o|le|o|res|in

(res.)

1. n ком. резерв; запас; a резервний; запасний; 2. n фін., бухг. резерв; a резервний

1. певна кількість чого-небудь, що зберігається для використання; 2. нагромаджений дохід, що утворюється за рахунок перевищення доходів над витратами (surplus) та з прибутків

═════════■═════════

actual reserve фактичний запас; adjusted reserves скориговані резерви; advertising reserve резерв на рекламу; aggregate reserves сукупні резерви; amortization reserve резерв на амортизацію; appropriated reserves цільові резерви; assets valuation reserve резерв оцінки майна; available reserves вільний резерв • ліквідні резерви; bad debt reserve резерв на покриття безнадійних боргів; bank reserve резерв банку; bonus reserve резерв на пільги за оплатою страхових внесків; borrowed reserves резерв, одержаний шляхом позик; buried reserve прихований резерв; business reserves торговельні запаси; capacity reserves резерв виробничих потужностей; capital reserve капітальні резерви; capital redemption reserve резерв для сплати строкових привілейованих акцій • резерв на сплату капіталу; capital revaluation reserve резерв на переоцінку капіталу; cash reserve готівковий резерв • касовий резерв; claims reserve резерв на майбутні виплати страхового відшкодування; commercial reserves промислові запаси; commodity reserves товарні резерви; contingency reserve резерв на непередбачені витрати • резерв на покриття надзвичайних втрат; currency reserves валютні резерви; deficiency reserve резерв на випадок недостачі; depreciation reserve резерв на амортизацію; dividend equalization reserve резерв для підтримання рівня дивіденду • резерв на вирівнювання дивіденду; dollar reserve доларовий резервний фонд; emergency reserve резерв на непередбачені обставини; equalization reserve вирівнюючий резерв; excess reserves надлишкові резерви; explored reserves розвідані запаси; external reserves валютні резерви; financial reserves фінансові резерви; first line reserves централізовані валютні резерви; food reserves запаси харчових продуктів • харчові резерви; foreign currency reserves валютні запаси • валютні резерви; fractional reserves часткові резерви; free reserves вільні резерви банків; funded reserve запасний капітал; general reserve загальний резерв; general contingency reserve загальний резерв на непередбачені обставини; gold reserve золотий запас • запаси золота; gold and foreign exchange reserves золотовалютні резерви; government reserves державні запаси • державні резерви; hidden reserves приховані резерви; industrial reserves запаси промислових фірм; inflationary reserve запас на випадок інфляції; insurance reserve страховий резерв; interest reserve резерв для оплати відсотків; international monetary reserves міжнародні валютні резерви; inventory reserve запасний резерв; investment reserve інвестиційний фонд; labour reserves трудові резерви; land reserves земельні резерви; legal reserve обов'язковий резерв; legal minimum reserve мінімальний встановлений законом резерв • мінімальний обов'язковий резерв; liability reserves резерви проти зобов'язань; liquid reserves ліквідні резерви; material reserves матеріальні резерви; minimum reserve мінімальний запас; monetary reserve валютний резерв; money reserve грошовий резерв; naked reserve чистий резерв; net reserve резерв страхових внесків • теоретичний резерв страхових внесків; nonborrowed reserves власні резерви; official reserves офіційні резерви; official gold reserve офіційний золотий запас; operating reserve оперативний резерв; pension reserve пенсійний фонд; pension plan liability reserve резерви проти зобов'язань пенсійного плану; personnel reserve кадровий резерв; possible reserves потенційні резерви; potential mineral reserves потенційні запаси корисних копалин; premium reserve страховий резерв; prescribed reserve запроваджений законом резерв; primary reserve касовий резерв • первинні резерви; production reserves резерви виробництва; productive capacity reserve резерв виробничих потужностей; qualifying reserve неамортизований резерв; raw material reserves сировинні резерви; redemption reserve резерв для викупу • резерв для сплати; replacement reserve резерв на заміну; required reserves обов'язкові резерви; revaluation reserve резерв на переоцінку капіталу • резерв на переоцінку; revenue reserves резерви, створені з прибутку; secondary reserves вторинні резерви; secret reserves приховані резерви; sinking-fund reserve фонд сплати • викупний фонд; special reserve резерв спеціального призначення; statutory reserve статутний резерв • встановлений законом резерв; stock reserve складський запас; strategic reserve «стратегічні запаси; surplus reserve резервний капітал • надлишковий резерв; tax reserve резерв на сплату податків; undisclosed reserves приховані резерви; undistributable reserves капітальні резерви; untapped reserves невикористані резерви; valuation reserve резерв переоцінки активів; visible reserves відкриті резерви; working reserve резерв оборотного капіталу; world reserves світові запаси

═════════□═════════

reserve account резервний рахунок; reserve against unsettled claims резерв для несплачених вимог; reserve aggregate загальний резерв; reserve allocation principle принцип розподілу резерву; reserve capital резервний капітал; reserve coverage резервне покриття; reserve currency резервна валюта; reserve for amortization резерв на амортизацію; reserve for bad debts резерв на покриття безнадійних боргів; reserve for contingencies резерв на непередбачені витрати; reserve for debt redemption резерв на сплату заборгованості; reserve for depreciation резерв на амортизацію; reserve for doubtful accounts резерв на покриття сумнівних боргів; reserve for expected losses резерв для покриття передбачених збитків; reserves for exports запаси експортних товарів; reserve for increased risk резерв на випадок підвищеного ризику; reserve for obsolescence резерв на заміну застарілого устаткування; reserve for outstanding liability резерв на покриття простроченого боргу; reserve for overheads резерв на покриття накладних витрат; reserve for taxes податковий резерв; reserve fund резервний фонд; reserve fund account рахунок резервного фонду; reserve fund cover покриття резервного фонду; reserve fund distribution розподіл резервного фонду; reserve money резерв грошових засобів; reserve on hand готівковий резерв; reserve price резервна ціна; reserve ratio норма резервного покриття • резервна норма; to accumulate reserves нагромаджувати/нагромадити резерви; to build up reserves створювати/створити резерви; to draw on reserves отримувати/отримати з резервів • брати/взяти з резервів; to increase reserves збільшувати/збільшити резерви; to maintain reserves утримувати/утримати резерви; to put aside as a reserve відкладати/відкласти на випадок резерву; to put in reserve поміщати/ помістити в резерв; to set up reserves створювати/створити резерви; to transfer to reserves переносити/перенести в резерв

* * *

прост. (pl без змін) росіянин

1) реце́пт

2) за́сіб; спо́сіб

1) взає́мність

2) взаємоді́я

3) взає́мний о́бмін ( послугами тощо)

4) attr.

1) пере́лік ( фактів тощо)

2) деклама́ція; публі́чне чита́ння

3) ури́вок (вірш) для зау́чування

4) амер. ві́дповідь у́чня; опи́тування у́чнів

1) спорт. боротьба́; змага́ння з боротьби́

2) упе́рта боротьба́ ( з труднощами тощо)

ДУАЛІЗМ ( від лат. dualis - подвійний) - філософська позиція, що виходить із визнання подвійності (двоїстості, бінарності) субстанцій, або першоначал світу (духа і матерії); рівнів пізнання (напр., трансцендентального та емпіричного), морально-етичних начал (добра і зла). Термін "Д." увів нім. філософ Вольф для позначення метафізичної протилежності духовного і матеріального. Ранньою формою онтологічного Д., що ґрунтується на визнанні двоїстого характеру субстанцій, є метафізичний Д. Платона, згідно з яким лише ідеям притаманне істинне існування. Від нього радикально відрізняється хибне, недосконале існування людства, яке можна порівняти з перебуванням людини в печері, де вона в змозі осягнути лише тіні об'єктів на її стінах. У філософській метафізиці Платона окреслено також дуалістичне співвідношення добра і зла, бо істинний світ ідей ототожнюється з добром, а недосконалий, хибний - із злом. Онтологічний Д. субстанцій виразно представлений у філософському вченні Декарта (протиставлення субстанції, яка мислить res cogitans, та субстанції тілесної res extensa). Одним із виявів революції у філософії, яку здійснив Кант, є перенесення ним Д. із метафізичного ґрунту на ґносеолоґічний. Для його філософії характерним є не дуалістичний поділ субстанцій, а Д. формального і матеріального, трансцендентального й емпіричного, аналітичного і синтезуючого елементів досвіду. Кроком до подолання цього Д. у філософії Канта є введення ним синтетичних апріорних суджень. У різних релігійних вченнях і концепціях Д. виявляється у протиставленні надприродного, трансцендентного, горішнього - долішньому, природному, що піддається чуттєвому, земному сприйняттю. Формою Д. є також абсолютне розмежування добра і зла (парсизм, неоконфуціанство, маніхейство, павлікіанство, богомільство та ін.).

ТІЛО (тілесність) - філософський концепт, що визначає чуттєвий характер людського буття як його невід'ємну онтологічну ознаку. Звернення до проблематики Т. є одним із головних проявів онтологічного повороту філософської думки XX ст., завдяки якому відбувається подолання редукції феномена людини до самосвідомого суб'єкта та редукції буття до сущого, властиві класичній модерній думці. Т. фіксує присутність людини у світі через сприйняття, просторовість, моторність, темпоральність. Проблема тілесності щільно пов'язана з сутністю та генезисом західної метафізики взагалі. Виникнення метафізики пов'язане з відмовою ранньофілософською свідомістю чуттєво даній тілесній реальності у статусі справжньої дійсності. Формулювання досократиками засадничого для західної метафізики питання "Що є все?" містить чітку апеляцію до Т. Платон у вченні про ейдоси надає Т. насамперед онтологічного значення. У християнстві суттєво змінюється метафізичний сенс Т. через підняття на новий онтологічний щабель Т. Христа. Головною інтелектуальною подією, котра визначила долю проблеми Т. впродовж більш як трьох століть, є метафізична відмова від Т., здійснена у філософії Нового часу. Визнання Декартом двох субстанцій, що не перетинаються - res cogitans ("річ мисляча, але не протяжна") та res extensa ("річ протяжна, але не мисляча") десоматизує людське ego, вилучаючи Т. з кола визначальних, сутнісних ознак людини у метафізичній версії буття. Т. зводиться до об'єкта та організму, що обумовлює винесення його поза ego і перетворення в предмет діяльності. Цим метафізичним актом Т. передається до прерогативи природничих наук. Проте саме в надрах модерної філософії (Спіноза, Паскаль) відбувається розбудова концепту Т. як метафізичної альтернативи принципу самосвідомого суб'єкта. Перегляд засад метафізичної відмови від Т. пов'язаний з такими мислителями XIX ст., як Гегель, Маркс, К'єркегор, Ніцше, котрі використовують поняття Т. в цілях подолання дуалізму Декарта. Однак введення Т. до складу сутнісних визначень людини, обґрунтування її значення як невід'ємного виміру людського буття, відбувається лише у феноменологічній філософії XX ст. (Гуссерль, Гайдеггер, Сартр, Мерло-Понті, Паточка). Гуссерль включає тему Т. до складу феноменологічного аналізу буття, вперше вводячи поняття Leib (живе Т.) в протилежність Кбгрег (Т. як фізичний об'єкт). Виявлення відмінності фізичного та живого Т. визначає подальший розвиток проблеми Т. в феноменології. Гайдеггер, перетворюючи феноменологію в онтологію, переходить від питання про Т. до питання про втілення: "Ми не "маємо" тіло, скоріше ми "є" тілесно". Мерло-Понті стверджує онтологічну значущість Т. Метою його феноменологічного підходу стає остаточне подолання класичної дихотомії суб'єкта та об'єкта за допомогою розкриття метафізичного змісту тілесності. Для Фуко концепт Т. є одним із центральних. За його допомогою Фуко розробляє тему влади. Оскільки Т. є субстанцією, що виробляє біль та насолоду, то саме через нього можна маніпулювати людиною В. ін вважає, що вплив влади на Т. не лише формує його зовнішній вигляд, але й трансформує його матеріальність. Експлуатація дисциплінарними техніками "візуального Т." складає суть цього маніпулювання. Проблема Т. є важливою для постмодерної (Лакан, Дельоз, Гваттарі, Кристєва) та феміністичної (Баталер, Іригарей, Бордо, Харвей, Гросц) філософії. Характерною рисою цих підходів є зведення Т. або до природного (біологічного) субстрату, або до соціального конструкта.