототожнює плоть із першоосновою світу, що породжує як світ, так і суб'єкт; тому її не можна звести ані до матеріальної, ані до духовної субстанції; саме у ній сконцентрована метафізична напруга живого тіла та світу. Для соціально-філософських поглядів М.-П. характерним є перехід від прихильності до ортодоксального марксизму (на початковому етапі творчості) до відмови від тези про односпрямовану логіку історії (оперту на суспільно-економічний побут) і, зрештою, до переконаності в існуванні множинності соціальних тенденцій та активної ролі людини в їхньому спрямуванні.[br]Осн. тв.: "Структура поведінки" (1942); "Феноменологія сприйняття", (1945); "Гуманізм і терор" (1947); "Похвала філософії" (1953); "Первинність сприйняття" (1964); "Видиме і невидиме" (1971).
См. также в других словарях:
TEMPS — Chacun sait à quel aspect de son expérience répond le mot de temps; mais aucune définition de la notion correspondante n’a reçu jusqu’ici, chez les savants comme chez les philosophes, une approbation unanime. Sensible à cette difficulté qu’il… … Encyclopédie Universelle
temps — Temps, m. Vient du Latin Tempus par syncope de la voyelle u, Tempus, Tempestas, l Espagnol et l Italien s esloignent trop dudit mot Latin, disant le premier Tiempo, et l autre Tempo. Le temps, ou jour, Dies. Le temps soit d un an, d un jour, ou d … Thresor de la langue françoyse
temps — TEMPS. s. m. La mesure du mouvement, ce qui mesure la durée des choses. Il est opposé a Eternité. Temps passé. temps present. temps futur, ou temps avenir. le temps coule. le temps s escoule. la durée du temps. le temps passe bien viste. en moins … Dictionnaire de l'Académie française
TEMPS (LE) — TEMPS LE Journal qui n’est plus guère connu aujourd’hui que comme l’antécédent du Monde . Le titre en était apparu en 1829, mais c’est en 1861 qu’il renaît pour devenir, après avoir été modérément oppositionnel sous l’Empire, l’organe le plus… … Encyclopédie Universelle
Temps — Temps, n. [OF. & F., fr. L. tempus. See {Temporal} of time.] Time. [Obs.] Chaucer. [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English
Temps, le — (spr. lö tāng, »die Zeit«), eine der angesehensten Pariser Abendzeitungen, 1861 begründet, hielt sich unter Napoleon III. zur gemäßigten Opposition u. vertritt jetzt den gemäßigten Republikanismus … Meyers Großes Konversations-Lexikon
temps — TEMPS: Éternel sujet de conversation. Cause universelle des maladies. Toujours s en plaindre … Dictionnaire des idées reçues
temps — Mot Monosíl·lab Nom masculí … Diccionari Català-Català
TEMPS — s. m. (Le P ne se prononce point.) La durée des choses, marquée par certaines périodes ou mesures, et principalement par le mouvement et la révolution apparente du soleil. Compter, mesurer le temps. Un long temps. Un temps court. Un temps limité … Dictionnaire de l'Academie Francaise, 7eme edition (1835)
TEMPS — n. m. Durée des choses, marquée par certaines périodes, et principalement par la révolution apparente du soleil. Compter, mesurer le temps. Un long temps. Un temps court. Un temps limité. Temps passé. Temps présent. Temps futur, à venir. Le temps … Dictionnaire de l'Academie Francaise, 8eme edition (1935)
Temps — Pour les articles homonymes, voir Temps (homonymie). Chronos, dieu du temps de la mythologie grecque, par Ignaz Günther. Le temps … Wikipédia en Français
