-
1 скасований законом
statute-abrogated, statute-repealedУкраїнсько-англійський юридичний словник > скасований законом
-
2 Вестмінстерський статут
Українсько-англійський юридичний словник > Вестмінстерський статут
-
3 законоположення
statute, statutory measure, statutory provision -
4 зведення законів
-
5 застосовувати закон
administer a law, administer a statute, apply a law a statute, apply a law the law, apply a law, enforce a law, enforce a statute, execute a law, execute a statuteУкраїнсько-англійський юридичний словник > застосовувати закон
-
6 заборонений законом
forbidden by law, legally prohibited, prohibited by act, statute-banned, statute-barred, statute-prohibitedУкраїнсько-англійський юридичний словник > заборонений законом
-
7 намір законодавця
intendment of law, intendment of legislator, intendment of statute, intent of the legislature, intention of law, intention of legislature, intention of statute, intention of the legislator, legislated purpose, legislative design, legislative intent, legislative purpose, legislature's intention, policy of statute, policy of the legislature, statutory policyУкраїнсько-англійський юридичний словник > намір законодавця
-
8 закон
law; юр. act, statute, enactmentзакон природи — law of nature, natural law; the law of the wild
закон Божий — ( God's) Law; religion ( шкільний предмет)
традиційний (неписаний) закон — common law, customary ( unwritten) law
парламентський закон — Act of Parliament, bill
вводити закон в дію — to implement a law, to put a law in force
виводити закон — to deduce, to work out a low
дотримуватися закону — to observe the law, to keep within the law
поза законом — without the law, ( to be) outlawed
оголосити поза законом — to outlaw; to proscribe
зведення законів — legal code; statute book; code of laws
сила закону — validity/force of the law
-
9 встановлений законом
enjoined by law, fixed by law, formal, legally qualified, legally set, statute-established, statute-institutedУкраїнсько-англійський юридичний словник > встановлений законом
-
10 дозволений законом
authorized by law, innocent, legally sanctioned, statute-allowed, statute-permittedУкраїнсько-англійський юридичний словник > дозволений законом
-
11 ефективний закон
effective law, effective statute, working statute -
12 звід законів
code of statutes, corpus juris, law-book, lawbook, pandect, statute book, statute books, statutes at large -
13 обмежувальний закон
restraining statute, restrictive law, restrictive statuteУкраїнсько-англійський юридичний словник > обмежувальний закон
-
14 попередній закон
previous statute, prior law, prior statute -
15 прийняття закону
adoption of law, adoption of statute, passage of a law, passage of a statute -
16 чинне законодавство
continuing legislation, continuous legislation, current legislation, existing body of law, existing legislation, legislation in force, legislation now in force, statute book, statute booksУкраїнсько-англійський юридичний словник > чинне законодавство
-
17 чинний закон
effective law, effective statute, law in effect, law in vigor, living law, sound law, standing law, working act, working statute -
18 заборонений
forbidden, prohibited; interdicted; illicitзаборонений законом — statute-banned, statute-prohibited
-
19 положення
с1) ( місцезнаходження) position, location2) (розташування, поза) posture, attitudeположення на животі мед. — prone [ventricumbent] position, ventral decubitus
положення на спині мед. — dorsal decubitus, supine [dorsal] position, lying supine
положення стоячи — upright [standing] position
3) (правило, статут) regulations, statuteположення про вибори — statute of elections, elective constitution
висунути положення (твердження) — to make a statement, to propound a problem
5) (стан, становище) state, condition, status -
20 скасований
aborted, abrogatedскасований законом — statute-abrogated, statute-repealed
См. также в других словарях:
statute — stat·ute / sta chüt/ n [Latin statutum law, regulation, from neuter of statutus, past participle of statuere to set up, station, from status position, state] 1: a law enacted by the legislative branch of a government see also code, statutory law … Law dictionary
Statute — Stat ute ( [ u]t), n. [F. statut, LL. statutum, from L. statutus, p. p. of statuere to set, station, ordain, fr. status position, station, fr. stare, statum, to stand. See {Stand}, and cf. {Constitute}, {Destitute}.] 1. An act of the legislature… … The Collaborative International Dictionary of English
statute — stat‧ute [ˈstætʆuːt] noun [countable, uncountable] LAW 1. a law passed by a parliament, council etc and formally written down: • He never violated any criminal statutes. • Protection for the consumer is laid down by statute. 2. the s … Financial and business terms
statute — A legislative enactment. The bankruptcy code is a statute. (Bernstein s Dictionary of Bankruptcy Terminology) United Glossary of Bankruptcy Terms 2012. statute A legislative enactment. The bankruptcy code is a statute … Glossary of Bankruptcy
Statute — (engl., spr. Statjuht), die Parlamentsacte, das Landesgesetz. Statutes at law (spr. Statjuhts at laoh), in England u. den Vereinigten Staaten von Nordamerika die officielle Sammlung der Landesgesetze (der schriftlichen Parlaments [resp. Congreß ] … Pierer's Universal-Lexikon
Statute — [ stætjuːt, englisch] das, / s, ursprünglich vom englischen König kraft Prärogative »gesetztes« Recht (spätlateinisch »statutum«), heute im angloamerikanischen Recht das (verfassungsmäßig) durch eine legislative Körperschaft verabschiedete… … Universal-Lexikon
statute — late 13c., from O.Fr. statut, from L.L. statutum a law, decree, noun use of neuter pp. of L. statuere enact, establish, from status condition, position, from stare to stand from PIE root *sta to stand (see STET (Cf. stet)). Statutory … Etymology dictionary
statute — 1 ordinance, regulation, *law, rule, precept, canon 2 *bill, act, law … New Dictionary of Synonyms
statute — [n] rule, law act, assize, bill, canon, decree, decretum, edict, enactment, measure, ordinance, precept, regulation; concept 318 … New thesaurus
statute — ► NOUN 1) a written law passed by a legislative body. 2) a rule of an organization or institution. ORIGIN Latin statutum thing set up … English terms dictionary
statute — [stach′o͞ot] n. [ME < OFr statut < LL statutum, neut. of L statutus, pp. of statuere: see STATUE] 1. an established rule; formal regulation 2. a) a law passed by a legislative body and set forth in a formal document b) such a document SYN.… … English World dictionary
