Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

procreat

  • 1 procréateur

    procréat|eur, -rice pʀɔkʀeatœʀ, tʀis]
    adjectivo e nome masculino, feminino
    procriador, -a m., f.

    Dicionário Francês-Português > procréateur

  • 2 procreo

    prō-crĕo, āvi, ātum, 1, v. a., to bring forth, beget, generate, procreate, produce (class.).
    I.
    Lit.:

    procreare liberos lepidum est onus,

    Plaut. Mil. 3, 1, 88:

    multiplices fetus,

    Cic. N. D. 2, 5, 128:

    de matrefamilias duo filios,

    id. Rep. 2, 19, 34:

    liberos ex tribus uxoribus,

    Nep. Reg. 2, 3:

    hoc solum, in quo tu ortus et procreatus es,

    Cic. Leg. 2, 2, 4; id. Fin. 3, 19, 62; Plin. Pan. 26, 6:

    natura hinc sensus animantum procreat omnes,

    Lucr. 2, 880:

    terra ex minutissimis seminibus tantos truncos ramosque procreat,

    Cic. Sen. 15, 52.—
    II.
    Trop., to produce, make, cause, occasion (class.):

    usum,

    Lucr. 4, 835:

    tribunatus, cujus primum ortum inter arma civium procreatum videmus,

    Cic. Leg. 3, 8, 19:

    vetus verbum est: Leges bonae ex malis moribus procreantur,

    Macr. S. 2, 13.

    Lewis & Short latin dictionary > procreo

  • 3 ubertas

    ūbertās, ātis, f. (2. uber), die Fruchtbarkeit, die Fülle, der Reichtum, I) subjektiv = der reiche Ertrag, die Ergiebigkeit, a) eig.: agrorum, Cic.: metalli (einer Grube), Sen.: fluminum, Reichtum an Fischen, Goldkörnern usw., Tac.: eius anni ubertas, Segen, Plin. pan. – b) übtr.: utilitatis, reichlicher Nutzen, Cic.: ubertas ingenii, Cic. Marc. 4 u. post redit. in sen. 1. Ambros. de fug. saec. 8, 48: immortalis ingenii ub. beatissima, Quint. 10, 1, 109. – von der Rede, ub. in dicendo et copia (Ggstz. exilitas), Reichhaltigkeit u. Fülle, Cic.: summa est (sc. in Isaeo) facultas, copia, ubertas, Plin. ep. – II) objektiv, die Fülle, der Reichtum = die Reichhaltigkeit, das reichliche Vorhandensein, der Überfluß, a) eig.: earum rerum, quas terra procreat, vel ubertas vel tenuitas, Cic.: ub. frugum, Cic.: lactis, Plin.: piscium, Iustin.: in percipiendis fructibus, Cic. – b) übtr.: verborum, Quint.: so auch nobis ubertatem ac divitias dabit lectio, einen reichen Vorrat (an solchen Wörtern), Quint.: ub. improborum, Cic.: Plur., ubertates virtutis et copiae, Cic. de nat. deor. 2, 166: copiae ubertatesque verborum, Gell. 12, 1, 24. – / Auf Kaisermünzen des 3. Jahrhunderts gewöhnl. uberitas, s. Cohen méd. impér. V III. p. 441.

    lateinisch-deutsches > ubertas

  • 4 συμ-παρ-ήκω

    συμ-παρ-ήκω, sich daneben erstrecken, Plut. de procreat. an. 24.

    Griechisch-deutsches Handwörterbuch > συμ-παρ-ήκω

  • 5 virgin

    1. n
    1) діва, дівчина; незаймана

    the V., the V. — Магу рел. Богородиця, діва Марія

    a V. — мист. мадонна (картина)

    2) перен. цілина; щось незаймане
    3) дівич, незайманий
    2. adj
    1) дівочий, дівчачий; непорочний, незайманий; цнотливий
    2) чистий (тж перен.); непорушений

    virgin forest — одвічний ліс, праліс

    virgin peak — пік, на який не ступала нога людини

    3) перший
    4) біол. незапліднений; непорочний; незрілий
    5) натуральний, самородний, найчистіший (про метал тощо)
    6) цілинний, необроблений

    virgin land, virgin soil — цілина

    7) що не був у вжитку
    8) гірн. що не розроблявся (про родовище)
    9) непривчений, непризвичаєний

    a team virgin to harness — коні (воли), не привчені до запрягання

    the V. Mother — рел. Богородиця

    the V. Queen — іст. королева-діва (Єлизавета І)

    * * *
    I n.
    1) діва, незаймана; the (Blessed) V. Mary, the Blessed /the Holy/ V., the V. рел. діва Марія, богородиця, мадонна; а V. мист. мадонна (картина, статуя); the wіse and foolіsh virgins рел. мудрі і нерозумні діви
    2) цілина; thіs mountaіn іn afrіca іs stіll a virgin на цю африканську вершину ще не ступала нога людини
    3) дівич, незайманий
    4) (V.) = Vіrgo
    II a
    1) незайманий; безневинний, непорочний; the V. Bіrth рел. непорочне зачаття [порівн. тж. 4]; the V, Queen іст. королева-незаймана ( Єлизавета І); дівочий; virgin modesty дівоча скромність
    2) недоторканий, чистий, незайманий; virgin snow чистий /недоторканий/ сніг; virgin forest незайманий /первісний/ ліс
    3) перший; virgin cruіse перший рейс
    4) біол. незапліднений, незайманий; незрілий; virgin bіrth /generatіon, procreatіon, reproductіon, productіon/ партеногенез ( у комах або рослин) [порівн. тж. 1]
    5) спец. чистий, натуральний, самородний ( про метал); virgin gold чисте золото; virgin alumіnіum первинний алюміній; цілинний ( про землю); virgin soіl /land/ цілина, цілинна земля; спец. який (що) не був в ужитку; virgin wool текст. натуральна вовна, уперше перероблена вовна; гірн. що не розробляється ( про родовище); спец. ювенільний; свіжо приготований ( про поверхню)
    6) риб. недоторканий, який не обловлюється ( про район океану)
    7) (to, of) який не привчився (до чого-н.); який не звик (до чого-н.); який не відчув (що-н.); a forest virgin of hunters ліс, що ніколи не бачив мисливців /у який не ступала нога мисливця/

    English-Ukrainian dictionary > virgin

  • 6 virgin

    I n.
    1) діва, незаймана; the (Blessed) V. Mary, the Blessed /the Holy/ V., the V. рел. діва Марія, богородиця, мадонна; а V. мист. мадонна (картина, статуя); the wіse and foolіsh virgins рел. мудрі і нерозумні діви
    2) цілина; thіs mountaіn іn afrіca іs stіll a virgin на цю африканську вершину ще не ступала нога людини
    3) дівич, незайманий
    4) (V.) = Vіrgo
    II a
    1) незайманий; безневинний, непорочний; the V. Bіrth рел. непорочне зачаття [порівн. тж. 4]; the V, Queen іст. королева-незаймана ( Єлизавета І); дівочий; virgin modesty дівоча скромність
    2) недоторканий, чистий, незайманий; virgin snow чистий /недоторканий/ сніг; virgin forest незайманий /первісний/ ліс
    3) перший; virgin cruіse перший рейс
    4) біол. незапліднений, незайманий; незрілий; virgin bіrth /generatіon, procreatіon, reproductіon, productіon/ партеногенез ( у комах або рослин) [порівн. тж. 1]
    5) спец. чистий, натуральний, самородний ( про метал); virgin gold чисте золото; virgin alumіnіum первинний алюміній; цілинний ( про землю); virgin soіl /land/ цілина, цілинна земля; спец. який (що) не був в ужитку; virgin wool текст. натуральна вовна, уперше перероблена вовна; гірн. що не розробляється ( про родовище); спец. ювенільний; свіжо приготований ( про поверхню)
    6) риб. недоторканий, який не обловлюється ( про район океану)
    7) (to, of) який не привчився (до чого-н.); який не звик (до чого-н.); який не відчув (що-н.); a forest virgin of hunters ліс, що ніколи не бачив мисливців /у який не ступала нога мисливця/

    English-Ukrainian dictionary > virgin

  • 7 ubertas

    ūbertās, ātis, f. (2. uber), die Fruchtbarkeit, die Fülle, der Reichtum, I) subjektiv = der reiche Ertrag, die Ergiebigkeit, a) eig.: agrorum, Cic.: metalli (einer Grube), Sen.: fluminum, Reichtum an Fischen, Goldkörnern usw., Tac.: eius anni ubertas, Segen, Plin. pan. – b) übtr.: utilitatis, reichlicher Nutzen, Cic.: ubertas ingenii, Cic. Marc. 4 u. post redit. in sen. 1. Ambros. de fug. saec. 8, 48: immortalis ingenii ub. beatissima, Quint. 10, 1, 109. – von der Rede, ub. in dicendo et copia (Ggstz. exilitas), Reichhaltigkeit u. Fülle, Cic.: summa est (sc. in Isaeo) facultas, copia, ubertas, Plin. ep. – II) objektiv, die Fülle, der Reichtum = die Reichhaltigkeit, das reichliche Vorhandensein, der Überfluß, a) eig.: earum rerum, quas terra procreat, vel ubertas vel tenuitas, Cic.: ub. frugum, Cic.: lactis, Plin.: piscium, Iustin.: in percipiendis fructibus, Cic. – b) übtr.: verborum, Quint.: so auch nobis ubertatem ac divitias dabit lectio, einen reichen Vorrat (an solchen Wörtern), Quint.: ub. improborum, Cic.: Plur., ubertates virtutis et copiae, Cic. de nat. deor. 2, 166: copiae ubertatesque verborum, Gell. 12, 1, 24. – ⇒ Auf Kaisermünzen des 3. Jahrhunderts gewöhnl. uberitas, s. Cohen méd. impér. V III. p. 441.

    Ausführliches Lateinisch-deutsches Handwörterbuch > ubertas

  • 8 prō-creō

        prō-creō āvī, ātus, āre,    to bring forth, beget, generate, procreate, produce: fetūs: liberos ex uxoribus, N.: terra ex seminibus truncos procreat.— Fig., to produce, make, cause, occasion: (tribunatus) ortus inter arma civium procreatus.

    Latin-English dictionary > prō-creō

  • 9 Procas

    Prŏcas and Prŏca, ae, m., a king of Alba:

    Proca Numitorem atque Amulium procreat,

    Liv. 1, 3, 9; Ov M. 14, 622; id. F. 4, 52; 6, 143:

    proximus ille Procas,

    Verg. A. 6, 767.

    Lewis & Short latin dictionary > Procas

См. также в других словарях:

  • Xenocrates — Infobox Philosopher region = Western Philosophy era = Ancient philosophy color = #B0C4DE image size = 200px image caption = Xenocrates name = Xenocrates birth = c. 396 BC, Chalcedon death = c. 314 BC, Athens school tradition = Platonism main… …   Wikipedia

  • procréatique — [ prɔkreatik ] n. f. • 1985; de procréat(ion) et ique ♦ Science de la procréation artificielle. ● procréatique nom féminin Domaine d étude relatif aux techniques de procréation artificielle. procréatique [pʀɔkʀeatik] n. f. et adj. ÉTYM. 1985; …   Encyclopédie Universelle

  • procréer — [ prɔkree ] v. tr. <conjug. : 1> • v. 1300; lat. procreare, de creare ♦ Littér. Engendrer (en parlant de l espèce humaine). ⇒ enfanter. « Procréer des enfants bien conditionnés et de corps et d esprit » (Molière). Capacité à procréer. Être… …   Encyclopédie Universelle

  • ALTENIUS — Cariae mons, qui scorpiones procreat; advenis quidem innocuos, incolis vero perniciosos et infestos. Alexand. ab Alexandro l. 2. c. 17 …   Hofmann J. Lexicon universale

  • genitor — GENITÓR, genitori, s.m. (biol.) Plantă sau animal din care ia naştere un hibrid. – Din fr. géniteur. Trimis de gall, 13.09.2007. Sursa: DEX 98  genitór s. m., pl. genitóri Trimis de siveco, 10.08.2004. Sursa: Dicţionar ortografic  GENITÓR… …   Dicționar Român

  • procreator — PROCREATÓR, OÁRE, procreatori, oare, adj. Care procreează. [pr.: cre a ] – Din fr. procréateur. Trimis de oprocopiuc, 18.04.2004. Sursa: DEX 98  PROCREATÓR adj. (biol.) (livr.) procreativ. (Factor procreator.) Trimis de siveco, 05.08.2004. Sursa …   Dicționar Român

  • procreate — verb produce young. Derivatives procreant adjective (archaic). procreation noun procreative adjective procreator noun Origin ME: from L. procreat , procreare generate, bring forth , from pro forth + creare create …   English new terms dictionary

  • procreate — v.tr. (often absol.) bring (offspring) into existence by the natural process of reproduction. Derivatives: procreant adj. procreative adj. procreation n. procreator n. Etymology: L procreare procreat (as PRO (1), creare create) …   Useful english dictionary

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»