polygonum

1) бот. Ranunculus - см. Лютик 1;

2) бот. Hydrocharis L. - жабурник, повинець-жабник, водокрас;

3) бот. Polygonum lapathifolium, Polygonum tomentosum Schrank. - гірчак повстистий, біла трава, гречка степова, кишечки;

4) бот. Silybum Marianum Gaertn. - розторопша, дід-будяк, коловатні;

5) бот. Calla palustris L. - образки (- ків), білокрильник болотяний, красуха, фіялковий корінь.

I. горянин верховинець, гірняк, горянин. Горянка - верховинка, гірнячка, горянка.

II. бот. (Polygonum) дерес, дересина; ум. - дересинка, дересинонька. Горец птичий, бот. - спориш, ракові шийки, рачки, левурда; берізка, повій (р. повою).

* * *

1) (рыба Rhodeus amarus) - пукас;

2) бот. (Polygonum persicaria) - гірчак.

* * *

1) бот. гірча́к, -у; гірку́ша

2) ихт. гірча́к, -а

1) минер. - гадинець (-нця), змійовик (-ка), змійовець (р. змійовця), серпентин (- ну);

2) техн. - змійка;

3) бот. а) Polygonum - см. Горец; б) Rumex aquaticus - кінський щавель (-влю);

4) (металл. медальон) змійовець (-вця).

* * *

1) техн., мин. змійови́к, -а, змія́к, -а

2) бот. ра́кові ши́йки (-йок), змійови́к, -а

1) бот. Brassica oleracea - капуста, ум.-ласк. капустонька, капусточка, капустиця. [Ростуть як та капуста на городі (Шевч.). Поливайте капустицю, то буде родити (Чуб. V). Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, і із листу головистая (Номис)]. Брюссельская -та - брусельська (зелена) капуста. Кочанная (вилковая) -та - качанна капуста, обычно просто капуста. Синяя, красная -та - синя, червона капуста. Огородная, парниковая -та - городня, парникова капуста. Цветная -та - кучерява, квітна капуста, цвітуха. Кочерыжка -ты - качан (-на). Кочень (вилок) -ты - головка капусти, качан (-на), ум.-ласк. качанчик (-ка). [І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Номис). Були три синки, мов три качанчики (Основа)]. -та с большим кочнем - головата, головиста, качаниста капуста. [Капуста моя качанистая (Грінч. III)]. -та с кочнем, сидящим низко при земле - низькостеблиця. -та не завившаяся в кочень - шуляк (-ка), шулик. [Шуляки будуть, а не капуста (Липов.)]. -та голенастая - голіната капуста. -та свивается в кочень - капуста в'яжеться в головки. Шинковать, крошить -ту - шаткувати, кришити капусту. Шинкованная, рубленная, крошеная -та - шаткована, січена, кришена капуста. Сечь -ту - сікти капусту. Рубленная, сеченная -та - січена капуста, сіканка. Кислая -та - квашена, кисла капуста. Щи из кислой -ты - капуста, капустка, капусниця, капусняк (-ку). Тушенная - та с колбасой (свин. мясом, салом) - біґос (-су). Горшок для варки -ты - капустіник (Гол. II). Место, где росла -та - капустище, капусник (-ку), капустянка (Вхр.). Рубить в -ту кого (врага) - на капусту сікти кого (ворога). [Як узяв ляхів, як узяв панів на капусту сікти (Лукаш.)];

2) бот., заячья -та - (Sedum Telephium) заяча капуста; (Bupleurum) ласкавець (- вцю); (Oxalis Acetosella) заячий щавель (-влю) или просто щавух (-ху). -та татарская (башкирская), Polygonum polymorphum - татарська гречка.

* * *

1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;

2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);

3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;

4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;

5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;

6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.

* * *

1) ко́рінь, -реня

2) грам., мат. ко́рінь

дитячий, дитинячий, немовлячий, (возвыш.) младенчий. [Младенчі сльози (Шевч.)]. -ное место - см. Место 6. В -кие годы, в -ких летах - см. В младенчестве. С -ких лет - см. С младенчества (под Младенчество). -кая трава, бот. - а) (Phlomis tuberosa L.) залізняк (бульбистий), медівник (-ку); б) (Polygonum dumetorum L.) гірчак (-ку) (зарісниковий), берізка.

* * *

1) энтом. Oniscus murarius - мокриця, (чаще) стонога (-ги), стоніг (-нога). [У нашій кухні стоніг багацько, бо мокро (Звин.)];

2) бот. - а) (Lemna L.) ряска;

6) (Polygonum aviculare L.) спориш (-шу) (звичайний); в) (Stellaria media Vill.) мокрець (-рецю).

* * *

1) энтом. стоно́га, мокри́ця

2) бот. мокре́ць, -цю́, мокра́вник, черве́ць, -вцю

1) см. Пест;

2) (у цветка) маточка, плідник;

3) бот. Polygonum bistoria L. - левудра, ракові шийки, рачки, дикуша.

* * *

1) уменьш. товка́чик, товка́чечка; макогі́нчик

2) бот. ма́точка

бот. (Polygonum Persicara L.) гірчак (-ка).

* * *

бот. Polygonum aviculare L. с[ш]пориш (-шу), моріг (-рогу), ум. моріжок (- ріжка).

* * *

диал. см. подорожник

(раст. Polygonum hydropiper) гірчак, почечуйник.