-
1 rank
1. n1) ряд, низка2) шеренга, шерега3) pl (the ranks) армія; військова служба4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)5) порядок; струнке розташування6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)all ranks — військ. весь особовий склад; усі офіцери і солдати; усі без винятку
7) категорія, розряд, клас8) високе становищеpride of rank — пихатість, зарозумілість
9) стоянка таксі10) горизонтальна лінія (на шахівниці)rank and file — а) військ. рядовий склад; солдати, рядові; б) рядові представники (члени) (організації); в) звичайні люди
to take rank with smb. — а) військ. бути рівним з кимсь за званням; б) бути з кимсь однієї категорії
2. adj1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)2) зарослий3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)4) розм. сильний; потужний; швидкий5) густий; численний6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючийrank butter — згіркле (ївке) масло
to grow rank — згіркнути, протухнути, зіпсуватися
7) огидний, мерзенний, брутальний8) явний, очевидний; справжній, сущий9) грубий, цинічний, паскудний10) розпусний, хтивий11) надмірний3. v1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд2) шикуватися, вишиковуватися в рядto rank past — проходити шеренгами, проходити урочистим маршем; дефілювати
3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку4) належати до певної категорії5) займати (посідати) певне місце6) займати вище становище; бути старшимto rank smb. in age — бути старшим від когось за віком
7) займати високе становище; посідати перше місцеrank off — виступати в похід (шеренгами, строєм)
* * *I n1) ряд2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)3) порядок; струнке розташування4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)rank badge — вiйcьк. знак розрізнення; категорія, розряд, клас; високе положення
persons of rank — аристократія; високопоставлені особи
II vpride of rank — зарозумілість; мaт. ранг
1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категоріїto rank as a citizen — мати статус громадянина, користуватися правами громадянства; займати, посідати яке-небудь місце
3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положенняIII a1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)IV a1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий2) огидний, мерзеннийrank injustice — кричуща несправедливість; явний, сущий; страшенний
3) грубий, цинічний, паскудний -
2 rank
I n1) ряд2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)3) порядок; струнке розташування4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)rank badge — вiйcьк. знак розрізнення; категорія, розряд, клас; високе положення
persons of rank — аристократія; високопоставлені особи
II vpride of rank — зарозумілість; мaт. ранг
1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категоріїto rank as a citizen — мати статус громадянина, користуватися правами громадянства; займати, посідати яке-небудь місце
3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положенняIII a1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)IV a1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий2) огидний, мерзеннийrank injustice — кричуща несправедливість; явний, сущий; страшенний
3) грубий, цинічний, паскудний -
3 badge
1. n1) значок; емблема; кокарда; блиха2) військ. знак розрізнення3) символ, ознака4) мор. знак на кормі корабля5) розм. поліцай2. v1) відзначати значком (знаком)2) жати серпом* * *I n1) значок; емблема; кокарда: вiйcьк. знак розрізнення: мop. знак на кормі корабля2) символ, ознака3) cл. поліцейськийII vвідзначати знаком або значкомIII = bag II
См. также в других словарях:
Rank badge — This rank badge ( hyungbae in Korean) is a small yet beautifully executed panel of embroidery that would have served to indicate the status of a government official in Choson Dynasty Korea (1392 1910). Made in the nineteenth century, it shows a… … Wikipedia
rank badge — noun : one of the Girl Scout badges designating rank (as for first class, second class) … Useful english dictionary
badge — [bædʒ] n [Date: 1300 1400; : Old French; Origin: bage] 1.) BrE a small piece of metal, cloth, or plastic with a picture or words on it, worn to show rank, membership of a group, support for a political idea etc American Equivalent: button… … Dictionary of contemporary English
badge — [ bædʒ ] noun count * 1. ) a special piece of metal, cloth, or plastic, often with words or symbols on it, that you wear or carry with you to show your rank or official position: a police badge Employees should wear their badges at all times in… … Usage of the words and phrases in modern English
badge — [baj] n. [ME bage, bagge] 1. a distinctive token, emblem, or sign worn to show rank, membership, achievement, etc. 2. any distinguishing mark, sign, or symbol vt. badged, badging to mark or provide with a badge … English World dictionary
badge — ► NOUN ▪ a small flat object worn to show a person s name, rank, job, or membership of an organization. ORIGIN of unknown origin … English terms dictionary
Badge — A badge is a device, patch, or accoutrement which is presented or displayed to indicate some feat of service, a special accomplishment, a symbol of authority granted by taking an oath (e.g., police and fire), a sign of legitimate employment or… … Wikipedia
Badge of Honour of the Bundeswehr — Ehrenzeichen der Bundeswehr Badge of Honour of the German Armed Forces Gold Cross of Honour, for exemplary and meritorious service Awarded by the Federal Republic of Germany … Wikipedia
badge */ — UK [bædʒ] / US noun [countable] Word forms badge : singular badge plural badges 1) British a small round object that fastens onto your clothes with a pin and usually has a picture or writing on it. The American word is button. 2) a) a special… … English dictionary
badge — 1. noun /bædʒ/ a) A distinctive mark, token, sign, emblem or cognizance, worn on ones clothing, as an insignia of some rank, or of the membership of an organization … Wiktionary
badge — noun (C) 1 BrE a small piece of metal, cloth, or plastic with a picture or words on it, worn to show rank, membership of a group, support for a political idea or belief, etc: They were wearing badges that said Nuclear Power No thanks! . | a… … Longman dictionary of contemporary English