-
1 rectitude
n1) чесність; моральність; висока порядність; непорушні моральні принципи (тж moral rectitude)2) правота, правильність3) пряма лінія; прямий напрям* * *['rektitjuːd]n; амер.1) чесність, моральність, непорушні моральні устої ( moral rectitude)2) правота; правильність (судження, способу)3) пряма лінія; прямий напрям(ок) -
2 rectitude
моральність, чистота; непохитні моральні устої -
3 rectitude
['rektitjuːd]n; амер.1) чесність, моральність, непорушні моральні устої ( moral rectitude)2) правота; правильність (судження, способу)3) пряма лінія; прямий напрям(ок) -
4 rectitude
['rektɪtjuːd]nче́сність, прямота́; висо́ка мора́льність -
5 rectitude of motives
-
6 moral rectitude
моральність, непохитні моральні устої -
7 moral
1) мораль2) моральний, етичний- morale- moralism
- moralist
- moralistic
- moralities•- moral ascendancy
- moral aspect
- moral authority
- moral bankrupt
- moral barrier
- moral boundaries
- moral certainty
- moral character
- moral choice
- moral claim
- moral climate
- moral code
- moral commandment
- moral concept
- moral conduct
- moral consideration
- moral considerations
- moral conviction
- moral corruption
- moral criterion
- moral crusader
- moral damage
- moral decay
- moral deficiency
- moral degradation
- moral disapproval
- moral education
- moral environment
- moral-ethical
- moral evaluation
- moral evidence
- moral fitness
- moral harmfulness
- moral hazard
- moral imperative
- moral injury
- moral injury sustained
- moral insanity
- moral issue
- moral justice
- moral law
- moral leprosy
- moral life
- moral obligation
- moral offence
- moral offense
- moral order
- moral ought
- moral oughts
- moral persuasion
- moral perversity
- moral philosophy
- moral portrait
- moral principle
- moral purity
- moral qualities
- moral quality
- moral question
- moral rectitude
- moral responsibility
- moral restraint
- moral right
- moral sanction
- moral sense
- moral significance
- moral sinew
- moral stamina
- moral standard
- moral stature
- moral stricture
- moral suasion
- moral suffering
- moral suffering sustained
- moral superiority
- moral support
- moral turpitude
- moral values
- moral victory
См. также в других словарях:
rectitude — [ rɛktityd ] n. f. • 1370; lat. rectitudo, de rectus « droit » 1 ♦ Qualité de ce qui est droit, rigoureux (intellectuellement et moralement). Rectitude du jugement. Rectitude morale. ⇒ droiture. Rectitude d un raisonnement. ⇒ exactitude, justesse … Encyclopédie Universelle
rectitude — Rectitude. s. f. Equité, Justice, droiture. Cet homme agit en toutes choses avec une grande rectitude. rectitude d ame. rectitude de moeurs … Dictionnaire de l'Académie française
Rectitude — Rec ti*tude (r?k t?*t?d), n. [L. rectitudo, fr. rectus right, straight: cf. F. rectitude. See {Right}.] 1. Straightness. [R.] Johnson. [1913 Webster] 2. Rightness of principle or practice; exact conformity to truth, or to the rules prescribed for … The Collaborative International Dictionary of English
rectitude — (n.) early 15c., quality of being straight, from M.Fr. rectitude (14c.), from L.L. rectitudinem (nom. rectitudo) straightness, uprightness, from L. rectus straight (see RIGHT (Cf. right) (adj.1)). Sense of upright in conduct or character is from… … Etymology dictionary
rectitude — I noun character, conscientiousness, correctness, equity, fairness, faithfulness, faultlessness, fidelity, goodness, honesty, honor, honorableness, impartiality, impeccability, integritas, integrity, justice, justness, loyalty, merit, morality,… … Law dictionary
rectitude — |èt| s. f. Retidão. ♦ [Portugal] Grafia de retitude antes do Acordo Ortográfico de 1990. ♦ Grafia no Brasil: retitude … Dicionário da Língua Portuguesa
rectitude — virtue, *goodness, morality Analogous words: integrity, probity, *honesty, honor: righteousness, nobility (see corresponding adjectives at MORAL): uprightness, justness, conscientiousness, scrupulousness (see corresponding adjectives at UPRIGHT) … New Dictionary of Synonyms
rectitude — ► NOUN ▪ morally correct behaviour. ORIGIN Old French, from Latin rectus right … English terms dictionary
rectitude — [rek′tə to͞od΄, rek′tətyo͞od΄] n. [ME < MFr < LL rectitudo < L rectus, right: see RECTI ] 1. conduct according to moral principles; strict honesty; uprightness of character 2. correctness of judgment or method 3. Rare straightness … English World dictionary
rectitude — (rè kti tu d ) s. f. 1° Qualité d être droit et non courbe. • Le soleil, quoique éclipsé, et malgré sa défaillance, ne laisse pas de conserver la rectitude de son mouvement, BOURDAL. dans LAFAYE, Syn.. • Les chemins [chez les Romains]… … Dictionnaire de la Langue Française d'Émile Littré
Rectitude — La rectitude se distingue du rigorisme par l ouverture d esprit qu elle ajoute à l exigence de rigueur commune au rigorisme. Ces deux aspects doivent être distingués, sinon, on manque de rigueur ; Leur amalgame (intentionnel ou fortuit)… … Wikipédia en Français
