faire+10 km

n фр.

невтручання

n фр.

1. невтручання

2. лесе-фер (вільне підприємництво)

- laissez-faire policy політика невтручання

1) невтруча́ння; потура́ння

2) ек. при́нцип необме́женої свобо́ди підприє́мництва; невтруча́ння держа́ви в еконо́міку

фр. такт, вихованість, дотепність

1) політика

2) лінія поведінки, курс

3) політичність, розсудливість

4) хитрість, спритність

5) страховий поліс

6) тж pl парк (при садибі, маєтку)

7) амер. азартна гра

* * *

1) політика

2) політика, лінія поведінки, курс; установка; стратегія

3) політичність, розсудливість; хитрість, спритність; проникливість; далекоглядність; практичність; передбачливість

4) pl; дiaл. парк ( при садибі або маєтку)

5) правління; уряд

1) страховий поліс

2) cл. вид азартної гри ( у числа)

1) політика

2) політика, лінія поведінки, курс; установка; стратегія

3) політичність, розсудливість; хитрість, спритність; проникливість; далекоглядність; практичність; передбачливість

4) pl; дiaл. парк ( при садибі або маєтку)

5) правління; уряд

1) страховий поліс

2) cл. вид азартної гри ( у числа)

мн. от Кур и Курица)

I. кури (-рей). -ры кудахчут - кури кудкудачуть (сокочуть). [Кури сокочуть, у міх не хочуть (Номис)]. На базаре много кур - на базарі багато курей. -рам на смех - кури по смітниках сміятимуться; курям на сміх. У него денег -ры не клюют - у його грошей, хоч лопатою горни (Приказка).

II. Куры строить кому (франц. faire la cour) (подольщаться) - підлещуватися, підлащуватися, підлабузнюватися, (любезничать) бісики пускати кому, халявки смалити біля кого, женихатися з ким. [Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать (Котл.)].

* * *

ек. 1. економіка; народне господарство; господарство; 2. економія; ощадливість; ощадність; економність

1. сфера суспільних відносин виробництва, обміну і споживання результатів людської діяльності, а також їхнього ефективного використання; 2. ощадливе використання і витрачання грошей, ресурсів (resources), робочої сили тощо організацією, підприємством, суспільством, країною і т. д.

═════════■═════════

accounting economy розрахункова економія; advanced economy розвинена економіка; agricultural economy економіка сільського господарства; balanced economy збалансована економіка; barter economy бартерна економіка • економіка обмінної торгівлі; black economy тіньова економіка; business economy підприємницька економіка; capitalist economy капіталістична економіка; cash economy грошове господарство; centralized economy централізована економіка; centrally planned economy централізовано планована економіка; closed economy закрита економіка • ізольована економіка; command economy командна економіка; commercial economy підприємницька економіка; commodity economy товарна економіка; commodity-driven economy економіка, яка концентрується на виробленні товарів на продаж; competitive economyies конкурентні економіки; controlled economy контрольована економіка • централізоване управління економікою; corporate economy корпоративна економіка; decentralized exchange economy децентралізована ринкова економіка; dependent economy залежна економіка; developed economy розвинена економіка; developing economy економіка, що розвивається; directed economy контрольована економіка; distribution economy економіка розподілу; diversified economy багатогалузева економіка; domestic economy внутрішня економіка; dual economy подвійна економіка; dynamic economy динамічна економіка; engineering economy інженерна економіка; exchange economy ринкова економіка • економіка обміну; expanding economy економіка, що розвивається; external economyies економія, зумовлена зовнішніми факторами; free enterprise economy економіка вільного підприємництва; free market economy економіка вільного ринку; industrial economy промислова економіка; interindustry economyies міжгалузеві фактори економії; international economy міжнародна економіка; intertemporal economy міжчасова економіка; intraindustry economyies внутрішньогалузеві фактори економії; labour-surplus economy економіка з надлишком робочої сили; laissez-faire economy економіка вільної конкуренції; local economyies місцеве господарство; managed economy плановане господарство; market economy; market-directed economy економіка, керована ринком; market-driven economy економіка, керована ринком • економіка, в якій ринок відіграє провідну роль; market-orientated economy економіка, спрямована на розвиток ринкових зв'язків; mature economy дозріла економіка; mixed economy змішана економіка; monetary economy грошова економіка; municipal economy міське господарство; national economy народне господарство; open economy відкрита економіка; planned economy плановане господарювання • планована економіка; pluralistic economy плюралістична економіка; political economy політична економія; private enterprise economy приватнопідприємницька економіка; private ownership economy економіка приватної власності; productive economy продуктивна економіка; profitable economy прибуткове господарство; rigid economy негнучка економія; Robinson Crusoe economy економіка Робінзона Крузо; rural economy економіка сільського господарства; service economy економіка послуг; socialist economy соціалістична економіка; stable economy стабільна економіка; stagnant economy застійна економіка; static economy статична економіка; struggling economyies слабкі господарства; thriving economy процвітаюча економіка; transition economy економіка перехідного періоду • перехідна економіка; unstable economy нестабільна економіка; well-balanced economy збалансована економіка; world economy світова економіка • економіка світового господарства

═════════□═════════

economies in constant capital економія на постійному капіталі; economies in labour економія на праці; economies in the means of production економія на засобах виробництва; economy in transition економіка перехідного періоду; economy of abundance бездефіцитна економіка; economies of division of labour економія ресурсів внаслідок спеціалізації; economies of fuel економія палива; economy of high wages економія з високою заробітною платою; economies of juxtaposition фактори економії, пов'язані із місцезнаходженням; economies of scale; economies of specialization фактори економії, зумовлені спеціалізацією; to improve the economy поліпшувати/поліпшити економіку; to promote the regional economy сприяти/посприяти розвиткові економіки окремих місцевостей; to regenerate the economy відбудовувати/відбудувати господарство; to restructure the economy перебудовувати/перебудувати економіку; to revive the economy пожвавлювати/пожвавити економіку; to stabilize the economy стабілізувати економіку • зміцнювати/зміцнити економіку; to strengthen the economy зміцнювати/зміцнити економіку

═════════◇═════════

економія < давньогр. οικονομια — ведення домашнього господарства (СІС 236); приклад з 1627 р. див.: Памва Беринда. Лексиконь славеноросскій и ймень тлькованіє: «Икономіа — ел. Господарство, зри строєніє и смотреніє» а також «Смотрѣніє, вочеловѣченіє Господнє, икономія, діспенсаціо, лат. ряженьє Божеє всѣм свѣтом» (ЕС-СУМ 2: 9)

ЛІБЕРАЛІЗМ ( від лат. liberalis - вільний) - 1) Світоглядна орієнтація, спосіб мислення, умонастрій, які характеризуються зосередженістю на проблемах емансипації, розширенні меж та форм свободи, перш за все - свободи особистості. 2) Сукупність ідейно-політичних течій, політичних та економічних доктрин, концепцій та програм, які ставили за мету ліквідацію (пом'якшення) різноманітних форм гноблення, державного та суспільного примусу по відношенню до індивіда. 3) Різновид політичної ідеології. Становлення Л. відбувалося протягом XVII - XVIII ст., інтелектуальні передумови утвердження Л. створювали Локк, Сміт, Вольтер, Монтеск'є, Мандевіль, Шефтсбері, Беккаріа, Кант (вчення про суспільний договір, додержавний "природний" стан людини, про природжені права людини та ін.); подальший розвиток ліберальний світогляд отримав у творчості Токвіля, Констана, Бентама.Дж. Ст. Мілля, Спенсера, Хобхауза, Грина, Мізеса, Ойкенатаін. Особливу роль в оформленні Л. відіграли Американська та Французька революції З. начного поширення Л. набув у XIX ст. - "класичний" (економічний) Л. обґрунтував невтручання держави в економіку (доктрина "Laissez faire et laissez passez"). Л. - водночас і узагальнюючий вектор соціальної емансипації (в усіх вимірах, формах та визначеннях), і передумова, засіб цієї емансипації. Є підстави розглядати Л. як невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, в межах якої він уособлює всеосяжний рух, швидкість, затвердження нового. Консерватизм (як ідеологія) здійснює функції внутрішньої критики Л., соціалізм репрезентує один з ключових принципів розвитку, а націоналізм - практичне використання ліберальних принципів на національному рівні тощо С. вітоглядне осердя Л. складають індивідуалізм, гуманізм, толерантність, демократичність, космополітизм, соціальний оптимізм, наголошення на самоцінності особистості. Л. ґрунтується на певних уявленнях про людську природу, передбачає здатність розуму адекватно сприймати світ, спроможність людини змінювати світ на краще. Головна функція Л.— всебічне обґрунтування необхідності розвитку і змін, відкритості різноманітним інноваціям, в кінцевому підсумку - соціальним трансформаціям Ц. е зумовлює радикалізм Л., його протистояння звичаю, традиції, усталеному порядку. Особливе значення з цієї точки зору має комунікативний аспект Л., який полягає в тому, що Л. об'єктивно забезпечує суттєве прискорення соціального розвитку шляхом залучення до нього нових соціальних спільнот, груп та індивідів, зняття тих чи тих перешкод на шляху спілкування (комунікації). Оскільки уявлення про свободу, фундаментальні засади та цілі розвитку постійно змінюються, відбувається й еволюція Л. - від класичних форм (ринковий, економічний, "буржуазний" Л. продовжує зараз існувати як лібертаризм) до сучасних, коли нове розуміння сутності і параметрів соціального розвитку вимагає посилення соціальної складової Л., обґрунтування ним відповідних функцій держави ("соціальний Л."). Л. зараз репрезентований в діяльності державних та суспільних інституцій, у певних процедурах та принципах управління, що дає змогу практичної реалізації ліберальної політики.