-
1 концепції науки
КОНЦЕПЦІЇ НАУКИ - концепції, що репрезентують феномен науки в культурі тієї чи тієї історичної доби. Історично перша версія К.н. - "наука як математика" - виникла в далекій давнині і була добре відома мислителям не тільки Середньовіччя, а й Античності. Однак вона не домінувала в культурах названих епох. Пояснюється це тим, що історично перша версія К.н. була надто зосереджена на ідеях "корисності" і "тотальної приватизації світу", які не були панівними в культурах Середньовіччя й Античності. Культури цих епох віддавали пріоритет або античній концепції "науки як episteme", або середньовічній концепції "науки як doctrina et sciencia". Творці першої концепції були переконані, що наука - це зразок ідеального життя, безкорисливо відданого служінню Божественній Істині, Знанню, тобто theoria. Прихильники другої концепції, що позначається словом contemplatio, ідентифікували науку з життям, беззастережно присвяченим служінню Богу, Вірі, красі Ісуса Христа, що врятує світ. У культурі Нового часу характерним є тлумачення науки не як наративного дискурсу, не як продукту мовленнєвих практик професійного співтовариства вчених, а як об'єктивного відображення світу у Розумі трансцендентального Суб'єкта. На відміну від емпіричних суб'єктів, трансцендентальний Суб'єкт позбавлений усякого приватного досвіду з його чітко визначеними правилами; він онтологічно передує мові і не залежить від будь-яких мовленнєвих практик. На цій підставі він створює не правдоподібні наративи про світ, а істинні теорії, у кожній з яких образ світу постає як цілковито незалежний від мови. Новочасні К.н. віддають перевагу інструменталістським інтерпретаціям розуму. їхні прихильники прагнуть редукувати нескінченновимірну реальність світу до буття об'єкта утилітарних маніпуляцій, результати яких піддаються точному прогнозуванню. Таке пізнання перетворює пізнаваний фізичний світ в об'єкт надійно контрольованих маніпуляцій, тобто в корисність (придатність, цінність), а суб'єкт пізнання - якщо не в "напівбога", то у власника, хазяїна, володаря всього того, що пізнано. Саме тому математизація не тільки природи, а й практичної, інтелектуальної і навіть духовної людської діяльності поступово перетворилася в одну з домінуючих тенденцій європейської культури. Історична зміна К.н. переконливо свідчить про те, що трансформація К.н. не підвладна метафізиці преформізму. Вона являє собою процес епігенезу: кожна більш пізня К.н. виникає з попередньої К.н. на основі новотвору, тобто спонтанно, під впливом емерджентних процесів.В. Лук'янець
См. также в других словарях:
Doctrina — Saltar a navegación, búsqueda Doctrina, (del latín doctrina), es un conjunto coherente de enseñanzas o instrucciones que pueden ser: un conjunto de enseñanzas basadas en un sistema de creencias sobre una rama de conocimiento, campo de estudio o… … Wikipedia Español
doctrina — (Del lat. doctrīna). 1. f. Enseñanza que se da para instrucción de alguien. 2. Ciencia o sabiduría. 3. Conjunto de ideas u opiniones religiosas, filosóficas, políticas, etc., sustentadas por una persona o grupo. Doctrina cristiana, tomista,… … Diccionario de la lengua española
doctrină — DOCTRÍNĂ, doctrine, s.f. Totalitatea principiilor unui sistem politic, ştiinţific, religios etc. – Din fr. doctrine, lat. doctrina. Trimis de valeriu, 06.03.2009. Sursa: DEX 98 DOCTRÍNĂ s. învăţătură, sistem, teorie. (doctrină economică.)… … Dicționar Român
doctrina — sustantivo femenino 1. Conjunto de ideas estructuradas de un autor, corriente de pensamiento, religión o grupo: doctrina filosófica de Platón, doctrina cristiana, doctrina islámica, doctrina socialista, doctrina liberal. cuerpo* de doctrina … Diccionario Salamanca de la Lengua Española
doctrina — index instruction (teaching), knowledge (learning), theoretical, theory Burton s Legal Thesaurus. William C. Burton. 2006 … Law dictionary
Doctrina — (Del lat. doctrina.) ► sustantivo femenino 1 SOCIOLOGÍA Conjunto estructurado de ideas, teorías y enseñanzas de un autor, de una escuela, de un partido político o de una religión: ■ doctrina cristiana; doctrina marxista; doctrina del positivismo… … Enciclopedia Universal
doctrina — s f 1 Conjunto de ideas, juicios, conceptos y teorías, de enseñanzas y creencias que conforman un sistema de pensamiento elaborado por una o varias personas o que trata sobre un tema en particular: la doctrina de Aristóteles, doctrinas marxistas … Español en México
doctrina — {{＃}}{{LM D13855}}{{〓}} {{SynD14182}} {{［}}doctrina{{］}} ‹doc·tri·na› {{《}}▍ s.f.{{》}} {{＜}}1{{＞}} Conjunto de ideas o de creencias defendidas y sostenidas por un grupo: • la doctrina cristiana.{{○}} {{＜}}2{{＞}} Ciencia, sabiduría o conjunto de… … Diccionario de uso del español actual con sinónimos y antónimos
doctrina — (f) (Básico) conjunto coherente de enseñanzas o instrucciones respecto a un campo de estudio o una cuestión determinada Ejemplos: En el debate el obispo defiende la doctrina católica frente al ateísmo y al materialismo. Cuando en la clase de… … Español Extremo Basic and Intermediate
Doctrina de seguridad nacional — Saltar a navegación, búsqueda La Escuela de las Américas en Panamá, centro de educación militar panamericano desde donde se difundió la Doctrina de la Seguridad Nacional. En este edificio funcionó hasta 1984, cuando fue trasladada a Fort Benning … Wikipedia Español
Doctrina Social de la Iglesia — Saltar a navegación, búsqueda La Doctrina Social de la Iglesia (también, Doctrina Social Cristiana) es un conjunto de normas y principios referentes a la realidad social, política y económica de la humanidad basado en el Evangelio y en el… … Wikipedia Español
