-
1 probative
доказовий, що слугує доказом, який доводить ( щось); який стосується доведення- probative force
- probative matter
- probative quality
- probative value -
2 probative
adj1) доказовий, довідний2) іспитовий; що використовується для випробування* * *= probatory; a1) який служить доказом; доказовий2) який служить для випробування, іспитовий, випробний -
3 probative
= probatory; a1) який служить доказом; доказовий2) який служить для випробування, іспитовий, випробний -
4 probative
['prəubətɪv]adj1) довідни́й; доказо́вий2) що використо́вується для випро́бування -
5 probative fact
факт, що слугує доказом -
6 probative force
-
7 probative matter
питання доведення ( або доказу) -
8 probative quality
якість (характеристика) доказів, доказова характеристика (якість) -
9 probative value
доказова сила (цінність), доказове значення -
10 evidence
1) доказ, докази, уліка, уліки, доведення, підтвердження; речовий доказ, речові докази; наведення (надання) доказів; свідчення (в т. ч. свідка); давання свідчень; засіб доведення, засоби доведення; дослідження доказів ( як стадія судового процесу)2) доводити, підтверджувати (свідченнями, доказами, додатковими фактами тощо); свідчити, давати свідчення; слугувати доказом•evidence discovered as a result of the search — докази, виявлені внаслідок обшуку
evidence elicited through questioning of witnesses — свідчення, отримані під час допиту свідків
evidence furnished by witnesses — докази, отримані від свідків
evidence implicating the accused — докази, які дають підставу вважати, що злочин вчинено підсудним (обвинуваченим)
evidence in support of the opposition — мотивований протест; обґрунтування протесту
evidence irrelevant to the issue — докази ( або свідчення), що не стосуються питання, яке розглядається
evidence linking others to an assassination — докази, що свідчать про зв'язок інших осіб із вбивством
evidence obtained by an illegal search — докази, отримані внаслідок незаконного обшуку
evidence obtained during custodial interrogation — свідчення, отримані під час попереднього допиту ( коли допитуваний перебував під вартою)
evidence obtained from a suspect — свідчення, отримані від підозрюваного
evidence obtained in good faith under a search warrant — докази, отримані законним шляхом на підставі виданого ордеру на обшук
evidence obtained in violation of rules — докази, отримані з порушенням норм
evidence obtained through an illegal search — докази, отримані внаслідок проведення незаконного обшуку
evidence on behalf of the prosecution — докази ( або свідчення) (з боку) обвинувачення
evidence of blood grouping tests — докази, отримані шляхом визначення груп(и) крові
evidence of obvious probative value — докази, що мають незаперечну доказову силу
evidence presented by the parties — докази, наведені сторонами
evidence relevant to credibility — доказ, що стосується надійності свідка ( або достовірності його свідчень)
evidence secured from an illegal arrest — докази, отримані внаслідок незаконного арешту
evidence seized in violation of a person's constitutional rights — докази, отримані із порушенням конституційних прав особи
evidence submitted by the prosecutor — докази, подані прокурором ( або обвинуваченням)
evidence sufficient to sustain the case — доказ, достатній для підтримання (даної) версії
- evidence againstevidence to support the charges — докази, що підтверджують обвинувачення
- evidence aliunde
- evidence and proof available
- evidence at law
- evidence before trial
- evidence by a party
- evidence completed
- evidence for the defendant
- evidence for the defence
- evidence for the defense
- evidence for the plaintiff
- evidence for the prosecution
- evidence garnered by bugging
- evidence gathered illegally
- evidence gathering
- evidence-gathering technique
- evidence in a trial
- evidence-in-answer
- evidence-in-chief
- evidence in corroboration
- evidence in court
- evidence in cross-examination
- evidence in disproof
- evidence in question
- evidence in rebuttal
- evidence in the case
- evidence introduced at trial
- evidence law
- evidence material to the case
- evidence obtained illegally
- evidence of an accomplice
- evidence of arrest
- evidence of character
- evidence of confession
- evidence of credibility
- evidence of crime
- evidence of criminality
- evidence of debt
- evidence of disposition
- evidence of fact
- evidence of flight
- evidence of guilt
- evidence of indebtedness
- evidence of identification
- evidence of identity
- evidence of marriage
- evidence of opportunity
- evidence of paternity
- evidence of practice
- evidence of reputation
- evidence of title
- evidence of what occurred
- evidence on appeal
- evidence on commission
- evidence on hearing
- evidence on oath
- evidence par excellence
- evidence presented
- evidence produced
- evidence relevant to weight
- evidence so obtained
- evidence supplied
- evidence tampering
- evidence technician
- evidence to contradict
- evidence to meet
- evidence to rebut
- evidence to the contrary
- evidence wrongfully obtained -
11 examine
розглядати, аналізувати; перевіряти, проводити експертизу; обстежувати, здійснювати обстеження, робити огляд, оглядати, робити догляд; опитувати ( в суді), допитувати ( в суді); розслідувати ( в суді); робити обшукexamine causes of criminal behavior — = examine causes of criminal behaviour досліджувати причини злочинної поведінки
- examine a complaintexamine causes of criminal behaviour — = examine causes of criminal behavior
- examine a petitioner
- examine a prospective juror
- examine a witness
- examine a wound
- examine accusations
- examine as to form
- examine ballots
- examine circumstances
- examine critically
- examine directly
- examine evidence
- examine finally
- examine forensically
- examine goods
- examine handwriting
- examine in chief
- examine judicially
- examine orally
- examine periodically
- examine physically
- examine psychiatrically
- examine redirectly
- examine the corps
- examine typewriting
- examine upon oath
См. также в других словарях:
probative — pro·ba·tive / prō bə tiv/ adj 1: serving or tending to prove evidence of the use of an alias by a defendant is often probative of nothing Case & Comment compare prejudicial 2: of or relating to proof … Law dictionary
Probative — is a term used in law to signify tending to prove. Hill, Gerald N., and Kathleen T. Hill. Probative Legal Definition of Probative. The Free Dictionnary by Farlex. July 2007. Farlex Inc. 2 July 2007 .] Probative evidence seeks the truth .… … Wikipedia
Probative — Pro ba*tive, a. [L. probativus: cf. F. probatif.] Serving for trial or proof; probationary; as, probative judgments; probative evidence. South. [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English
probative — UK US /ˈprəʊbətɪv/ adjective LAW ► relating to information that proves something: »She had no first hand knowledge of any of the probative facts in the case … Financial and business terms
probative — mid 15c., from L. probativus belonging to proof, from probatus (see PROBATE (Cf. probate)) … Etymology dictionary
probative — [prō′bətôr΄ē, präb′ətôr΄ēprō′bə tiv, präb′ətiv] adj. [ME probatiffe < L probativus < probatus, pp.: see PROBE] 1. serving to test or try 2. providing proof or evidence: Also probatory [prō′bətôr΄ē, präb′ətôr΄ē] … English World dictionary
probative — adjective Tending to prove a particular proposition or to persuade someone of the truth of an allegation. My grandfather in person organized the file with a surfeit of sworn testimonies and probative documents … Wiktionary
probative value — n. The quality or level of proof offered by a particular piece of evidence. The Essential Law Dictionary. Sphinx Publishing, An imprint of Sourcebooks, Inc. Amy Hackney Blackwell. 2008. probative value The term us … Law dictionary
probative facts — See: probative Category: Small Claims Court & Lawsuits Nolo’s Plain English Law Dictionary. Gerald N. Hill, Kathleen Thompson Hill. 2009. probative facts … Law dictionary
probative evidence — n. Evidence that proves what it is intended to prove. The Essential Law Dictionary. Sphinx Publishing, An imprint of Sourcebooks, Inc. Amy Hackney Blackwell. 2008 … Law dictionary
probative matter — index evidence Burton s Legal Thesaurus. William C. Burton. 2006 … Law dictionary
