-
1 balk
1. n1) перешкода, завада; затримка2) помилка, упущення3) поразка; розчарування4) межа; незорана смуга землі, огріх5) прогалина6) підпірка; балка, брус, колода7) pl горище8) коромисло9) спорт. незавершений удар (рух)2. v1) перешкоджати, заважати; затримувати2) пропускати, обходити, обминати; залишати без уваги, ігнорувати3) відкидати, відхиляти; ухилятися (від чогось)4) упиратися, пручатися; раптом зупинитися5) раптом змінити рішення6) насипати в купи* * *I [bxː(l)k] n1) перешкода, затримка2) помилка, недогляд, промах3) рідко поразка; розчарування4) c-г. межа; незорана смуга землі; огріх; заст. пропуск, пробіл5) cпeц. підпірка; окантована колода, брус, балка6) pl горище7) дiaл. коромисло ( ваг)8) гeoл. виклинювання пласта; пережим пласта9) cпopт. незавершений удар, незавершений рух; невдала спробаII [bxː(l)k] v1) перешкоджати, заважати, затримувати; гальмувати2) пропускати, обходити; залишати без уваги3) відкидати, відхиляти; ухилятися4) комизитися, упиратися; раптово зупинитися; раптово змінити рішення5) заст. насипати у купи -
2 balk
I [bxː(l)k] n1) перешкода, затримка2) помилка, недогляд, промах3) рідко поразка; розчарування4) c-г. межа; незорана смуга землі; огріх; заст. пропуск, пробіл5) cпeц. підпірка; окантована колода, брус, балка6) pl горище7) дiaл. коромисло ( ваг)8) гeoл. виклинювання пласта; пережим пласта9) cпopт. незавершений удар, незавершений рух; невдала спробаII [bxː(l)k] v1) перешкоджати, заважати, затримувати; гальмувати2) пропускати, обходити; залишати без уваги3) відкидати, відхиляти; ухилятися4) комизитися, упиратися; раптово зупинитися; раптово змінити рішення5) заст. насипати у купи -
3 balk
[bɔːk] 1. n1) ба́лка; брус; коло́да2) pl ( the balks) гори́щне примі́щення3) незо́рана сму́га землі́4) перешко́да; за́три́мка; зава́да5) мор. бімс2. v1) перешкоджа́ти, заважа́ти, затри́мувати2) не ви́правдати (сподівань, надій)she was balked of her desires — її́ наді́ї не здійсни́лися
3) пропуска́ти, обхо́дити, обмина́ти; залиша́ти без ува́ги, ігнорува́ти4) відмовля́тися ( від їжі тощо)5) ухиля́тися ( від виконання обов'язку)6) пропуска́ти ( нагоду)7) упира́тися, норови́тися, пруча́тисяthe horse balked at a leap — кінь запруча́вся пе́ред стрибко́м
-
4 balk treadway
adj колійно-балковий міст -
5 rest-balk
-
6 rest-balk
-
7 baulk
[bɔːk]= balk
См. также в других словарях:
Balk — ist der Name folgender Personen Alfred Balk (1930–2010), US amerikanischer Journalist und Herausgeber Fairuza Balk (* 1974), US amerikanische Filmschauspielerin Hermann von Balk († 1239), Ritter des deutschen Ordens im 13. Jahrhundert Justin Balk … Deutsch Wikipedia
Balk — Balk, v. t. [imp. & p. p. {Balked} (b[add]kt); p. pr. & vb. n. {Balking}.] [From {Balk} a beam; orig. to put a balk or beam in one s way, in order to stop or hinder. Cf., for sense 2, AS. on balcan legan to lay in heaps.] [1913 Webster] 1. To… … The Collaborative International Dictionary of English
balk´er — balk «bk», verb, noun. –v.i. 1. to stop short and stubbornly refuse to go on: »My horse balked at the fence. SYNONYM(S): jib, shy. 2. to hesitate or stop (at); avoid; not do: »He balks at every disturbance and never finishes his work … Useful english dictionary
Balk — (b[add]k), n. [AS. balca beam, ridge; akin to Icel. b[=a]lkr partition, bj[=a]lki beam, OS. balko, G. balken; cf. Gael. balc ridge of earth between two furrows. Cf. {Balcony}, {Balk}, v. t., 3d {Bulk}.] 1. A ridge of land left unplowed between… … The Collaborative International Dictionary of English
balk — also baulk BrE [bo:k, bo:lk US bo:k, bo:lk] v [Date: 1400 1500; Origin: balk raised area that gets in the way of forward movement (15 21 centuries), from Old English balca pile of things on the ground ] 1.) to not want to do or try something,… … Dictionary of contemporary English
balk|y — «B kee», adjective, balk|i|er, balk|i|est. stopping short and stubbornly refusing to go on; likely to balk »Mules are balky animals. SYNONYM(S): refractory, contrary. – … Useful english dictionary
Balk — Balk, v. i. 1. To engage in contradiction; to be in opposition. [Obs.] [1913 Webster] In strifeful terms with him to balk. Spenser. [1913 Webster] 2. To stop abruptly and stand still obstinately; to jib; to stop short; to swerve; as, the horse… … The Collaborative International Dictionary of English
balk — balk·i·ly; balk·i·ness; balk·ing·ly; balk; … English syllables
balk — [bôk] n. [ME balke < OE balca, a bank, ridge < IE * bhelg (extended stem of * bhel , a beam) > Ger balken, beam, Gr phalanx, L fulcrum] 1. a ridge of unplowed land between furrows 2. a roughly hewn piece of timber 3. a beam used in… … English World dictionary
Balk — Balk, v. i. [Prob. from D. balken to bray, bawl.] To indicate to fishermen, by shouts or signals from shore, the direction taken by the shoals of herring. [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English
balk — [v1] stop short cramp, crimp, demur, desist, dodge, evade, flinch, hesitate, recoil, refuse, resist, shirk, shrink from, shy, turn down, upset apple cart*; concepts 119,121,188 balk [v2] thwart baffle, bar, beat, check, circumvent, counteract,… … New thesaurus
